Постанова

від 04.04.2024 по справі 908/2364/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/2364/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 908/2364/20

за позовом Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України,

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Резерв";

2) Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ",

про визнання недійсними рішень загальних зборів, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу

за касаційною скаргою Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України

на рішення Господарського суду Запорізької області

у складі колегії суддів Дроздової С. С., Зінченко Н. Г., Проскурякова К. В.

від 16 травня 2023 року

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мороза В. Ф., Коваль Л. А., Іванова О. Г.,

від 26 жовтня 2023 року (повний текст складений 16 листопада 2023 року)

за участю:

від позивача: не з`явились

від відповідача-1: не з`явились

від відповідача-2: не з`явились

від третьої особи: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року Дніпровський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Резерв" та Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, в якому з урахуванням заявлених уточнень позовних вимог від 21 вересня 2020 року (1-й том справи, а.с. 85 - 93) та від 16 березня 2021 року (2-й том справи, а. с. 153 - 156), що були прийняті судом першої інстанції до розгляду, просив:

1) визнати недійсними наступні рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Резерв" (далі по тексту - Товариство) від 01 червня 2018 року, що містяться у протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Резерв" № 4 від 01 червня 2018 року:

- задовольнити заяву про вихід учасника Товариства Дніпровського районного спортивно - технічного клубу Товариства сприяння обороні України, ідентифікаційний код юридичної особи 02718078, який володіє 7,9403% статутного капіталу Товариства, що дорівнює 234 530,97 грн;

- у зв`язку із прийнятими рішеннями про вихід учасників Товариства, встановити наступний склад засновників (учасників) Товариства:

товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ", ідентифікаційний код юридичної особи 38069797, зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 22.02.2012р. за №11031020000031306, юридична адреса 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 26,

громадянин України ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 14 вересня 1996 року, номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

громадянин України ОСОБА_2 , який мешкає: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 28 вересня 1995 року, номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

- у зв`язку із прийнятими рішеннями про вихід учасників Товариства зменшити статутний капітал Товариства відповідно до розміру вкладів учасників Товариства, що виходять зі складу учасників на суму 2 953 365,12 грн.

- встановити розмір статутного капіталу Товариства 300,00 грн, який перерозподіляється між учасниками (засновниками) наступним чином:

учасник Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ" - володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що становить 33,333% (нуль цілих тридцять чотири десятитисячних відсотка) статутного капіталу Товариства та дорівнює 100 грн,

учасник Товариства ОСОБА_1 - володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що становить 33,333% (нуль цілих тридцять чотири десятитисячних відсотка) статутного капіталу Товариства та дорівнює 100 грн,

учасник Товариства ОСОБА_2 володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що становить 33,333% (нуль цілих тридцять чотири десятитисячних відсотка) статутного капіталу Товариства та дорівнює 100 грн;

- у зв`язку з прийнятими рішеннями, внести зміни до статуту Товариства шляхом викладення статуту в новій редакції;

2) скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Січ Резерв" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 05.06.2018 11031050002041489; Мелкумян Олександр Олександрович; Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради; зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників.

26 вересня 2022 року до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява від 23 вересня 2022 року про зміну предмету позову, в якій позивач доповнив позовні вимоги третьою вимогою про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Резерв" - 2 953 665,12 грн та розміру часток учасників Товариства, а саме:

- Підприємство "Сприяння" Запорізької обласної організації "Товариство сприяння обороні України" володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що становить 92,0495% статутного капіталу Товариства та дорівнює 2 718 834,15 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ" володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що становить 0,0017% статутного капіталу Товариства та дорівнює 50,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЦ Лєдокол" володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що становить 0,0017% статутного капіталу Товариства та дорівнює 50,00 грн;

- громадянин України ОСОБА_1 володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що становить 0,0034% статутного капіталу Товариства та дорівнює 100 грн;

- Громадська організація "Товариство сприяння обороні України (ТСО України) володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що становить 0,0034% статутного капіталу Товариства та дорівнює 100,00 грн;

- Дніпровський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що становить 7,9403 % статутного капіталу Товариства та дорівнює 234 530,97 грн.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 16 травня 2023 року у справі № 908/2364/20 відмовив у задоволенні позову. При цьому, місцевий господарський суд не прийняв до розгляду заяву позивача від 23 вересня 2022 року про зміну предмету позову, оскільки ця заява не була підтримана позивачем.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 26 жовтня 2023 року змінив рішення Господарського суду Запорізької області від 16 травня 2023 року, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 16 травня 2023 року у справі № 908/2364/20 залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції змінив мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду в частині підстав відхилення заяви позивача про зміну предмету позову та виходив з того, що подана позивачем до суду 26 вересня 2022 року заява про зміну предмету позову не відповідає вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України, оскільки по своїй юридичній природі є новим позовом.

Позивач - Дніпровський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 16 травня 2023 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2023 року у цій справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

02 лютого 2024 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ" подала до Верховного Суду через систему «Електронний суд» відзив на касаційну скаргу позивача та клопотання про закриття касаційного провадження у справі № 908/2364/20, що надійшли до Верховного Суду 05 лютого 2024 року. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ" зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок його витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи судом касаційної інстанції, який за його розрахунками становить 40 000,00 грн, та просив вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення у справі.

15 лютого 2024 року відбулося судове засідання з розгляду касаційної скарги Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України на рішення Господарського суду Запорізької області від 16 травня 2023 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 908/2364/20, за наслідками якого Верховний Суд ухвалив постанову від 15 лютого 2024 року, відповідно до якої закрив касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України на рішення Господарського суду Запорізької області від 16 травня 2023 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 908/2364/20, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в іншій частині касаційну скаргу Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України залишив без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 908/2364/20 залишив без змін.

За змістом частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ" 19 лютого 2024 року подала до Верховного Суду через систему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просила стягнути з позивача - Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України на її користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 9 000,00 грн. Зазначена заява була подана третьою особою з дотриманням строків, встановлених частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, та надійшла до Верховного Суду 20 лютого 2024 року.

До зазначеної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ" додало докази на підтвердження факту понесення ним у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру, а саме копії:

- договору про надання правової допомоги № 07/22 від 12 червня 2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ", як клієнтом, та адвокатом Клімченком Микитою Геннадійовичем;

- акта № 3 від 19 лютого 2024 року прийому-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 07/22 від 12 червня 2022 року на загальну суму 9 000,00 грн;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № ЗП002944, видане Клімченку М. Г. 18 квітня 2022 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 22 лютого 2024 року призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2364/20 до розгляду на 29 лютого 2024 року о 10:50 у приміщенні Касаційного господарського суду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2364/20, Верховний Суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за результатом здійснення касаційного провадження з розгляду касаційної скарги Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України на рішення Господарського суду Запорізької області від 16 травня 2023 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 908/2364/20 ухвалив постанову, відповідно до якої закрив касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України на рішення Господарського суду Запорізької області від 16 травня 2023 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 908/2364/20, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в іншій частині касаційну скаргу Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України залишив без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 908/2364/20 залишив без змін.

За змістом частини першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та абзацу першого другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Однак, як вбачається, питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у касаційному провадженні з розгляду касаційної скарги позивача, що також є судовими витратами, про стягнення яких заявила третя особа у справі, не було вирішене судом касаційної інстанції, з огляду на що наявні підстави для ухвалення додаткової постанови з цього питання.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих учасниками справи доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України, що регулює поняття ціни договору, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при фіксованому розмірі для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом на надання послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні, що передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару;

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19.

Як вбачається з наданих третьою особою у цій справі доказів на підтвердження обставин понесення нею витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи та розміру цих витрат, 12 червня 2022 року між ним, як клієнтом, та адвокатом Клімченком Микитою Геннадійовичем був укладений договір про надання правової допомоги № 07/22 (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується за винагороду (плату) надати правову допомогу, що включає: консультації Клієнта з питань цивільного, господарського, адміністративного права; представництво, захист прав і законних інтересів Клієнта в будь-яких судових установах України всіх інстанцій і юрисдикцій, підготовка позовних заяв, відзивів, клопотань, апеляційних та касаційних скарг, інших процесуальних документів по справі № 908/2364/20.

За змістом пункту 1.2. договору з метою виконання цього договору Адвокату надаються, зокрема такі права: підписувати та пред`являти (подавати) всі процесуальні документи необхідні для виконання цього договору, зокрема, але не виключно позовні заяви, відзив, відповідь на відзив, заперечення, заяви щодо повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову; знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, укладати мирову угоду, заявляти відводи і клопотання; надавати заперечення проти доводів, клопотань інших учасників процесу; висловлювати свою думку з питань, які виникають в процесі судового розгляду, задавати питання іншим учасникам процесу, оскаржувати рішення, постанови державних органів, складати та підписувати апеляційні та касаційні скарги, пред`являти від імені Клієнта всі необхідні документи, заяви, пояснення, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими законодавством України; брати участь в судових засіданнях в якості представника Клієнта; засвідчувати копії документів, які надаються Клієнтом суду; одержувати рішення, ухвали, постанови, їх копії, виконавчі листи, накази та будь-які інші документи.

Згідно з пунктами 2.2., 2.3. договору прийом-передача наданих послуг оформлюється актом, який підписується обома сторонами цього договору. У разі наявності у Клієнта мотивованих зауважень до наданих Адвокатом послуг, Клієнт зобов`язаний у триденний термін після їх (послуг) отримання повідомити про них (зауваженнях) Адвокату, а Адвокат зобов`язаний в свою чергу вжити заходів для проведення необхідного доопрацювання, в іншому випадку послуги вважаються прийнятими без зауважень.

Розміри та порядок оплати послуг адвоката визначений у розділі 4 договору, відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. якого гонорар Адвоката за цим договором складає, зокрема за підготовку касаційної скарги, відзиву, відповіді на відзив, заперечень до суду касаційної інстанції - 5 000,00 грн без ПДВ; за підготовку інших процесуальних документів у справі від 1 000,00 грн до 2 000,00 грн без ПДВ; представництво інтересів Клієнта в суді - 2 000,00 грн за одне судове засідання. Гонорар підлягає сплаті протягом 30 днів з моменту підписання акту приймання - передачі наданих послуг шляхом перерахування Клієнтом грошових коштів на розрахунковий рахунок Адвоката або внесення готівкою в касу Адвоката.

Проаналізувавши умови договору про надання правової допомоги № 07/22 від 12 червня 2022 року, Верховний Суд зазначає про те, що між адвокатом Клімченком М. Г. та третьою особою у цій справі, як його клієнтом, була погоджена фіксована форма гонорару за надання певного виду послуг, що не залежить від обсягу витраченого адвокатом часу на надання послуг, з огляду на що витрати часу адвоката Клімченка М. Г. на надання третій особі у цій справі послуг з правничої допомоги судом до уваги не беруться.

Як вбачається на виконання умов зазначеного договору між адвокатом Клімченком М. Г. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БСМ» був підписаний акт прийому-передачі наданої правової допомоги № 3 від 19 лютого 2024 року (далі по тексту - акт), за змістом якого Адвокат відповідно до умов договору надав, а Клієнт прийняв правову допомогу загальною вартістю 9 000,00 грн, а саме здійснив:

- складання клопотання про закриття касаційного провадження у справі № 908/2364/20 вартістю 2 000,00 грн;

- складання письмових пояснень на касаційну скаргу вартістю 5 000,00 грн;

- представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні по справі № 908/2364/20, що відбулося 15 лютого 2024 року, вартістю 2 000,00 грн.

Дослідивши зазначений акт, Верховний Суд зазначає про те, що акт містить детальний опис наданих адвокатом Клімченком М. Г. третій особі у цій справі послуг з професійної правничої допомоги на стадії розгляду цієї справи у суді касаційної інстанції та розмір винагороди за усі надані види послуг.

Верховний Суд зазначає про те, що відображена у зазначеному акті інформація щодо наданих адвокатом Клімченком М. Г. третій особі у цій справі послуг та обставини надання таких послуг підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається, адвокат Клімченко М. Г. як представник третьої особи у цій справі склав та 02 лютого 2024 року подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний суд» відзив на касаційну скаргу (письмові пояснення на касаційну скаргу) Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України на рішення Господарського суду Запорізької області від 16 травня 2023 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 908/2364/20 з відповідними додатками та клопотання про закриття касаційного провадження від 02 лютого 2024 року з додатками. Зазначені відзив та клопотання були подані у встановлені Верховним Судом в ухвалі 12 січня 2024 року у цій справі строки та надійшли до Верховного Суду 05 лютого 2024 року, були долучені до матеріалів справи (6-й том справи, а. с. 52 - 63). За своїм змістом відзив та клопотання побудовані на аналізі доводів касаційної скарги, містять посилання на норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та є обґрунтованими. Крім того, за результатом касаційного розгляду цієї справи Верховний Суд задовольнив зазначене клопотання третьої особи про закриття провадження у цій справі в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначив у постанові від 15 лютого 2024 року у цій справі.

Верховний Суд також зазначає про те, що адвокат Клімченко М. Г. як представник третьої особи взяв участь у засіданні Верховного Суду у цій справі, що відбулося 15 лютого 2024 року, у режимі відеоконференції, надавав в судовому засіданні пояснення по справі, щодо доводів касаційної скарги, про що свідчить протокол судового засідання № 2477768 від 15 лютого 2024 року (6-й том справи, а. с. 76 - 78).

Верховний Суд враховує те, що адвокат Клімченко М. Г. має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ЗП002944 від 18 квітня 2022 року та як представник третьої особи у цій справі діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1161532 від 02 лютого 2024 року, що міститься в матеріалах справи.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає доведеними обставини надання адвокатом Клімченком М. Г. третій особі у цій справі послуг з професійної правничої допомоги, зазначених в акті прийому-передачі наданої правової допомоги № 3 від 19 лютого 2024 року та враховує, що згідно з пунктом 4 акта третя особа як клієнт адвоката Клімченка М. Г. не мала претензій щодо якості та об`єму (повноти) наданих їй послуг з професійної правничої допомоги.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, при перевірці та дослідженні розміру понесених стороною спору заявлених до стягнення витрат на оплату послуг адвоката суд керується принципами співмірності, достовірності, пропорційності та обґрунтованості цих витрат.

У разі встановлення обставин того, що заявлений до стягнення розмір витрат не відповідає визначеним законом критеріям співмірності, суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Однак, Верховний Суд враховує, що пояснень та / або заперечень щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БСМ» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розміру цих витрат позивач до суду касаційної інстанції не надав.

Враховуючи викладене Верховний Суд вважає обґрунтованою вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БСМ» про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, оскільки заявлені ним до стягнення ці витрати відповідають критерію реальності понесення таких витрат, оскільки обставини надання адвокатом Клімченком М. Г. третій особі у цій справі послуг з професійної правничої допомоги, зазначених в акті прийому-передачі наданої правової допомоги № 3 від 19 лютого 2024 року, підтверджуються матеріалами справи, що свідчить про те, що витрати третьої особи на надання їй цих послуг, пов`язані з розглядом цієї справи.

Крім того, Верховний Суд зазначає про те, що заявлений третьою особою до стягнення в порядку розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи у сумі 9 000,00 грн є доведеним, відповідає критеріям розумності та співмірності, відповідає (не перевищує) розміру гонорару за надання певного виду послуг, погодженому між третьою особою та адвокатом Клімченком М. Г. у пункті 4.1. договору про надання правової допомоги № 07/22 від 12 червня 2023 року, є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи та обсягом наданих третій особі послуг з професійної правничої допомоги.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

З огляду на викладене не надання третьою особою суду доказів фактичної сплати нею її адвокату вартості послуг з професійної правничої допомоги не є підставою для відмови третій особі у здійсненні розподілу її витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене Верховний Суд вважає, що заявлена третьою особою вимога про розподіл понесених нею витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, відповідно до правил розподілу, визначених у пункті 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає задоволенню, а заявлені нею до стягнення ці витрати у розмірі 9 000,00 грн в порядку розподілу підлягають стягненню з позивача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 908/2364/20, задовольнити.

2. Стягнути з Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 3, код ЄДРПОУ 02718078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БСМ" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 26, код ЄДРПОУ 38069797) 9 000 (дев`ять тисяч) грн 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 908/2364/20.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй