Постанова

від 24.06.2024 по справі 924/108/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року Справа № 924/108/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Мельник О.В. , суддя Маціщук А.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 березня 2024 року у справі №924/108/24 (повний текст складено 09 квітня 2024 року, суддя Гладій С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід Запчастина"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електростанція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 99710,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 99710,78 грн., з яких 97263,89 грн. основного боргу, 2311,15 грн. інфляційних втрат, 135,74 грн. 0,3% річних.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №53-124-01-22-18735 від 21 листопада 2022 року позивач здійснив відповідачу поставку товару загальною вартістю 1018091,58 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними. Відповідач за отриманий товар розрахунки не провів.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29 березня 2024 року у справі №924/108/24 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електростанція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ про стягнення 99710,78 грн.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електростанція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, Назарівська,3, код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" (69084, м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи,7 , код 36652101) 97263,89 грн. (дев`яносто сім тисяч двісті шістдесят три гривні 89 коп.) заборгованості, 2311,15 грн. (дві тисячі триста одинадцять гривень 15 коп.) інфляційних втрат, 135,74 грн. (сто тридцять п`ять гривень 74 коп.) 0,3 % річних, 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат на оплату судового збору, 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Вказане рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу мотивоване тим, що оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат, суд зробив висновок про те, що обґрунтованим, розумним, справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 20000 грн. 00 коп. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись частково з зазначеним рішенням, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 березня 2024 року у справі №924/108/24 в частині стягнення з відповідача 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нове рішення, яким зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 4000 грн.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що всупереч приписам статті 236 та пункту 5 частини 4 статті 238 ГПК України, стягуючи витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, належно не врахувавши при цьому до спірних правовідносин частин 5, 6, 8 статті 129 ГПК України та висновки Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені у постановах від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19. Так, згідно з пунктом 26 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 грудня 2019 року у справі №902/844/18, визначено, що склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару і інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документально підтверджених витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодуванням таких витрат. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначила, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. В матеріалах справи №924/108/24 на підтверження понесення витрат на професійну правничу допомогу наявні лише: договір про надання правової допомоги від 01 листопада 2023 року, укладений між адвокатським об`єднанням "КОЛТ" та ТОВ "Схід-Запчастина"; додаткова угода №2 від 01 листопада 2023 року із фіксованим розміром винагороди. Проте, навіть, передбачений розділом 4 договору про надання правової допомоги від 01 листопада 2023 року, акт приймання-передачі наданих послуг не було надано для суду першої інстанції.

Апелянт вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу неспівмірним з часом, витраченим на їх надання, складністю справи та обсягом фактично наданих послуг. На переконання скаржника, розумним і реальним розміром витрат на професійну правничу допомогу позивача у цій справі, що підлягатимуть стягненню з відповідача на користь позивача не може перевищувати 4 000,00 грн.

Відповідач просить суд врахувати ту обставину, що на теперішній час ним втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, АТ "НАЕК "Енергоатом" продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності відокремлених підрозділів жодного доходу. За таких обставин, у період втрати відповідачем значної частини своїх виробничих потужностей покладення неспівмірних витрат на правову допомогу є неприпустимим.

Листом №924/108/24/3036/24 від 03 травня 2024 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

13 травня 2024 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/108/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 травня 2024 року у справі №924/108/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 березня 2024 року у справі №924/108/24. Запропоновано позивачу в строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому статтею 263 ГПК України, та докази його надсилання апелянту. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

21 травня 2024 року через "Електронний суд" від позивача ТОВ "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2024 року, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Петухова М.Г. у період з 17 червня 2024 року по 19 липня 2024 року, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 червня 2024 року у справі №924/108/24 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 березня 2024 року у справі №924/108/24 прийнято до свого провадження вишезазначеною колегією суддів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини 10 статті 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частини 10 статті 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Судом було створено сторонам належні умови для реалізації їх прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 березня 2024 року у справі №924/108/24 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення в оскаржуваній частині - без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Згідно з вимогами статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 2 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 ГПК України, унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги від 01 листопада 2023 року, укладеного між адвокатським об`єднанням "КОЛТ" (Виконавець) та ТОВ "Схід-Запчастина" (Клієнт), додаткову угоду №2 від 01 листопада 2023 року до договору про надання правничої допомоги №01-11-2023 від 01 листопада 2023 року, ордер серія ВІ №1192505 від 18 січня 2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 16 жовтня 2018 року серія ПТ №2383.

Відповідно до пункту 1.1 договору, Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати, а Клієнт - прийняти та оплатити юридичні послуги, надані Виконавцем, пов`язані із представництвом інтересів Клієнта щодо стягнення заборгованості з Боржників, зазначених в додаткових угодах до Договору.

Згідно пункту 5.1 договору вартість послуг Виконавця визначається в додаткових угодах до договорах.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоду, враховуючи пункт 1.1 Договору сторони домовилися, що Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати, а Клієнт - прийняти та оплатити правову допомогу, надану Виконавцем, пов`язану із представництвом інтересів Клієнта щодо стягнення заборгованості з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Боржник) в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код 21313677, надалі - Боржник) за договором поставки №53-124-01-22-18735 від 21 листопада 2022 року укладеного між Клієнтом і Боржником та інфляційні втрати, 3% річних, штрафні санкції, які будуть нараховані на основну суму боргу за вказаним договором, та судовий збір і правову допомогу. Попередня сума заборгованості становить 194066,58 гривень. Остаточна сума заборгованості буде визначено рішенням суду та/або виконавчим документом.

Згідно пункту 2.1 додаткової угоди до правової допомоги, яка надається за даним Договором, відносяться: на виконання пункту 1 цієї Додаткової угоди Виконавець зобов`язаний підготувати позовну заяву про стягнення заборгованості з Боржника, подати до суду цей процесуальний документ та представляти інтереси в суді у цій справі до оприлюднення повного тексту рішення першої інстанції за результатами розгляду позовної заяви.

Пунктом 2.2 додаткової угоди передбачено, що вартість юридичних послуг, передбачених пунктом 2.1. цієї додаткової угоди, становить 40000,00 гри (сорок тисяч гривень нуль копійок). Ці послуги Виконавця, оплачуються Клієнтом шляхом переказу грошових коштів на рахунок Виконавця упродовж 10 днів після набрання законної сили рішення першої інстанції.

З дослідженого колегією суддів вбачається, що АО "Колт" в особі адвоката Машкіної В.М. відповідно до договору про надання правової допомоги підготовлено та подано до суду позовну заяву, відповідь на відзив, прийнято участь у 4 судових засіданнях.

Отже, апеляційний суд прийшов до висновку, що адвокатом виконана вся робота, передбачена договором про надання правової допомоги. В свою чергу про належність виконаної роботи свідчить результат розгляду позовної заяви, яка задоволена в повному обсязі.

Крім того, відповідач у апеляційній скарзі стверджуючи про відсутність доказів надання правової допомоги не заперечує проти підготовки та подання процесуальних документів у справі адвокатом Машкіною В.М. та її участю у судових засіданнях. Належним проханням апелянта до суду у випадку відсутності доказів надання професійної правничої допомоги позивачу АО "Колт" мало б бути повна відмова у стягненні таких витрат, однак апелянт виключно просить зменшити розмір професійної правничої допомоги до 4000 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.

Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" надало докази розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розумінні пункту 1 частини другої статті 126 та статті 129 ГПК України, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03 жовтня 2019 року зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" у відзиві на позовну заяву та запереченнях на клопотання позивача, заперечувало проти витрат на правову допомогу, з посиланням на те, що вони не є розумними та співмірними до предмета спору та обсягу наданих послуг.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі №910/13071/19.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що при погодженому між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованому розмірі гонорару останній обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги, що виключає необхідність відображення інформації про понесені адвокатом витрати часу по кожному з видів робіт (наданих послуг) в детальному описі робіт (наданих послуг) чи іншому документі, що містить такий детальний опис. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 40000 грн. 00 коп. у даній справі не є співмірним із складністю справи, ціною позову, з часом витраченими на виконання робіт та з обсягом наданих робіт. Суд зазначив, що вказана справа є типовою, має не складний предмет спору. Даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору поставки.

Господарським судом Хмельницької області при здійсненні розподілу витрат надано правову оцінку обґрунтованості заявлених витрат з врахуванням критеріїв: пов`язаності витрати з розглядом справи; обґрунтованості та пропорційним їх розміру до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником відповідача не надано судам доказів та/або обґрунтувань, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність здійсненого заявником розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи.

Доводи в цій частині є виключно припущеннями.

Під час оцінки колегією суддів обґрунтованості, пропорційності та розумної необхідності заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції враховано всі аспекти і складність цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат.

Тобто, зважаючи на час, необхідний для дослідження наведеної кількості доказів, характер спору, враховуючи кількість доказів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що обґрунтованим, розумним, справедливим та співрозмірним у даному випадку є розмір витрат на адвоката у сумі 20000 грн. 00 коп.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд за наявності достатніх правових підстав скористався своїми дискреційними повноваженнями та зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Висновок суду в цій частині, крім зазначеного, ґрунтується на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів не бачить жодних вагомих підстав вважати інакше.

Взявши до уваги наведені обставини, а також правову позицію сторін у справі, предмет позову, обсяг доказів, які підлягали дослідженню у справі, судова колегія вважає, що присуджена до стягнення судом першої інстанції сума судових витрат є співмірною із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторін.

Колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу надану позивачу у суді першої інстанції до 4000 грн, як про те наполягає апелянт. Cудом першої інстанції були враховані інтереси обох сторін процесу та зменшено витрати на професійну правничу допомогу адвоката до 20 000 грн. Отже, суд приймаючи рішення, не виходив лише з інтересів позивача чи розміру послуг адвоката, який передбачений договором про надання правової допомоги.

Таким чином, доводи Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 березня 2024 року у справі №924/108/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 березня 2024 року у справі №924/108/24 в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Справу №924/108/24 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "24" червня 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Маціщук А.В.