Ухвала

від 08.04.2024 по справі 927/320/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/320/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9; код 02910114 (sekretariat@chrg.gp.gov.ua)) в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України (код 40479560) 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18 (262600@dasu.gov.ua)Відповідачі: 1. Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради (код 05517729) 14017, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 19 (ukb@chernigiv-rada.gov.ua) 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Комфорт Групп» (код 41609367) 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 11-а (ekokomf@ukr.net)про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України до Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Комфорт Групп» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, якою прокурор просить:

визнати недійсним Договір підряду № 179-2121-В від 06.10.2021 на виконання робіт з «Капітального ремонту КПНЗ «КДЮСШ № 2» по вул. Ціолковського, 8, м. Чернігів», укладений між відповідачами,

стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 грошові кошти в сумі 5 145 453,35 грн, а з відповідача-1 в дохід держави одержані за рішенням суду кошти у розмірі 5 145 453,35 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що спірний договір укладений за підсумками закупівлі, результат якої спотворений антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу відповідача-2.

На думку прокурора, вчинення відповідачем-2 порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання робіт за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості; наслідком цього стало невілювання мети публічної закупівлі отримання послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

Нормативно-правовим обгрунтуванням заявлених позовних вимог прокурор визначив, зокрема ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 161, 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявою по суті справи є, зокрема, позовна заява.

Позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

У преамбулі цього Закону зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.

Як вже було вказано вище, звертаючись з даним позовом прокурор просить застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 грошові кошти в сумі 5 145 453,35 грн, а з відповідача-1 в дохід держави одержані за рішенням суду кошти у розмірі 5 145 453,35 грн.

У відповідності з п. 1 ч. 5, ч. 7 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.

Суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Таким чином, вимога прокурора до Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з Управління в дохід держави коштів у розмірі 5 145 453,35 грн, які належать Управлінню на відшкодування виконаного за недійсним правочином, є окремою вимогою майнового характеру, адже об`єктом цієї вимоги є дія зобов`язаної сторони, що піддається грошовій (вартісній) оцінці.

З огляду на вищенаведені висновки Верховного Суду, позовна заява прокурора щодо застосування наслідків недійсності правочину містить в собі дві вимоги майнового характеру (стягнення грошових коштів з відповідача-2 на користь відповідача-1 та стягнення з відповідача-1 грошових коштів в дохід держави), кожна з яких підлягає оплаті судовим збором, виходячи зі ставок, встановлених п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, звертаючись з даним позовом, прокурор мав сплатити судовий збір в загальній сумі 157 391,60 грн (за одну вимогу немайного характеру (визнання договору недійсним) та вказані вище дві вимоги майнового характеру).

Натомість в якості доказів сплати судового збору у встановленому розмірі позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію № 548 (внутрішній номер 333543762) від 12.03.2024 на суму 80 209,80 грн.

Отже, звертаючись з даним позовом прокурором не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

При цьому, в позовній заяві прокурор вказує, що «Судові витрати, які Чернігівська обласна прокуратура понесе у зв`язку із розглядом цієї справи у суді першої інстанції, становитимуть 80 209,8 грн, а саме судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову за позовну вимогу майнового характеру (77 181,8 грн) та один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01.01.2024, за позовну вимогу немайного характеру (3028 грн).»

За змістом ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що позовна заява заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури не відповідає вимогам, встановленим ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, вона залишається без руху.

Керуючись ст. 161, 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину залишити без руху.

Зобов`язати заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків докази сплати судового збору в розмірі 77 181,80 грн.

Роз`яснити заступнику керівника Чернігівської обласної окружної прокуратури, що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Дата набрання ухвалою законної сили 08.04.2024.

Суддя А.С. Сидоренко