Ухвала

від 03.04.2024 по справі 549/419/23

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №549/419/23

Провадження №2/549/19/24

УХВАЛА

03 квітня 2024 року Чорнухинський районний суду Полтавської області

у складі: головуючого судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання Кривчун Я.А.

представника позивача адвоката Ступніка С.В.

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду селища Чорнухи в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому прохає:

- визнати його батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-внести зміни до актового запису №2040 про народження ОСОБА_4 , зазначивши в графі «батько»: ОСОБА_1 , та змінити дитині по-батькові з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », виключити запис про ОСОБА_3 як батька дитини ОСОБА_4 .

Заяву обґрунтовано тим, що 13.09.2023 йому стало відомо, що саме він є батьком дитини.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 25.12.2023 відкрито провадження у справі, надано відповідачам строк для подання відзиву, третій особі для подання пояснень щодо позову.

29 березня 2024 року представником позивача адвокатом Ступніком С.М. заявлено клопотання про призначення експертизи.

Враховуючи необхідність з`ясування істотних обставин у справі, що можливо лише із залученням фахівців, що мають спеціальні знання, прохав призначити у справі про визнання батьківства судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Медико-генетичного центру «Мама Папа».

На вирішення експерта поставити таке питання: чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_4 ?

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Ахрамович Я.І. клопотав надати час один тиждень для підготовки письмових пояснень щодо необхідності призначення експертизи, визначення експертної установи, формулювання питань.

Протокольною ухвалою таке клопотання судом було задоволено частково, підготовче засідання відкладено на узгоджену з представниками відповідача та позивача дату та час 15-00 год 03.04.2024.

03 квітня 2024 року до Чорнухинського районного суду через систему «Електронний суд» (документ сформований у системі 02 квітня 2024 року) надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Ахрамовича Я.І. про відкладення (перенесення) розгляду справи.

У клопотанні заявником зазначено, що у зв`язку з тим, що представник відповідача бере участь у судовому засіданні по іншій справі, він не може здійснювати захист прав та інтересів відповідача у судовому засіданні, що призначено на 03.04.2024.

Доказів, які б підтверджували взяття участі представником відповідача у іншій справі, до заяви не додано, письмових пояснень/заперечень щодо заявленого представником позивача клопотання про призначення експертизи судом не отримано.

Протокольною ухвалою у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання 03.04.2024 судом відмовлено.

Оскільки інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, судом отримано відзив на позов та заперечення відповідача ОСОБА_7 , відповідь на відзив позивача ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 у підготовчому засіданні 29.03.2024 позов визнала повністю, представник третьої особи в судові засідання не з`являвся, пояснень щодо позову не подано, суд вважає за можливе провести підготовче засідання за відсутності інших учасників.

Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши заявлене клопотання про призначення експертизи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з такого.

За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства відносяться, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Згідно з вимогами ст.ст.12,81,89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності; рівноправність сторін один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Одним із доказів у справі є висновок судової експертизи, яка призначається судом.

Згідно з п.8 ч.1 ст.197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Таким чином сторона має право реалізувати своє право на заявлення клопотання про призначення у справі судової експертизи у підготовчому засіданні.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» зазначено, що судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обгрунтованих судових рішень.

Судова експертиза призначається у випадках, коли з`ясування певних обставин потребує спеціальних знань.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.06.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

За приписами ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Враховуючи, що предметом доказування у справі є наявність кровного споріднення між позивачем та неповнолітньою дитиною, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в іншій сфері ніж право, існують підстави для задоволення клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, тому у справі слід призначити судову молекулярно-генетичну експертизу.

Позивач не може бути позбавлений права на збирання доказів на підтвердження своїх позовних вимог, у тому числі шляхом ініціювання проведення експертизи для отримання експертного висновку, що стосується предмета спору.

Суд погоджується з питаннями, які запропоновані представником позивача у клопотанні.

Щодо визначення установи, якій слід доручити проведення даної експертизи, суд дійшов такого.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно (ч. 3 ст. 103 ЦПК України).

У поданому клопотанні представник позивача проведення експертизи прохав доручити експертам Медико-генетичного центру «Мама Папа» товариства з обмеженою відповідальністю «Мама Папа» (м.Київ, вул.Скоропадського, 21, 01033, ЄДРПОУ 40652411, ліцензія МОЗ України №1168 від 03.11.2016)

Перелік суб`єктів судово-експертної діяльності визначається ст.7 Закону України «Про судову експертизу».

Зокрема, судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Частина друга вказаної статті визначає вичерпний перелік державних спеціалізованих установ, що знаходяться у підпорядкуванні відповідних центральних органів виконавчої влади.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Таким чином судова молекулярно-генетична експертиза не відноситься до виду експертиз, проведення яких за законом може бути здійснено виключно державними спеціалізованими установами, а тому її проведення може бути доручене судовим експертам (фахівцям) не державних спеціалізованих установ.

При цьому ст.7 Закону України «Про судову експертизу» передбачає здійснення судово-експертної діяльності також і судовими експертами, які не є працівниками зазначених установ, та іншими фахівцями (експертами) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

З відкритих джерел установлено, що діяльність товариства з медичної практики ліцензійована Міністерством охорони здоров`я України на підставі рішення №1168 від 03.11.2016 року і має можливість та проводити судову молекулярно-генетичну експертизу.

Враховуючи те, що дане клопотання заявлене представником позивача, як на підставу доведення своїх позовних вимог, в якому гарантована оплата експертизи позивачем, витрати за проведення експертизи необхідно покласти на позивача.

При цьому суд вважає за необхідне для проведення призначеної експертизи до експертної установи направити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_4 та документами, що посвідчують особу сторін і дитини на день і час визначені експертною установою одночасно роз`яснивши наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачених ст.109 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.1, ч.4 ст.252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи, про що постановляє ухвалу.

Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний час суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

Виходячи знаведеного,керуючись ст.ст.259,260 ЦПК України, суд,

ухвалив:

1.Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ступніка Сергія Васильовича про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задовольнити.

2.Призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1)Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?;

Проведення експертизи доручити експертам Медико-генетичного центру «Мама Папа» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Скоропадського, 21, 01033, ЄДРПОУ 40652411, юридична особа TOB "Мама Папа", ліцензія МОЗ України №1168 від 03.11.2016).

3.Попередити експертів за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків відповідно за ст.ст.384, 385 КК України.

4.Надати експертам дозвіл на повне або часткове знищення об`єктів експертизи при її проведенні.

5.Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

6.Для проведення призначеної експертизи до експертної установи направити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) разом з дитиною ОСОБА_4 та документами, що посвідчують особу сторін і дитини на день і час визначені експертною установою.

Роз`яснити учасникам справи положення ст.109 ЦПК України про те, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Для проведення експертизи направити копію ухвали суду в експертну установу разом з матеріалами справи.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Дата складення повного тексту ухвали 08.04.2024.

Суддя С.І.Крєпкий