Рішення

від 27.03.2024 по справі 753/20872/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20872/23

провадження № 2/753/9220/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.,

з секретарем судового засідання Власенком Д.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представника третьої особи 1 Марціса Б.С.,

представника третьої особи 2 Мехреньгіної А.Б.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи: 1. Міністерство оборони України, 2. Київське квартирно-експлуатаційне управління, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії внаслідок порушення права споживача,

встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач), треті особи: Міністерство оборони України (далі - третя особа 1), Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі - Київське КЕУ, третя особа 2), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії внаслідок порушення права споживача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що є військовослужбовцем та учасником бойових дій. На підставі рапорту начальника в/ч НОМЕР_1 від 08 червня 2015 року, начальником військ зв`язку Збройних Сил України - начальником Головного управління зв`язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України було надано йому дозвіл на переобладнання за власний кошт нежитлової будівлі для проживання з дотриманням правил техніки безпеки будівлі НОМЕР_3 військового містечка № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

02 листопада 2015 року, з дозволу командира в/ч НОМЕР_1 , позивач та його сім`я заселилися до переобладнаної та пристосованої для проживання нежитлової будівлі, яка розташована на території військового містечка № НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 та уклали договір згідно з чинним законодавством.

Позивач вказує, що рішенням тимчасово виконуючого обов`язки Міністра оборони України від 19 квітня 2016 року № 7554/з та листом начальника Головного КЕУ Збройних Сил України від 16 червня 2016 року № 303/4/17/408 йому надано дозвіл (погодження) на тимчасове проживання у будівлі військового містечка № НОМЕР_2 без права повторного заселення, а 01 січня 2017 року з ним укладено новий договір найму.

Посилаючись на наказ Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» (далі - Інструкція № 380) позивач указує, що проживає разом з сім`єю у спеціально пристосованій казармі, яка розташована на території військової частини, для тимчасового проживання, тому оплата комунальних послуг та енергоносіїв здійснюється відповідно до укладених з ними договорів. У таких випадках відшкодування коштів військовій частині, витрачених на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, проводить військовослужбовець за тарифами для населення.

Позивач стверджує, що у відповідності до вимог наказу № 380 своєчасно здійснює оплату за спожиті комунальні послуги за тарифами для населення. Однак відповідач листом повідомив позивача та інших мешканців про те, що оплата за спожиті комунальні послуги та енергоносії військового містечка № НОМЕР_2 з січня 2023 року Київським КЕУ здійснюється за тарифами для бюджетних установ, які є обов`язковими для застосування для посадових осіб, що здійснюють розрахунок за спожиті комунальні послуги особовому складу, який проживає на території військового містечка № НОМЕР_2 .

Відповідач повідомив про наявність заборгованості за комунальні послугам у розмірі 17 547,59 грн, яка утворилася станом на 01 червня 2023 року, при цьому не надав жодних розрахунків боргу за спожиті житлово-комунальні послуги та інформації про те, за який період цей борг утворився.

Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними, а тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати бездіяльність в/ч НОМЕР_1 протиправною та такою, що порушує права споживача щодо незастосування тарифів для населення при формуванні рахунків зі сплати комунальних послуг за адресою: військове містечко № НОМЕР_2 на АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити з 01 січня 2023 року перерахунок вартості спожитих ним комунальних послуг за тарифами для населення та в подальшому здійснювати нарахування за спожиті комунальні послуги за тарифами для населення;

- визнати дії в/ч НОМЕР_1 протиправними та такими, що порушують його права як споживача щодо вимоги про оплату комунальних послуг за промисловими тарифами, починаючи з 01 січня 2023 року.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Представники позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 позов підтримали, просили задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив, підписаний начальником в/ч НОМЕР_1 , у якому позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Не погоджуючись з доводами позивача, відповідач стверджує, що для тимчасового проживання військовослужбовців та членів їх сімей з 2009 року до 2018 року надавалися нежитлові приміщення військового містечка № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 з порушенням законодавства.

Із грудня 2005 року в/ч НОМЕР_1 здійснює експлуатацію переданих на баланс Київського КЕУ будівель, споруд та земельної ділянки. Київське КЕУ забезпечує військове містечко № НОМЕР_2 енергоносіями, комунальними послугами тощо. Будівлі та споруди перебувають на бухгалтерському обліку Київського КЕУ.

Оскільки погодження на заселення Київським КЕУ не надавалось, керівництво в/ч має забезпечувати службовим житлом військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 та членів їх сімей відповідно до Інструкції № 380. Посилаючись на положення пункту 5 розділу IV Інструкції №380 відповідач стверджує, що нежитлові приміщення (будівлі) військового містечка № НОМЕР_2 не мають статусу спеціально пристосованих казарм, тому посилання позивача на необхідність застосування положень Інструкції № 380 є безпідставним.

Крім того, не зважаючи на те, що позивач отримав дозвіл на переобладнання нежитлового приміщення, а згодом в/ч НОМЕР_1 уклала з ним договір оренди, переобладнання здійснювалася мешканцями власноручно і документально не було оформлено станом на листопад 2023 рік. Отже, призначення будівель, які розміщені у військовому містечку № НОМЕР_2 не дають правових підстав для нарахування спожитих комунальних послуги за тарифами для населення.

Листом від 19 січня 2023 року Київське КЕУ надало дійсні тарифи на комунальні послуги станом на 01 січня 2023 року з метою якісного та своєчасного нарахування та відшкодування коштів за спожиті комунальні послуги особовим складом, що проживає на території військового містечка № НОМЕР_2 у переобладнаних під житло нежитлових приміщеннях. В/ч НОМЕР_1 не встановлює розмір тарифу на електропостачання, а лише відшкодовує відповідні кошти Київському КЕУ.

Отже, правових підстав для здійснення нарахування оплати за спожиті комунальні послуги ОСОБА_1 із застосуванням тарифів для населення не вбачається.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні доводи викладені у відзиві підтримала, просила відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи 1 - Міністерства оборони України Марціс Б. С. подав до суду письмові пояснення у яких просив відмовити у задоволенні позову.

Пояснив, що порядок переобладнання спірної будівлі не було дотримано. Дозвіл Міністра оборони України на переобладнання будівлі № НОМЕР_3 військового містечка № НОМЕР_2 по АДРЕСА_5 відсутній. Враховуючи те, що будівля НОМЕР_3 військового містечка № НОМЕР_2 не переобладнана у встановленому законом порядку та немає відповідного статусу в розумінні п. 6.2. Інструкції № 737, то, як наслідок, відсутні підстави здійснювати нарахування за комунальні послуги за тарифами як для населення.

Представник третьої особи ОСОБА_5 у судовому засіданні письмові пояснення підтримав, просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа 2 подала до суду письмові пояснення, підписані начальником Київської КЕУ, у яких просить відмовити у задоволенні позову.

Вказує, що комплекс будівель військового містечка № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 є державною власністю, власником якої є держава в особі Міністерства оборони України. Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності спірна будівля зареєстрована як майстерня.

Стверджує, що рішенням т.в.о. Міністра оборони України від 21 вересня 2009 року № 9557/з визначено порядок за яким здійснюється переобладнання нежитлових приміщень для тимчасового проживання військовослужбовців та членів їх сімей. Позивач не надав доказів того, що переобладнання спірного приміщення відбулося у відповідності вище вказаного рішення т.в.о. Міністра оборони України.

Інструкцією № 737 та Інструкцією № 380 передбачено, що військовослужбовці, які проживають у переобладнаних будівлях/спеціально пристосованих казармах компенсують військовій частині вартість отриманих ними комунальних послуг і спожитих енергоносіїв за тарифами для населення. Однак, для оплати комунальних послуг за тарифами для населення така будівля має бути переобладнана з дотриманням відповідного порядку, яке визначено для військового майна рішенням т.в.о. Міністра оборони України від 21.09.2009 № 9557/3. Враховуючи те, що будівля НОМЕР_3 в/м № НОМЕР_2 не переобладнана встановленим порядком, відповідно спірна будівля не може вважатись переобладнаною в розумінні п. 6.2. Інструкції № 737 і відповідно не може вважатись спеціально пристосованою казармою в розумінні п. 5 розділу 4 Інструкції № 380.

Переобладнання спірної будівлі відбувалося без дотримання встановленого рішенням т.в.о. Міністра оборони України від 21.09.2009 № 9557/з та без відповідного дозволу Міністра оборони України, спірна будівля не має статусу житлової будівлі а також не має статусу переобладнаної будівлі і відповідно відсутні законодавчі підстави застосовувати та здійснювати нарахування за комунальні послуги за тарифами як для населення.

Зауважує, що в додатку до рішення т.в.о. Міністра оборони України № 7554/з від 19.04.2023 наявний Акт перевірки використання спеціально пристосованих казарм, будівель і споруд від 15.04.2016 затверджений Начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління. У вказаному Акті також наголошено, що кошторисом Міністерства оборони України не передбачено відшкодування різниці вартості тарифів.

Просить звернути увагу суду, що Київським КЕУ здійснюється закупівля комунальних послуг за тарифами для бюджетних установ, відповідно військова частина має відшкодувати вартість спожитих послуг у тому обсязі і за тими тарифами за якими і відбувається закупівля таких послуг. І відповідно Київське КЕУ має здійснювати розрахунки за укладеними договорами з постачальниками/виробниками комунальних послуг за тими тарифами, які виставлені безпосередньо постачальниками/виробниками таких послуг.

Також вказує, що позивач не є споживачем послуг, оскільки положення Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають безпосередньо між фізичною особою, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити послугу, що надається, та суб`єктом господарювання, який надає такі послуги. Однак в/ч НОМЕР_1 не є виробником/надавачем жодної з комунальних послуг.

Представник третьої особи 2 ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснення підтримала, просила відмовити у задоволенні позову.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 суду пояснив, що з травня 2016 року до вересня 2022 року він був командиром в/ч НОМЕР_1 . У травні 2006 року надійшло окреме рішення т.в.о. Міністра оборони України від 19.04.2016 № 7554/3 та розпорядження ТВС начальника Головного квартирного експлуатаційного управління Збройних Сил України. Витяг з цього окремого рішення ним, як командиром в/ч НОМЕР_1 в сукупності з наказом № 737 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» застосовувався для організації самого проживання військовослужбовців так і для організації оплати ними комунальних послуг. Службові приміщення, які не використовувалися за призначенням, були переобладнані для проживання за рахунок самих військовослужбовців. За результатами роботи комісії з перевірки окремих питань використання спеціально пристосованих казарм, будівель і споруд, яка працювала в період з 22.02.2016 по 01.04.2016 відповідно до наказу Міністерства оборони України від 15.02.2016 № 74 "Про утворення комісії з перевірки окремих питань використання спеціально пристосованих казарм, будівель і споруд" та згідно з рішенням Міністра оборони України від 19.04.2016 № 7554/3 по нежитловим будівлям військового містечка № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) дозволено тимчасове проживання без права повторного заселення (до моменту забезпечення постійним або службовим житлом) військовослужбовцям, особам звільненим з військової служби у запас або у відставку та членам їх сімей, які перебувають на обліку громадян, що потребують покращення житлових умов, у будівлях №№ 2 (штаб), 3 (штаб), 18) майстерня), 35 (склад), 44 (цех), 50. Відповідно до Наказу Міністерства Оборони України від 30.11.2011 № 737 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», комунальні послуги оплачувалися військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 за тарифами для населення. Відповідно до Наказу від 31.07.2018 року № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» під спеціально пристосовані казарми виділяються будівлі, які розташовані на території військової частини, для тимчасового проживання військовослужбовців та не зареєстровані в виконавчих органах місцевого самоврядування як об`єкт житлового фонду. Оплата комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих військовослужбовцями рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом, які розміщені в спеціально пристосованих казармах, здійснюється військовою частиною в межах кошторисних призначень на відповідний рік. У разі розміщення одружених військовослужбовців, осіб офіцерського складу та членів їх сімей або проживання осіб, звільнених з військової служби в запас або відставку, та членів їх сімей (за їх згодою), які залишилися перебувати на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлового приміщення для постійного проживання, оплата комунальних послуг та енергоносіїв здійснюється відповідно до укладених з ними договорів. У таких випадках відшкодування коштів військовій частині, витрачених на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, проводить військовослужбовець за тарифами для населення. Після зміни керівництва військової частини, у січні 2023 року Київське КЕУ повідомило жителів військового містечка № НОМЕР_2 , що вони мають оплачувати комунальні послуги за тарифами для бюджетних установ. Щодо законності проживання військовослужбовців у переобладнаних приміщеннях військового містечка № НОМЕР_2 , то проводилися аудити фінансово-господарської діяльності в/ч НОМЕР_1 і жодного порушення виявлено не було.

ІІ. Рух справи, процесуальні дії суду та заяви (клопотання) учасників справи.

?17 листопада 2023 року ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.54-55);

?23 листопада 2023 від відповідача надійшов відзив на позов з додатками (а.с. 69-82);

?07 грудня 2023 року від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення з додатками (а.с. 87-155);

?11 грудня 2023 року від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення з додатками (а.с. 156-178);

?11 грудня 2023 року протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва задоволено клопотання представника позивача про виклик та допит у якості свідка ОСОБА_8 (а.с. 179-183).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права та мотиви їх застосування.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, вислухавши позивача, представників позивача, представника відповідача 1, представників третіх осіб, свідка, надавши оцінку зібраним доказам, як у їх сукупності, так і кожному окремо, дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

Судом установлено, що позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

08 червня 2015 року т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 листом № 1427 звернувся до начальника військового зв`язку Збройних Сил України - начальника Головного управління зв`язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України генерала-майора ОСОБА_9 в якому просив надати дозвіл на переобладнання нежитлового приміщення будівлі № НОМЕР_3 в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 для проживання військовослужбовців частини, зокрема майора ОСОБА_1 (склад сім`ї 4 чоловіки). У листі вказано, що в приміщенні ніхто не проживає. Ремонт приміщення за рахунок військовослужбовців.

Лист містить резолюцію, якою дозволено проведення переобладнання, як тимчасове житло з дотриманням заходів безпеки (а.с.12).

Із копії рапорту ОСОБА_1 від 02 листопада 2015 року встановлено, що командир в/ч НОМЕР_1 надав дозвіл ОСОБА_1 та членам його сім`ї з нарахуванням плати за комунальні послуги з 01 листопада 2015 року заселитися до будівлі № НОМЕР_3 , яка знаходиться на території в/ч НОМЕР_1 (а.с.13).

Листом т.в.о. начальника Головного КЕУ Збройних Сил України від 13 травня 2016 року № 1056, адресованого командиру в/ч НОМЕР_1 , повідомлено, що за результатами роботи комісії з перевірки окремих питань використання спеціально пристосованих казарм, будівель і споруд, яка працювала в період з 22.02.2016 по 01.04.2016 відповідно до наказу Міністерства оборони України від 15.02.2016 № 74 "Про ут.в.о.рення комісії з перевірки окремих питань використання спеціально пристосованих казарм, будівель і споруд" та згідно з рішенням Міністра оборони України від 19.04.2016 № 7554/3 по нежитловим будівлям військового містечка № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) дозволено тимчасове проживання без права повторного заселення (до моменту забезпечення постійним або службовим житлом) військовослужбовцям, особам звільненим з військової служби у запас або у відставку та членам їх сімей, які перебувають на обліку громадян, що потребують покращення житлових умов, у будівлях №№ 2 (штаб), 3 (штаб), 18) майстерня), 35 (склад), 44 (цех), 50.

01 січня 2017 року між в/ч НОМЕР_1 в особі командира частини ОСОБА_7 (наймодавець) та ОСОБА_1 (наймачем) укладений договір найму житлового приміщення № 22 (а.с.14).

Пунктом 1.1. договору найму визначено, що наймодавець надає наймачу ОСОБА_1 , та членам його сім`ї: ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_10 (син), ОСОБА_11 (дочка) за договором найму ізольоване житлове приміщення в будинку АДРЕСА_3 , що складається із двох кімнат загальною площею, 38 кв.м. Житлове приміщення обладнане: водопостачанням, каналізацією, електроенергією.

За умовами договору найму наймач зобов`язався, зокрема:

вчасно проводити оплату комунальних послуг за затвердженими в установленому порядку ставками й тарифами, економно використовувати воду, електричні і теплову енергію (пункт 1.3.8);

звільнити у термін до двох місяців разом з усіма членами сім`ї житлове приміщення у разі: переміщення військовослужбовця по службі, одержання чи придбання житла для постійного проживання, звільнення з військової служби, розірвання шлюбу (для членів сім`ї військовослужбовця, які проживають разом з ним) (пункт 1.3.10).

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що комплекс будівель військового містечка № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 не містить об`єктів житлового фону (а.с. 113- 116).

29 грудня 2021 року командир в/ч НОМЕР_1 направив лист начальнику Київського КЕУ у якому повідомив, що за результатами проведеної аудиторської звірки фінансової діяльності в/ч НОМЕР_1 за період з 01 вересня 2014 року до 31 жовтня 2017 року встановлено, що з сім`ями, які проживають на території в/ч укладено договори найму житлових приміщень, розрахунки з проживаючими за спожиті житлово-комунальні послуги здійснюються за тарифами для населення. Нарахування за надані комунальні послуги здійснюється згідно з Інструкцією № 380 відповідно до тарифів для населення. У листі викладено прохання щодо перегляду та зміни тарифів на споживання електропостачання для бюджетних організацій та тарифи для споживання електропостачання житлових приміщень будинків в яких проживають військовослужбовці (а.с.34).

Листом від 24 січня 2023 року командир в/ч НОМЕР_1 повідомив мешканців військового містечка № НОМЕР_2 в/ч НОМЕР_1 , що згідно з розпорядженням Київського КЕУ від 19 січня 2023 року № 517/229 будуть змінені тарифи на комунальні послуги (а.с.32).

Листом від 14 червня 2023 року № 1618 командир в/ч НОМЕР_1 повідомив ОСОБА_1 про те, що рішенням т.в.о. Міністра оборони України від 19 квітня 2016 року № 7554/з визначено дозвіл (погодження) на тимчасове проживання у будівлях військового містечка № НОМЕР_2 без права повторного заселення; оплата за спожиті комунальні послуги та електроенергію у військовому містечку № НОМЕР_2 Київським КЕУ здійснюється за тарифами для бюджетних установ, тому листом від 16 травня 2023 року № 517/2094 доведено встановлені тарифи, які є обов`язковими до застосування для посадових осіб, які здійснюють розрахунок за спожиті комунальні послуги, доведені особовому складу, що проживає на території військового містечка № НОМЕР_2 .

Повідомлено ОСОБА_1 про те, що станом на 01 червня 2023 року заборгованість зі сплати комунальних послуг становить 17 547,59 грн (а.с. 30).

Із копії платіжних документів, наданих позивачем, установлено, що сім`я позивача сплатила комунальні послуги за період з лютого 2023 року до вересня 2023 року, а саме: електричну енергію, водопостачання, вивезення сміття. Отримувач коштів - в/с НОМЕР_1 (а.с. 15-23).

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до статті 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно зі статтями 1, 4, 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку встановленому законодавством.

Відповідно до статей 11, 12, 17, 26 Закону України «Про електроенергетику» державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства.

Статтею 10 Закону України «Про Збройні Сили України», з метою приведення квартиро-експлуатаційного забезпечення військ у відповідність до вимог чинного законодавства, враховуючи порядок фінансування квартирно-експлуатаційного забезпечення, утримання, експлуатації та обліку фондів, наказом Міністерства оборони України від 03 липня 2013 року № 448, затверджено «Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» (далі - Положення № 488).

Згідно з пунктами 1.3., 2.4. Положення № 488, основними завданнями квартирно-експлуатаційного забезпечення та Київського КЕУ є забезпечення військових частин комунальними послугами та енергоносіями; участь в організації забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями; здійснення безпосереднього квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності.

Відповідно до пункту 7.11. Положення № 488 порядок оплати житлово-комунальних послуг та квартирної плати в спеціально пристосованих казармах визначається відповідно до вимог Інструкції № 737.

Інструкція № 737 втратила чинність відповідно до наказу Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380, яким затверджено Інструкцію № 380.

Пунктами 2, 4 розділу ІV Інструкції затвердженої наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380 передбачено, що у разі відсутності службових жилих приміщень:

військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу і не перебувають у шлюбі, розміщуються у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян, а сімейні - у сімейних гуртожитках. За відсутності вільних місць в гуртожитку військова частина зобов`язана орендувати їм житло або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення;

військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках;

іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців, призваних за мобілізацією до укладення ними контракту) військова частина зобов`язана орендувати житло або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення в порядку, визначеному законодавством.

Під гуртожитки виділяються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки, казарми та інші будівлі, які належать до житлового фонду Міноборони та мають бути зареєстровані у виконавчому органі місцевих органів самоврядування.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Інструкції № 380 під спеціально пристосовані казарми виділяються будівлі, які розташовані на території військової частини, для тимчасового проживання військовослужбовців та не зареєстровані у виконавчих органах місцевого самоврядування як об`єкт житлового фонду.

На спеціально пристосовані казарми КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району оформлює документи, що підтверджують їх технічний стан, у яких зазначається кількість місць для проживання. Житлово-побутові умови в таких казармах мають відповідати вимогам, які висуваються до гуртожитків, призначених для проживання одиноких громадян.

У разі розміщення одружених військовослужбовців, осіб офіцерського складу та членів їх сімей або проживання осіб, звільнених з військової служби в запас або відставку, та членів їх сімей (за їх згодою), які залишилися перебувати на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлового приміщення для постійного проживання, оплата комунальних послуг та енергоносіїв здійснюється відповідно до укладених з ними договорів. У таких випадках відшкодування коштів військовій частині, витрачених на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, проводить військовослужбовець за тарифами для населення (абз. 5 пункт 5 розділу ІV Інструкції № 380).

Тобто, вказаними вище нормативно-правовими актами, якими регулюється порядок надання комунальних послуг та їх вартість, чітко визначено, що одружені військовослужбовці, особи офіцерського складу та члени їх сімей, які проживають у спеціально пристосованих казармах, будівлях і спорудах, переобладнаних для тимчасового проживання військовослужбовців, не зареєстрованих в органах місцевого самоврядування як житлові приміщення, починаючи з серпня 2018 року, здійснюється відповідно до укладених з ними договорів, а відшкодування коштів військовій частині, витрачених на оплату комунальних послуг та енергоносії, військовослужбовець проводить за тарифами для населення.

Судом установлено, що на час виникнення спірних правовідносин позивач (військовослужбовець) та члени його сім`ї проживали у будівлі, яка розташована на території в/ч НОМЕР_1 , виділена під тимчасове проживання військовослужбовців та не зареєстрована у виконавчих органах місцевого самоврядування як об`єкт житлового фонду.

Оскільки позивач, та члени його сім`ї проживають у спеціально переобладнаній будівлі на підставі договору найму № 22, укладеного 01 січня 2017 року між ним та в/ч НОМЕР_1 , що відповідає вимогам, визначеним статтями 820, 822 ЦК України, на ОСОБА_1 поширюється положення абз. 5 пункт 5 розділу ІV Інструкції № 380 у частині відшкодування ним коштів військовій частині, витрачених на оплату комунальних послуг та енергоносіїв за тарифами для населення.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 проживає у нежитловому приміщенні, на яке відсутні документи, що підтверджують його технічний стан, тому на позивача не розповсюджується дія положення абз. 5 пункт 5 розділу ІV Інструкції № 380, що є підставою для нарахування комунальних послуг за тарифами для юридичних осіб, суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з абз. 1 частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції Закону № 1510-VI від 11 червня 2009 року) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 12 Порядку №1081 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 162) службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби. Аналогічна норма міститься у розділі ІV Інструкції № 380.

Відповідно до пункту 6.1. Інструкції № 737, яка була чинною на час заселення позивача у спірне нежитлове приміщення, за відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі (у тому числі одинока (одинокий) мати (батько)), розміщуються безкоштовно в спеціально пристосованих казармах, будівлях і спорудах (далі - казарма) у розташуванні військової частини. Казарми - будівлі, розташовані на територіях військових містечок, які переобладнані для тимчасового проживання військовослужбовців та не зареєстровані в органах місцевого самоврядування як об`єкти житлового фонду.

Згідно з абз. 2 пункту 5 розділу ІV Інструкції № 380 на спеціально пристосовані казарми КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району оформлює документи, що підтверджують їх технічний стан, у яких зазначається кількість місць для проживання. Житлово-побутові умови в таких казармах мають відповідати вимогам, які висуваються до гуртожитків, призначених для проживання одиноких громадян.

З аналізу вищевказаних нормативних актів вбачається, що обов`язком командира в/ч є забезпечення військовослужбовців жилими приміщенням у порядку, визначеному Інструкцією № 737 (Інструкцією № 380). При цьому Інструкцією № 380 саме на КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району покладено обов`язок щодо оформлення документів, що підтверджують технічний стан казарми, починаючи з серпня 2018 року.

Оскільки спірне нежитлове приміщення переобладнане для тимчасового проживання з дозволу начальника військового зв`язку Збройних Сил України і не зареєстровано в органах місцевого самоврядування як об`єкт житлового фонду, це дає право позивачу на отримання комунальних послуг за тарифами для населення згідно з абз. пункту 5 розділу ІV Інструкції № 380.

Відсутність оформлених документів, що підтверджують технічний стан нежитлового приміщення, в якій на законних підставах проживає позивач та члени його сім`ї (наймачі), не є підставою для нарахування їм оплати за спожиті комунальні послуги та електроенергію за тарифами для бюджетних установ.

Отже, право позивача порушене та підлягає захисту. Тому вимога позивача про зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок спожитих комунальних послуг та електроенергії за тарифами для населення підлягає задоволенню.

Натомість вимога про зобов`язання відповідача і в подальшому здійснювати нарахування за спожиті комунальні послуги за тарифами для населення задоволенню не підлягає, оскільки вказана вимога передбачає захист прав на майбутнє, що суперечить завданням цивільного судочинства, згідно з яким суд захищає порушене, невизнане або оспорюване право (частина перша статті 2 ЦПК України).

Крім того, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині визнання протиправною бездіяльності щодо незастосування тарифів для населення та протиправними дій щодо вимоги оплати комунальних послуг за промисловими тарифами, оскільки покладення обов`язку на відповідача здійснити перерахунок вартості спожитих послуг, у повній мірі відновить порушене право позивача.

ІV. Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, а позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до вимог статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 19, 48, 81, 89, 92, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01 січня 2023 року перерахунок вартості спожитих ОСОБА_1 комунальних послуг за адресою АДРЕСА_4 за тарифами для населення.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 08.04.2024.

Суддя Ю.С.Мицик