Ухвала

від 03.04.2024 по справі 915/546/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/546/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р.- головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Акціонерного товариства "Аграрний фонд" - Пронін О.А.,

Фермерського господарства "АГРОСТАР+" - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Аграрний фонд"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2023

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023

у справі за позовом Акціонерного товариства "Аграрний фонд"

до Фермерського господарства "АГРОСТАР+"

про стягнення збитків,

та зустрічним позовом Фермерського господарства "АГРОСТАР+" (далі - ФГ "АГРОСТАР+")

до Акціонерного товариства "Аграрний фонд" (далі - АТ "Аграрний фонд")

про визнання частково недійсним договору.

В С Т А Н О В И В:

1. У квітні 2021 року АТ "Аграрний фонд" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ФГ "АГРОСТАР+" про стягнення збитків у розмірі 1 634 370,00 грн.

2. Позовні вимоги з посиланням на статті 509, 526, 527, 610 ЦК, ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК) мотивовані невиконанням відповідачем умов Договору поставки зерна врожаю 2020 року №22-ВТ-11.03.2020 (далі - Договір) в частині своєчасної поставки зерна пшениці м`якої 3 класу в кількості 157,000 тонн у строк до 01.10.2020 включно, внаслідок чого, відповідно до п.8.1 Договору та додатку №1 до нього, ФГ "АГРОСТАР+" має відшкодувати понесені покупцем збитки у розмірі 150% вартості товару, який мав бути поставленим.

3. У травні 2021 року ФГ "АГРОСТАР+" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з зустрічною позовною заявою до АТ "Аграрний фонд", в якій просило суд визнати недійсним з моменту укладення п.8.1 Договору в частині, якою передбачено, що сторони також дійшли до взаємної згоди, що у зв`язку з невиконанням постачальником умов цього Договору щодо поставки (передачі) товару покупцю розмір збитків покупця складає 150% вартості товару, який мав бути поставлений за цим Договором згідно умов, вказаних у додатку №1 до цього Договору, розрахованої від ціни, вказаної в довідці Аграрної біржі/або іншої Товарної біржі, визначеної покупцем, про ціни на зернові культури врожаю 2020 року, що діяли на останній день поставки (вказаний у додатку №1 до цього Договору).

4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- обумовлений спірним пунктом порядок визначення розміру збитків встановлений АТ "Аграрний фонд" одноособово; укласти такий договір можливо було лише шляхом приєднання, тому фермерське господарство було позбавлене можливості запропонувати свої умови;

- визначений розмір відшкодування збитків більший, ніж достатньо для задоволення реальних збитків покупця за наявності таких, тому умови спірного пункту договору є не добросовісними та неспівмірними з реальними збитками АТ "Аграрний фонд";

- спірний пункт укладений з порушенням вимог діючого законодавства (ст.22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 224, 225 ГК), які встановлюють порядок визначення збитків;

- встановлення у спірному пункті договору такого порядку та розміру визначення збитків по суті є додатковою неустойкою (штрафом), однак сторони вже встановили порядок нарахування та розмір штрафних санкцій в п.7.3 Договору; ФГ "АГРОСТАР+" фактично притягується до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що є порушенням ст.61 Конституції України.

5. Господарський суд Миколаївської області рішенням від 25.04.2023 відмовив у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнив, виходячи з такого:

- щодо підстав для відмови у задоволені первісного позову: матеріали справи не містять доказів того, що позивач за первісним позовом у справі зазнав як реальних збитків, так і упущеної вигоди, що свідчить про відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, а відтак відповідні позовні вимоги є недоведеними;

- щодо зустрічного позову про визнання недійсним п.8.1 Договору: відповідна умова договору, в якій сторони встановили збитки у відсотковому співвідношенні від суми порушеного зобов`язання, суперечить приписам законодавства, якими врегульовується саме поняття збитків, їх характер, порядок нарахування та стягнення.

6. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 27.09.2023 залишив без змін рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2023.

7. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована, зокрема, таким:

- позивач за первісним позовом не довів наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, не довів наявності збитків, їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку;

- погодження сторонами в Договорі порядку визначення розміру збитків жодним чином не нівелює обов`язку кредитора довести повний склад цивільного правопорушення як підстави для застосування такої форми майнової відповідності як відшкодування збитків та не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення зазначеної суми збитків;

- на час укладання Договору відповідно до Закону від 07.04.2015 №289-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" було скасоване раніше встановлене ч.5 ст.225 ГК право сторін господарського зобов`язання за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов`язання чи строків порушення зобов`язання;

- п.8.1 Договору суперечить приписам законодавства, якими врегульоване поняття збитків, їх характер, порядок нарахування і стягнення.

8. 16.10.2023 АТ "Аграрний фонд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове - про задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові.

9. Верховний Суд ухвалою від 06.11.2023 касаційну скаргу АТ "Аграрний фонд" залишив без руху. 27.11.2023 до Верховного Суду від скаржника надійшла подана 16.11.2023 касаційна скарга в новій редакції з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 06.11.2023.

10. Скаржник в касаційній скарзі в новій редакції посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК):

1) з огляду на неправильне застосування статей 6, 203, 215, 546-549, 614, 627,1166 ЦК, статей 199, 207, 224, 225, 230-232 ГК, суди, не врахувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №473/1878/19, від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, діяли всупереч презумпції правомірності правочину встановленої у ЦК та не вказали чітко норму закону, якому суперечить правочин;

2) відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права (ч.2 ст.623 ЦК) через призму наведених у тексті касаційної скарги якісно відмінних ознак збитків, які передбачені договором поставки зерна, що виключають застосування до спірних правовідносин обов`язку доказувати розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання.

11. У касаційній скарзі АТ "Аграрний фонд", зокрема, вказує:

- виходячи із принципу свободи договору згідно з ст.627 ЦК сторони в Договорі узгодили розмір збитків і порядок їх відшкодування в разі прострочення відповідачем за первісним позовом виконання зобов`язання на понад 10 календарних днів; ФГ "АГРОСТАР+" повторно схвалило та прийняло умови Договору до виконання, що підтверджується листом від 07.10.2020 №07/10/1,

- суд апеляційної інстанції не зазначив жодної правової підстави згідно з ст.215 ЦК для визнання Договору недійсним та що при укладанні сторонами Договору було порушено приписи ст.203 ЦК;

- нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону; така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "недійсний";

- щодо неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанцій частин 1, 2 ст.614 та ч.2 ст.1166 ЦК: відповідач за первісним позовом не надав жодних допустимих доказів відсутності його вини або будь-яких інших обставин непереборної сили; враховуючи гарантію відповідача про здійснення поставки до 18.10.2020, суди попередніх інстанцій надали неправильну правову кваліфікацію наявності вини та складу цивільного правопорушення у відповідача, у зв`язку з чим порушили норми частин 1, 2 ст.614 та ч.2 ст.1166 ЦК;

- суди попередніх інстанції, в порушення статей 6, 627 ЦК, втрутились у договірні відносини між позивачем та відповідачем та визнали п.8.1 Договору недійсним з посиланням на виключену ч.5 ст.225 ГК;

- після виключення ч.5 ст.225 ГК збитки, стягнення яких запроваджено статтями 199, 230, 231, 232 ГК, втратили нормативну основу, яка ідентифікувала ці майбутні потенційні витрати правопорушника як окремий спеціальний вид збитків; вилучення ч.5 ст.225 ГК (з 01.05.2016) лише нівелювало цю самоідентичність, проте не заборонила сторонам заздалегідь за взаємною згодою визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі, що, по суті, є окремим, погодженим сторонами договору (контракту) видом забезпечення виконання зобов`язання за договором поставки зерна;

- суди попередніх інстанції зробили хибні висновки, що умова договору, в якому сторони встановили збитки у відсотковому співвідношенні від суми порушеного зобов`язання суперечить приписам законодавства; така позиція не була б помилковою, якщо б суди правильно встановили якісну відмінність збитків із застосуванням статей 546, 547, 548, 549 ЦК та статей 199, 230, 231, 232 ГК;

- наявність якісно відмінних ознак збитків, які передбачені Договором, виключають застосування до спірних правовідносин ч.2 ст.623 ЦК, яка покладає на кредитора обов`язок доказати розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання;

- спір щодо стягнення передбачених Договором збитків підлягає вирішенню із застосуванням статей 546, 547, 548, 549 ЦК та статей 199, 230, 231, 232 ГК, які визначають штраф (як одну з форм неустойки) і штрафну санкцію як один з видів господарських санкцій у разі неналежного виконання господарського зобов`язання;

- у справах про стягнення збитків особа, яка порушила зобов`язання або не вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного його виконання, та за наявності доказів її бездіяльності, зумовлює застосування штрафу, передбаченого у договорі, як спосіб компенсації майнових втрат постраждалої сторони та виключають застосування до спірних правовідносин ч.2 ст.623 ЦК.

12. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

13. Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2023 для розгляду справи №915/546/21 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О. Р.- головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.

14. Верховний Суд ухвалою від 22.12.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Аграрний фонд", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 14.02.2024.

15. У судове засідання 14.02.2024 представники учасників справи не з`явилися.

16. 14.02.2024 Верховний Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 28.02.2024, 28.02.2024 - до 20.03.2024, а 20.03.2024 - до 03.04.2024.

17. Розглянувши матеріали касаційної скарги та справи, з огляду на її обставини та складність, враховуючи предмет спору (стягнення збитків у розмірі 1 634 370,00 грн (розмір яких встановлений у договорі) та визнання частково недійсним договору (в частині погодження розміру збитків), колегія суддів дійшла висновку про збільшення кількісного складу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду справи №910/12955/20.

18. Відповідно до ч.4 ст.33 ГПК перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

19. Частиною 11 ст.33 ГПК передбачено, що питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому ч.2 ст.32 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється ухвала.

20. Постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 №8 затверджено Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді (далі - Засади).

21. Пунктом 1.6 Засад визначено, що судові справи у Верховному Суді відповідно до процесуального законодавства розглядаються суддею одноособово, колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, палатою, об`єднаною палатою, складом Великої Палати.

22. Пунктом 2.3 Засад передбачено, що у разі необхідності розгляду справи колегією суддів у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді постійної колегії суддів, до складу якої входить визначений Автоматизованою системою документообігу суду (далі - АСДС) суддя-доповідач, та судді, додатково визначені АСДС з числа суддів цієї судової палати, а за відсутності таких - з числа суддів касаційного суду відповідної спеціалізації (за наявності). Збільшення кількісного складу суду колегії суддів здійснюється на підставі відповідної ухвали суду. Подібна норма міститься у Положенні про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженому рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (п.75).

23. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та враховуючи складність справи, колегія суддів дійшла висновку про збільшення кількісного складу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду справи №915/546/21.

Керуючись статтями 32, 33, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В

1. Визначити колегію суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду справи №915/546/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Аграрний фонд" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у складі семи суддів.

2. Справу №915/546/21 передати на автоматизований розподіл для визначення колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Аграрний фонд" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у складі семи суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова