Рішення

від 05.12.2023 по справі 757/23407/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23407/19-ц

пр. 2-1249/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача-1: не з`явився,

представника відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТСЕЛ» про захист честі, гідності та ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини» (далі - відповідач-1, ТОВ «Українські новини»), Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТСЕЛ» (далі - відповідач-2, ТОВ «РЕНТСЕЛ»), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.02.2020 року, просить суд:

- визнати недостовірною та такою, що порушує права позивача на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену ТОВ «Українські новини» та ТОВ «РЕНТСЕЛ» в особі директора ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 року на офіційному сайті ТОВ «Українські новини» (адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3):

«ІНФОРМАЦІЯ_4.»

«ІНФОРМАЦІЯ_5».

«ІНФОРМАЦІЯ_6.»

«ІНФОРМАЦІЯ_7»;

- зобов`язати ТОВ «Українські новини» та ТОВ «РЕНТСЕЛ» в особі директора ОСОБА_3 спростувати поширену відносно позивача недостовірну інформацію, шляхом публікації на офіційному сайті ТОВ «Українські новини» (http://ukranews.com) тексту спростування наступного змісту:

«ІНФОРМАЦІЯ_8», та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 27.04.2019 року йому стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року на офіційному сайті ТОВ «Українські новини було розміщено публікацію, яка містить недостовірну інформацію щодо нього, автором якої є директор ТОВ «РЕНТСЕЛ» ОСОБА_3 . Зокрема, в публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9, вказано:

«ІНФОРМАЦІЯ_4.»

«ІНФОРМАЦІЯ_10».

«ІНФОРМАЦІЯ_6.»

«ІНФОРМАЦІЯ_7».

Зі змісту вказаної публікації його пов`язують з подіями, що відбуваються в ТЦ «Обжора», розташованому в АДРЕСА_1 , вказуючи на його причетність до низки порушень та перешкод у роботі торговельного центру та в діяльності ТОВ «РЕНТСЕЛ». Зокрема, в публікації йдеться про те, що нібито він причетний до відключення ТЦ «Обжора» від енергопостачання, блокування роботи торговельного центру шляхом недопущення власників до будівлі та створення інших штучних перешкод. Крім того, Відповідач-2 в своєму інтерв`ю акцентував увагу на тому, що вказані дії є предметом відповідних кримінальних проваджень, за якими наразі проводиться досудове розслідування. Позивач зазначає, що поширена щодо нього інформація є недостовірною оскільки не відповідає дійсності. Він не має жодного відношення до подій, зазначених в статті. Починаючи з 2007 року він не має жодного відношення до ТОВ «Восход» і тим паче, не був власником ТІД «Обжора». Поширення неправдивої інформації свідчить про принизливе ставлення відповідачів до нього, що в свою чергу впливає на зниження цінності його особи. Також поширенням вказаної інформації відповідачі створили негативну соціальну оцінку його особи в очах оточуючих, принизили його та завдали душевних страждань, порушивши мою честь, гідність та ділову репутацію.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

19.06.2019 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2019 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТСЕЛ» про захист честі, гідності та ділової репутації, та підготовче засідання у справі призначено на 24.02.2020 року.

04.12.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від ТОВ «Українські новини» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що товариство на підставі положень ст. 35 Закону України «Про інформаційні агентства» звільнено від відповідальності за поширення інформації фізичною особою ОСОБА_5 при наданні інтерв`ю ТОВ «Українські новини». Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.01.2018 року у справі № 752/17400/15-ц просить відмовити у задоволенні позову.

17.02.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ТОВ «РЕНТСЕЛ» - ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в поширеному інтерв`ю він не приводив тих висловлювань, які зазначає позивач у позові, та не заявляв про те, що саме ОСОБА_1 особисто може бути причетним до відключення будівлі від електропостачання та блокування роботи торгового центру. Отже, в наведених цитатах немає висловлювань, які позивач просить визнати недостовірними та спростувати їх.

24.02.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Михайлик С.І. надійшли клопотання про огляд доказів за місцем їх знаходження, клопотання про забезпечення доказів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.02.2020 року клопотання представника позивача про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТСЕЛ» про захист честі, гідності та ділової репутації повернуто заявнику.

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 24.02.2020 року приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву, та, у зв`язку із неявкою в підготовче засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 10.06.2020 року.

24.02.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Потєй І.Д. надійшла відповідь на відзив, яка була передана головуючому судді після підготовчого засідання, в якій зазначено, що у поширеному інтерв`ю автор публікації подає інформацію не як оціночне судження, а стверджує, що зазначені слова є беззаперечними фактами, підтверджуючи правдивість своїх слів існуванням кримінальних проваджень, за якими проводиться досудове слідство.

24.02.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка була передана головуючому судді після підготовчого засідання, яка була передана головуючому судді після підготовчого засідання, в якій останній уточнив зміст позовних вимог.

27.05.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Михайлик С.І. надійшла відповідь на відзив ТОВ «Українські новини», в якій зазначено, що сайт, на якому поширено інформацію про позивача, належить саме ТОВ «Українські новини», отже, ТОВ «Українські новини» є належним відповідачем у справі. Вважає, що доводи ТОВ «Українські новини» про те, що товариство не може нести відповідальності за поширену інформацію, не заслуговують на увагу.

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2020 року до матеріалів справи приєднано відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заяву про уточнення позовних вимог, та у зв`язку із неявкою в підготовче засідання представників відповідачів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 21.10.2020 року.

21.10.2020 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та підготовче засідання призначено на 08.02.2021 року.

08.02.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Михайлик С.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

08.02.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ТОВ «Українські новини» надійшла заява про проведення судового засідання без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2021 року у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 07.06.2021 року.

07.06.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ТОВ «Українські новини» надійшла заява про проведення судового засідання без фіксування технічними засобами.

07.06.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Михайлик С.І. надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання, призначеного на 07.06.2021 року, за відсутності представника позивача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТСЕЛ» про захист честі, гідності та ділової репутації, та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 25.10.2021 року.

25.10.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлик С.І. надійшло клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2021 року у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, судове засідання було відкладено до 10.02.2022 року.

25.10.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Михайлик С.І. надійшло клопотання, яке було передано головуючому судді після судового засідання, про долучення доказів до матеріалів справи.

10.02.2022 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на онлайн підготовці суддів, яка організована Національною школою суддів України, за місцем роботи та судове засідання призначено на 21.06.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2022 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, судове засідання було відкладено до 24.10.2022 року.

24.10.2022 року справу знято зі складу у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві та судове засідання призначене на 28.02.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2023 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, судове засідання було відкладено до 29.05.2023 року.

29.05.2023 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та судове засідання призначено на 11.09.2023 року.

11.09.2023 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та судове засідання призначено на 05.12.2023 року.

27.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Михайлик С.І. надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

05.12.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Михайлик С.І. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

В судове засідання 05.12.2023 року учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у клопотанні від 05.12.2023 року просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника.

Оскільки, згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року на офіційному сайті ТОВ «Українські новини» було розміщено публікацію, автором якої є директор ТОВ «РЕНТСЕЛ» ОСОБА_3 . Зокрема, в публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11», яка викладена в форматі інтерв`ю Відповідача-2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12, вказано:

«ІНФОРМАЦІЯ_4.»

«ІНФОРМАЦІЯ_13».

«ІНФОРМАЦІЯ_6.»

«ІНФОРМАЦІЯ_7»;

Відповідно до листа Генеральної прокуратури України від 07.06.2019 року № 27/1-505вих-19 на адвокатський запит від 28.05.2019 року, за результатами опрацювання масиву даних Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 05.05.2019 року кримінальні провадження, у яких здійснюється досудове розслідування стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема у яких він перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого не встановлено (а. с. 34).

Згідно з протоколом огляду та фіксації інформації з мережі Інтернет від 14.06.2019 року, складеного адвокатом Потєй І.Д., здійснено огляд і фіксацію інформації з мережі Інтернет, а саме: сторінку за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12 (а. с. 35-38).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 34 Конституції України гарантовано право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Статтями 3, 28 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності.

Загальною декларацією прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканість його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.

Згідно ст. ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його честі та гідності, на недоторканість своєї ділової репутації.

Відповідно до ст. 200 ЦК України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Частиною 1 ст. 201 ЦК України визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, зокрема, є честь, гідність і ділова репутація особи.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 302 ЦК України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Проте, такі дії особи не повинні порушувати конституційних прав інших осіб, завдавати шкоди їхній честі, гідності та діловій репутації

Згідно ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи» вказано, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

За змістом ст. 277 ЦК України та ст. 81 ЦПК України, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 року у справі № 761/6866/16-ц визначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

За змістом ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи» передбачено, що при розгляді таких справ суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто, позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 1, 19 постанови від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи» роз`яснює, що, беручи до уваги положення статей 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 року на офіційному сайті ТОВ «Українські новини» було розміщено публікацію, автором якої є директор ТОВ «РЕНТСЕЛ» ОСОБА_3 , під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_14».

Зазначена обставина не заперечувалася відповідачами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Досліджувану інформацію, яка була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_2 року на офіційному сайті ТОВ «Українські новини» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 щодо ОСОБА_1 , слід аналізувати, попередньо вивчивши її зміст.

Так, оспорювана інформація: «ІНФОРМАЦІЯ_4.»

«ІНФОРМАЦІЯ_15».

«ІНФОРМАЦІЯ_6.»

«ІНФОРМАЦІЯ_7»;

Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції прав людини і основоположних свобод, яка була ратифікована Україною 17.07.1997 року та набрала чинності для України 11.09.1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні від 22.04.2010 року у справі «Фатуллаєв проти Азербайджану» зазначив, що презумпція невинуватості, втілена в п. 2 ст. 6 Конвенції, є одним із елементів справедливого кримінального судочинства, що забороняє передчасне висловлювання як самим судом, так і представниками інших органів влади думки, що особа, яка «обвинувачується у кримінальному злочині», є винною до того, як це доведено в законному порядку.

ЄСПЛ послідовно дотримується підходу, відповідно до якого принцип презумпції невинуватості порушується, якщо судове рішення або твердження офіційної особи щодо особи, яка обвинувачується в скоєнні злочину, схиляє до думки про те, що вона винна до того, як її винуватість була встановлена в законному порядку. Аналогічні порушення було констатовано у справах «Шагін проти України», «Грабчук проти України» та інших.

В матеріалах справи відсутній обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили, що підтверджує факт вчинення позивачем злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, відтак, суд вважає, що інформація про ОСОБА_1 стосовно того, що він «виселяет законних собственников » з приміщення ТЦ «Обжора» або вчиняв інші протиправні дії, є недостовірною.

Крім того, судом враховано, що відповідно до листа Генеральної прокуратури України від 07.06.2019 року № 27/1-505вих-19 на адвокатський запит від 28.05.2019 року, за результатами опрацювання масиву даних Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 05.05.2019 року кримінальні провадження, у яких здійснюється досудове розслідування стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, у яких він перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого не встановлено.

Отже, інформація у поширеній публікації розмежовується від думок, поглядів, критичних висловлювань, ідей, оцінок, висловлених відповідачем-2 в порядку реалізації конституційного права на свободу думки і слова. Оскільки поширена інформація є твердженням про факти, яких не існувало, які не були перевірені відповідачем-1 та які не можуть бути підтверджені, оспорювана позивачем інформація підлягає спростуванню. Крім того, з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що оспорювана інформація дійсно була поширена, і дійсно відповідачами.

Ураховуючи викладене, вищезазначена інформація про позивача, поширена відповідачами, порушує принцип презумпції невинуватості, який закріплений у ст. 62 Конституції України, статті 2 Кримінального кодексу України, ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 11 Загальної декларації прав людини і є фактично твердженням про причетність позивача до вчинення протиправних дій, чим створюється негативне уявлення про нього і заподіюється шкода його правам та інтересам.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що за відсутності доказів достовірності поширеної відповідачами інформації позов про спростування цієї інформації підлягає задоволенню.

Ураховуючи обставини справи та контекст всієї поширеної інформації щодо позивача, поширена інформація містила твердження про неправомірну діяльність позивача. Поширена відповідачами інформація не була підтверджена відповідачами під час розгляду справи, зокрема, суду не надано доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання діяльності ТЦ «Обжора». Тобто відповідачами не доведено, що поширена ними інформація є достовірною.

Про характер поширеної щодо позивача інформації як фактичних даних, а не оціночних суджень, свідчать стверджувальні вислови, застосовані відповідачем-2, які вказують на вчинення позивачем тих чи інших протиправних дій (дифамаційні обвинувачення).

Ці вислови можна перевірити на предмет відповідності їх дійсності, а тому вони не можуть вважатись оціночними судженнями.

На підставі викладеного, суд погоджується з тим, що опубліковані про позивача відомості не ґрунтуючись на жодних фактичних даних, є образливими та такими, що принижують її честь, гідність та ділову репутацію.

Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення недостовірної інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача, відтак, позовні вимоги про захист честі, гідності та ділової репутації є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд відхиляє посилання ТОВ «Українські новини» про те, що товариство звільнено від відповідальності за поширення інформації фізичною особою ОСОБА_5 при наданні інтерв`ю ТОВ «Українські новини», оскільки належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Зазначене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.11.2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19).

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. Інших доказів на підтвердження понесення судових витрат сторонами не надано.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню 768,40 грн. (по 384,20 грн. з кожного) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 21, 28 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 16, 23, 201, 277, 297, 299, 302 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 30 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТСЕЛ» про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену Товариством з обмеженою відповідальністю Інформаційним агентством «Українські новини» та Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТСЕЛ» в особі директора ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 року на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини» (адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3): «ІНФОРМАЦІЯ_4.»

«ІНФОРМАЦІЯ_16».

«ІНФОРМАЦІЯ_6.»

«ІНФОРМАЦІЯ_7».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини» та Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТСЕЛ» в особі директора ОСОБА_3 спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію, шляхом публікації на офіційному сайті ТОВ «Українські новини» (http://ukranews.com) тексту спростування наступного змісту:

«ІНФОРМАЦІЯ_17».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини» на користь ОСОБА_1 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. у відшкодування судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТСЕЛ» на користь ОСОБА_1 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. у відшкодування судових витрат.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини», вулиця Еспланадна, 20, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 25389186.

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТСЕЛ», вулиця Митрополитська, будинок 59/5 1, місто Маріуполь, Донецька область, 87515, ЄДРПОУ 41620134.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 18.12.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко