Рішення

від 29.03.2024 по справі 924/108/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2024 р. Справа № 924/108/24

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Гладій С.В., при секретарі судового засідання Андрєєву В.І., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід Запчастина", м. Запоріжжя

до акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електростанція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ

про стягнення 99710,78 грн.

Представники сторін:

від позивача: Машкіна В.М. адвокат згідно ордеру

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" м. Запоріжжя звернулося з позовом до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом с в особі філії "Відокремлений підрозділ Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом м.Київ про стягнення 99710,78 грн., з яких 97263,89 грн. основного боргу, 2311,15 грн. інфляційних втрат, 135,74 грн. 0,3% річних. В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №53-124-01-22-18735 від 21.11.2022р. позивач здійснив відповідачу поставку товару загальною вартістю 1018091,58 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № УТ-0319 від 16.05.2023, № УТ-0309 від 10.05.2023, № УТ-0308 від 10.05.2023, № УТ-0305 від 08.05.2023, № УТ-0301 від 05.05.2023, № УТ-0284 від 04.05.2023, № УТ-0275 від 04.05.2023, № УТ-0271 від 04.05.2023, № УТ-0261 від 03.05.2023, № УТ-0259 від 03.05.2023, № УТ-0258 від 03.05.2023, № УТ-0253 від 01.05.2023, № УТ-0257 від 01.05.2023, № УТ-0254 від 01.05.2023, № УТ-0028 від 01.02.2023, № УТ-0060 від 08.02.2023, № УТ-0020 від 06.01.2023, № УТ-0552 від 27.12.2022, № УТ-0554 від 28.12.2022, № УТ-0557 від 30.12.2022, № УТ-0551 від 27.12.2022, № УТ-0550 від 27.12.2022, № УТ-0022 від 01.02.2023. Відповідач за отриманий товар розрахунки не провів що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.01.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.02.2024р.

Ухвалою суду від 12.02.2024р. заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Схід-Запчастина» м. Запоріжжя про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено та призначено підготовче засідання у справі №924/108/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на 26.02.2024р..

Відповідач у відзиві на позов від 15.02.2024р. просить відмовити у позові у повному обсязі. Вказує, що позивачем порушено строк поставки товару згідно умов договору. Порушення позивачем строків виконання зобов`язань за договором призвело до неможливості належного виконання відповідачем своїх обов`язків в частині оплати товару. Відповідач зазначає, що невірно визначено кінцевий строк для здійснення оплати товару та період прострочення

Звертає увагу на те, що згідно із пунктом 8.9. Договору Постачальник зобов`язується компенсувати для Покупця витрати, понесені ним у зв`язку із застосуванням до нього органами ДПС України штрафних санкцій за зниження податкових зобов`язань з ПДВ за Договором, з вини Постачальника.

Зазначає, що відповідач скористався наведеними у вказаних пунктах Договору правами і про те, що податкові накладні з поставки товару за Договором повинні бути зареєстровані Постачальником в ЄРПН в установленому законом порядку, та про необхідність виконання зобов`язань Постачальника за пунктом 5.2. Договору ВП ХАЕС повідомляв для ТОВ «ТБ «Схід-Запчастина» листом від 05.12.2023 №61-13164/20766.

Вважає, що заявлені позивачем у позовній заяві до стягнення з відповідача частина вартості поставленого товару за Договором у розмірі 56914,56 грн., що складає розмір включеного до вартості такого товару ПДВ за вказаними податковими накладними, з урахуванням умов пунктів 5.2, 6.2.4, 8.9 Договору не може бути сплачена відповідачем для позивача і відповідач відповідно до вказаних умов договору має право, яким скористався, на одностороннє зменшення своїх зобов`язань з оплати товару в цій частині, оскільки станом на сьогодні податкові накладні позивача з ПДВ по поставленому за окремими видатковими накладними товару за договором зареєстровані позивачем в ЄРПН не в установленому законом порядку, а з такими порушеннями (неточностями), які відповідно до приписів чинного законодавства до їх усунення не дають для ВП ХАЕС можливості включити зазначені суми ПДВ до свого податкового кредиту.

Зазначає, що в ЄРПН податкові накладні щодо отриманих ТМЦ від ТОВ «ТБ «Схід-Запчастина» за договором поставки від 21.11.2022 №53-124-01-22-18735 зареєстровані з порушенням вимог Податкового кодексу України. Інформація у зазначених нижче податкових накладних (далі - ПН) не відповідає інформації, яка міститься у відповідних видаткових накладних, які є підставою для отримання ТМЦ, а саме: 1) у ПН від 27.12.2022 №2 на суму 32 270,76 грн. (в тому числі ПДВ - 5 378,46 грн.) у пункті 4 номенклатура товару зазначена, як «розподільник запалення», вірною є - «розподільник запалення безконтактний»; 2) у ПН від 01.02.2023 №2 на суму 166 720,68 грн. (в тому числі ПДВ 27 786,78 грн.) невірно вказаний код товару за УКТ ЗЕД: - у п.3 зазначено « 8708999798», вірним є - « 40169300902»; - у п.7 зазначено « 8708309998», вірним є - « 8708939098»; - у п.12 зазначено « 4016», вірним є - « 8708309998»; - у п.18 зазначено « 8708309998», вірним є - « 8708939098»; - у п.28 зазначено « 8708939098», вірним є - « 4016930090»; - у п.29 зазначено « 8708949998», вірним є - « 4016930090»; - у п.30 зазначено « 8708949998», вірним є - « 8708803598»; - у п.34 зазначено « 8483508000», вірним є - « 8483502000». Також звертає увагу на те, що невірно зазначена назва покупця: «Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія» Енергоатом», необхідно - ДП «НАЕК «Енергоатом», ВП ХАЕС». Водночас, зазначена ПН містить розбіжність ознаки імпортованого товару у пунктах 2, 3, 7, 9, 16, 18-30, 33, 35, 37, 38; 3) у ПН від 01.02.2023 №1 на суму 66 255,06 грн (в тому числі ПДВ 11 042,51 грн) у пункті 6 код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначений « 8536501190», вірним є - « 9026208000», а також невірно зазначена назва покупця: «Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія» Енергоатом», необхідно - ДП «НАЕК «Енергоатом», ВП ХАЕС»; 4) у ПН від 08.02.2023 №3 на суму 22 609,44 грн ( в тому числі ПДВ 3 768,24 грн) невірно зазначена назва покупця: «Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія» Енергоатом», необхідно - ДП «НАЕК «Енергоатом», ВП ХАЕС»; 5) у ПН від 10.05.2023 №12 на суму 53 631,42 грн. ( в тому числі ПДВ 8 938,57 грн.) невірно вказаний код товару згідно з УКТ ЗЕД, зокрема: - у п.4 зазначено « 8708409998», вірним є - « 8482109000»; - у п.7 зазначено « 8708509998», вірним є - « 8708509198». Крім того, у цій ПН наявна розбіжність ознаки імпорту у пунктах 3, 4, 6, 7.

Звертає увагу на те, загальна сума ПДВ таких податкових накладних з наявними порушеннями становить 56 914,56 грн.

Зазначає, що за декількома видатковими накладними зупинено реєстрацію податкових накладних товариства (на решту суми 40 349,33 грн. ПДВ), що зумовлює необхідність вчинення певних дій з боку Постачальника.

Звертає увагу на те, що до проведення позивачем реєстрації в ЄРПН коригування зазначених податкових накладних відповідач позбавлений можливості включити зазначені суми ПДВ до свого податкового кредиту, а тому з урахуванням умов пунктів 5.2, 6.2.4, 8.9 Договору відповідач має право, яким скористався, на одностороннє зменшення своїх зобов`язань з оплати товару в цій частині, і тому не може здійснити для Позивача оплату 97263,89 грн. ПДВ по таких податкових накладних. На підставі наведеного відповідач вважає, нараховані інфляційні втрати та відсотки річних неправомірними та такими, що не підлягають стягненню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у справі останній заперечує щодо заявленого розміру судових витрат, оскільки позивач не наводить в позові обґрунтувань щодо доцільності та необхідності їх понесення із зазначенням конкретного обсягу послуг адвоката. На підставі викладеного просить у задоволені позову відмовити.

21.02.2024р. позивач на адресу суду подав відповідь на відзив в якій повідомив, що відповідач не надав доказів щодо неможливості використання ним податкового кредиту за наданими податковими накладними та не довів ніяким чином, що не скористався податковим кредитом за цими поставками.

Звертає увагу на те, що такими доказами могла б бути відповідь, дані чи відмова від відповідного податкового органу.

Позивач вважає, що якщо відповідач зазначає, що не може скористатися податковим кредитом за зареєстрованими податковими накладними позивача то має це довести та надати належні докази такого явища, але, будь-яких доказів не надано.

Зауважує, що податкові накладні, які зареєстровані, свідчать квитанції про їх реєстрацію.

Звертає увагу, що якби податкові накладні мали якісь порушення вони б не могли бути прийнятими та зареєстрованими.

Зазначає, що рішення про зупинення реєстрації приймалося лише щодо трьох податкових накладних № 10 від 05.05.2023 (сума ПДВ 5667,59 грн.), № 16 від 01.05.2023 (сума ПДВ - 7798,46 грн.), № 19 від 03.05.2023 (сума ПДВ 9989,40 грн.), однак ТОВ «Торгівельний будинок «Схід-Запчастина» по всіх цих податкових накладних подало пояснення додаткові на вимогу податкового органу. Вважає, що позивач виконав всі можливі від нього дії, та не може нести відповідальність за бездіяльність дій податкового органу. Проте, звертає увагу на те, що до цього часу відмови про реєстрацію податкових накладних не приходило.

Зазначає, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.

Вважає, що квитанція про реєстрацію податкових накладних разом з самими податковими накладними свідчать про належне виконання позивачем своїх зобов`язань.

Позивач зазначає, що у відповідача є лише право на зменшення суми договору, а не звільнення оплати поставленого товару.

Звертає увагу, що відповідач про застосування свого права на зменшення загальної суми договору не повідомляв та не застосовував його, будь-якого попередження позивачеві не направляв, також не повідомляв у відповідь на відправлену вимогу про погашення боргу.

Позивач вважає, що відповідач не користувався своїм правом на зменшення суми договору. А на даному етапі це є неможливим, оскільки вимоги ставляться до оплати за вже поставлений товар, який вже і частково є оплаченим. Здійснюючи часткові оплати відповідач здійснював поведінку, яка свідчить про прийняття послуг та визнання обов`язку оплати.

Звертає увагу на те, що відповідач чітко не зазначає, яку саме суму податкового кредиту не може використати.

Отже, якщо відповідач зазначає, що втратив право на податковий кредит то має надати відповідні докази з податкового органу, однак оскільки таких доказів не надано, його позиція є безпідставною та такою, що не може братися до уваги.

Ухвалою суду від 23.02.2024р. заяву представника відповідача акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі філії «Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція" про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено та призначено підготовче засідання у справі №924/108/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на 26.02.2024р.

За результатами підготовчого засідання 26.02.2024р. постановлено ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 07.03.2024р.

27.02.2024р. відповідач на адресу суду надіслав заперечення на відповідь на відзив в яких зазначає, що податкові накладні, які були долучені до відповіді на відзив від 20.02.2024, за якими зупинено реєстрацію - відсутні.

Відповідач зазначає, що позивачем у податкових накладних, що зареєстровані з порушенням вимог Податкового кодексу України, зауваження зберігаються та не усунуті.

Відповідач вважає, що показники податкових накладних повинні бути ідентичними до показників первинних документів.

Зазначає, що податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію, а отже не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

Звертає увагу на те, що якщо при складанні податкової накладної допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товару розрахунку коригування до такої податкової накладної на дату виявлення помилки та реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому вважає, що до проведення позивачем реєстрації в ЄРПН коригування зазначених податкових накладних відповідач позбавлений можливості включити зазначені суми ПДВ до свого податкового кредиту, а тому з урахуванням умов пунктів 5.2, 6.2.4, 8.9 договору відповідач має право, яким скористався, на одностороннє зменшення своїх зобов`язань з оплати товару в цій частині, і тому не може здійснити для позивача оплату сум ПДВ по таких податкових накладних.

Ухвалою суду від 07.03.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/108/24 до судового розгляду по суті на 21.03.2024р.

За результатами судового засідання 21.03.2024р. постановлено ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 29.03.2024р.

Позивач в судовому засіданні 29.03.2024р. позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

21.11.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" (позивач, постачальник) та державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» (відповідач, покупець), укладено договір поставки запасних частин до спецтехніки в асортименті № 53-124-01-22-18735, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупцю в передбачені цим договором строки товар, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити даний Товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною, та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації №1 (додаток №1 до договору), та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом поставки по даному договору є товар: код 34330000-9 (Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових).

Місцем виконання цього договору є місто Нетішин Хмельницької області (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору строк поставки товару становить 15 календарних днів з дати укладання сторонами цього договору.

Поставка товару згідно Специфікації здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DРP згідно з Інкотермс 2020 на склад вантажоодержувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство»/ склад №1, вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницької області, 30100. (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної/товарнотранспортної накладної Вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення товару переходить до Покупця з моменту поставки товару. (п. 3.5 договору).

Згідно п. 4.1 договору ціна товару по договору становить 1083333,33 грн., крім того ПДВ 216666,66 грн., всього ціна договору: 1299999,99 грн.

Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією № 1 (п. 4.2 договору).

За умовами п. 5.1 договору оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 „Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії .

Відповідно до п. 5.2 договору Постачальник зобов`язаний скласти належним чином електронну податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та протягом строку,0 які визначені податковим кодексом України.

Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця (п. 5.3 договору).

Згідно п. 6.2.4 договору у разі, якщо постачальник не здійснить реалізацію належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН у встановлений законодавством термін або відбудеться зупинення реєстрації податкової накладної та це призведе до втрат у покупця права на нарахування сум податку на додану вартість, що відноситься д податкового кредиту, покупець має право в односторонньому порядку зменшити загальну суму договору на відповідну суму ПДВ за такою податковою накладною.

Відповідно до п. 7.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, зазначених в п. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Для виконання цього договору запровадження воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), не вважається форс мажорною обставиною.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, згідно з законодавством України, або іншою довідкою, процесуальним документом, виданим компетентним органом. (п. 7.2 договору).

Сторона, що зазнала форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за Договором, письмово повідомляє іншу Сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документу. Про закінчення форс-мажорних обставин Сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5 денний строк повідомляє другу Сторону. (п. 7.3 договору).

Згідно п. 7.4 договору якщо форс-мажорні обставини будуть діяти більше 3 місяців, Сторони мають право розірвати Договір, уклавши про це відповідну угоду.

Відповідно до п. 8.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

Згідно п. 8.4. договору у випадку порушення строків оплати Товару Покупець на вимогу Постачальника, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, сплачує суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3% річних від простроченої суми. Пеня за порушення строку оплати товару не нараховується. (п. 8.4 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до 31.03.2023р., а в частині оплати за поставлений товар та виконання гарантійних зобов`язань, що передбачені цим Договором до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. (п. 11.1 договору).

Згідно з пунктом 12.2 умови цього договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін у порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством України, з урахуванням вимог ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», шляхом укладення додаткових угод.

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Додатком № 1 до договору оформлено специфікацію № 1, в якій визначено найменування товару, виробник товару, технічні характеристики, кількість та ціну. Загальна вартість товару становить 1299999,99 грн. з ПДВ.

Додатком № 2 до договору оформлено технічну специфікацію, в якій визначено технічні характеристики товару.

31.03.2023р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно п. 1 якої сторони внесли зміни до п.11.1. договору та змінили строк його дії до 31.05.2023 року.

31.05.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, згідно п. 1 якої внести зміни в п.4.1 договору та викласти його в наступній редакції: «Ціна Товару по договору становить 848409,65 грн., крім того ПДВ 20% 169681,93 грн. Всього: ціна договору 1018091,58 грн.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди прийняти до виконання Специфікацію №1 та Технічну специфікацію до додаткової угоди №2 Договору поставки від 21.11.2022 №53-124-01-22-18735.

Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

Додатком № 1 до додаткової угоди №2 до договору оформлено специфікацію № 1, в якій визначено найменування товару, виробник товару, технічні характеристики, кількість та ціну. Загальна вартість товару становить 1018091,58 грн. з ПДВ.

Додатком № 2 до додаткової угоди №2 до договору оформлено технічну специфікацію, в якій визначено технічні характеристики товару.

На виконання умов договору поставки №53-124-01-22-18735 від 21.11.2022р. та специфікації №1 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1018091,58 грн., що підтверджується видатковими накладними № УТ-0319/1 від 16.05.2023 на суму 38772,90 грн., № УТ-0309/1 від 10.05.2023 на суму 29926,38 грн., № УТ-0308/1 від 10.05.2023 на суму 53631,42 грн., № УТ-0305/1 від 08.05.2023 на суму 46790,76 грн., № УТ-0301/1 від 05.05.2023 на суму 34005,54 грн., № УТ-0284 від 04.05.2023 на суму 8521,20 грн., № УТ-0275 від 04.05.2023 на суму 50811,18 грн., № УТ-0271/1 від 04.05.2023 на суму 18366,36 грн., № УТ-0261 від 03.05.2023 на суму 5945,16 грн., № УТ-0259 від 03.05.2023 на суму 26973,36 грн., № УТ-0258 від 03.05.2023 на суму 59936,40 грн., № УТ-0253 від 01.05.2023 на суму 43238,34 грн., № УТ-0257 від 01.05.2023 на суму 46790,76 грн., № УТ-0254 від 01.05.2023 на суму 46790,76 грн., № УТ-0028 від 01.02.2023 на суму 66255,06 грн., № УТ-0060 від 08.02.2023 на суму 22609,44 грн., № УТ-0020 від 06.01.2023 на суму 64829,34 грн., № УТ-0552 від 27.12.2022 на суму 71154,54 грн., № УТ-0554 від 28.12.2022 на суму 20995,08 грн., № УТ-0557 від 30.12.2022 на суму 26162,70 грн., № УТ-0551 від 27.12.2022 на суму 32270,76 грн., № УТ-0550 від 27.12.2022 на суму 36593,46 грн., № УТ-0022 від 01.02.2023 на суму 166720,68 грн. Вказані накладні підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток без будь-яких зауважень.

Відповідач з позивачем за отриманий товар розрахувався частково на суму 920827,69 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 6585 від 02.08.2023 на суму 24938,65 грн., № 7088 від 15.08.2023 на суму 6 098,91 грн., № 6586 від 02.08.2023 на суму 28 337,95 грн., № 6584 від 02.08.2023 на суму 32 310,75 грн., № 7095 від 15.08.2023 на суму 38992,30 грн., № 7096 від 15.08.2023 на суму 38992,30 грн., № 9993 від 07.11.2023 на суму 1813,25 грн., № 9969 від 07.11.2023 на суму 1941,60 грн., № 6587 від 02.08.2023 на суму 4954,30 грн., № 6541 від 02.08.2023 на суму 5544,60 грн., № 6583 від 02.08.2023 на суму 7101,00 грн., № 4857 від 07.06.2023 на суму 9760,70 грн., № 8304 від 19.09.2023 на суму 11859,09 грн., № 1218 від 13.02.2023 на суму 17495,90 грн., № 105280 від 26.04.2023 на суму 18841,20 грн., № 82184 від 18.04.2023 на суму 21802,25 грн., № 4998 від 13.06.2023 на суму 22477,80 грн., № 1219 від 13.02.2023 на суму 26892,30 грн., № 1220 від 13.02.2023 на суму 30494,55 грн., № 4999 від 13.06.2023 на суму 36031,95 грн., № 9968 від 07.11.2023 на суму 38587,80 грн., № 4856 від 07.06.2023 на суму 38992,30 грн., № 6091 від 18.07.2023 на суму 44692,85 грн., № 4512 від 30.05.2023 на суму 49947,00 грн., № 82183 від 18.04.2023 на суму 54024,45 грн., № 105381 від 26.04.2023 на суму 55212,55 грн., № 1221 від 13.02.2023 на суму 59295,45 грн., № 82182 від 18.04.2023 на суму 138 933,90 грн. та випискою з рахунку про оплати за 12.12.2023 на суму 54 460,04 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем на день звернення з позовом до суду згідно договору поставки становить 97263,89 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 30.11.2023р. про сплату заборгованості за договором поставки товару № 53-124-01-22-18735 від 22.11.2022р. протягом 2-х робочих днів з моменту отримання даної вимоги, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

В зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача заборгованість за договором поставки в сумі 99710,78 грн., з яких 97263,89 грн. основного боргу, 2311,15 грн. інфляційних втрат, 135,74 грн. 0,3% річних.

Позивачем до матеріалів справи додані документи, а саме: заява про направлення ярликів від 12.12.2023р., ярлики на придатну продукцію №Я-10-061-24 від 09.05.2023р., №Я-10-069-24 від 10.05.2023р., додаток до ярлика на придатну продукцію №Я-10-069-24 від 10.05.2023р., №Я-10-072-24 від 15.05.2023р., №Я-10-071-24 від 12.05.2023р., додаток до ярлика на придатну продукцію №Я-10-071-24 від 12.05.2023р., №Я-10-075-24 від 15.05.2023р., №Я-10-079-24 від 16.05.2023р., додаток до ярлика на придатну продукцію №Я-10-079-24 від 16.05.2023р., податкові накладні № 2 від 27.12.2022р., №3 від 08.02.2023р., №12 від 10.05.2023р., №2 від 01.02.2023р., №1 від 01.02.2023р., №19 від 03.05.2023р., №20 від 03.05.2023р., №1 від 06.01.2023р., №1 від 27.12.2022р., №10 від 05.05.2023р., №11 від 08.05.2023р., №13 від 10.05.2023р., №15 від 04.05.2023р.,№16 від 01.05.2023р., №17 від 01.05.2023р., №18 від 01.05.2023р., №21 від 04.05.2023р., №34 від 16.05.2023р., №5 від 30.12.2022р., №6 від 03.05.2023р., №8 від 04.05.2023р., №3 від 27.12.2022р., №4 від 28.12.2022р., повідомлення про пояснення та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №25 від 30.06.2023р., №27 від 30.06.2023р., №26 від 30.06.2023р., квитанції про реєстрацію податкових накладних №9122114740 від 06.07.2023р. до податкової накладної №10 від 05.05.2023р., №9122652723 від 06.07.2023р. до податкової накладної №19 від 03.05.2023р., №9122657693 від 06.07.2023р. до податкової накладної №16 від 01.05.2023р..

Аналізуючи надані докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають із договорів поставки. Так, на підставі договору поставки № 53-124-01-22-18735 від 21.11.2022р. та специфікації № 1 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1018091,58 грн., що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими відтисками їх печаток видатковими накладними № УТ-0319 від 16.05.2023, № УТ-0309 від 10.05.2023, № УТ-0308 від 10.05.2023, № УТ-0305 від 08.05.2023, № УТ-0301 від 05.05.2023, № УТ-0284 від 04.05.2023, № УТ-0275 від 04.05.2023, № УТ-0271 від 04.05.2023, № УТ-0261 від 03.05.2023, № УТ-0259 від 03.05.2023, № УТ-0258 від 03.05.2023, № УТ-0253 від 01.05.2023, № УТ-0257 від 01.05.2023, № УТ-0254 від 01.05.2023, № УТ-0028 від 01.02.2023, № УТ-0060 від 08.02.2023, № УТ-0020 від 06.01.2023, № УТ-0552 від 27.12.2022, № УТ-0554 від 28.12.2022, № УТ-0557 від 30.12.2022, № УТ-0551 від 27.12.2022, № УТ-0550 від 27.12.2022, № УТ-0022 від 01.02.2023.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

У п. 5.1 договорів сторони передбачили, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 „Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії .

Поставка товару згідно Специфікації здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DРP згідно з Інкотермс 2020 на склад вантажоодержувача за адресою: Хмельницьке відділення ВРП «Складське господарство» склад №1, вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницької області, 30100. (п. 3.2 договору).

Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної Вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення товару переходить до Покупця з моменту поставки товару. (п. 3.5 договору).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договорами. Відповідач прийняв товар, однак обов`язку по його оплаті в строк встановлений договорами виконав частково на суму 920827,69 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 6585 від 02.08.2023, № 7088 від 15.08.2023, № 6586 від 02.08.2023, № 6584 від 02.08.2023, № 7095 від 15.08.2023, № 7096 від 15.08.2023, № 9993 від 07.11.2023, № 9969 від 07.11.2023, № 6587 від 02.08.2023, № 6541 від 02.08.2023, № 6583 від 02.08.2023, № 4857 від 07.06.2023, № 8304 від 19.09.2023, № 1218 від 13.02.2023, № 105280 від 26.04.2023, № 82184 від 18.04.2023, № 4998 від 13.06.2023, № 1219 від 13.02.2023, № 1220 від 13.02.2023, № 4999 від 13.06.2023, № 9968 від 07.11.2023, № 4856 від 07.06.2023, № 6091 від 18.07.2023, № 4512 від 30.05.2023, № 82183 від 18.04.2023, № 105381 від 26.04.2023, № 1221 від 13.02.2023, № 82182 від 18.04.2023 та випискою з рахунку про оплати за 12.12.2023.

Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору поставки № 53-124-01-22-18735 від 21.11.2022р. становить 97263,89 грн.

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд приймає до уваги, що відповідач не надав, а матеріали справи не місять доказів здійснення повної оплати вартості отриманого товару.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору поставки становить 97263,89 грн., суд вважає заявлені позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що ним відповідно до п. 6.2.4 договору в односторонньому порядку зменшено загальну суму договору в частині нарахування ПДВ судом зазначається наступне.

Відповідно до п. 6.2.4 договору у разі, якщо Постачальник не здійснить реєстрацію належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН у встановлений законодавством термін або відбудеться зупинення реєстрації податкової накладної та це призведе до втрат у покупця права на нарахування сум податку на додану вартість, що відноситься до податкового кредиту, Покупець має право в односторонньому порядку зменшити загальну суму договору на відповідну суму ПДВ за такою податковою накладною.

Отже, п. 6.2.4 договору затверджено право лише на зменшення загальної суми договору на відповідну суму ПДВ., але не звільняє від обов`язку оплати вже поставленого товару, що є різними категоріями (зменшення загальної суми договору та оплата поставленого товару).

Як вбачається з матеріалів справи зупинення реєстрації податкових накладних відбулося лише по трьох податкових накладних №10 від 05.05.2023р. (сума ПДВ 5667,59 грн.), №16 від 01.05.2023р. (сума ПДВ 7798,46 грн.), №19 від 03.05.2023р. (сума ПДВ 9989,40 грн.).

До матеріалів справи позивачем додано квитанції про реєстрацію податкових накладних №9122114740 від 06.07.2023р. до податкової накладної №10 від 05.05.2023р., №9122652723 від 06.07.2023р. до податкової накладної №19 від 03.05.2023р., №9122657693 від 06.07.2023р. до податкової накладної №16 від 01.05.2023р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем як безпідставно зменшено суму боргу в частині нарахування ПВД по всім господарським операціям так і в частині зменшення суми боргу по податковим накладним №10 від 05.05.2023р. (сума ПДВ 5667,59 грн.), №16 від 01.05.2023р. (сума ПДВ 7798,46 грн.), №19 від 03.05.2023р. (сума ПДВ 9989,40 грн.), оскільки згідно квитанції №9122114740 від 06.07.2023р., №9122652723 від 06.07.2023р. 9122657693 від 06.07.2023р. вказані податкові накладні зареєстровано.

Щодо нарахування позивачем 0,3% річних судом враховується наступне.

Позивачем нараховано відповідачу 0,3% річних згідно договору поставки №53-124-01-22-18735 від 21.11.2022р. в сумі 135,75 грн. за період з 20.09.2023р. по 02.01.2024р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 0,3% річних, суд встановив, що останні нараховані в межах можливих нарахувань та дійшов висновку про правомірність їх нарахування.

Щодо нарахування позивачем інфляційних втрат судом враховується наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань, позивач заявив до стягнення інфляційні втрати згідно договору поставки в сумі 2311,15 грн. за період за жовтень, листопад 2023р.

За таких обставин, враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення індексу інфляції підлягає задоволенню.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Щодо стягнення 40000,00 грн. витрат на правову допомогу судом враховується.

Згідно з вимогами ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 2 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 ГПК України, унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем додано копію Договору про надання правової допомоги від 01.11.2023р., укладеного між адвокатським об`єднанням «КОЛТ» (Виконавець) та ТзОВ «Схід-Запчастина», (Клієнт), додаткову угоду №2 від 01.11.2023р. до договору про надання правничої допомоги №01-11-2023 від 01.11.2023р., ордер серія ВІ №1192505 від 18.01.2024р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.10.2018р. серія ПТ №2383.

Відповідно до п. 1.1 договору, Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати, а Клієнт - прийняти та оплатити юридичні послуги, надані Виконавцем, пов`язані із представництвом інтересів Клієнта щодо стягнення заборгованості з Боржників, зазначених в додаткових угодах до Договору.

Згідно п. 5.1 договору вартість послуг Виконавця визначається в додаткових угодах до договорах.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до п. 1 додаткової угоду, враховуючи п.1.1. Договору сторони домовилися, що Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати, а Клієнт - прийняти та оплатити правову допомогу, надану Виконавцем, пов`язану із представництвом інтересів Клієнта щодо стягнення заборгованості з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Боржник) в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код 21313677, надалі - Боржник) за договором поставки № 53-124-01-22-18735 від 21 листопада 2022 року укладеного між Клієнтом і Боржником та інфляційні втрати, 3% річних, штрафні санкції, які будуть нараховані на основну суму боргу за вказаним договором, та судовий збір і правову допомогу. Попередня сума заборгованості становить 194066,58 гривень. Остаточна сума заборгованості буде визначено рішенням суду та/або виконавчим документом.

Згідно п. 2.1 додаткової угоди до правової допомоги, яка надається за даним Договором, відносяться: на виконання пункту 1 цієї Додаткової угоди Виконавець зобов`язаний підготувати позовну заяву про стягнення заборгованості з Боржника, подати до суду цей процесуальний документ та представляти інтереси в суді у цій справі до оприлюднення повного тексту рішення першої інстанції за результатами розгляду позовної заяви.

Пунктом 2.2 додаткової угоди передбачено, що вартість юридичних послуг, передбачених п.п. 2.1. цієї додаткової угоди, становить 40000,00 гри (сорок тисяч гривень нуль копійок). Ці послуги Виконавця, оплачуються Клієнтом шляхом переказу грошових коштів на рахунок Виконавця упродовж 10 днів після набрання законної сили рішення першої інстанції.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та запереченнях на клопотання позивача, заперечив проти витрат на правову допомогу, з посиланням на те, що вони не є розумними та співмірними до предмета спору та обсягу наданих послуг.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У своїй постанові від 20 листопада 2020 року № 910/13071/19, Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Однак, на думку суду, витрати на правничу допомогу у розмірі 40000 грн. 00 коп. у даній справі не є співмірним із складністю справи, ціною позову, з часом витраченими на виконання робіт та з обсягом наданих робіт, виною позивача у даній справі.

При цьому вказана справа є типовою, має не складний предмет спору, окрім суми позову.

Даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору поставки.

Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно - правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини також не передбачають.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Таке ж правило міститься у частині 1 статті 74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Всупереч наведеним процесуальним правилам заявник не навів суду жодних обґрунтувань, які однак є обов`язковими за таких умов.

За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності, принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та принцип змагальності сторін, суд зауважує, що обов`язок обґрунтування недобросовісності дій сторони (у даному випадку дій позивача) покладено на іншу сторону (відповідача), а не на суд.

Отже, при здійсненні розподілу витрат судом надано правову оцінку обґрунтованості заявлених витрат з врахуванням критеріїв: пов`язаності витрати з розглядом справи; обґрунтованості та пропорційним їх розміру до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З огляду на такі обставини суд вважає за можливе застосувати положення частини 5 статті 129 ГПК України та врахувати під час вирішення питання про розподіл судових витрат наведені вище обставини. На думку суду заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу не є в повній мірі обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат, суд робить висновок про те, що обґрунтованим, розумним, справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 20000 грн. 00 коп. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Окрім того, суд зазначає, що розподіляючи витрати за послуги адвоката останній вказує, що наявні в матеріалах справи докази понесення судових витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За таких обставин, надаючи оцінку заявлених до стягнення витрат позивача на оплату послуг адвоката у справі, суд зробив висновок про часткове покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" м. Запоріжжя до акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електростанція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ про стягнення 99710,78 грн. задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електростанція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, Назарівська,3, код 24584661) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" (69084, м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи,7 , код 36652101) 97263,89 грн. (дев`яносто сім тисяч двісті шістдесят три гривні 89 коп.) заборгованості, 2311,15 грн. (дві тисячі триста одинадцять гривень 15 коп.) інфляційних втрат, 135,74 грн. (сто тридцять п`ять гривень 74 коп.) 0,3 % річних, 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат на оплату судового збору, 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Нарахування 0,3 % річних здійснюється на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду. Нарахування 0,3% річних здійснюється за наступною формулою: Сума 0,3% річних = С х 3 х Д / 365 / 100, де: С сума основного боргу, Д- кількість днів прострочення.

Роз`яснити, що у випадку часткової сплати АТ Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" суми основного боргу, нарахування 0,3% річних здійснюється на залишок заборгованості.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 09.04.2024р.

СуддяС.В. Гладій

Відрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (електронний суд)

3 - відповідачу (електронний суд)