Рішення

від 05.12.2023 по справі 911/1616/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1616/23

Суддя Господарського суду Київської області у складі судді Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дадвані М.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 911/1616/23

за позовом: Фізичної особи-підприємця Полозова Олександра Миколайовича

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІБЕНБУД"

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "КИЇВМЕТАЛ-МЕТ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізична-особа підприємець Синеуцький Микола Олегович

про стягнення 1 694 090,04 грн.

за участю представників

від позивача: Натха М.С.

від відповідача-1: Сиротін Д.В.

від відповідача-2: : не з`явився

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Фізична особа-підприємець Полозов Олександр Миколайович звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою з вих. №б/н від 16.05.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІБЕНБУД" та Публічного акціонерного товариства "КИЇВМЕТАЛ-МЕТ" про стягнення матеріальних збитків, завданих пожежою, яка виникла за адресою: м. Київ, просп. Визволителів 5, в побутовому приміщенні складу №3 в сумі 1 414 769,75, інфляційних втрат в сумі 205 689,38 грн., 3% річних в сумі 39 652,31 грн., вартості висновку експертного дослідження № 1802/2386-2534/22-25 від 17.11.2022 в сумі 33 978,60 грн., що разом складає 1 694 090,04 грн.

Водночас, разом з позовною заяву позивачем подано заяву про забезпечення позову та клопотання про призначення пожежно-технічної судової експертизи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 06.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.07.2023 о 14:00.

Ухвалою суду від 07.06.2023 призначено розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Полозова Олександра Миколайовича про забезпечення позову на 22.06.2023 о 17:45.

13.06.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання про залучення третіх осіб.

Безпосередьно в судовому засіданні 22.06.2023 представник відповідача-2 надав заперечення на заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 22.06.2023 відмовлено у задоволені заяви позивача про забезпечення позову.

03.07.2023 від відповідача-1 на адресу надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію наступним, зокрема:

- з урахуванням первинних даних, зафіксованих в акті про пожежу від 21.02.2022, поведения вказаних обставин має бути встановлено на підставі висновку судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи. Виключно після її проведення можна буде встановити причину виникнення пожежі, що сталася 21.02.2022. Як наслідок встановити, з чиєї безпосередньої вини (недотримання правил безпеки Відповідачем 1 чи Відповідачем 2, підпал, інші причини) сталася пожежа, або чиї дії чи бездіяльність призвели до неї;

- згідно з п.5 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого ПКМУ від У.12.2003 № 2030, документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу (далі - акт) . а формою згідно з додатком 1. Акт складається представником центрального органу виконавчої влади або його територіального органу, іншого державного органу, що веде: облік пожеж відповідно до пункту 6 цього Порядку, на місці пожежі не пізніше 24 годин із моменту ліквідації пожежі чи подання письмової заяви та підписується комісією, до складу якої входить не менше трьох осіб, зокрема представник центрального органу виконавчої влади або його територіального органу, іншого державного органу, що веде облік пожеж, власник об`єкта (постраждалий) або його представник та свідок або поліцейський. До акту вносяться дані, встановлені за результатами огляду місця пожежі. Внесення змін і доповнень до акту не допускається;

- усупереч ст. 76 ГПК України та п. 5 Порядку указаний Акт містить інформацію про членів комісії, до складу якої начебто входив директор Відповідача 1. Проте його підпис в Акті відсутній. За таких обставин Відповідач 1 був позбавлений можливості підтвердити чи спростувати факти, викладені у ньому;

- усупереч вимог п. 5 Порядку Акт не містить детальний опис пошкодженого майна Позивача. В Акті лише вказано, що пожежею пошкоджено запчастини для автомобілів в упаковці (з пластику та заліза). Проте Акт не містить переліку майна, кількості, номенклатури, інших даних, за якими можна чітко ідентифікувати запчастини;

- як вбачається з висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 17.11.2022 №1802/2386-2534/22-25 експертом робився огляд 05.10.2022 та досліджувались матеріали, що начебто містять опис 150 товарних позицій (найменувань) автозапчастин до автомобілів марки Citroen, Peugeot, Geеly пошкоджених в результаті пожежі, що сталася 21.02.2022. Як вказано вище, Акт про пожежу не містить цього переліку, тому на нашу думку, експертом для експертного дослідження використані дані, які не можна об`єктивно підтвердити;

- висновок від 17.11.2022 автотоварознавчого дослідження не відповідає вимогам ч. 5 ст. 101 ГПК України, а тому в силу ст. ст. 77 та 86 ГПК України не може братись до уваги як доказ підтвердження суми заподіяних збитків;

- не заперечуючи факт пожежі на території складу ФОП Синеуцького М.О., Відповідач вважає, що Позивачем усупереч вимог ст. ст. 13, 74 ГПК України не доведено обставини, на які він посилається в частині доведення суми заподіяних збитків внаслідок пожежі.

04.07.2023 від позивача на адресу надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи відповідно до якого позивач надав оригінали документів, долучених до позову.

05.07.2023 від відповідача-2 на адресу надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач проти позову заперечує, не визнає обставин, на які посилається позивач та правового обґрунтування у зв`язку із наступним:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Зібенбуд» та Публічне акціонерне товариство «Київметал-мет», не є особами, спільними діями або бездіяльністю яких позивачу завдано шкоди;

- відповідно до п. 35 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, постраждалі внаслідок надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру (далі - постраждалі) - особи, здоров`ю яких заподіяна шкода внаслідок надзвичайної ситуації. З цього визначення вбачається, що позивач не є постраждалим, оскільки пожежею шкоди його здоров`ю не завдано;

- в акті про пожежу від 21.02.2022 (додаток 2 до позову - аркуш позову 20), на який посилається позивач, також зазначено про відсутність постраждалих внаслідок пожежі осіб;

- саме Кодексом цивільного захисту України, як спеціальним законом, визначено права та обов`язки суб`єктів господарювання в галузі пожежної безпеки;

- деліктне зобов`язання, яке полягає у завданні шкоди майну позивача, може виникати виключно у зв`язку з порушення норм пожежної безпеки, а необхідною передумовою цивільно-правової відповідальності Публічного акціонерного товариства «Київметал-мет», може бути виключно невиконання ним вимог Кодексу цивільного захисту України, а також нормативних актів, які належать регулюють відносини у сфері забезпечення пожежної безпеки;

- відповідно до ч. З ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання;

- договором оренди №49 від 04.08.2019, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зібенбуд» (орендар), та Публічним акціонерним товариством «Київметал-мет» (орендодавець) копія якого міститься на арк. 26-33 позовної заяви, обов`язок забезпечення пожежної безпеки приміщення, яке передається в оренду покладено на орендаря;

- єдиним належним відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Зібенбуд»;

- наступного дня після виникнення пожежі, наказом №1 від 22.02.2022 року, Публічне акціонерне товариство «Київметал-мет» створило комісію для уточнення причин пожежі у складі головного інженера, головного енергетика та електрика (копія наказу додається - додаток 2 до відзиву);

- за результатами проведених переговорів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Зібенбуд» свою провину у виникненні пожежі в орендованому ним приміщенні визнало повністю, взяло на себе зобов`язання компенсувати як Публічному акціонерному товариству «Київметал-мет» завдані пожежею збитки, так і збитки, які могли бути завдані третім особам;

- особа підлягає цивільно-правовій відповідальності за сукупності умов, які утворюють склад цивільного правопорушення (наявна шкода; протиправність поведінки боржника; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина боржника у заподіянні шкоди);

- отже, для стягнення шкоди має бути обов`язково доведений склад цивільного правопорушення, а також розмір завданих збитків;

- жодних доказів протиправної поведінки Відкритого акціонерного товариства Київметал-мет», яка могла би перебувати перебуває в причинно-наслідковому зв`язку із виникненням пожежі, позовна заява не містить;

- Акт про пожежу від 21.02.2023, копія якого додана позивачем до позову (додаток 2), відповідно до діючого законодавства посвідчує виключно факт пожежі, але не причини її виникнення; є суто статистичним документом; складений з порушеннями, які роблять його недопустимим доказом;

- звіт про причину виникнення пожежі від 23.02.2023, копія якого додана до позовної заяви (додаток 4), не відповідає вимогам до службового документу (не є таким документом); його складання, в тому числі форма та зміст документа, порядок складання, особи уповноважені на його складання, не передбачені чинним законодавством; не містить інформації яка може бути об`єктивно перевірена (не зазначені свідки на яких містить посилання, не зазначено склад слідчо-оперативної групи (яка за наявною інформацією на місце пожежі не виїжджала), отже не може бути допустимим доказом, а інформація яка міститься у вказаному звіті не може братись судом до уваги;

- договір зберігання № 22022019-01 від 22.02.2019 року з додатком без дати Актом №1 приймання передачі (додаток 8 до позовної заяви) викликає обґрунтовані сумніви щодо його реального укладання; щодо створення (друк, підписання) вказаного договору у 2019 році; щодо реальної відповідності змісту договору в частині передачі на зберігання майже 600 одиниць товару на суму більше ніж 1,5 млн. грн., а також в частині здійснення розрахунків за вказаним договором в розмірі 110 тис. грн.;

- зі змісту Договору зберігання №22022019-01, вбачається що він «укладений» на строк від 22.02.2019 до підписання акту прийому-передачі товару зі зберігання (тобто положень ст. 938 ЦК, строк зберігання визначено моментом пред`явлення вимоги); ФОП Полозов Олександр Миколайович (поклажодавець) зобов`язується при цьому сплатити послуги зі зберігання товару у фіксованій сумі 110000,00 грн., в семиденний строк з дати повернення товару поклажодавцю;

- станом за період з 22.02.2019 по 21.02.2022 відповідно до ставок орендної плати за договором оренди складського приміщення №20 від 01.01.2019, які ФОП Синеуцький М.О. орендна плата за приміщення перевищила розмір винагороди за договором зберігання; зважаючи на те, що ФОП Синеуцький М.О. не зберігав в складі жодного іншого майна (доказом чого є відсутність будь-якої інформації про це, в тому числі зафіксованої документально, відсутність претензій та вимог про відшкодування шкоди), є очевидною економічна неспроможність умов договору зберігання, оскільки з нього випливає, що один підприємець орендує за свої грошові кошти приміщення та сплачує близько 260000,00 грн. за рік оренди приміщення, для зберігання чужого товару, до моменту вимоги, тобто після пів-року зберігання гарантовано генерує собі збитки в розмірі 20000,00 грн. на місяць;

- висновок експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження №1802/2386-2534/22-25, копія якого додається до позову (додаток 16) не відповідає вимогам закону, є недопустимим доказом, не має статусу судової експертизи та не може прийматись судом до уваги при розгляді справи;

- у висновку експерта відсутнє попередження або інші формулювання, які підтверджують обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, отже поданий позивачем до суду висновок не має статусу судової експертизи;

- у висновку зазначена дата огляду складу експертом 05.10.2022, тобто через 8 місяців після пожежі; жодної інформації про стан приміщення, чи було воно опечатане, чи здійснювалась в ньому якась діяльність, чи змінювалась обстановка, чи переміщувались товари зі складу або на склад, експерт не вивчав, у висновку ці питання проігноровано, отже зазначати дату виникнення пожежі і встановлювати причинно-наслідковий зв`язок зазначаючи що оглянуті експертом товари є пошкодженими саме внаслідок пожежі що сталась у певну дату у експерта не було жодного права;

- скріншоти листування Парасія С.В. та Мочалкіна О.П., роздруківка яких міститься і д. 11 додатку до позовної заяви, є неналежними доказами, не мають прийматись судом до уваги при розгляді справи, оскільки не мають стосунку до предмету вказування; з їх змісту неможливо встановити їх автентичність та осіб, які приймали участь у «діалозі».

Ухвалою суду від 06.07.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фізичну-особу підприємця Синеуцького Миколу Олеговича та оголошено перерву до 03.08.2023 о 16:00.

17.07.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якому міститься клопотання про поновлення строку на подання відповіді на відзив.

Так, у відповіді на відзив позивач зазначає наступне:

- позивачем, на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві у справі №911/1616/23, зокрема: щодо причин пожежі, причинно наслідкового зв`язку обставин між обставинами, що стались та наслідками, додано: копію акту про пожежу від 21.02.2022 та копію звіту про причину виникнення пожежі від 23.02.2022 (далі - акт та звіт);

- саме Позивачем і було зазначено про необхідність проведення пожежно-технічної експертизи на підтвердження чого разом із позовною заявою Позивачем подано лопотання про призначення пожежно-технічної експертизи;

- щодо відсутності підпису Відповідача - 1 на фото копії акту, який було надіслано сторонам у справі №911/1616/23, повідомляємо, що зазначена фотокопія була здійснена відразу після пожежі, тобто на момент здійснення фотокопії акту про пожежу, коли Відповідач - 1 ще не поставив свій підпис;

- відповідальним за складення та заповнення акту про пожежу є відповідний представник Дніпровському РУ ГУ ДСНС України у місті Києві. Щодо питання відсутності підпису Відповідача 1 в акті про пожежу від 21.02.2022 року зазначено наступне: «пожежею пошкоджено: склад №3, електричні проводи в побутовому приміщенні, залишки будівельних матеріалів, електричні інструменти, закопчено стіни, склад №2, запчастин для автомобілів (з пластику та заліза). Власник встановлюється)»;

- між ФОП Синеуцьким М.О. та ФОП Полозовим О.М. укладено договір зберігання № 22022019-01 від 22 лютого 2019 року, відповідно до якого ФОП Полозов передав на зберігання ФОП Синеуцькому автозапчастини, які зберігалися відповідно у приміщенні складу №2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- згідно із копією акту-приймання передачі до Договору зберігання №2202201-01 від 22 лютого 2019 року на зберігання надано 703 (сімсот три) штуки різних виді; автозапчастин;

- опис пошкоджених автозапчастин, у такому разі, є надмірним навантаженням, яке, на думку Позивача, не може бути покладене на одну особу, а якщо і може, то для надання такого опису необхідний значний період часу;

- вже 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан в Україні у зв`язку із військовою агресією рф проти Україні, у зв`язку із чим, дослідження питання щодо встановлення чіткого переліку пошкодженого майна Позивача було призупинено;

- позивач здійснив усі можливі заходи, щодо як найшвидшого встановлення чіткого переліку майна, якому завдано збитків та встановлення вартості таких збитків, що відображено у Висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження №1802/2386-2534/22-25 від 17.11.2022 року, який було замовлено Позивачем 01.09.2022 року;

- Відповідач 1 є наймачем приміщення, де сталася пожежа, а Відповідач - 2 є наймодавцем та власником приміщення, де сталася пожежа. Відповідач - 2 є власником приміщення, де сталася пожежа, а тому передавши своє майно в оренду, не звільняється від обов`язків відшкодувати шкоду, завдану Позивачу. Відповідно до вимог статтей 317, 319, частини 1 статті 780, частин 1, 2 статті 1166, статті 1190 Цивільного кодексу України. Відповідач - 1 та Відповідач - 2 несуть солідарну відповідальність за завдані Позивачу збитки на суму 1 694 090, 04 грн. аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду у справі справа № 562/2502/16-ц від 25 вересня 2019 року.

17.07.2023 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів.

19.07.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення доказів.

27.07.2023 від третьої особи на електронну пошту суду надійшли пояснення, відповідно до яких третя особа позовні вимоги визнає в повному обсязі та проти їх задоволення не заперечує.

28.07.2023 від третьої особи на електронну пошту суду надійшли пояснення

31.07.2023 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення заяви свідка, в якому міститься клопотання про поновлення строку на подання даної заяви.

02.08.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив відповідача-2, в якому міститься клопотання про поновлення строку на подання відповіді на відзив.

02.08.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшли заперечення і порядку ст. 167 ГПК України, відповідно до яких останній проти позову заперечує:

- саме Акт про пожежу є первинним документом, на підставі якого можна достовірно та об`єктивно, без зацікавленого впливу сторонніх осіб зафіксувати обсяг пошкодженого майна;

- відповідач не вважає належним доказом перелік майна, вказаного в акті приймання - передачі до Договору зберігання №2202219-01 від 22.02.2019, оскільки перелік переданого майна на зберігання не означає підтвердження пошкодження такого ж обсягу майна саме внаслідок пожежі, що сталась 23.02.2022;

- виключно Акт про пожежу в розумінні вимог ст. ст. 76 та 79 ГПК України є належним доказом на обґрунтування обсягу пошкодженого майна, оскільки такі вимоги викладені у п. 5 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого ПКМУ від 26.12.2003 № 2030;

- відповідно до п. 4.13 Розділу III Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань. Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об`єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз`яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження;

- висновок експерта від 17.11.2022 №1802/2386-2534/22-25 не відповідає п. 4.13 Інструкції. Так, експерт вирішував поставлені питання на підставі копії повідомлення про факт пожежі з переліком знищених (пошкоджених) автозапчастин;

- не заперечуючи факт пожежі на території складу ФОП Синеуцького М.О., Відповідач вважає, що Позивачем усупереч вимог ст. ст. 13, 74 ГПК України не доведено обставини, на які він посилається в частині доведення суми заподіяних збитків внаслідок пожежі.

Ухвалою суду від 03.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/1616/23 та відкладено підготовче засідання на 14.09.2023 о 14:00.

Безпосередньо в судовому засіданні 14.09.2023 судом було поновлено позивачу строк на подання відповіді на відзив, поновлено третій особі строк на подачу пояснень та оголошено перерву до 05.10.2023 о 17:00.

21.09.2023 на адресу від позивача надійшло клопотання про доручення доказу акту візуального обстеження приміщення від 18.09.2023.

В судовому засіданні 05.10.2023 представник позивача відмовився від клопотання про проведення у справі пожежно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 05.10.2023 поновлено позивачу строк на подачу заяви свідка, прийнято заяву свідка до розгляду, закрито підготовче провадження у справі №911/1616/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.11.2023 о 15:30.

Ухвалою суду від 02.11.2023 судом було відкладено розгляд справи на 23.11.2023 о 17:30.

Ухвалою суду від 07.11.2023 судом було виправлено описки в ухвалі від 02.11.2023.

Ухвалою суду від 23.11.2023 судом було відкладено розгляд справи на 05.12.2023 о 12:30.

В судове засідання 05.12.2023 з`явились представники позивача та відповідача-1, підтримали свої позиції щодо позову.

Представники відповідача -2 та третьої особи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 05.12.2023 представників відповідача-2 та третьої особи, належним чином повідомлених про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без їх участі за наявними матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи позицію сторін, суд встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2022 за адресою: м. Київ, пр. Визволителів, 5, в побутовому приміщенні складу № 3, розташованому на першому поверсі одноповерхової складської будівлі, власником якого є ПАТ «Київметал-Мет», і яку орендував ФОП Полозов О.М. сталася пожежа.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборона відчуження об`єктів нерухомого майна, власником комплексу будівель і споруд за адресою: м. Київ, проспект Визволителів, буд. 5 є ПАТ «КИЇВМЕТАЛ-МЕТ».

Згідно з Договором № 49 оренди від 01.08.2019 укладеного між ПАТ «Київметал-Мет», як Орендодавцем, та ТОВ «Зібенбуд», як Орендарем, Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння і користування нерухомість (далі-об`єкт), за адресою: м. Київ, проспект Визволителів, 5 (п. 1.1.), далі Договір 1.

Пунктом 2.2. Договору 1 сторони визначили зобов`язання Орендаря, до яких входить, зокрема:

- у разі аварій внутрішніх теплових, електричних та інших мереж, що відбулися з вини Орендаря вжити всіх необхідних заходів до усунення аварій та їх наслідків за свій рахунок (п.2.2.3);

- утримувати приміщення, обладнання і інвентар у належному стані, проводити необхідний ремонт за свій рахунок (п.2.2.4);

- не проводити ніяких перебудов у приміщенні (перепланування, установлення грат та ін.) без письмової згоди Орендодавця (п. 2.2.6);

- відшкодувати збиток, заподіяний третім особам у зв`язку з користування об`єктами, переданими в оренду (п. 2.2.15);

- Орендар зобов`язується за власний рахунок придбати і забезпечити засобами протипожежного захисту орендовані приміщення (п. 2.2.16);

- протягом двох місяців з моменту підписання Договору отримати дозволи в органах державного пожежного нагляду, Держнаглядохоронпраці, погодити з Державною санітарно-епідеміологічною службою можливості використання орендованих приміщень під зберігання відповідної продукції, отримати інші дозволи та погодження у разі, передбаченому законодавством України. Копії цих документів надаються Орендодавцю. За початок роботи без необхідних дозволів та погоджень передбачених законодавством України Орендар несе відповідальність, згідно чинного законодавства України (п. 2.2.17);

- Орендар зобов`язується дотримуватися норм пожежної безпеки та розпорядку робочого часу (. 2.2.19);

- забезпечити та контролювати дотримання своїми робітниками та відвідувачами правил протипожежної, електричної, екологічної, епідеміологічної безпеки, законодавства про охорону праці, норм і правил техніки безпеки, нести відповідальність за невиконання цими особами зазначених норм і правил (п. 2.2.23);

- використовувати об`єкт оренди згідно з його призначенням, а також оберігати пошкодження та знищення (п.2.2.24);

- дотримуватися правил пожежної та екологічної безпеки, санітарних норм та інших правил і норм, встановлених законодавством України, нести особисту відповідальність за недотримання встановлених норм і правил (п. 2.2.6).

Пунктом 6. 4. Договору 1 сторони дійшли згоди, що Орендар несе особисту відповідальність за нещасні випадки і професійні захворювання, що сталися з його робітниками та відрядженими особами на адресу Орендаря. Орендар особисто проводить розслідування нещасних випадків в орендованих приміщеннях (кімнатах), складських приміщеннях і на території Оредодавця.

У пункті 9.4. Договору 1 визначено, що цей Договір діє з 01 серпня 2019 р. по 31 грудня 2019 р.

Відповідно до акту приймання передачі майна від 01.08.2019 ПАТ «Київметал-мет» передало, а ТОВ «Зібебнуд» прийняло у тимчасове володіння і користування за адресою: м. Киїів-02660, проспект Визволителів, 5, складське приміщення площею 82 кв. м., придатне для використання.

Додатками до Договору 1 сторони продовжували строк його дії, зокрема додатком № 9 від 25.11.2021 строк дії Договору 1 продовжено до 30.06.2022.

Додатком № 10 від 20.02.2022 до Договору 1 сторони домовились достроково розірвати Договір Оренди № 49 від 01.0.201, дата припинення дії договору 28.02.2022 (включно).

Відповідно до акту приймання передачі майна від 28.02.2022 ТОВ «Зібебнуд» повертає, а ПАТ «Київметал-Мет» приймає за адресою: м. Київ, проспект Визволителів, 5, складське приміщення площею 82 кв. м.

Разом з тим, 01.09.2019 між ПАТ «Київметал-Мет», як Орендодавцем, та ФОП Синеуцьким М.О., як Орендарем, укладено Договір № 20 оренди, далі Договір 2, відповідно до п. 1.1 якого Оредодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння і користування нерухомість (далі-об`єкт), за адресою: м. Київ, проспект Визволителів, 5 (п. 1.1.), далі Договір 2.

У пункті 9.4. Договору 2 визначено, що цей Договір діє з 01 січня 2019 р. по 30 червня 2019 р.

Відповідно до Акту приймання передачі майна від 01.01.2019 ПАТ «Київметал-мет» передало, а ФОП Синеуцький М.О, прийняв у тимчасове володіння і користування за адресою: АДРЕСА_2 , складське приміщення для реалізації деталей та приладдя для автотранспортних засобів, площею 317 кв. м., придатне для використання.

Докази по справі свідчать, що 22.02.2019 між ФОП Синеуцьким М.О., як Поклажодавцем, та ФОП Полозовим О.М., як Зберігачем укладено Договір зберігання № 22022019-01, далі Договір зберігання, відповідно до п 1.1 якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання автозапчастини, у подальшому «Товар», відповідно до акту приймання-передачі на зберігання матеріальних цінностей (Додаток № 1), які є невід`ємною частиною даного договору. Номенклатура, кількість і вартість товару вказано у актах приймання передачі.

Датою передачі (прийому) Товару на зберігання, а також датою повернення із зберігання рахується дата підписання сторонами актів приймання-передачі Товару (п. 1.2.).

Строк зберігання за цим договором становить період з моменту підписання акту приймання-передачі Товару на зберігання до моменту підписання акта приймання-передачі Товару із зберігання (п. 1.3.).

Місто зберігання: 02660, м. Київ, проспект Визволителів, 5 (п. 1.4.).

Зберігач зобов`язується повернути Товар у тому самому стані та кількості, в якому він був переданий на зберігання, або окремої його частини на вимогу Поклажодавця шляхом підписання акту приймання-передачі Товару зі зберігання (п. 2.2.).

Вартість послуг зберігання складає 110000 грн. без ПДВ за період зберігання (п. 4.1.1).

Оплата повинна бути перерахована Зберігачу по закінченню строку зберігання на протязі 7 днів з моменту підписання акта приймання-передачі Товару зі складу відповідального зберігання (п. 4.2.).

Пунктом 7.1 Договору зберігання визначено, що даний договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2024 року. Якщо жодна зі сторін не заявить письмово про розірвання даного Договору за один місяць до дати закінчення, то дія Договору продовжується на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Актом № 1 до Договору приймання-передачі по Договору зберігання Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на строкове відповідальне зберігання автозапчастини відповідно до списку, всього у кількості 583 найменування.

Позивач у позові зазначає, що автозапчастини за вказаним договором зберігалися за адресою місто Київ, проспект Визволителів, 5, у приміщенні складу №2.

Відповідно до акту про пожежу від 21.02.2022, який складено комісією у складі Державного інспектора з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві майора служби цивільного захисту Кулешова М.В., директора ТОВ «Зібенбуд» Мочалкіна О.П., свідка ОСОБА_1 , місцем виникнення пожежі визначено побутове приміщення з лівої сторони у будівлі складу № 3, пожежею знищено: частково дерев`яні та гіпсокартонні перегородки побутового приміщення складу № 3, власник встановлюється; пожежею покоджено: склад №3, електричні проводи в побутовому приміщенні, залишки будівельних матеріалів, електричні інструменти, закопчено стіни, склад № 2, запчастини для автомобілів в упаковці (з пластику та заліза), власники встановлюються. Причина пожежі встановлюється. Прямі збитки від пожежі: встановлюється. Побічні збитки: встановлюється.

22.02.2022 ПАТ «Київметал-мет» було створено комісію у складі головного інженера, головного електрика та електрика, для уточнення причин пожежі, яка дійшла висновку, що пожежа виникла через порушення ТОВ «Зібенбуд» умов договору при переобладнанні (здійцснення покращень) орендованого приміщення та його самовільним, не санкціонованим діям з електропроводкою, при яких роботи виконувались не кваліфікованими спеціалістами.

ТОВ «Зібенбуд» відповідно до гарантійного листа від 22.02.2022 на адресу ПАТ «Київметал-мет» гарантувало відшкодування всіх збитків, що є наслідками пожежі в орендованому ним складському приміщенні, який виник з його вини 21.02.2022 року ПАТ «КИІВМЕТАЛ-МЕТ» та третім особам , які зазнали матеріальних збитків в наслідок цієї пожежі, а саме ФОП Синеуцький Микола Олегович.

Листом повідомленням на адресу ПАТ «КИЇВМЕТАЛ-МЕТ» від 23.02.2022 ТОВ «Зібенбуд» зазначило, що для виконання домовленостей, що були досягнуті в процесі перемовин і для виконання гарантійних зобов`язань викладених у гарантійному листі від 22.02.22 року, наданого для ПАТ «КИЇВМЕТАЛ-МЕТ» нашим підприємством про відшкодування збитків спричинених пожежею в орендованому нами приміщені згідно договору оренди № 49 від 01.08.2019 р. повідомляємо, що в орендованому приміщені нами були проведені відновлювальні роботи і демонтована самовільно встановлена конструкція з гіпсокартону. Таким чином ми власним коштом усунули пошкодження спричинені пожежею в орендованому нами приміщені згідно договору оренди № 49 від 01.08.2019 р. Також доводимо до Вашого відома, що ТОВ «Зібенбуд» було досягнуто домовленостей про мирне вирішення всіх спірних питань і компенсацію нами всіх збитків завданих їхньому майну пожежею, що виникла з нашої вини в орендованому нами приміщені згідно договору №49 від 01.08.2019 р. ФОП Синеуцький, як третій особі.

У наданому до матеріалів справи Звіту про причину виникнення пожежі, який надіслано листом від 03.02.2023 від Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у м. Києві у відповідь на адвокатський запит позивача, зазначено, що ймовірною причиною пожежі, що сталася 21.02.2022 в одноповерховій складській будівлі, власник ПАТ «КИЇВМЕТАЛ-МЕТ», з адресою: м. Київ, Дніпровський район, пр. Визволителів, 5 є виникнення аварійних режимів роботи в мережі живлення чи освітлювальний електромережі.

08 березня 2023 року позивач направив на адресу відповідача-1 претензію №1/02-23 про стягнення з ТОВ «ЗІБЕНБУД» на користь ФОП Полозова О.М. вартості матеріального збитку завданого в результаті пожежі від 21.02.2022 року, вартості експертного дослідження № 1802/2386-2534/22-25 від 17.11.2022 року, інфляційних втрат та 3 процентів річних та відповідачу - 2 претензію №2/02-23 про стягнення з ПАТ «КИЇВМЕТАЛ-МЕТ» на користь ФОП Полозова О.М. вартості матеріального збитку завданого в результаті пожежі від 21.02.2022, вартості експертного дослідження №1802/2386-2534/22-25 від 17.11.2022 року, інфляційних втрат та 3 процентів річних.

Вказані претензії були вручені відповідачам 10.03.2023 та 23.03.2023 про що свідчать роздруківки з сайту АТ «Укрпошта» за номерами трекінгу № 0101910911849 та № 010910911830.

Позивач у позові зазначає, що станом на дату подачі позовної заяви ані позивачем, ані представником позивача не отримано відповіді на надіслані претензії, ні відповідач - 1, ні відповідач -2 не приступили хоча б до часткового виконання зобов`язання із відшкодування заявлених у претензії вимог.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення авто товарознавчого дослідження № №1802/2386-2534/22-25 від 17.11.2022 встановлено, що вартість матеріального збитку, нанесеного ФОП Полозову О.М. в результаті пожежі на складі автозапчастин складає 1414769, 75 грн.

Тому, з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду у справі № 562/2502/16ц від 25.09.2019 та відповідно до вимог статей 317, 319, частини 1 статті 780, частин 1, 2 с. 1166, статті 1190 ЦК України, позивач вказує, що відповідач - 1 та відповідач 2 несуть солідарну відповідальність за завдані збитки на суму 1 694 090, 04 грн., з урахуванням інфляційних та трьох відсотків річних, які і просить суд стягнути.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідачів вартість висновку експертного дослідження № 1802/2386-2534/22-25 від 17.11.2022 року у сумі 33978, 60 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про стягнення солідарно з ПАТ «КИЇВМЕТАЛ-МЕТ» та ТОВ «Зібенбуд» збитків у розмірі 1414769, 75 грн., завданих внаслідок пожежі.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, захисту інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі його невизнання, або порушення. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язків в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим та органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Нормою ч. 2 ст. 224 ГК України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства на час стягнення збитків на позивача покладається обов`язок довести суду згідно ст. 74 ГПК України наступне:

- по-перше, наявність протиправної поведінки (діяльності або бездіяльності учасника господарських відносин) особи, яка завдала збитки;

- по-друге, факт заподіяння йому збитків;

- по-третє, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань;

- по-третє, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками.

- по-четверте, вину заподіювача збитків. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Враховуючи предмет позову та обставини даної справи, необхідним фактом, що потребує доказування з боку позивача та встановлення судом, є наявність шкідливого результату протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи) завдання збитків, їх наявності та розміру. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки (постанов Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20).

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини. На позивача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що оскілки пожежа сталася у приміщенні з адресою: м. Київ, проспект Визволителів, буд. 5, власником якого є ПАТ «КИЇВМЕТАЛ-МЕТ», а ТОВ «Зібенбуд» є Орендарем відповідно до Договору 1, тому в них вини к солідарний обов`язок на відшкодування збитків, завданих пожежею.

Щодо доказів в підтвердження факту пожежі.

Відповідно до п. 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затверджених Постановою КМУ від 26.12.2003 р. № 2030, документом, який засвідчує факт пожежі, є акт, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС, представник адміністрації (власник) об`єкта, потерпілий.

В матеріалах справи міститься Акт про пожежу від 21.02.2022, який складено комісією у складі Державного інспектора з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві майора служби цивільного захисту Кулешова М.В., директора ТОВ «Зібенбуд» Мочалкіна О.П., свідка ОСОБА_1 , місцем виникнення пожежі визначено побутове приміщення з лівої сторони у будівлі складу № 3, пожежею знищено: частково дерев`яні та гіпсокартонні перегородки побутового приміщення складу № 3, власник встановлюється; пожежею покоджено: склад №3, електричні проводи в побутовому приміщенні, залишки будівельних матеріалів, електричні інструменти, закопчено стіни, склад № 2, запчастини для автомобілів в упаковці (з пластику та заліза), власники встановлюються. Причина пожежі встановлюється. Прямі збитки від пожежі: встановлюється. Побічні збитки: встановлюється.

Також в матеріалах справи міститься Звіт про причину виникнення пожежі, який надіслано листом від 03.02.2023 від Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у м. Києві у відповідь на адвокатський запит позивача, зазначено, що ймовірною причиною пожежі, що сталася 21.02.2022 в одноповерховій складській будівлі, власник ПАТ «КИЇВМЕТАЛ-МЕТ», з адресою: м. Київ, Дніпровський район, пр. Визволителів, 5 є виникнення аварійних режимів роботи в мережі живлення чи освітлювальний електромережі.

Під час розгляду справи ПАТ «КИЇВМЕТАЛ-МЕТ» заперечував допустимість вказаних доказів.

Верховний суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що допустимість доказів визначається законністю джерел, умов і способів їх одержання. Відповідно до положень ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування (постанови Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 913/38/20, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 26.02.2021 у справі № 908/2847/19).

Разом з тим, ТОВ «Зібенбуд» зазначав, що з урахуванням первинних даних, зафіксованих в акті про пожежу від 21.02.2022, і ведення вказаних обставин має бути встановлено на підставі висновку судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи. Виключно після її проведення можна буде встановити причину виникнення пожежі, що сталася 21.02.2022. Як наслідок встановити, з чиєї безпосередньої вини (недотримання правил безпеки відповідачем 1 чи відповідачем 2, підпал, інші причини) сталася пожежа, або чиї дії чи Бездіяльність призвели до неї.

Позивач під час звернення з позовом до суду також подав клопотання по призначення у справі пожежно-технічної судової експертизи.

Однак, під час розгляду справи сторони здійснили огляд місяця виникнення пожежі та повідомили суду, що у спірному приміщенні відбулися ремонтні роботи, що унеможливлює проведення відповідної експертизи.

При цьому, під час розгляду справи сторони не заперечували факт пожежі, а ТОВ «Зібенбуд» в листах підтвердив що пожежа виникла з вини його співробітників.

Безпосередньо під час судових засідань представник ПАТ «КИЇВМЕТАЛ-МЕТ» зазначав, що пожежа виникла внаслідок залишеного на ніч співробітниками ТОВ «Зібенбуд» обігрівча, що не суперечить обставинам, встановленим у Звіті про причину виникнення пожежі, який надіслано листом від 03.02.2023.

З урахуванням викладеного, а також того, що Акт про пожежу від 21.02.2022 та Звіт про причину виникнення пожежі отримані належним чином, з законних джерел, з додержанням порядку подання, заборона використання не встановлена, а тому підстави визнання вказаних доказів недопустимими відсутні.

Щодо стягнення збитків солідарно з ПАТ «КИЇВМЕТАЛ-МЕТ» та ТОВ «Зібенбуд».

Так, шкода є неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об`єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (моральну) шкоду.

Грошовий вираз майнової шкоди є збитками. Відповідно до статті 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких зазнала особа у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Отже, відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб`єкта - правопорушника. Щоб стягнути зазнані збитки, потерпіла особа має довести їх наявність і розмір.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями завдавача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький по змісту висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Отже, істинність твердження Позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом підлягала доведенню Позивачем перед судом.

Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків».

Пунктом 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, а епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, Договором оренди № 49 від 04.08.2019, обов`язок забезпечення пожежної безпеки приміщення, яке передається в оренду покладено на орендаря - ТОВ «Зібенбуд», про що його сторони домовились у його п. 2.2., зокрема п. 2.2.3, п. 2.2.4, п. 2.2.6, п. 2.2.15, п. 2.2.16, п. 2.2.17, п. 2.2.22, п. 2.2.23, п. 2.2.26, п. 2.2.27, п. 2.2.28.

Вказаним договором також передбачено відповідальність ТОВ «Зібенбуд» за збереження орендованих приміщень та забезпечення правил пожежної безпеки, правил електробезпеки, правил користування тепловою та електричною енергією (п. 6.3); орендар несе матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов`язків, визначених договором його співробітниками або відвідувачами (п. п. 6.8, 6,9).

Тобто умовами вказаного договору забезпечення пожежної безпеки покладено саме на наймача об`єкта нерухомого майна, що узгоджується з приписами ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться листи від 22.02.2022 з яких вбачається, що саме дії ТОВ «Зібенбуд» призвели до пожежі, підприємство свою провину визнало повністю, взяло на себе зобов`язання компенсувати як ПАТ «Київметал-мет» завдані пожежею збитки, так і збитки, які могли бути завдані третім особам.

Таким чином, досліджуючи докази у їх сукупності під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що заявником не доведено склад цивільного правопорушення з боку ПАТ «Київметал-мет» у спірних правовідносинах, тоді як судом встановлено, що саме дії ТОВ «Зібенбуд» призвели до пожежі.

Відтак відповідачі не є особами, спільними діями або бездіяльністю яких позивачу завдано шкоди, а тому відсутні підстави для покладення на відповідачів солідарної відповідальності.

Посилання позивача на постанову Касаційного цивільного суду Верховного суду у справі № 562/2502/16ц від 25.09.2019, не приймається судом до уваги, оскільки у вказаній справі суд дійшов висновку, що заподіювач шкоди користувався приміщенням котельні, котре є осередком пожежі, без укладення відповідного договору оренди та укладенням договору оренди щодо іншого приміщення, тоді як у даній справі приміщення, яке є осередком пожежі, було передано в оренду ТОВ «Зібенбуд» і саме на нього, як на Орендаря, було покладено забезпечення пожежної безпеки приміщення, яке передається в оренду в силу п. 2.2., зокрема п. 2.2.3, п. 2.2.4, п. 2.2.6, п. 2.2.15, п. 2.2.16, п. 2.2.17, п. 2.2.22, п. 2.2.23, п. 2.2.26, п. 2.2.27, п. 2.2.28 Договору 1.

Щодо розміру збитків.

Враховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Так, в обґрунтування розміру збитків позивач посилається на Договір зберігання № 22022019-01 від 22.02.2019 та Висновок експерта за результатами проведення авто товарознавчого дослідження № №1802/2386-2534/22-25 від 17.11.2022.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення авто товарознавчого дослідження №1802/2386-2534/22-25 від 17.11.2022 встановлено, що вартість матеріального збитку, нанесеного ФОП Полозову О.М. в результаті пожежі на складі автозапчастин складає 1414769, 75 грн.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч.ч. 1, 5-7 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Часиною 7 ст. 98 ГПК України визначено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ст. 104 висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Однак, висновок судового експерта Окочі Ю.В., складений за результатами проведення авто товарознавчого дослідження №1802/2386-2534/22-25 від 17.11.2022 не містить відомостей в порядку ч. 7 ст. 98 ГПК України про те, що судовий експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, з огляду на що такий висновок є недопустимим доказом у даній справі та не приймається судом.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідач-2 ставив під сумнів реальність Договору зберігання № 22022019-01 від 22.02.2019.

Так, за умовами вказаного договору датою передачі (прийому) Товару на зберігання, а також датою повернення із зберігання рахується дата підписання сторонами акта приймання-передачі Товару (п. 1.2.). Строк зберігання за цим договором становить період з моменту підписання акту приймання-передачі Товару на зберігання до моменту підписання акта приймання-передачі Товару із зберігання (п. 1.3.). Зберігач зобов`язується повернути Товар у тому самому стані та кількості, в якому він був переданий на зберігання, або окремої його частини на вимогу Поклажодавця шляхом підписання акту приймання-передачі Товару зі зберігання (п. 2.2.). Вартість послуг зберігання складає 110000 грн. без ПДВ за період зберігання (п. 4.1.1). Оплата повинна бути перерахована Зберігачу по закінченню строку зберігання на протязі 7 днів з моменту підписання акта приймання-передачі Товару зі складу відповідального зберігання (п. 4.2.).

Актом № 1 приймання-передачі по Договору зберігання Поклажодавець передав, а зберігач прийняв на строкове відповідальне зберігання автозапчастини відповідно до списку, всього у кількості 583 найменування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 22.09.2019 та 29.06.2023 ФОП Полозов О.М. має основним видом економічної діяльності - 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний).

Однак, до матеріалів справи не надано документів, які підтверджують здійснення безпосередньо господарської діяльності за вказаним договором, як то рух автозапчастин по вказаному договору, їх оплата, отримання зі зберігання, повернення або надання на зберігання інших запчастин, ніж зазначені у Акті № 1 з період з моменту укладення Договору зберігання - 22.02.2019 до моменту пожежі 21.02.2022, тобто за три роки.

Таким чином, в даному випадку, враховуючи умови договору зберігання, встановлені під час розгляду справи обставини, та пояснення сторін, Договір зберігання № 22022019-01 від 22.02.2019 та Акт № 1 приймання-передачі до нього знаходяться у межах розумного сумніву щодо їх достовірності, в т. ч. приймаючи до уваги мету здійснення господарської діяльності, визначену ст. 42 ГК України.

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача-2 відносно відсутності в Акті про пожежу від 23.02.2022 переліку пошкодженого майна та щодо того, що під час проведення експертизи експерт вирішував поставлені питання на підставі копії повідомлення про факт пожежі з переліком знищених (пошкоджених) автозапчастин.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не доведено наявність повного складу правопорушення з боку відповідача 2, а відтак і підстави покладення солідарної відповідальності на відповідачів. Разом з тим, позивач не довів розмір заявлених до стягнення збитків.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ФОП Полозова О.М. до ТОВ "ЗІБЕНБУД" та ПАТ "КИЇВМЕТАЛ-МЕТ" про стягнення матеріальних збитків в сумі 1 414 769,75 грн. слід відмовити.

Оскільки відсутні підстави для стягнення збитків, тому відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат в сумі 205 689,38 грн., 3% річних в сумі 39 652,31 грн., як додаткових нарахувань.

Разом з тим, відсутні підстави для стягнення вартості висновку експертного дослідження № 1802/2386-2534/22-25 від 17.11.2022 в сумі 33 978,60 грн., в т.ч. у зв`язку із тим, що висновок експерта є недопустимим доказом у даній справі та не прийнятий судом.

Щодо наявних в матеріалах справи заяв свідків та пояснювальних записок, суд оцінює їх відповідно до приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України як таких, що не спростовують встановлених під час розгляду справи фактів та обставин.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 25411,35 грн. покладаються на позивача у справі Фізичну особу-підприємця Полозова Олександра Миколайовича, згідно вимог п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.12.2023 року, згідно частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 8, 74, ч. 4 ст. 75, 86, 129, 236, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Полозова Олександра Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІБЕНБУД" та Публічного акціонерного товариства "КИЇВМЕТАЛ-МЕТ" про стягнення матеріальних збитків в сумі 1 414 769,75 грн., інфляційних втрат в сумі 205 689,38 грн., 3% річних в сумі 39 652,31 грн., вартості висновку експертного дослідження в сумі 33 978,60 грн., відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 25411,35 грн. покладаються на Фізичної особа-підприємеця Полозова Олександра Миколайовича.

Повне рішення складено 09.04.2024 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.