Ухвала

від 09.04.2024 по справі 914/891/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09.04.2024 р. Справа № 914/891/24

Суддя Наталія Мороз,

розглянувши матеріали позовної заяви: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Комунальної установи «Львівський міський молодіжний центр», м. Львів

про стягнення 142 094,97 грн

Встановив:

Позовну заяву подано Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» до Комунальної установи «Львівський міський молодіжний центр» про стягнення 142 094,97 грн.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX.

Вказаним законом внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, в обов`язковому порядку зобов`язано зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Згідно з положеннями п.2 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін та інших учасників справи, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, в порушення зазначених вимог позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Позивачем до позовної заяви долучено опис поштового відправлення, однак зазначений документ не може вважатись належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про поштовий зв`язок документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв`язку затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 документом, що підтверджує прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення є розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, а саме касовий чек, розрахункова квитанція.

Пунктом 2 вказаних Правил також визначено, що: адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці; поштова адреса адреса відправника та адресата, яка зазначена на поштовому відправленні, бланку поштового переказу у спеціально призначеному для цього місці; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п.59). У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення (п.61).

Відповідно до п. 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006 № 211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.

Таким чином, належним доказом відправлення іншій стороні копій позовної заяви та доданих до неї документів є належним чином оформлений оригінал опису вкладень в поштове відправлення та оригінал документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Однак, всупереч зазначеному, позивачем не подано до суду розрахункової квитанції, що підтверджує надання поштових послуг, про що Канцелярією Господарського суду Львівської області складено Акт № 66 від 05.04.2024.

Відповідно до вимог процесуального Закону, належні та допустимі докази надіслання відповідачу у справі копій позовної заяви та доданих до неї документів мають бути подані до суду станом на момент подання заяви.

Крім того, у відповідності до положень п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, судом встановлено, що позивачем не зазначено відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до заяви, відтак останнім не дотримано вимог п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.

У відповідності до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Проте, позивачем зазначених вимог не дотримано та не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Суд звертає увагу, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 174 ГПК України та надання позивачу строку для усунення вищеперелічених недоліків.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 6, 162, 164, 172, 174, 234 ГПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Комунальної установи «Львівський міський молодіжний центр» про стягнення 142 094,97 грн залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків.

2. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.