Рішення
від 28.03.2024 по справі 922/2725/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2024м. ХарківСправа № 922/2725/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської окружної прокуратури Х/о, м. Харків в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків до Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", м. Мерефа про стягнення 10355425,80 грн. за участю представників:

прокурор - Тарас СТЕЦЮК (посвідчення)

позивач - Віталій СТАРОВ (довіреність)

відповідач - Костянтин КУЦ (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" на користь держави шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев у загальній сумі 10355425,80 грн., а саме:

- 6812975,11 грн. на р/р UА888999980000033116331020445 Хорошевської селищної ради УК у Харківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37999633, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувач - Казначейство України, код банку 899998;

- 1753869,82 грн. на р/р UА828999980000033116331020553 Коломацької ОТГ УК у Коломацькому районі Харківської області, код ЄДРПОУ 35329013, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувач - Казначейство України, код банку 899998;

- 1788580,87 грн. на р/р UА378999980000033118331020131 Огульцівської сільської ради УК у Валківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37447324, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувач - Казначейство України, код банку 899998.

Крім того, прокурор просить суд стягнути з державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00993165, юридична адреса: 62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Лесі Українки, буд. 63) судовий збір за подання даної позовної заяви у сумі 155331,39 грн., які перерахувати за таким реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Ухвалою суду від 31.08.20р. позовну заяву В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (м. Харків) залишено без руху. Надано прокурору строк десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати до суду: докази направлення відповідачу позовної заяви з додатками на юридичну адресу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань.

08.09.20р. прокурор надав до суду докази направлення відповідачу позовної заяви з додатками на юридичну адресу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань.

Ухвалою суду від 11.09.20р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

30.09.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

07.10.2020 від прокурора надійшла відповідь на відзив.

15.10.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 28.10.20р. продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

16.11.20р. від відповідача надійшли письмові заперечення по справі.

10.12.20р. від відповідача надійшло клопотання про призначення по справі судової експертизи. Дане клопотання обґрунтовано необхідністю встановлення правильності застосування методики під час виявлення позивачем самовільно зрубаних дерев та розрахунку шкоди.

Ухвалою від 11.12.20р. клопотання відповідача про призначення по справі судової експертизи, яке надійшло до суду 10.12.20р., було задоволено. Призначено по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса, попередивши експерта, який буде проводити судову експертизу, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Провадження у справі 922/2725/20 зупинено на період проведення судової експертизи.

17.05.2021 від прокурора надійшло клопотання про поновлення строку на надання доказів та долучення до матеріалів справи висновку комплексної судової економічної та інженерно-екологічної експертизи від 10.01.2020 проведеної Харківським НДІ судових експертиз "Ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса" в межах кримінального провадження №42019220000000674.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що даний доказ отримано за наслідками винесення постанови про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від 14.05.2021 та Харківській обласній прокуратурі надано дозвіл на використання та розголошення частини відомостей, які зафіксовані в матеріалах досудового розслідування кримінального провадження №ї420 19220000000674 ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 367 КК України.

В своїх запереченнях від 19.05.2021 щодо долучення даного доказу до матеріалів справи відповідач вказує, що прокурором пропущено строк на його подачу, оскільки даний докази прокурором мав бути поданий разом з позовною заявою до суду.

Відповідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ч.ч.1, 2, 4, 5, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Приймаючи до уваги, що прокурором обґрунтовано причини пропуску строку на подання до суду висновку комплексної судової економічної та інженерно-екологічної експертизи від 10.01.2020 проведеної Харківським НДІ судових експертиз "Ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса" в межах кримінального провадження №42019220000000674, суд вважає за можливе долучити даний доказ до матеріалів справи.

25.12.2023 матеріали справи №922/2425/20 повернуто до Господарського суду Харківської області з Висновком експерта.

Ухвалою від 26.12.2023 провадження у справі № 922/2725/20 поновлено та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

07.02.2024 від прокурора надійшли письмові пояснення по справі.

07.02.2024 від прокурора надійшло клопотання про заміну відповідача по справі.

07.02.2024 від прокурора надійшло клопотання про заміну найменування органу прокуратури.

Підготовче засідання у справі №922/2725/20 було закрито протокольною ухвалою, яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 07.02.2024 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Суд залишив клопотання прокуратури про заміну відповідача на правонаступника без розгляду, оскільки прокурор погодився із доводами відповідача про наявність відповідача в ЄДРПОУ на час розгляду даної справи в суді, тому прокурор прохав суд не задовольняти клопотання прокурора про заміну відповідача на правонаступника та залишити його без розгляду (вх. №3527 від 07.02.24).

Відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 проведено реформування органів прокуратури. Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40 "Про день початку роботи окружних прокуратур" 15 березня 2021 року визначено днем початку роботи окружних прокуратур. Відповідно до наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 № 2ш, у зв`язку з утворенням з 15.03.2021 окружних прокуратур і припиненням діяльності шляхом реорганізації місцевих прокуратур Харківську місцеву прокуратуру № 6 виключено зі структури Харківської обласної прокуратури. Вказаним наказом встановлено в структурі та штатному розписі Харківської обласної прокуратури Харківську окружну прокуратуру. Отже, на теперішній час діє Харківська окружна прокуратура Харківської області, яка розташована за адресою: Григорівське шосе, 52, м. Харків, 61098.

З огляду на вищевикладене, суд, розглянувши клопотання прокурора від 07.02.2024 про заміну найменування прокуратури, вважає за необхідне його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні 28.03.2024 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 28.03.2024 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував повністю, прохав суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Харківською місцевою прокуратурою №6 Харківської області під час вивчення питання дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, використання і відтворення природних ресурсів на території області встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області (далі - Держекоінспекція) у період 04.09.2019 по 17.09.2019 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства державним підприємством "Жовтневе лісове господарство" при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної з веденням лісового господарства на території Харківського району Харківської області, а також щодо охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, ввірених під охорону та збереження, за результатами якої складено акт перевірки від 17.09.2019 №617/11-02/06-06.

У ході огляду державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області лісових масивів виявлено самовільні вирубки дерев (усього 763 шт.), а саме: у кварталі 115 виділі 7 Мерчанського лісництва та кварталі 22 виділі 2 Васищевського лісництва, кварталі 11 виділі 2 Васищевського лісництва, кварталі 23 виділі 13 Коломацького лісництва, які розташовані на території Хорошевської, Огульцівської, Коломацької селищних рад Харківської області, що є порушенням вимог ст. ст. 16, 64, 67, 69, 89, 90 Лісового кодексу України, Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністри України від 27.07.1996 № 555 та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761.

Зокрема, встановлено наступне:

-під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 41 виділ 1 Васищевського лісництва на підставі лісорубного квитка від 21.01.2019 №000253 посадовими особами ДП "Жовтневе лісове господарство" зрубано 68 сироростучих дерева, діаметрами від 57 см до 102 см та 15 сухостійних дерев, діаметрами від 60 см до 102 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

-під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 115 виділ 7 Мерчанського лісництва на підставі лісорубного квитка від 12.06.2019 №000756 посадовими особами ДП "Жовтневе лісове господарство" зрубано 73 сироростучих дерева, діаметром від 15 см до 104 см та 23 сухостійних дерева діаметром від 19 см до 94 см., які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

-під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 22 виділ 2 Васищевського лісництва на підставі лісорубного квитка від 25.03.2019 №500295 посадовими особами ДП "Жовтневе лісове господарство" зрубано 335 сироростучих дерева, діаметрами від 12 см до 88 см та 32 сухостійних дерева від 14 до 96 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

-під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 11 виділ 2 Васищевського лісництва на підставі лісорубного квитка від 25.03.2019 №500259 посадовими особами ДП "Жовтневе лісове господарство" зрубано 98 сироростучих дерева, діаметрами від 8 см до 75 см та 4 сухостійних дерева діаметром від 13 см до 44 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

-під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 23 виділі 13 Коломацького лісництва на підставі лісорубного квитка від 25.03.2019 № 500296, посадовими особами ДП "Жовтневе лісове господарство" зрубано 115 сироростучих дерев діаметром від 24 см до 83 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались.

За наслідками виявлених порушень, що перелічені вище, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, за участі працівників ДП "Жовтневе лісове господарство", складено відомості переліку пнів незаконно зрубаних дерев, у яких зазначено їх кількість, породи, стан та діаметри пнів. Вказані порушення відображено у акті перевірки.

У подальшому Держекоінспекцією, на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, 10.10.2019 здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяне ї лісу ДП "Жовтневе лісове господарство" внаслідок незаконного вирубування дерев, загальна сума яких склала 10355425,80 грн.

Так, сума завданої шкоди за результатами незаконного вирубування дерев на території Коломацького лісництва становить 1753869,82 грн., Мерчанського - 1788580,87 грн., Васищівського - 6812975,11 грн.

Як вказує прокурор, з метою добровільного відшкодування вказаної шкоди Держекоінспекцією надіслано до ДП "Жовтневе лісове господарство" претензії від 10.10.2019 за №№ 135-139, які останніми 23.10.2019 отримано, однак залишено без розгляду та задоволення, а шкода, заподіяна посадовими особами ДП "Жовтневе лісове господарство" внаслідок незаконної вирубки дерев, до цього часу не відшкодована.

Як вказує прокурор, дії посадових осіб Держекоінспекції щодо складання акту перевірки, припису про усунення виявлених порушень, складання розрахунку розміру збитків та пред`явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків, відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались, згідно з інформацією Держекоінспекції від та ДП "Жовтневе лісове господарство" від 29.05.2020 за № 10-07/310.

За твердженнями прокурора, матеріали, складені посадовими особами Держекоінспекції за наслідками перевірки, проведеної у діяльності ДП "Жовтневе лісове господарство" складені у відповідності до вимог законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про охорону і навколишнього природного середовища", Положення про територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312.

Також, як на доказ на підтвердження заявленої суми заподіяних збитків, прокурор посилається на висновок комплексної судової економічної та інженерно-екологічної експертизи від 10.01.2020 проведеної Харківським НДІ судових експертиз "Імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса" в межах кримінального провадження №42019220000000674.

Прокурор вказує, що посадовими особами державної лісової охорони, всупереч вимогам ст. ст. 19, 69 89, 90, 91 Лісового кодексу України, Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, не забезпечено належну охорону та збереження лісових ресурсів, що призвело до самовільної вирубки 763 дерев посадовими особами ДП "Жовтневе лісове господарство" у кварталі 11 виділі 2, кварталі 41 виділі 1, кварталі 22 виділі 2 Васищевського лісництва, кварталі 115 виділі 7 Мерчанського лісництва та у кварталі 23 виділі 13 Коломацького лісництва, чим заподіяно шкоди на загальну суму 10355425,80 грн.

Як вказує прокурор, Держекоінспекцією у відповідності до вимог діючого законодавства встановлено, що державною лісовою охороною ДП "Жовтневе лісове господарство" не забезпечено належну охорону та збереження лісів, що призвело до незаконної вирубки дерев, чим заподіяно збитків на загальну суму 10355425,80 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві вказує наступне.

Так, щодо кількості самовільно вирубаних дерев у Мерчанському лісництві - квартал 115 , відділ 7 площа 0,63 га .

Відповідно п. 7 розділу VI ( Опис виявлених порушень) акту перевірки № 617/11-02/06-06 вбачається, що в Мерчанському лісництві (квартал 115, відділ 7 площа 0,63 га) було видано лісорубний квиток для проведення санітарних рубок. Відповідно до відводу до переліку взято дерев в загальній кількості 83 шт.

Згідно контрольного переліку пнів, було виявлено зрізаних дерев в загальній кількості 106 породи дуб (13 сухостійних та 93 сироростучі),

Відповідно до відомостей, що містяться в акті перевірки вбачається, що всього незаконно зрублених дерев під час здійснення перевірки було виявлено в кількості 73 сироростучі, в тому числі 3 дерева породи в`яз та 23 сухостійних дерев (всього 96).

З вищенаведеного, особами, що проводили перевірку був зроблений висновок, що загальна кількість самовільно вирубаних дерев 96 одиниць - не вказано. Чому загальна кількість дерев (83 дерева) що відведенні під санітарну рубку, не входить в кількість фактично зрублених дерев (в кількості 106 одиниць ) також не наведено.

Відповідно до відомостей переліку пнів зрубаних дерев від 10.09.2019 року, вбачається, що загальна кількість зрубаних дерев 206. З них 107 породи дуб (13 сухостійні, 94 сироростучі), клен 80 (53 сухостійні, 27 сироростучі), ясень 16 (7 сухостійні та 9 сироростучі) липа 3 (сироростучі). Всього вирублено 73 сухостійні та 133 сироростучі дерева, з них 13 сухостійних та 94 сироростучі породи дуб.

Тобто, за твердженнями відповідача, данні які містять в відомостях переліку зрізаних дерев, істотно відрізняються від тих які наведенні в акті перевірки. Загальна кількість зрубаних дерев відповідно переліку становить - 206 одиниць, з них 107 породи дуб (а не 106) . Всього вирубано 73 сухостійні (а не 23) та 103 сироростучі дерева (а не 73), з них 13 сухостійних та 94 сироростучі породи дуб. Деревина породи в`яз яка зазначена в акті перевірки взагалі не вирубалась. Згідно до розрахунку шкоди загальна кількість самовільно зрублених дерев становить 96 штук, з них 73 сироростучі та 23 сухостійні. Як вказує відповідач, відповідні данні різняться з відомостями переліку зрізаних дерев. Відповідач зауважує, з яких підстав позивач визначає дерева як самовільно зрублені, включаючи його до розрахунку шкоди, ніде не зазначено.

Щодо кількості самовільно вирубаних дерев у Васищевському лісництві - квартал 41 виділ площі 19,0 та.

Так, згідно акту перевірки вбачається наступне:

На проведення санітарних рубок видано лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 000253 від 21.01.2019 року. Відповідно до матеріалів відводу до переліку дерев які підлягали рубці було взято 935 дерева.

Згідно контролюючого переліку пнів зрізаних дерев на ділянці було виявлено 97 дерев породи дуб та ясен (16 сухостійні та 81 сироростучі) При цьому за результатам перевірки було встановлено факт незаконної рубки 83 дерев (15 сухостійних та 68 сироростучі).

Відповідно до відомостей переліку пнів від 11.09.2019 року, вбачається що під час перевірки було виявлено 97 зрубаних дерев (16 сухостійні та 81 сироростучі).

Тобто, як вказує відповідач, в акті перевірки міститься суперечлива інформація, з одного боку кількість зрубаних дерев 97 (що узгоджується з відомостями переліку пнів зрублених дерев), а з іншого незаконно зрублених дерев 83 одиниці. Відповідач зауважив, з яких підстав було прийнято рішення про те, що саме ця кількість дерев віднесенні до незаконно зрублених, а ні в акті перевірки а ні в переліку зрублених дерев не наведено.

Також, за твердженнями відповідача, не зрозумілим є те, чому перевіркою зроблений висновок, про те що всі зрублені дерева не входять в загальну кількість дерев, які відведено до санітарної рубки (відведено 935 одиниць).

Згідно до розрахунку шкоди загальна кількість самовільно зрублених дерев становить 83 штук, з них 68 сироростучі та 15 сухостійні. Відповідні данні різняться з відомостями переліку зрізаних дерев (в акті вказано 97 зрублених дерев з них 16 сухостійні та 81 сироростучі). Відповідач зауважив, з яких підстав позивач визначає дерева, як самовільно зрублені, включаючи його до розрахунку шкоди, ніде не зазначено.

Щодо кількості самовільно вирубаних дерев у Васищевському лісництві квартал 22 виділ 2, площа 17,0 га.

Так, згідно акту перевірки вбачається наступне:

На проведення санітарних рубок видано лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 5002295 від 25.03.2019 року. Відповідно до матеріалів відводу до переліку дерев які підлягали рубці було взято 567 дерев, породи дуб (з них ділових 2 , напівділових 111, дровяних 454).

Згідно контролюючого переліку пнів зрізаних дерев на ділянці було виявлено 705 пнів породи дуб (179 сухостійні та 536 сироростучі). Також здійснюється рубка дерев інших порід - клен, ясен, липа.

За результатами перевірки було встановлено факт незаконної рубки 335 сироростучих (з них 262 дуба, 73 одиниці дерев інших пород) та 32 сухостійних (з них 7 шт дуба та 25 штук інших порід). Позивач зауважує, за якою ознакою дерева віднесенні до незаконно зрублених в акті не вказано.

Згідно до відомостей переліку пнів від 11.09.2019 року, вбачається що під час перевірки було виявлено 1017 зрублених дерев. Як вказує відповідач, з них 705 породи дуб (179 сухостійні, а не 7 одиниць, як вказано в акті, та 526 сироростучі, а не 536 як вказано в акті перевірки), 222 породи клен, 82 породи ясень, 8 дерев липа. Також відповідач зауважив, всього сироростучіх дерев інших порід було 161 (а не 73, як вказано в акті), та сухостійних 151 (а не 25 штук, як вказано в акті).

За поясненнями відповідача, згідно розрахунку шкоди, проведеної за наслідком перевірки вбачаються також істотні розбіжності з актом перевірки та відомостями переліку зрубаних пнів. Зокрема загальна кількість сухостійних дерев складає 29 одиниць (в акті ця кількість становить 32 одиниці, а в переліку пнів таких дерев 330 одиниць). Відповідач зауважив, з яких підстав позивач визначає дерева, як самовільно зрублені, включаючи його до розрахунки шкоди ні де не зазначено.

Крім того, як вказує відповідач, в розрахунку шкоди вказано дерево, яке взагалі не було зрубано, так вказано одне сухостійне дерево діаметром 81 см, а в переліку зрублених пнів дерево з таким діаметром відсутнє.

Щодо кількості самовільно вирубаних дерев у Васищевському лісництві квартал 11 виділ 2, площа 4,0 га.

Так, згідно акту перевірки вбачається наступне:

На проведення санітарних рубок видано лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 500259 від 25.03.2019 року. Відповідно до матеріалів відводу до переліку дерев, які підлягали рубці, було взято 194 штуки дерев породи дуб (з них напівділових 43, дровяних 31), породи ясен 39 (напівділових 4, дров`яних 35), породи клен 31, з них дровяних 31 штука.

Згідно контролюючого переліку пнів зрізаних дерев на ділянці було виявлено 231 шт, з них 56 сухостійних породи дуб та 51 сиростучіх породи дуб, 5 сухостійних породи ясень та 17 сироростучі породи ясень, 19 сухостійних породи клен та 81 сироростучіх породи клен, 2 сироростучіх породи липа.

За результатами перевірки було встановлено факт незаконної рубки 98 сироростучих (з них 27 дуба, 71 одинці дерев інших порід) та 4 сухостійних. Відповідач зауважив, за якою ознакою дерева віднесенні до незаконно зрубаних, в акті не вказано.

За поясненнями відповідача, згідно до відомостей переліку пнів від 06.09.2019 року, вбачається що під час перевірки було виявлено 231 зрублене дерево. З них 107 породи дуб (56 сухостійних,та 51 сироростучі, а не 27 як вказано в акті перевірки), та 83 одиниця сироростучіх інших порід.

Як наполягає відповідач, згідно розрахунку шкоди, проведеної за наслідком перевірки вбачаються також істотні розбіжності з актом перевірки та відомостями переліку зрубаних пнів. Зокрема загальна кількість сироростучіх дерев складає 98 одиниць (а в переліку пнів таких дерев лише 149 одиниці). Крім того, згідно розрахунку шкоди вказано дерево, яке взагалі не було зрубано, так вказано два сироростучі дерева з діаметром 60 см а в переліку зрубаних пнів таке дерево лише одне.

Щодо кількості самовільно вирубаних дерев у Коломацьке лісництво - квартал 23 виділ 13 площа 8,8 га

Так, згідно акту перевірки вбачається наступне:

На проведення санітарних рубок видано лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 500296 від 25.03.2019 року. Відповідно до матеріалів відводу до переліку дерев, які підлягали рубці було взято 248 штуки породи дуб (з них ділових 61, напівділових 63, дровяних 129), породи клен 53, 52 липа, інші породи.

Згідно контролюючого переліку пнів зрізаних дерев на ділянці було виявлено 479 породи дуб, з них 164 сухостійних породи дуб та 315 сиростучіх породи дуб.

За результатами перевірки було встановлено факт незаконної рубки 115 сироростучі породи дуб. Відповідач звернув увагу, за якою ознакою дерева віднесенні до незаконно зрублених в переліку, - не вказано.

Як наполягає відповідач, згідно до відомостей переліку пнів від 12.09.2019 року, вбачається що під час перевірки було виявлено 495 зрубаних дерев. З них 479 породи дуб (164 сухостійних, та 315 сироростучі, а не 115 як вказано в акті перевірки).

Згідно розрахунку шкоди, як наполягає відповідач, проведеної за наслідком перевірки вбачаються також істотні розбіжності з актом перевірки та відомостями переліку зрубаних пнів. Зокрема загальна кількість сироростучіх дерев складає 115 одиниць (а в переліку пнів таких дерев лише 315 одиниці). Крім того, на думку відповідача, згідно розрахунку шкоди зроблені помилки, щодо сортності дерев, а саме вказано що зрубано три сироростучі дуби діаметром 40 см, хоча насправді - відповідно переліку пнів це були сухостійні дерева.

Отже, за твердженнями відповідача, розбіжності, які містяться в усіх вищевказаних документах, не дають змоги правильно визначити кількість зрубаних дерев та здійснити розрахунок заподіяної шкоди. В розрахунках розміру заподіяної шкоди не наводиться методологія, за якою одне зрубане дерево береться до розрахунку, а інше ні, що свідчить про неможливість правильного встановлення загального розміру шкоди, яка нібито була заподіяна відповідачем.

Також, як вказує відповідач, в акті перевірки та в інших доказах наданих позивачем не вказано час коли відповідна незаконна (як на думку позивача) рубка була здійсненна. Встановлення часу рубки має значення для правильного вирішення справи. Адже, саме позивач має довести, що така незаконна рубка була здійснена після утворення ДП "Жовтневе лісове господарство".

За твердженнями відповідача, щодо правильного визначення діаметру зрублених дерев, оскільки шкода за самовільну порубку дерев розраховується за кожне зрублене дерево окремо, то для правильного визначення загального розміру шкоди необхідно правильно встановити цю кількість дерев. Відтак, на думку відповідача, цю кількість визначити не можливо.

Відповідач стверджує, що у відомостях переліку пнів не зазначено, чи був застосований вищевказаний механізм обміру пнів. Не є зрозумілим, як посадові особи здійснювали обмір пнів зрублених дерев, а саме не зазначено розмір кожного пня в його найбільшим та найменшим значенні, через що не є зрозумілим середній арифметичне значення зрубленого пня. Окрім того, у вказаному документі не зазначено на якій висоті було зрубано дерево яке включено до самовільного порубу. Відсутність цього показника, на думку відповідача, не дає змогу правильно визначити діаметр самовільно зрублених дерев, оскільки відповідно до Постанови КМУ № 665 від 23.07.2008 року "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу" замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю) здійснюється за фактичним зрізом. На переконання відповідача, відсутність в відомостях переліку пнів даних про те, яка методика була застосована при визначенні діаметру пнів, відсутність цих розрахунків не дає змогу стверджувати про правильність розрахунку заподіяних збитків.

Також, відповідач стверджує, що відсутність розрахунків заподіяної шкоди унеможливлює правильність визначення шкоди заподіяної самовільною рубкою дерев.

У відзиві на позов відповідач стверджує, що данні, які містяться в розрахунку заподіяної шкоди, не узгоджуються з інформацією, яка наведена в відомостях переліку пнів. Ці розбіжності ідуть як в бік зменшення виявлених дерев, так і в бік збільшення тобто включення в розрахунок дерев, які взагалі не було виявлено під час перевірки.

Щодо тверджень відповідача, що Інспекцією не вірно визначено кількість самовільно вирубаних дерев, позивач у відповіді на відзив зазначає наступне.

Стосовно кв. 115 виділ 7 Мерчанське лісництво ДП "Жовтневе лісове господарство". Згідно матеріалів відводу до переліку взято дерева породи дуб в загальній кількості 83. Згідно контрольного переліку пнів зрізаних дерев виявлено 106 дерев породи дуб (13 сухостійних та 93 сироростучих), що свідчить про факт незаконної порубки дерев породи дуб.

ДП "Жовтневе лісове господарство" було здійснено раптову ревізію, якою також зафіксовано факт незаконного порубу дерев різних порід.

З урахуванням даних ревізії, проведення обміру пнів зрізаних дерев та переводу пнів на висоту 1/3 встановлено, що частина дерев до матеріалів відведення не включалась та ревізією не виявлялися.

Отже, Інспекцією зроблено висновок, що 73 сироростучих дерева та 23 сухостійних дерева зрублена незаконно, що є різницею між даними ревізії, матеріалів відводу та відомістю переліку зрубаних пнів.

По вказаній кількості незаконно зрубаних дерев Інспекцією із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" розраховано розмір шкоди в сумі 1788580,87 грн. та пред`явлено претензію № 135 від 10.10.2019.

Стосовно Кв. 41 виділ 1 Васищевське лісництво ДП "Жовтневе лісове господарство". Згідно матеріалів відводу до переліку взято дерева породи дуб із діаметром стовбура на висоті 1/3 м починаючи з 8 см та до діаметра 48 см (1 дерево). Всього 935 дерев.

Згідно контрольного переліку пнів зрізаних дерев на ділянці виявлено 97 дерев породи дуб та ясеня (16 сухостійних та 81 сироростучих), які не увійшли до матеріалів відведення (при переводу пнів на висоту 1/3 відповідні діаметри відсутні).

З урахуванням даних ревізії, переводу виявлених пнів на висоту 1/3 встановлено, що 83 дерева, з яких 68 сироростучих дерева та 15 сухостійних дерева, зрублена незаконно, що є різницею між даними ревізії, матеріалів відводу та відомістю переліку зрубаних пнів.

По вказаній кількості незаконно зрубаних дерев Інспекцією із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" розраховано розмір шкоди в сумі 1523299,69 грн. та пред`явлено претензію № 137 від 10.10.2019.

Стосовно кв. 22 виділ 2 Васищевське лісництво ДП "Жовтневе лісове господарство". Згідно матеріалів відводу до переліку взято дерева породи дуб в загальній кількості 567 дерев. Згідно контрольного переліку пнів зрізаних дерев на ділянці виявлено 705 дерев породи дуб та ясеня (179 сухостійних та 536 сироростучих), що свідчить про факт незаконної порубки дерев породи дуб.

З урахуванням даних ревізії, переводу виявлених пнів на висоту 1/3 встановлено, що 335 дерева, з яких 68 сироростучих дерева (262 - дубу, 73 - інші породи) та 32 сухостійних дерева (7- дубу, 25 - інші породи), зрублена незаконно, що є різницею між даними ревізії, матеріалів відводу та відомістю переліку зрубаних пнів.

По вказаній кількості незаконно зрубаних дерев Інспекцією із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" розраховано розмір шкоди в сумі 4933177,43 грн. та пред`явлено претензію № 136 від 10.10.2019.

Стосовно кв. 11 виділ 2 Васищевське лісництво ДП "Жовтневе лісове господарство". Згідно матеріалів відводу до переліку взято дерева породи дуб в загальній кількості 194 шт., породи ясен -39 шт., породи клен - 31 шт. Згідно контрольного переліку пнів зрізаних дерев на ділянці виявлено 231 дерево, з яких породи дуб (56 сухостійних та 51 сироростучих), породи ясеня (5 сухостійних та 17 сироростучих), породи клен (19 сухостійних та 81 сироростучих), породи липа (2 сироростучих), що свідчить про факт незаконної порубки дерев.

З урахуванням даних проведення контрольного обміру пнів зрізаних дерев та переводу пнів на висоту 1/3 встановлено, що дерева, з яких 98 сироростучих дерева (27 - дубу, 71 - інші породи) та 4 сухостійних дерева, зрублені незаконно, що є різницею між даними матеріалів відводу та відомістю переліку зрубаних пнів.

По вказаній кількості незаконно зрубаних дерев Інспекцією із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" розраховано розмір шкоди в сумі 356497,99 грн. та пред`явлено претензію № 139 від 10.10.2019.

Стосовно кв. 23 виділ 13 Коломацьке лісництво ДП "Жовтневе лісове господарство". Згідно матеріалів відводу до переліку взято дерева породи дуб в загальній кількості 248 шт., породи груша -22 шт., породи клен - 53 шт., породи липа - 27 шт.

Згідно контрольного переліку пнів зрізаних дерев на ділянці виявлено 479 дерев породи дуб (164 сухостійних та 315 сироростучих), що свідчить про факт незаконної порубки дерев.

З урахуванням даних проведення контрольного обміру пнів зрізаних дерев та переводу пнів на висоту 1/3 встановлено, що дерева, з яких 115 сироростучих дерева (породи дубу) зрублена незаконно, що є різницею між даними матеріалів відводу та відомістю переліку зрубаних пнів.

По вказаній кількості незаконно зрубаних дерев Інспекцією із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" розраховано розмір шкоди в сумі 1753869,82 грн. та пред`явлено претензію № 138 від 10.10.2019.

Так, за твердженнями позивача, вбачається, що Інспекцією у повній із відповідності до фактів викладених у акті перевірки №617/11-02/06-06 здійснено розрахунки розміру шкоди заподіяні державі внаслідок незаконного порубу дерев на загальну суму 10355425,80 грн.

Щодо тверджень відповідача, що Інспекцією не вірно проведено розрахунок розміру збитку, позивач зазначає таке.

Відповідно до п. 4 додатку №1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" діаметр пня дерева у корі зазначається як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. Замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом.

Як вказує позивач, Інспекція зобов`язана у переліку пнів та розрахунках розміру шкоди зазначати вже готовий результат заміру пня дерева, а не процедуру його заміру, що і зазначено Інспекцією в матеріалах інспекційної перевірки.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" встановлено, що починаючи з 1 січня 2009 р. проводиться індексація затверджених цією постановою такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Відповідно до розрахунків розміру шкоди вбачається, що він здійснений відповідно до додатку №1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" (з урахуванням індексації такс 2019 року).

У зв`язку із проведенням Інспекцією індексації Такс станом на 2019 рік, розмір шкоди зазначений у постанові відрізняється від розміру шкоди зазначений у розрахунках розміру шкоди.

Позивач вважає, що відзив на позовну заяву ДП "Жовтневе лісове господарства" є необґрунтованим та безпідставним, а Інспекція діяла відповідно до норм чинного законодавства, забезпечуючи виконання покладених на неї функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, в зв`язку з чим просить позов прокурора задовольнити.

У відповіді на відзив прокурор не погоджується з доводами представника відповідача, вважає їх необґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються належними доказами.

Прокурор стверджує, що факт незаконної порубки, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеними за наслідками перевірки актом, за участю та узгодженими відповідальним працівником відповідача. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у нього вини у вчиненні вказаного правопорушення. Даний акт є чинним на час вирішення спору, відомості, зазначені в акті, за допомогою належних і допустимих доказів відповідачем не спростовані, відтак, відсутні підстави відхилення зазначених документів в якості доказів по справі.

За твердженнями прокурора, матеріалами справи підтверджується, що відповідач є постійним лісокористувачем, в обов`язки якого входить забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання норм і правил використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Так, обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов`язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок.

Також прокурор зазначає, що дії посадових осіб Держекоінспекції щодо складання акту перевірки, припису про усунення виявлених порушень, складання розрахунку розміру збитків та пред`явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків, згідно з інформацією Держекоінспекції та ДП "Жовтневе лісове господарство" від 29.05.2020 за № 10-07/610, відповідачем відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались.

Матеріали за наслідками перевірки, проведеної у діяльності ДП "Жовтневе лісове господарство", складені посадовими особами Держекоінспекції у відповідності до вимог законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 за №312, і є чинними, як на час звернення до суду із даним позовом, так і на цей час.

Прокурор вказує, що зважаючи на виявлені порушення норм природоохоронного законодавства, наслідково-причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, позивачем, як контролюючим органом правомірно, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" розраховані збитки, спричинені незаконною порубкою дерев, в сумі 10355425,80 грн., та за наявністю достатніх правових підстав заявлено їх до стягнення із постійного лісокористувача (відповідача). Доводи представника відповідача щодо невірного розрахунку розміру шкоди, заподіяної самовільною порубкою дерев, не підтверджується належними та допустимими доказами, а також спростовуються зазначеним вище актом перевірки.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до суду та викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ч. 2 постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Частиною 1 встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком.

Відповідно до п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема, забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статті 16 та ч. 1 статті 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Як передбачено ч. 1 статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 19 та ч. 1, 5 ст. 86, ст. 90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Положеннями ст. 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ст. 89 Лісового кодексу України та п. 1 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, охорону і захист лісів на території України здійснюють державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (Держлісагентство), Республіканського комітету АРК з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Згідно зі ст. ст. 90, 91 Лісового кодексу України та п. 4 вказаного Положення основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.4 ст.68 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно зі ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.

Водночас, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом нормування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Крім того, відповідно до п. 6.1.2 роз`яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27.06.2001 №02-5/744, у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов`язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріал и лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками (державною лісовою охороною) незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків.

Згідно зі Статутом Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", затвердженого головою Державного агентства лісових ресурсів України, Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство" створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991р. №133 "Про організаційну структуру управління лісовим господарством України", засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України та входить до сфери управління Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства (ст. 1 Статуту, копія якого додається).

Відповідно до пункту 3.1 ст. 3 Статуту підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень (пункт 3.2 ст. З Статуту).

Крім того, згідно з пунктом 3.2.14 ст. 3 Статуту облік лісового фонду і реалізація всіх змін у його складі, розробка і подання по підлеглості матеріалів про розподіл лісів на групи та застосування лісових такс і зміну границь лісництва.

Матеріалами справи підтверджується, що 04.09.2019 по 17.09.2019 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Харківській області проведено позапланову перевірку в діяльності Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства під час планування та здійснення рубок лісу.

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ДП "Жовтневе лісове господарство" посадовими особами органу державного нагляду (контролю) 17.09.2019 складено акт №617/11-02/06-06, та в цей же день вручено примірник в.о. директора ДП "Жовтневе лісове господарство" Курочці І.А.

Відповідно до зазначеного вище акту в ході огляду лісових масивів державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області виявлено самовільні вирубки дерев (усього 763 шт.), а саме: у кварталі 115 виділі 7 Мерчанського лісництва та кварталі 22 виділі 2 Васищевського лісництва, кварталі 11 виділі 2 Васищевського лісництва, кварталі 23 виділі 13 Коломацького лісництва, які розташовані на території Хорошевської, Огульцівської, Коломацької селищних рад Харківської області, що є порушенням вимог ст. ст. 16, 64, 67, 69, 89, 90 Лісового кодексу України, Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1996 № 555 та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761.

Зокрема, встановлено таке:

-під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 115 виділ 7 Мерчанського лісництва на підставі лісорубного квитка від 12.06.2019 №000756 посадовими особами ДП "Жовтневе лісове господарство" зрубано 73 сироростучих дерева, діаметром від 15 см до 104 см та 23 сухостійних дерева діаметром від 19 см до 94 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

-під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 22 виділ 2 Васищевського лісництва на підставі лісорубного квитка від 25.03.2019 №500295 посадовими особами ДП "Жовтневе лісове господарство" зрубано 335 сироростучих дерева, діаметрами від 12 см до 88 см та 32 сухостійних дерева від 14 см до 96 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

-під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 11 виділ 2 Васищевського лісництва на підставі лісорубного квитка від 25.03.2019 №500259, посадовими особами ДП "Жовтневе лісове господарство" зрубано 98 сироростучих дерева, діаметрами від 8 см до 75 см та 4 сухостійних дерева діаметром від 13 см до 44 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

Державна екологічна інспекція у Харківській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується, до її повноважень належить безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, охорони земель, надр.

Так, факт незаконної порубки, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеними за наслідками перевірки актом, за участю та узгодженими відповідальним працівником відповідача. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у нього вини у вчиненні вказаного правопорушення.

Даний акт є чинним на час вирішення спору, відомості, зазначені в акті, за допомогою належних і допустимих доказів відповідачем не спростовані, відтак, відсутні підстави відхилення зазначених документів в якості доказів по справі.

У подальшому Держекоінспекцією, на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, 10.10.2019 здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної лісу ДП "Жовтневе лісове господарство" внаслідок незаконного вирубування дерев, загальна сума яких склала 10355425,80 грн.

Так, Постанова Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу" визначає порядок обчислення шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконного вирубування чи пошкодження дерев, незалежно від того чи мали такі події місце внаслідок протиправних дій чи протиправної бездіяльності, не звільняючи при цьому лісопорушників від відповідальності при наявності факту пошкодження природного стану дерев.

Також, з метою добровільного відшкодування вказаної шкоди Держекоінспекцією надіслано до ДП "Жовтневе лісове господарство" претензії від 10.10.2019 за №№ 135-139, які останніми 23.10.2019 отримано, однак залишено без розгляду та задоволення, а шкода, заподіяна посадовими особами ДП "Жовтневе лісове господарство" внаслідок незаконної вирубки дерев, до цього часу не відшкодована.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем в порядку адміністративного судочинства дії посадових осіб Держекоінспекції щодо складання акту перевірки, припису про усунення виявлених порушень, складання розрахунку розміру збитків та пред`явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків.

Матеріали за наслідками перевірки, проведеної у діяльності ДП "Жовтневе лісове господарство", складені посадовими особами Держекоінспекції у відповідності до вимог законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 за №312, і є чинними як на час звернення до суду із даним позовом та ухвалення рішення по справі.

В процесі розгляду даної справи на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 11.12.2020 за клопотанням відповідача призначено по справі судову економічну експертизу, на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) Чи можна визначити загальну кількість самовільно зрубаних дерев, їх діаметр, сортність шляхом порівняння відомостей (інформації) що міститься в документах лісовпорядкування (зокрема в польових перелікових відомостях дерев, призначених у санітарну рубку) з даними що містяться в відомостях переліку пнів зрубаних дерев складених під час перевірки? Чи є таке порівняння методологічно правильним, в тому разі якщо в документах лісовпорядкування (польові перелікові відомості дерев) діаметр дерев відведених до санітарної рубки вказувався з кроком 2 см (при диаметрі дерев від 8 до 16 см) та з кроком 4 см (при діаметр дерев від 16 до 50 см), а в відомостях переліку пнів діаметр дерев вказувався з кроком в 1 см?

2) Чи підтверджується документально заявлена до стягнення сума шкоди в розмірі 10355425,80 грн? Якщо ні, то яка сума шкоди підтверджується наявними документами?

3) Чи відповідає заявлена до стягнення сума шкоди в розмірі 10355425,80 грн Методиці розрахунків?

За результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи №7856/7857/680/831 від 19.12.2023 надано наступні висновки.

По першому питанні судові експерти зробили такі висновки:

"Для визначення загальної кількості самовільно зрубаних дерев, їх діаметру, шляхом порівняння відомостей (інформації), що міститься в документах лісовпорядкування (зокрема в польових перелікових відомостях дерев, призначених у вибіркову санітарну рубку), з даними, що містяться в відомостях переліку пнів зрубаних дерев складених під час перевірки, необхідно здійснити порівняння фактично встановлених, Державною екологічною інспекцією, зрубаних дерев (пнів) із тими, що призначені у рубку, з врахуванням діаметрів дерев визначених на висоту 1/3 метра, з такою градацією: починаючи з 8 см за ступенями товщини, 2 сантиметровими при середньому діаметрі деревостану менш як 16 см та 4 сантиметровими при середньому діаметрі деревостану 16 см.

При цьому, додатково здійснюється врахування сортності (стан) деревини, а саме сироростуче чи сухостійне дерево, шляхом надання оцінки встановленого стану деревини особами, які здійснювали перевірку.

Встановлені розбіжності дерев фіксуються в Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту" відповідно до встановлених діаметрів пнів порубаних дерев.

Даний підхід, не передбачений чіткими вимогами нормативно-правовими актами, методиками чи методичними рекомендаціями тощо, однак даний підхід надає можливість найбільш чітко визначити та порівняти кількість дерев, які не увійшли до дерев призначених у рубку.

Стосовно питання: "...Чи є таке порівняння методологічно правильним, в тому разі якщо в документах лісовпорядкування (польові перелікові відомості дерев) діаметр дерев відведених до санітарної рубки вказувався з кроком 2 см (при діаметрі дерев від 8 до 16 см) та з кроком 4 см (при діаметр дерев від 16 до 50 см) а в відомостях переліку пнів діаметр дерев вказувався з кроком в 1 см?..." слід стверджувати наступне.

У "Відомостях переліку пнів зрубаних дерев " зазначаються діаметри пнів, тобто фактично зрубаних дерев. В польових перелікових відомостях дерев зазначається діаметри дерев визначених на висоту 1/3 метра. Пряме порівняння зазначених "діаметрів" в даних документах неможливе без зведення їх до єдиного вимірювального показнику (на висоту дерева 1/3 метра, використовуючи в досліджуваному випадку вимоги "Нормативно - довідникових матеріалів для таксації лісів України і Молдавії"(видавництво: Київ. Урожай. 1987).

Дотримуючись даного методу дослідження, порівняння результатів отриманих вихідних показників, зазначених в "Польовій переліковій відомості дерев" та в "Відомостях переліку пнів", є найбільш правильними."

По другому питанню судові експерти зробили такі висновки:

"Спосіб проведення "Розрахунків шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вирубування дерев" є обгрунтованим та відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища (детально наведена в дослідницькій частині по другому питанню)."

По третьому питанню судові експерти зробили такі висновки:

"В обсязі наданих на дослідження документів експертів, підтвердити або спростувати не надається можливим:

-"Розрахунок шкоди заподіяної внаслідок незаконного вирубуванні дерев при проведені ВСР-2019, які не передбачені спеціальним дозволом (лісорубний квиток від 12.06.2019 №000756) у кварталі 115 виділі 7 Мерчанського лісництва ДП "Жовтневе лісове господарство", проведений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Котенко І., згідно додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008р. №665 "Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту") (з урахуванням індексації такс 2019 року) на суму 1788580,87грн.;

-"Розрахунок шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев при проведені ВСР-2019. які не передбачені спеціальним дозволом (лісорубний квиток від 25.03.2019 №500295) у кварталі 22 виділі 2 Васищевського лісництва ДП "Жовтневе лісове господарство", проведений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Лубенська Н., згідно додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008р. №665 "Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту" (з урахуванням індексації такс 2019 року) на суму 4933177,43грн.;

-"Розрахунок шкоди заподіяної внаслідок незаконного вирубування дерев при проведені ВСР-2019. які не передбачені спеціальним дозволом (лісорубний квиток від 21.01.2019 №000253) у кварталі 41 виділі 1 Васищевського лісництва ДП "Жовтневе лісове господарство", проведений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Заярною Є., згідно додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008р. №665 "Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту" (з урахуванням індексації такс 2019 року) на суму 1523299,69грн

-"Розрахунок шкоди заподіяної внаслідок незаконного вирубування дерев при проведені ВСР-2019, які не передбачені спеціальним дозволом (лісорубний квиток від №500296) у кварталі 23 виділі 13 Коломацького лісництва ДП "Жовтневе лісове господарство" проведений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Заярною Є., згідно додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008р. №665 "Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту" (з урахуванням індексації такс 2019 року) на суму 1753869,82 грн.

-"Розрахунок шкоди заподіяної внаслідок незаконного вирубування дерев при проведені ВСР-2019, які не передбачені спеціальним дозволом (лісорубний квиток від 25.03.2019 №500259) у кварталі 11 виділі 2 Васищевського лісництва ДП "Жовтневе лісове господарство", проведений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Євтушенко О., згідно додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008р. №665 "Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту" (з урахуванням індексації такс 2019 року) на суму 356497,99 грн.

Судові експерти зазначають, що встановлення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вирубання та пошкодження дерев, відповідно до розділу II та розділу III "Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (із змінами й доповненнями), не належить до завдань інженерно-екологічної і економічної експертизи та згідно п. 2.3 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (із змінами й доповненнями): "Експерту забороняється вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права.".

Отже, з вищевикладеного висновку судових експертів вбачається, що метод дослідження, якого дотримувався позивач, порівняння результатів отриманих вихідних показників, зазначених в "Польовій переліковій відомості дерев" та в "Відомостях переліку пнів", є найбільш правильними, а спосіб проведення "Розрахунків шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вирубування дерев" є обґрунтованим та відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища.

Неможливість надання судовими експертами висновків щодо підтвердження чи спростування розрахунків шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вирубування дерев, спричинена саме недостатнім обсягом наданих на дослідження документів.

Відтак, суд доходить висновку про те, що судовими експертами не спростовано та не встановлено неправильність розрахунків заявленої до стягнення розміру шкоди.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" від 10.12.2004 №17, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Згідно зі ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Нормами ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Крім того, відповідно до п. 6.1.2 роз`яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27.06.2001 №02-5/744, у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

Так, посадовими особами державної лісової охорони, усупереч вимогам ст. ст. 19, 69 89, 90, 91 Лісового кодексу України, Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого не забезпечено належну охорону та збереження лісових ресурсів, що призвело до самовільної вирубки 763 дерев посадовими особами ДП "Жовтневе лісове господарство" у кварталі 11 виділі 2, кварталі 41 виділі 1, кварталі 22 виділі 2 Васищевського лісництва, кварталі 115 виділі 7 Мерчанського лісництва та у кварталі 23 виділі 13 Коломацького лісництва, чим заподіяно шкоди на загальну суму 10355425,80 грн.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам (язичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементі:» цивільна відповідальність не настає.

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Згідно з п.1.6 Роз`яснень Вищого Господарського суду України "Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища" від 27.06.2001 №02-5/744 вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 20.12.2018 у справі № 924/12/18, від 07.06.2019 у справі №914/1960/17, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 20.12.2018 у справі № 909/1193/17, від 22.07.2019 у справі №909/374/18 тощо при вирішенні спорів про стягнення з постійних лісокористувачів шкоди, заподіяних заподіяної самовільною порубкою дерев.

Доводи представника відповідача щодо невірного розрахунку розміру шкоди, заподіяної самовільною порубкою дерев, не підтверджується належними та допустимими доказами, а також спростовуються зазначеним вище актом перевірки.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17. При цьому аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20 (п.6.27), постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18 (п.23), від 07.06.2022 у справі №922/605/15 (п.40.4), від 05.07.2022 у справі №904/3866/21 тощо).

Відтак, зважаючи на виявлені порушення норм природоохоронного законодавства, наслідково-причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, позивачем, як контролюючим органом, правомірно, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" розраховані збитки, спричинені незаконною порубкою дерев, в сумі 10355425,80 грн., та за наявністю достатніх правових підстав підлягають стягненню з відповідача.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Слід зазначити, що позовні вимоги є обгрунтованими, законними, не спростованими відповідачем, тому є такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-235, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00993165, юридична адреса: 62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Лесі Українки, буд. 63) на користь держави шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев: у розмірі 6812975,11 грн. (на р/р UА888999980000033116331020445 Хорошевської селищної ради УК у Харківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37999633, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувач - Казначейство України, код банку 899998); у розмірі 1753869,82 грн. (на р/р UА828999980000033116331020553 Коломацької ОТГ УК у Коломацькому районі Харківської області, код ЄДРПОУ 35329013, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувач - Казначейство України, код банку 899998); у розмірі 1788580,87 грн. на р/р UА378999980000033118331020131 Огульцівської сільської ради УК у Валківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37447324, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувач - Казначейство України, код банку 899998.

Стягнути з Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00993165, юридична адреса: 62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Лесі Українки, буд. 63) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108 ) судовий збір у сумі 155331,39 грн., які перерахувати за таким реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "09" квітня 2024 р.

СуддяЛ.В. Шарко


Суд	Господарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення	28.03.2024
Оприлюднено	11.04.2024
Номер документу	118220289
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди

Шарко Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 28.03.2024 по справі 922/2725/20ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —922/2725/20

Рішення від 28.03.2024

Рішення
від 28.03.2024 по справі 922/2725/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ