Ухвала

від 09.04.2024 по справі 283/383/22

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/383/22

Провадження №2/283/9/2024

У Х В А Л А

09 квітня 2024 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі: головуючої судді Саланди О.М. з секретарем судового засідання Кравець Л.Ю., за участі представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яременка Д.В., представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Реуса Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Тимошенко Надія Сергіївна, про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав,

В С Т А Н О В И В:

Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями 18 липня 2022 року справу передано судді Саланді О.М.

Ухвалою суду від 22 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21 липня 2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судові засідання призначені на 12 березня 2024 року о 15 годині та на 14 годину 09 квітня 2024 року належним чином повідомлена представник позивача прокурор Яричевська Н.М. не прибула.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина 5 статті 130 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

При цьому повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від наявності поважних чи неповажних причин.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності /неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18. У відповідності до частини четвертої статті 263ЦПК України дана позиція має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Отже, однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. Як вже зазначалося, зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник позивача ОСОБА_3 , явка якої визнана судом обов`язковою, була належним чином повідомлена судом про день, час та місце проведення судових засідань шляхом вручення судової повістки, однак в судові засідання, призначені 12 березня 2024 року о 15 годині та на 14 годину 09 квітня 2024 року не з`явилась.

Невиконання покладених на позивача обов`язків мають визначені чинним цивільним процесуальним законодавством наслідки, зокрема щодо залишення позову без розгляду.

Отже, враховуючи, що справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, розгляд справи неодноразово відкладався, представник позивача ОСОБА_3 , яка належним чином була повідомлена про призначення, дату та час розгляду справи, повторно не з`явилась в судове засідання, неявка позивача, явку якого визнано обов`язковою, перешкоджає розгляду справи, суд вважає, що позов необхідно залишити без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

При цьому, суд зазначає, що залишення позову без розгляду не порушує та не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду.

Керуючись ст. 128, п. 3 ч. 1 ст. 257, 259, 260 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Тимошенко Надія Сергіївна, про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав - залишити без розгляду.

Роз`яснити керівнику Коростенської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О. М. Саланда