Ухвала

від 02.04.2024 по справі 692/1743/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/167/24 Справа № 692/1743/19 Категорія: ч.2 ст.286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5 за участю прокурораОСОБА_6

представників потерпілих-захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 на вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 20.09.2023, яким

ОСОБА_9

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Перервинці Драбівського (нині - Золотоніський) району Черкаської області, освіта середня спеціальна, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , одруженого, не працюючого, являється пенсіонером за віком, раніше не судимого

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Початок відбуття основного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_9 обчислюється з дня затримання особи з метою виконання даного вироку.

Відповідно до ч.3 ст.55 КК України строк додаткового покарання у виді позбавленням права керування транспортними засобами ОСОБА_9 обчислюється з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов ОСОБА_11 задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 моральну шкоду у розмірі 201000 гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30075 гривень 00 копійок, а всього 231075 гривень 00 копійок. В решті позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_12 задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_12 моральну шкоду у розмірі 100000 гривень 00 копійок. В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 24410 гривень 00 копійок.

Вирішена доля речових доказів відповідно до ст.100 КПК України.

Ухвалою від 03 жовтня 2023 року виправлено описку у вироку Драбівського районного суду Черкаської області від 20.09.2023, яким засуджено ОСОБА_9 за ч.2 ст.286 КК України, а саме: в шостому абзаці резолютивної частини вироку цифри та слова «201000 гривень 00 копійок» змінено на «101000 гривень 00 копійок» та цифри і слова «у сумі 30075 гривень 00 копійок, а всього 231075 гривень 00 копійок» замінено на «у сумі 15110 гривень 00 копійок, а всього 116110 гривень 00 копійок».

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку районного суду ОСОБА_9 визнано винуватим та засуджено за те, що він 09 січня 2018 року близько 18 год. 50 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Центральна в с. Перервинці Драбівського району Черкаської області у напрямку центру указаного населеного пункту, чим грубо порушував вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених 10.10.2001 постановою Кабінету Міністрів України № 1306, зі змінами та доповненнями, в порушення вимог пунктів 2.3 б) та 12.3 цих же Правил не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, у момент виникнення перешкоди для свого руху, яку він об`єктивно спроможний був виявити, у вигляді пішохода ОСОБА_13 , який рухався попереду у попутному напрямку по правому краю проїзної частини вул. Центральна, вчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, а тому неподалік від будинку № 52 , скоїв наїзд на указаного пішохода.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_13 згідно висновку експерта № 05-8-02/6 від 10.01.2018, отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_14 , а саме вимог п.п. 2.3 б), 2.9 а) та 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених 10.10.2001 постановою Кабінету Міністрів України № 1306 зі змінами та доповненнями, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого.

Не погоджуюсь з вироком районного суду в своїй апеляційній скарзі з доповненням захисник в інтересах обвинуваченого вважає, що вирок винесений з порушенням норм процесуального та матеріального права. Просить скасувати оскаржуваний вирок, винести виправдувальний вирок, яким визнати невинуватим ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у даному кримінальному провадженні є ряд недопустимих доказів, які суд поклав в основу обвинувального вироку щодо доведеності вини ОСОБА_9 .

По-перше: (Щодо встановленого стану сп`яніння у водія ОСОБА_9 )

В матеріалах кримінальної справи наявний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - відносно водія ОСОБА_9 , за підписом лікаря ОСОБА_15 , складений о 01 годині 10 хвилин 10.01.2018 року. В даному висновку не зазначено кількість виявленого проміле при огляді ОСОБА_9 - лише зазначено, що ОСОБА_9 перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації.

Не погоджуючись із встановленими обставинами, сторона захисту звернулась до суду з клопотанням про надання тимчасового доступу речей і документів з Комунального некомерційного підприємства «Драбівська багатопрофільна лікарня Драбівської селищної ради, щодо надання вищезазначеною установою документів, які мають значення по справі.

Клопотання сторони захисту було задоволено та винесено від 27.07.2021 року, про надання тимчасового доступу до речей і документів, що знаходиться у. володінні Комунального некомерційного підприємства «Драбівська багатопрофільна: лікарня» Драбівської селищної ради та безпосередньо стосуються події 09.01.2018, тобто вчинення ДТП та проведення огляду ОСОБА_9 10.01.2018 року.

Ознайомившись з наданими документами що надані Комунальним некомерційним підприємством «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради, встановлено, що огляд ОСОБА_9 , на стан сп`янінь о 01 годині 10 хвилин 10.01.2018 року проведений черговим лікарем гінекологом Павлюком. ОСОБА_16 , не законний, оскільки він проведений в супереч визначеної процедури до розділу III (Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів) Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі інструкція № 1452/735), а саме:

Відповідно пункту 1 розділу III інструкції № 1452/735 зазначено, що перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Так, КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради на ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 27.07.2021 року надано копію наказу управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації № 598 від 04.06.2019 про перелік медичних установ Черкаської області, яким надано право проведення медичного огляду громадян для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В пункті 10 вищевказаного наказу зазначено, що КНП Драбівської районної ради «Драбівська центральна районна лікарня» має право проведення медичного огляду громадян для встановлення стану алкогольного сп`яніння але станом з 04.06.2019 року. Даний наказ не стосуються жодним чином до події, що мала місце 09.01.2018 року.

Тобто станом на час ДТП, що мала місце 09.01.2018 року КНП Драбівської районної ради «Драбівська центральна районна лікарня» - не мала права проводити огляд водіїв на стан сп`яніння, оскільки у відповідності до пункту 1 розділу III інструкції № 1452/735 відсутній наказ який би надавав право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

Крім того, додаток № 2 та додаток № 3 до наказу КНП ДРР «Драбівська ЦРЛ» від 17.07.2020 № 68 вказують, що у ОСОБА_15 відсутнє було право проводити огляд на стан сп`яніння ОСОБА_9 станом 10.01.2018 року, оскільки на час огляду черговий лікар гінеколог ОСОБА_15 не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

В копії акту №2 медичного огляду складеного о 01 годині 10 хвилин 10.01.2018 за підписом лікаря ОСОБА_15 зазназначено, що під час огляду на стан сп`яніння ОСОБА_17 використовувалось із зазначенням технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі (відповідно до встановленого рівня). Час обстеження, назва спеціального технічного засобу, за наявності - його номер, дата його останньої повірки, результат обстеження.

У пункті 18 акту № 2 від 10.01.2018 року зазначено Алконт - 01СУ 10/01.2018 1 год. 10 хв., СР 9085/2005 метрологічний контроль 24.03.16 року, 06% від 3/10.2012, який незаконно використовувався черговим лікарем гінекологом ОСОБА_15 при освідуванні на стан сп`яніння ОСОБА_9 від 10.01.2018, оскільки на Алконт -01 СУ - відсутнє свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

З вищевикладеного встановлено, що медичний огляд 10.01.2018 на стан сп`яніння ОСОБА_9 в КНП «Драбвської ЦРЛ» - проведений незаконно, всупереч розділу III (Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони і оформлення його результатів) відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, а тому керуючись пунктом 22, розділу III, вищевказаної інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

По-друге: (щодо припущення встановленого механізму розвитку даної дорожньо - транспортної пригоди, що знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з розвитком даної ДТП).

Сторона захисту повністю не погоджується з стороною обвинувачення-щодо причетності ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Під час проведення огляду місця події від 09.01.2018 загальний стан видимості дороги, видимості елементів проїзної частини з робочого місця водія із ввімкненим дальнім та ближнім світлом фар, видимість пішохода з місця водія в темну пору доби - не вимірювались.

Таким чином, протокол ОМП є недопустимим доказом по справі з зазначених підстав, а в задоволенні клопотання сторони захисту суд відмовив в частині доручення органу на здійснення слідчих дій з метою встановлення видимості елементів проїзної частини з робочого місця водія із ввімкненим ближнім та дальнім світлом фар, а також видимості пішохода з максимально наближеними умовами при ДТП, що сталася 09.01.2018 року.

Також суд першої інстанції послався на докази, що вина ОСОБА_9 підтверджується висновками експертів: судової комплексної комісійної судово-медичної та автотехнічної експертизи № 4/801/04-01/39 від 10.01.2019 та даними висновками повторної автотехнічної експертизи № 19/12-1/54 СЕ/19 від 25.03.2019 та даними повторної автотехнічної експертизи № 2252/19-23 від 01.11.2019 року.

Сторона захисту вважає, що вказані висновки експертів є не повні та не в повній мірі розкривають механізм розвитку даної дорожньої пригоди, а встановлений в них причинно-наслідковий зв`язок з розвитком ДТП, що в причинному зв`язку з розвитком її є саме дії водія ОСОБА_9 є не правильним.

Такі висновки експертів є вкрай помилковими, адже останніми не взято до уваги взагалі висновок експерта № 05-4-05-9 від 05.02.2018, де вказано по ушкодженню кістки ОСОБА_13 , що «травмуючи сила була направлена з заду до переду та дещо ззовні до середини.» Дані ушкодження свідчать про те, що первинний контакт не міг відбутися виступаючими передніми частинами автомобіля саме із задньою поверхнею обох гомілок ОСОБА_13 та те що останній в момент первинного контакту з передньою частиною автомобіля знаходився до нього під кутом.

Крім того, допитаний в судовому засіданні експерт ЧОБ СМЕ ОСОБА_18 - вказав, що комісійна судово-медична експертиза № 04-01/01 від 24.01.2023 за участі комісія експертів КУ «ЧОБ СМЕ» є більш точною, на відміну комісійної комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи № 4/801/04-01/39 від 10.01.2019 року, оскільки в останній не відображено результати висновку експерта № 05-4-05-9 від 05.02.2018 року (№...травмуючи сила була направлена ззаду до переду та дещо ззовні до середини ...»). Обидві експертизи є вірними але комісійна судово - медична експертиза № 04-01/01 від 24.01.2023 року - є більш (розгорнутою) уточнюючою, щодо обставин первинного контактування пішохода ОСОБА_13 з автомобілем ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 - пішохід в момент первинного контакту був під кутом (лівою стороною до автомобіля), який саме був кут (в градусах) експерти сказати не можуть (див. додаток № 1 до висновку експерта № 04-01/01, «Схематичне зображення взаємного розташування пішохода ОСОБА_13 та автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 в момент їх первинного контакту».

Тобто враховуючи те, що як висновком комісійної судово-медичної експертизи № 04.-01/01 від 24.01.2023 року так і роз`ясненням експерта під час судового розгляду ОСОБА_19 , висновок комплексної комісійної судово-медичної та автотехнічної експертизи № 4/801/04-01/39 від 10.01.2019 є не повний, оскільки в ньому не бралось до уваги висновок експерта № 05-4-05-9 від 05.02.2018 року (№...травмуючи сила була направлена з заду до переду та дещо ззовні до середини ...»), а тому суд мав право надати перевагу саме висновку комісійної судово-медичної експертизи № 04.-01/01 від 24.01.2023 року, яким встановлено, що на час пригоди в момент первинного контактування пішохід ОСОБА_13 був обернутий лівим боком до автомобіля, під кутом.

В частині встановлення причинно-наслідкового зв`язку з розвитком даної пригоди по матеріалам справи, по показам ОСОБА_9 та по результатам проведеного слідчого експерименту за участю ОСОБА_9 25.06.2018 року проведено експертизу ЧВ НДЕКЦ ОСОБА_20 № 4/635 від 13.08.2018 року, якою встановлено, що (п.4): У дорожній обстановці яка склалась на момент пригоди, за зазначених у постанові слідчого вихідних даних, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з розвитком даної ДТП є вихід пішохода ОСОБА_13 на смугу руху автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_9 у момент коли водій автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_13 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди.

Щодо неврахування дій пішохода під час ДТП.

З протоколу ОМП та схеми до нього вбачається, що на місці вчинення ДТП з правої сторони так і ліворуч є узбіччя, а тому потерпілий пішохід в стані алкогольного сп`яніння рухався з порушенням правил дорожнього руху (п.4.4. ПДР України) та створював ситуацію для інших учасників дорожнього руху, що не було враховано судом, а підлягало обов`язковому врахуванню, про що вказано в постанові від 26.05.2020 року у справі № 523/12810/15-к Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який заперечує проти апеляційної скарги обвинуваченого, доводи обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника в підтримку своєї апеляційної скарги з доповненням, думку представників потерпілих, які просили вирок суду залишити без змін, провівши за клопотанням захисника ОСОБА_10 часткове дослідження доказів, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону судом виконані.

Колегія суддів вважає, що висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наведеними у вироку доказами, які судом досліджені повно, всебічно і об`єктивно.

Дії ОСОБА_9 судом кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України правильно, як порушення правил безпеки дорожнього руху осоюою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Провівши повторне часткове дослідження доказів за клопотанням захисника ОСОБА_10 , колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції надана вірна оцінка доказам на яких побудований обвинувальний вирок щодо ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Як свідчать матеріали кримінального провадження і дані журналу судового засідання, органом досудового розслідування й судом першої інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляційній скарзі захисника про недоведеність в діяннях ОСОБА_21 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України є безпідставними та не грунтується на матеріалах кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що немає підстав вважати, що викладені у вироку суду першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Мотивуючи висновки про винуватість ОСОБА_21 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження від яких настала смерть потерпілого, суд першої інстанції обґрунтовано послався на покази свідка ОСОБА_22 , який показав суду, що він є братом обвинуваченого, день точно не пам`ятає, вечоріло, він на велосипеді їхав в магазин, по дорозі зустрів брата ОСОБА_9 , який стояв попереду автомобіля, брат повідомив йому, що збив людину, потім вони шукали людину та знайшли її позаду автомобіля, потерпілий лежав біля обочини в кущах, він доторкнувся до потерпілого, але ознак життя не виявив, на дорозі була «ізморозь», стовп з ліхтарем стояв за метрів 50-60 від місця ДТП, потім він пішов в магазин, а ОСОБА_9 поїхав на його велосипеді в сільську раду, щоб повідомить про ДТП, як повернувся з магазину побачив поліцію та багато людей.

Згідно показів свідка ОСОБА_23 , який пояснив, що на той час він працював сільським головою, день точно не пам`ятає, був вихідний, він з колегами перебував в сільській раді, святкували день народження, коли вже збиралися додому близько 7 вечора до них забіг ОСОБА_9 і сказав, що він збив людину, був приморозок, він перший поїхав до місця ДТП, а за ним поїхали медики і ОСОБА_9 , приїхавши на місце він побачив, що автомобіль стоїть на проїзній частині біля обочини на місці де від двох ліхтарів сходяться промені, він дістав ліхтарик і почав шукати потерпілого, побачив що йде пар з під стовпа, думав що потерпілий ще живий, потім підішли медики та витягли потерпілого на узбіччя, медики надавали медичну допомогу, а він допомагав їм, робив що вони просили, місце ДТП було майже навпроти домоволодіння ОСОБА_38 за культурним центром села по вул. Центральна неподалік могили невідомого солдата, викликали швидку, яка приїхала хвилин за 20 і поліцію, ліхтарі працювали, бачив на місці ДТП сліди гальмування, на дорозі було слизько, лежало трохи снігу на обочині, слизько було через те що розтав сніг, автомобіль розташований за 1 -1,5 м до правого краю автомобільної дороги, у автомобіля були пошкодження - розбите скло з правої частини, пошкоджена права фара, частина крила, потерпілий лежав лицем до низу майже перпендикулярно до дороги, бачив кров на голові, між стовпами з ліхтарями було метрів 100, секунд 20 може більше треба було щоб знайти людину як він приїхав, бо світла не вистачало, водій був у стані афекту, тряслись руки, чи був водій п`яний не знає, розмітки на дорозі не має, ширина дороги 6 метрів. Також пояснив, що він був залучений понятим, заміри робились правильно, міряв де стоїть авто, гальмівний шлях міряв, рухалось авто і дивились наскільки освітлена дорога, на його думку все правильно заміряли, схему ДТП підписав з слів, сам не читав, брали чужу машину і їхали дивилися видимість, ставився статист, потерпілий був одягнутий в чорний одяг, кросівки відлетіли далеко, тому потерпілий був без взуття, метрів за 10 позаду автомобіля лежав телефон, ОСОБА_9 казав «я його бачив і не знаю що сталося», з ОСОБА_9 він перебував у дружніх стосунках, останній працював підсобником у сільській раді, автомобіль ОСОБА_9 - «жигуль» білого чи кавового кольору;

Показами свідка ОСОБА_24 , яка пояснила, що вона працювала на той час завідуючою фельдшерським акушерським пунктом села Перервенці, вона перебувала в сільській раді, як зайшов ОСОБА_9 і сказав що наче когось збив на повороті, але не знає кого, вони поїхали на місце велосипедами, ходили шукали, біля автомобіля нікого не було, ОСОБА_23 почав світити ліхтарем і побачив потерпілого в кущах, підтяг його нагору на дорогу, ОСОБА_23 впізнав особу, це був ОСОБА_13 , пульсу у потерпілого не було, тиску і серцебиття не було, зіниці на світло не реагували, викликами швидку допомогу, намагалися надати медичну допомогу, але потерпілий був мертвий, швидка приїхала констатувала смерть, прибігла мати та сестра потерпілого, їм надали заспокійливе, як витягли потерпілого, ОСОБА_23 сказав, що це ОСОБА_26 , а ОСОБА_9 почав плакати і казав «що я наробив» Був невеликий туман, на проїзній частині була «паморозь», автомобіль стояв на трасі поблизу краю дороги попереду від місця де знайшли потерпілого, коли приїхали на місце ДТП там нікого не було, на потилиці у потерпілого йшла кров, наче невелика мінусова температура була, ОСОБА_9 забіг до них у сільську раду в «шлепанцях», штани і піджак полувоєнний, сказав, що їхав по пачку «папірос»;

Згідно показів свідка ОСОБА_27 , яка показала суду, що вона працює акушером в ФАП с. Перервенці, вона перебувала в сільській раді 9 січня, коли годин в 7 вечора зайшов ОСОБА_9 і сказав що збив чоловіка, вони подумали що це він пошуткував, але він сказав що ні, і вони всі поїхали на місце ДТП, вона з ОСОБА_23 приїхали швидше за інших, ніде нікого не було, не могли зрозуміти що трапилося, потім ОСОБА_23 побачив потерпілого, з кювету положили його на покривало, ознак життя потерпілий не подавав, надавали всю медичну допомогу згідно протоколу, йшла пара і хотілось вірити що він живий, позитивних результатів від надання допомоги не було, констатували смерть, приїхала швидка і також констатувала смерть потерпілого, погода була осіння, сиро, «зябко», на дорожньому покритті був трохи іній, морозець, дорога освітлювалась, але не впізнали одразу потерпілого, поки ОСОБА_23 не посвітив на потерпілого, автомобіль стояв з правої сторони на дорозі не по середині, на склі передньому був дефект з правої сторони, потерпілого виявив ОСОБА_28 , як лежав потерпілий не пам`ятає, понятою була, підписувала документи, коли приїхав слідчий з Черкас, робив заміри, слідчого чекали може з годину, міряв слідчий, ми за ним ходили, все не перечитували, заміряли гальмівний шлях, слідчий казав, ми погоджувалися що він казав, статист не ставився, від потерпілого не чула запах алкоголю, від водія алкоголь не чула бо близько не спілкувалася, він був схвильований в стані афекту, на обочині бачила телефон, і щось ще але не пам`ятає, рулетку в руки не брала, слідчий і ОСОБА_28 заміряли і ще хтось тримав рулетку, чи читали протокол не знає, протокол підписали, ОСОБА_9 давали заспокійливе, накапали корвалолу, ОСОБА_13 був в темному одязі, метрів за 5 від автомобіля знайшли потерпілого, зі слів слідчого ми підписали протокол.

Згідно показів потерпілої ОСОБА_11 , яка пояснила, що вона матір потерпілого, її син ОСОБА_13 проживав окремо, в день ДТП вона його не бачила, як приїхала на місце ДТП син лежав на обочині накритий, приїхала швидка вкололи їй заспокійливе, з розповіді односельчан знає що, тіло сина перенесли, обвинуваченого ОСОБА_9 характеризує негативно, вказала, що він працював водієм та постійно вживав алкоголь, будь-яких пробачень з його сторони чи матеріальної допомоги не було, смерть сина спричинила їй сильні душевні страждання;

Крім того, винуватість ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- даними протоколу огляду місця ДТП від 09.01.2018 року в якому зафіксована обстановка на місці ДТП, оглянуто транспортний засіб ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 та зафіксовано його пошкодження, зокрема переднього скла з правої сторони з слідами речовини бурого кольору схожої на кров, виявлено та описано місцезнаходження трупа ОСОБА_13 , складена схема місця події та додана таблиця зображень;

- даними висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_14 від 10.01.2018 лікарем Драбівської ЦРЛ ОСОБА_15 , згідно якого ОСОБА_9 перебуває в стані гострої алкогольної інтоксикації;

- даними висновку експерта від 09.02.2018 № 4/41 про технічний стан транспортного засобу згідно якого до моменту ДТП деталі ходової частини, робочої гальмівної системи та рульового керування автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з НОМЕР_1 знаходились у працездатному стані;

- даними висновку експерта від 16.01.2018 № 1/93, який провів судову трасологічну експертизу згідно якого на кросівці на праву ногу (її підошві), пари кросівок наданих на дослідження, виявлено один слід зсуву (тертя), який має не експлуатаційний характер утворення. На кросівці на ліву ногу, (її підошві), пари кросівок наданих на дослідження, слідів зсуву (тертя), які мають не експлуатаційний характер утворення не виявлено. Напрямок утворення виявлених слідів зсуву (тертя) на підошві кросівки на праву ногу, кросівок наданих на дослідження, розташований з передньої частини підошви взуття у напрямку заднього зрізу підошви взуття;

- даними висновку експерта від 10.01.2018 № 05-8-02/6, який провів судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_13 в якому зафіксовані виявлені отримані ним травми, які виникли від дії тупого твердого предмета чи предметів, не виключено в термін та за обставин, що вказані в постанові, а також їх ступінь тяжкості та зроблено висновок, що смерть ОСОБА_26 настала від поєднаної травми голови та грудної клітки, з переломом кісток основи черепу, крововиливами під м`які мозкові оболонки, забоєм головного мозку, забійної рани голови, саднами, синцем обличчя, переломами ребер праворуч, з ушкодженням правої легені, що супроводжувались внутрішньою кровотечею, між отриманням тупої поєднаної травми голови, грудної клітки та настанням смерті є прямий причинний зв`язок; в крові трупа Згуровського виявлено етанол в кількості 1,16 проміле, що відповідає алкогольному ступнею легкого ступеню, смерть настала за 16-24 годин до проведення експертизи;

- даними висновку експерта додаткової судово-медичної експертизи з приводу смерті ОСОБА_26 від 26.04.2018 № 05-8-01/53 згідно якого встановлено, що первинний контакт з виступаючими передніми частинами автомобіля (бампер та блок фар) ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 відбувся з задньою поверхнею обох гомілок потерпілого ОСОБА_26 , який в момент первинного контакту знаходився в вертикальному положенні (або положенні наближеному до такого) та був обернений задньою поверхнею обох нижніх кінцівок до передньої частини автомобіля;

- даними листа Черкаського обласного центру з гідрометеорології від 19.01.2018 про те, що 09.01.2018 з 17-00 до 20-00 год. у с. Перервинці Драбівського району за даними метеорологічної станції Золотоноша, що найближче розташована і є репрезантивною для с. Перервинці Драбівського району опади та ожеледиця не спостерігалися, слабкий іній (з 19-00 до 20-00 год.), метеорологічна видимість 10 км, небо ясне;

- даними листа Драбівської ЦРЛ від 14.02.2018 про те, що під час медичного огляду ОСОБА_9 , який проводився 10.01.2018 о 01 год. 10 хв. приладом Алконт 0.1 СУ виявлено 0,6 проміле алкоголю в повітрі що ним видихалось;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 25.06.2018 в якому зафіксовані покази ОСОБА_9 щодо руху пішохода ОСОБА_13 та власного автомобіля під час ДТП 09.10.2018, з доданою до протоколу схемою де відображено місце наїзду на пішохода та доданою таблицею зображень;

- даними протоколу слідчого експерименту від 19.09.2018 згідно якого встановлено за допомогою показів свідків місце розташування тіла ОСОБА_26 при першому його виявленні після ДТП та до його переміщення, з доданою до протоколу схемою де відображено місце знаходження трупа ОСОБА_26 до моменту переміщення на узбіччя та доданою таблицею зображень;

- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 30.09.2021, згідно якого на виконання ухвали Драбівського районного суду Черкаської області від 27.07.2021 були вилучені медичні документи щодо проходження медичного огляду ОСОБА_9 в КНП ДРР «Драбівська центральна районна лікарня», та даними, що містяться у вилучених копіях документів: 1) витягом з журналу медичних оглядів з записом про проходження медичного огляду ОСОБА_9 від 10.01.2018 під номером 2 о 1 год. 10 хв.; 2) даним, що містяться в копії актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2 від 10.01.2018, в якому зафіксовано результати медичного огляду ОСОБА_9 та встановлено заключний діагноз - гостра алкогольна інтоксикація; 3) даними копії висновку щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.01.2018, проведений о 01 год. 10 хв., в якому зроблено висновок про те, що ОСОБА_9 перебуває в стані гострої алкогольної інтоксикації;

- даними висновку експерта від 10.01.2019 № 4/801/04-01/39 про проведення судової комісійної комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи яким встановлено, що первинний контакт з виступаючими передніми частинами автомобіля (бампер та блок фари) ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 відбувся з задньою поверхнею обох гомілок гр-на ОСОБА_13 ; пошкодження автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 утворені зусиллям, направленим спереду назад, прикладеним до передньої правої частини автомобіля, при цьому первинний контакт з пішоходом ОСОБА_13 вступала права частина переднього бампера, передній правий покажчик повороту та облицювання правих передніх фар; в момент первинного контакту потерпілий ОСОБА_26 знаходився у вертикальному положенні (або наближеному до нього) та був обернений задньою поверхнею обох нижніх кінцівок до передньої частини автомобіля і в цей момент (первинного контактування) отримав травми обох нижніх кінцівок, та вказано які саме ушкодження отримав ОСОБА_26 ; місце наїзду автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_9 на пішохода ОСОБА_13 знаходиться перед початком розташування речей пішохода (позначки «3», «4» на схемі до протоколу огляду місця події від 09.01.2018) у поздовжньому напрямку; швидкість руху автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 на момент початку гальмування та наїзду на пішохода склала близько 50…62 км/год.;

- даними висновку експерта від 25.03.2019 № 19/12-1/54-СЕ/19 про проведену судову автотехнічну експертизу, згідно якого швидкість руху автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 в умовах заданої дорожньої обстановки знаходиться в межах 50,0 - 62,0 км/год; показання водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 щодо механізму розвитку дорожньої обстановки, вказаного ним, з технічної точки зору, не спроможні; у вказаній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 мав діяти відповідно до вимог п.п.12.2, 12.4, 12.1 та п.12.3 ПДР України; у вказаній дорожній обстановці водій ОСОБА_9 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування гальмування з моменту об`єктивного виявлення останнього; в умовах заданої дорожньої обстановки в діях водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 невідповідностей вимогам п.п.12.1 та 12.2 ПДР України, з технічної точки зору не вбачається, у випадку якщо швидкість руху автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 в умовах заданої дорожньої обстановки становила 62,0 км/год, дії водія ОСОБА_21 не відповідали вимогам п.12.4 ПДР України, у вказаній дорожній обстановці дії водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України; у заданій дорожній обстановці невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_9 вимогам п.12.3 ПДР України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з настанням події даної ДТП;

- показами експерта ОСОБА_29 , який підтвердив висновки, які ним зроблені в судовій автотехнічній експертизі від 25.03.2019 року № 19/12-1/54-СЕ/19, та пояснив суду, що вказаний помилково в схемі розмір сліду гальмування 23,16 м замість 23,4 м не впливає на висновки експертизи, також не впливає на висновки експертизи розмір задньої ширини колії коліс, відстань розташування правої габаритної частини автомобіля від лівого краю проїзної частини 5,1 м, в розрахунку була округлена з 5,08 м без знаку заокруглення; експертизою встановлено, що якщо приймати до уваги покази ОСОБА_9 і встановлене місце розташування його автомобіля, місце зіткнення пішохода з автомобілем була б практично його передня центральна частина, а не права частина автомобіля, тому це вказує на те, що параметри зближення вказані ОСОБА_9 не можуть відповідати дійсності, а можуть бути іншими, при наїзді на пішохода впливають параметри видимості пішохода та елементів проїжджої частини, від видимості елементів проїзної частини водій вибирає швидкість для реагування, а видимість пішохода впливає на методи керування авто; час сповільнення на слизькому покритті взято експертом з літератури, яка містить певну інформацію, на яку є посилання у висновку експерта, темп руху пішохода задаються експерту і визначаються експериментально;

- даними висновку експерта від 01.11.2019 № 2252/19-23 про проведену повторну судову автотехнічну експертизу, згідно якого швидкість руху автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 на момент початку гальмування, складала приблизно 50…56 км/год; покази водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 про розвиток механізму наїзду на слідчому експерименті від 25.06.2018, технічно не обґрунтовані; у даній дорожній обстановці, водій автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 для уникнення наїзду, повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України; у момент виникнення перешкоди для руху, який вказаний в постанові, а саме - на момент видимості пішохода, водій автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_13 ; у даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 не відповідали п.12.3 Правил дорожнього руху України; у даній дорожній обстановці, невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди;

- показами експерта ОСОБА_30 , який пояснив суду, що 01 листопада 2019 року ним проводилась повторна автотехнічна експертиза по даному кримінальному провадженню, свої висновки він підвереджує, розрахунком довжини кроку потерпілого встановлено, що за умов вказаних водієм ОСОБА_9 , ОСОБА_13 міг би зробити лише один крок під кутом 63 градуси до автомобіля і на проїзній частині могла бути тільки одна нога, а тому він би не міг би опинитися обернути до автомобіля двома гомілками, щоб бути двома ногами треба було здійснити два кроки і обернутися під кут 0 градусів до автомобіля, а щоб опинитися на місці контакту потерпілому потрібно було б пройти 1,4 м та зробити два кроки; ним використовувались не тільки методика наїзду на пішохода, але і загальнолюдські відомості, закони природи, що є одним із основоположних принципів проведення експертизи;

- даними висновку експерта від 31.05.2021 № СЕ-19/124-21/5263-ІТ судової комісійної автотехнічної експертизи, згідно якої: 1. мінімальна швидкість руху автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 на момент початку гальмування складала близько 50…62 км/год.; 2. покази водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 , надані ним 25.06.2018 під час проведення слідчого експерименту, мають суперечності технічного характеру в частині розташування керованого ним автомобіля та місця наїзду на пішохода ОСОБА_13 відносно елементів проїзної частини дороги, тому не можуть в повному обсязі використовуватися при подальших дослідженнях, механізм руху пішохода ОСОБА_26 перед наїздом (рух правим узбіччям з подальшою зміною напрямку руху та виходом на проїзну частину дороги), вказаний водієм ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту 25.06.2018, не виключається; 3. у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди та за обставин, зазначених у вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності до вимог пп.12.3., 12.4. Правил дорожнього руху України; 5. у момент об`єктивної можливості виявлення пішохода Згуровського, водій ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_13 шляхом своєчасного застосування гальмування в умовах місця пригоди; 6. варіант 2 - дослідження, проведені по обставинах ДТП, зазначених у вихідних даних заяви, вказують на те, що водій автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 у момент об`єктивної можливості виявлення пішохода ОСОБА_13 мав технічну можливість уникнути наїзду на останнього шляхом своєчасного застосування гальмування у умовах місця пригоди, тому в дорожній обстановці, яка склалася, в діях водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 вбачаються невідповідності вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, для виконання яких він перешкод технічного характеру, згідно наданих матеріалів не мав. Якщо швидкість руху автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 , згідно розрахунку, складала 62 км/год. в дорожній обстановці, яка склалася, в діях водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 вбачаються невідповідності вимогам п.12.4. Правил дорожнього руху України, для виконання яких він перешкод технічного, згідно наданих матеріалів, не мав; 7. варіант 2 - у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору, знаходилося не вжиття водієм автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_9 заходів до зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля та безпечного для інших учасників руху об`їзду пішохода ОСОБА_13 в умовах місця пригоди; також експерт зазначив, що встановлена слідством видимість елементів дороги та конкретної перешкоди викликає сумніви, оскільки заміри проводились на транспортному засобі, з пошкодженим вітровим склом та правою передньою блок-фарою, що суперечить методиці встановлення зазначених відомостей; у додатку № 1 та 2 до експертизи схематично зображено розташування автомобіля ВАЗ 2106 перед зіткненням по показах ОСОБА_9 , з якого вбачається, що місце контактування потерпілого з автомобілем не відповідає даним початку сліду гальмування переднього лівого колеса, згідно схеми до протоколу ОМП від 09.01.2018, що свідчить про те, що покази ОСОБА_9 щодо руху автомобіля в 40 см від краю проїзної частини та його розташуванням перед зіткненням не узгоджуються з даними слідів гальмування. З вказаних у додатках схем вбачається, що автомобіль на момент зіткнення був розташований правим краєм на краю проїзної частини;

- показами експерта ОСОБА_31 , який пояснив суду, що 31.05.21 року він проводив судову комісійну автотехнічну експертизу по даному кримінальному провадженню, свої висновки підвереджує в повному обсязі, на результати експертизи впливає час при зміні напрямку руху пішохода, а наїзд напряму залежить від видимості перешкоди у вигляді пішохода, від відстані на якій видно перешкоду, тоді порівнюється з зупиночним шляхом, якщо зупиночний шлях буде більше чим ця відстань, то водій не мав можливості уникнути зіткнення, якщо менша - то мав можливість; щодо однакової видимості на увімкнених ближніх і дальніх фарах у темну пору доби була окрема думку, проте висновок робився комісіє, заміри повинні проводитися без пошкоджень елементів автомобіля, скла на ліхтарях та з цілим вітровим склом, тому що сприйняття обстановки може бути різним, по методиці проведення встановлення відстані статист повинен бути аналогічним; за умов, що ОСОБА_9 побачив пішохода за 100 м він міг зупиниться; неспроможність показів ОСОБА_9 полягало в тому, що він під час експерименту виставив автомобіль з похибкою в сантиметрах, проте неспроможність в тому, що пішохід міг змінити напрямок руху, цю неспроможність усунути було неможливо; на експертизу надали копії двох томів кримінального провадження на електронному носії, крім того були надані вихідні дані які не відрізнялися від наданих матеріалів кримінального провадження;

- даними висновку експерта від 24 січня 2023 № 04-01/01 комісійної судово-медичної експертизи, згідно якої підтверджені висновки експерта від 10.01.2018 № 05-8-02/6 щодо причин смерті ОСОБА_13 та виявлені у нього тілесні ушкодження, а також зроблено висновок про те, що ОСОБА_26 в момент первинного контакту з автомобілем ВАЗ 2106, р.н. НОМЕР_1 знаходився у вертикальному положенні та був обернений, лівою задньою поверхнею тіла до передньої поверхні вищевказаного транспортного засобу;

- показами експерта ОСОБА_32 , який пояснив, що він підвереджує правильність висновків експертиз у яких він брав участь, а саме від 10.01.2019 № 4/801/04-01/39 про проведення судової комісійної комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи та від 24 січня 2023 № 04-01/01 комісійної судово-медичної експертизи, кут під яким стояв потерпілий до автомобіля визначити неможливо, чому про кут не вказано було в експертизі від 2019 року пояснити не може.

Колегія суддів вважає, що при дослідженні доказів, суд першої інстанції дотримався вимог ст.94 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги захисника про те, що вирок побудований на ряді недопустимих доказів, які районний суд поклав в основу обвинувального вироку щодо доведеності вини ОСОБА_9 , не знайшло свого підтвердження при розгляді апеляційної скарги.

Суд першої інстанції дослідив кожний доказ, який покладений в основу обвинувачення визнаного судом доведеним з точки зору достатності належності, достовірності, допустимості та взаємозв`язку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Невизнання винуватості ОСОБА_9 , колегія суддів розцінює, як спосіб захисту та намагання уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.

Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість доказу, який покладено в основу доведеності вини ОСОБА_21, а саме: протоколу огляду місця події від 09.01.2018, оскільки заміри проводились не існуючим вимірювальним засобом - рулеткою, що повінстю ставить під сумніви встановлені слідчим розміри, які зазначені як до протоколу ОМП так і до схеми ДТП. При цьому зазначені відстані в протоколі ОПМ від 09.01.2018 слідчим - загальний стан видимості дороги, зона видимості елементів проїзної частини з робочого місця водія із ввімкненим ближнім та дальнім світлом фар, а також видимості пішохода з місця водія - 100 м., можливо лише встановти під час слідчого експерименту, за умови застосування аналогічного транспортного засобу з обов`язковим застосуванням статиста - пішохода, який відповідає висоті, вазі та одягу, в якій був одягнутий пішохід ОСОБА_26 на час пригоди.

Повторно дослідивши в апеляційній інстанції протокол огляду місця події від 09.01.2018 та схему ДТП до нього, колегія суддів вважає його належним та допустимим доказом, який отриманий в порядку та з дотриманням норм кримінального процесуального закону.

Огляд місця події від 09.01.2018 був проведений за участю понятих: ОСОБА_23 та ОСОБА_27 , із участю обвинуваченого ОСОБА_9 із застосуванням цифрового фотоапарата «SONY» та рулеткою довжиною 10,0 на 3,0 м.. В протоколі огляду місця події зазначені всі необхідні дані: місце ДТП, положення транспортного засобу на місці пригоди, відомості про труп та огляд транспортного засобу. Заяв або зауважень, в тому числі від ОСОБА_9 з питань огляду, складання протоколу та схеми, а також несправностей транспортного засобу не надійшло. Крім того свідок ОСОБА_23 в суді першої інстанції вказав, що статист використовувався, сам ОСОБА_9 не заперечував факту, що він завчасно побачив пішохода на узбіччі дороги.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_33 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_21 з приводу незаконного проведення черговим лікарем «Драбівської багатопрофільної лікарні» гінекологом ОСОБА_15 . огляд ОСОБА_9 на стан сп`яніння.

Надання лікарнею де проводився медичний огляд ОСОБА_21 на стан сп`яніння наказу, яким надано право проведення медичного огляду громадян для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та який стосується іншого періоду, а також відсутність інформації про проходження тематичного навчання лікарем, який проводив огляд, не є беззаперечним доказом про незаконність проведення медичного огляду ОСОБА_9 .

При цьому відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 прямо не передбачає зазначення у висновку кількість виявлених проміле, як і форма висновку, наведена у додатку № 4 до даної інструкції, а тому доводи апеляційної скарги, що в даному висновку не зазначено кількість проміле при огляді ОСОБА_21, а лише вказано, що останній перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації є безпідставними.

Колегія суддів вважає вірними висновки місцевого суду про те, що доводи сторони захисту зроблені на припущеннях, інших доказів, які б свідчили про відсутність у «Драбівській багатопрофільній лікарні» на момент проведення медичного огляду ОСОБА_21 всіх дозвільних документів та умов для такої діяльності суду не надано.

Разом з тим, сторона захисту в своїй апеляційній скарзі зазначає про технічний засіб, який незаконно використовувався черговим лікарем при освідуванні на стан сп`яніння ОСОБА_9 - Алконт-01СУ, оскільки у нього відсутнє свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Такі доводи є безпідставними з огляду на наступне.

Так, засоби вимірювальної техніки газоаналізатори Drager Alcotest®6510, Drager Alcotest®6810 та прилад спеціалізований визначення концентрації парів етанолу в повітрі, що видихається, «Алконт 01» (далі - ЗВТ) офіційно з заводу виробника через уповноваженого представника постачалися в Україну з 2007 по 2014 роки.

У вказаний період на зазначені ЗВТ поширювалися вимоги Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 №113/98-ВР (далі - Закон), який втратив чинність 01.01.2016 на підставі Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 №1314-VII та інших нормативно-правових актів і нормативних документів з метрології.

Згідно цього Закону ввезення на територію України засобів вимірювальної техніки партіями було можливим, якщо типи цих засобів занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки (п.4 ст.11 Закону).

У розумінні цього Закону тип засобу вимірювальної техніки - це сукупність засобів вимірювальної техніки одного і того ж призначення, які мають один і той же принцип дії, однакову конструкцію та виготовлені за однією і тією ж технічною документацією.

У відповідності до вимог Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 100 від 19.02.2002 (в редакції, що діяв на момент видачі сертифікатів), сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу видавалися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (далі - ЦОВМ) іноземним виробникам засобів вимірювальної техніки або їхнім офіційним представникам України для: офіційного підтвердження затвердження типу засобів вимірювальної техніки і можливості їх ввезення на територію України партіями; офіційного підтвердження відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та їх подальшого ввезення на територію України партіями.

Термін чинності сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу визначався строком дії результатів державних контрольних випробувань засобів вимірювальної техніки, який становив 3 роки.

У разі проведення з позитивними результатами наступних державних контрольних випробувань та на підставі протоколу засідання Комісії з метрології оформлявся новий сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки згідно з пунктами 2.2, 2.3 цього Порядку.

Таким чином, вищенаведене дає підстави для висновку, що видані виробником «Алкотест-01 СУ» виробництва Білорусь вищевказані сертифікати, зокрема, сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, який втратив чинність 27.03.2017, надавали Компанії, як офіційному представнику цих приладів в Україні, право на ввезення такого типу ЗВТ на митну територію України у межах строку дії сертифікатів та жодним чином не створювали прав чи обов`язків для третіх осіб і не спричинювали жодних правових наслідків.

Крім того, даний тип ЗВТ був занесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно свідоцтв про державну реєстрацію №7261/2007 від 23.11.2007 та №7261/2007 від 10.01.2010.

На той час механізм проведення державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення було визначено Порядком державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 09.11.2004 №1497 (далі - Порядок), який втратив чинність 01.07.2015.

Цим Порядком було передбачено, що на підставі рішення про державну реєстрацію медичні вироби включаються до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (далі - Реєстр), що ведеться Держлікслужбою, а заявнику видається свідоцтво про державну реєстрацію медичних виробів (п.12 Порядку). На останньому свідоцтві про держану реєстрацію МОЗ №7261/2007 від 10.01.2010 під час його оформлення у 2010 році було зазначено, що свідоцтво дійсне до 10.02.2015.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України № 533 від 16.07.2012 «Про затвердження Порядку зберігання Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення» (далі - Порядок, який втратив чинність 02.02.2018) Держлікслужба здійснювала зберігання Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і пунктом 11 цього Порядку було визначено, що медичні вироби, які внесені до Державного реєстру в установленому порядку станом на 30.06.2015 року, перебувають у Державному реєстрі до 30.06.2020 року.

Зазначене підтверджують: лист Міністерства охорони здоров`я №992 від 11.12.2014 та лист Державного підприємства « Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів » № 28-10/60 від 04.04.2017.

Відповідно до яких газоаналізатори для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager НОМЕР_2 виробництва концерну Drager Safety AG Co. KGaA , що вже перебувають в експлуатації, відповідають вимогам чинного законодавства та можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення процедур «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання» та «Повірка».

Таким чином, використання медичних виробів, в тому числі приладу «Алконт-01СУ» є можливим, за умов дотримання умов експлуатації, технічного обслуговування, калібрування та повірки.

В розділі « Методика » освідчення за допомогою цього приладу п. 1 абз. 6 наголошує, що зазначений прилад є додатковим засобом, що допомагає спеціалісту орієнтуватись щодо стану підекспертної особи. Остаточний висновок щодо стану алкогольного сп`яніння приймає тільки експерт-нарколог, який враховує різні подразники на алкоголь у окремих осіб, наявність клінічних синдромів сп`яніння.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_14 від 10.01.2018 лікар Драбівської ЦРЛ ОСОБА_15 , підтвердив, що ОСОБА_9 перебуває в стані гострої алкогольної інтоксикації. Відповідно до листа Драбівської ЦРЛ від 14.02.2018 про те, що під час медичного огляду ОСОБА_9 , який проводився 10.01.2018 о 01 год. 10 хв. приладом Алконт 0.1 СУ виявлено 0,6 проміле алкоголю в повітрі що ним видихалось.

Згідно із ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Частиною 1 ст.86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Колегія суддів вважає, що при проведенні судової комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи №4/801/04-01/39 від 10.01.2019 та повторної автотехнічної експертизи від 25.03.2019 № 19/12-1/54-СЕ/19 додержані всі вимоги закону при призначенні експертиз, дотримані права учасників процесу при призначенні і проведенні експертиз і висновки експертів достатньо мотивовані, які в повній мірі розкривають механізм розвитку даної дорожньої пригоди та причинно-наслідковий зв`язок.

Суд, який здійснює розгляд справи, керуючись законом, оцінює висновок експерта за своїм внутрішнім переконанням, заснованим на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Колегія суддів не може ставити під сумнів достовірність та об`єктивність висновків автотехнічної експертизи №4/801/04-01/39 від 10.01.2019, відповідно до якої встановлено, що первинний контакт з виступаючими передніми частинами автомобіля (бампер та блок фари) ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 відбувся з задньою поверхнею обох гомілок гр-на ОСОБА_13 ; пошкодження автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 утворені зусиллям, направленим спереду назад, прикладеним до передньої правої частини автомобіля, при цьому первинний контакт з пішоходом ОСОБА_13 вступала права частина переднього бампера, передній правий покажчик повороту та облицювання правих передніх фар; в момент первинного контакту потерпілий ОСОБА_26 знаходився у вертикальному положенні (або наближеному до нього) та був обернений задньою поверхнею обох нижніх кінцівок до передньої частини автомобіля і в цей момент (первинного контактування) отримав травми обох нижніх кінцівок, та вказано які саме ушкодження отримав ОСОБА_26 .

При цьому експерт ОСОБА_35 підвердив правильність висновків експертиз у яких він брав участь, а саме від 10.01.2019 № 4/801/04-01/39 про проведення судової комісійної комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи та від 24 січня 2023 № 04-01/01.

Також у суду апеляційної інстанції немає сумнівів у об`єктивності та повноти проведеної автотехнічної експертизи від 25.03.2019 № 19/12-1/54-СЕ/19, відповідно до якої показання водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 щодо механізму розвитку дорожньої обстановки, вказаного ним, з технічної точки зору, дії водія ОСОБА_21 не відповідали вимогам п.12.4 ПДР України, у вказаній дорожній обстановці дії водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України; у заданій дорожній обстановці невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_9 вимогам п.12.3 ПДР України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з настанням події даної ДТП.

При цьому експерт, який її проводив автотехнічну експертизу від 25.03.2019 № 19/12-1/54-СЕ/19 ОСОБА_36 під час допиту в суді першої інстанції підтвердив її правильність, і вказав, що різна ширина коліс транспортного засобу не впливає на кінцеві висновки експертизи. У колегії суддів не має сумнівів у правдивості показів експерта, тому заперечення сторони захисту в цій частині є необґрунтованими.

Неврахування кута під яким знаходився пішохід до автомобіля, який з висновків експерта не був значним, і встановити його точно експертним шляхом неможливо, то дана обставина не могла суттєво вплинути на правильність висновків, оскільки висновки експертів про контактування обох нижніх кінцівок потерпілого ОСОБА_26 з автомобілем в момент зіткнення не спростовано стороною захисту.

Крім того колегія суддів враховує висновки судової автотехнічної експертизи № 4/552 від 19.07.2018, які були безпосередньо досліджені судом апеляційної інстанції з яких вбачається, що мінімальна розрахункова швидкість руху автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди складала 50…62 км/год.; покази ОСОБА_9 в частині механізму виникнення та розвитку дорожньо-транспортної пригоди, що надані ним 25.06.2018 року у процесі проведення за його участю слідчого експерименту не мають суперечностей технічного характеру та можуть використовуватися для подальших досліджень, які суд першої інстанції не взяв до уваги, оскільки вихідні дані для неї були взяті з показів ОСОБА_9 , які суперечать даним про розташування автомобіля перед зіткненням виходячи з слідів гальмування, зафіксованих в схемі до протоколу огляду місця події від 09.01.2018, і дані висновки спростовуються іншими висновками експертів по даному ДТП, де ці обставини були враховані експертами.

Досліджені в суді апеляційної інстанції висновки автотехнічної експертизи № 4/635 від 13.08.2018 та комісійної авто технічної експертизи від 31.05.2021 № СЕ-19/124-21/5263-ІТ, колегія суддів не приймає їх до уваги.

Згідно висновку експерта № 4/635 від 13.08.2018 року судової автотехнічної експертизи вбачається, що у дорожній обстановці, яка слалася на момент пригоди, за зазначених у постанові слідчого вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності до вимог пп.12.2., 12.3., 12.4 Правил дорожнього руху України; в момент виникнення небезпеки для руху, який вказаний у постанові слідчого про призначення експертизи, водій автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_13 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди; в діях водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 вбачається невідповідність вимогам п.12.4. Правил дорожнього руху України, але вони не знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, тому що навіть при максимально дозволеній швидкості руху в населених пунктах - 50 км/год. водій автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_13 у момент виникнення небезпеки для його руху; у дорожній обстановці, яка слалася на момент пригоди, за зазначених у постанові слідчого вихідних даних, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП є вихід пішохода ОСОБА_13 на смугу руху автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9 у момент, коли водій автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_13 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди, а також покази експерта ОСОБА_20 надані в суді, де ним підтверджені висновки своєї експертизи. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дані висновки зроблені без врахування та аналізу всіх даних отриманих слідством та на підставі експертизи від 19.07.2018 № 4/552, яка також не ґрунтувались на аналізі повних даних встановлених слідством.

Згідно висновку комісійної автотехнічної експертизи від 31.05.2021 № СЕ-19/124-21/5263-ІТ у пункті 4 вказано, що у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди та за обставин, зазначених у вихідних даних заяви, водій автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_13 в умовах місця пригоди; у пункті 6 - варіант 1 - якщо швидкість руху автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 , згідно розрахунку, складала 62 км/год., то у діях водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 вбачаються невідповідність вимогам п.12.4. Правил дорожнього руху України. Оскільки, водій автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_13 в умовах місця пригоди, тому, у дорожній обстановці, яка склалася, в діях водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 невідповідностей вимогам п.12.3. Правил дорожнього руху України не вбачається; у пункті 7 - варіант 1 - у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору, знаходилась зміна напрямку руху і вихід пішохода ОСОБА_13 на смугу руху автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 у момент, коли водій автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_13 в умовах місця пригоди. Дані висновки колегія вважає також необ`єктивними оскільки вони були зроблені лише виходячи з даних встановлених у висновку експерта від 19.07.2018 № 4/552, які як встановив суд першої інстанції не ґрунтувались на повних даних встановлених органом досудового розслідування.

Аналізуючи та оцінюючи у своїй сукупності докази, надані сторонами кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_21 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена. Прийшовши до такого висновку, суд апеляційної інстанції враховує покази судово-медичних експертів, які були надані в суді першої інстанції, досліджені безпосередньо в судовому засіданні апеляційної інстанції матеріали кримінального провадження, зокрема дані висновки комісійної комплексної судово-медичної та авто технічної експертизи №4/801/04-01/39 від 10.01.2019, дані висновку автотехнічної експертизи №19/12-1/54-СЕ/19 від 25.03.2019, які встановили, що дії ОСОБА_21 не відповідали вимогам п.12.4 ПДР України, у вказаній дорожній обстановці дії водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України; у заданій дорожній обстановці невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_9 вимогам п.12.3 ПДР України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з настанням події даної ДТП.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року (справа № 682/956/17, провадження № 13-31кс19), звертає увагу на те, що під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 286 КК України, тобто знаходилися у причиновому зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли. Це обумовлене тим, що склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, утворює не будь-яке недотримання особою, котра керує транспортним засобом, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті наслідків.

Порушення правил дорожнього руху, а саме п.п.2.9 а), та 12.3 Правил дорожнього руху ОСОБА_21 перебуває в причинному зв`язку з наслідками, що настали, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, у момент виникнення перешкоди для свого руху, яку він об`єктивно спроможний був виявити у вигляді пішоходо ОСОБА_26 , який рухався у попутному напрямку по правому краю проїзної частини вул.Центральна, вчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди, де здійснив наїзд на указаного пішохода, який отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці.

Колегія суддів вважає, що висновки експертів в цілому узгоджуються між собою, а також з іншими доказами наявними в матеріалах кримінального провадження. За вказаних обставин, відсутні підстави важати вищезазначені висновки експертів недопустими доказами, а їх заперечення фактично зводиться до незгоди з їх результатами, тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є необґрунтованими.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 01 1978 року та «Коробов проти України» від 21 10 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

На підставі досліджених матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що обвинувачення ОСОБА_21 поза розумним сумнівом доведено.

Досудове розслідування та судовий розгляд були проведено об`єктивно, без порушення прав обвинуваченого, а тому відсутні сумніви у пред`явленому обвинуваченні ОСОБА_21 та доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає, що достатньо доказів, які в своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять, що саме порушення ОСОБА_21 правил дорожнього руху перебувають в причинно - наслідковому зв`язку із наслідками, які настали, а саме смерть потерпілого ОСОБА_26 .

Місцевий суд використав всі можливі засоби та способи для встановлення істини по справі, дослідивши всі докази, як сторони обвинувачення так і захисту, допитавши потерпілих, свідків та експертів та прийшов до обґрунтованого висновку, що порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_21, а саме вимог п.п.2.3б), 2.9 а) та 12.3 знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_13 .

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника про те, що не враховано протиправність дій потерпілого пішохода, а саме, що ОСОБА_26 в стані алкогольного сп`яніння рухався з порушенням правил дорожнього руху та створював ситуацію для інших учасників дорожнього руху.

Незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди, водій зобов`язаний був дотримуватись правил дорожнього руху та виконати вимоги як пункту 10.1, так і 12.3 Правил, зокрема при виявленні пішохода негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Таким чином, той факт, що небезпеку для руху, а саме перебування пішохода на проїзній частині дороги, створено внаслідок власної протиправної поведінки пішохода, не звільняє водія від виконання вимог зазначеного пункту Правил (Постанова ВС колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 26 травня 2020 року справа N 523/12810/15-к провадження N 51-266км20).

Разом з тим в матеріалах кримінального провадження наявна заява представника потерпілої ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_37 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_12 витрат на правничу допомогу в розмірі 11 000 гривень.

Колегія суддів дотримуючись норм КПК України приходить до висновку про залишення без розгляду даної заяви.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження дане питання не було розглянуто судом першої інстанції, а кримінальним процесуальним законом не передбачено ухвалення додаткового рішення, в такому разі потерпілі наділені правом звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, однак такої скарги не надходило.

Призначаючи покарання ОСОБА_21, суд першої інстанції дотримався вимог ст.65,66,67 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», врахував особу обвинуваченого, який раніше не судимий, те, що він є пенсіонером, на спеціальних обліках не перебуває, тяжкі наслідки вчинення ДТП, які призвели до загибелі людини, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, те що ОСОБА_21 вину взагалі не визнав, що свідчить про його відношення до скоєного, думку потерпілих (про призначення справедливого покарання за скоєне), і в межах санкції ч.2 ст.286 КК України призначив покарання наближеної до мінімальної межі у виді 4 (чотирьох) років 4 (чотири) місяці позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки. Колегія суддів вважає, що покарання саме в такому розмірі є достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів в розумінні положень ст.50 КК України.

Також колегія суддів враховує позицію представників потерпілих на стадії апеляційного розгляду, які просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого без задоволення.

Крім того, колегія суддів враховує роз`яснення, наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, згідно якого "Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Згідно п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року із змінами і доповненнями «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», суд має навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.

Відповідно до роз`яснень п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року із змінами і доповненнями «Про виконання судами України законодавства і ППВСУ з питань судового розгляду справ і постановлення вироку», необхідно мотивувати у вироку вирішення цивільного позову в кримінальній справі, керуючись відповідними нормами ЦПК України, роз`ясненнями ПВСУ №3 від 31.03.1989 року.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вказані вимоги КПК України та Пленуму Верховного Суду України при постановлені вироку в частині розв`язання цивільних позовів виконані в повному обсязі.

Крім того, колегія суддів погоджується із частковим задоволенням моральної шкоди в розмірі 101 000 гривень 00 копійок, що стягнута з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_11 та моральної шкоди в розмірі 100 000, яка стягнута з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_12 , яка достатньо мотивована та відповідає Кримінальному закону та Пленуму Верховного Суду України.

Обгрунтовуючи стягнену моральну шкоду на користь потерпілих, суд першої інстанції вірно врахував душевні страждання останніх, які були завдані в зв`язку із втратою рідної людини, а також погіршення стану їх здоров`я внаслідок пережитого стресу, що призвели до втрати потерпілими душевного спокою, тому враховуючи принцип розумності та справедливості, суд першої інстанції вірно визначив саме таку суму розміру компенсації за моральну шкоду, що відповідає розміру моральних страждань потерпілих.

Крім того місцевий суд обгрунтовано стягнув із ОСОБА_21 на користь потерпілої ОСОБА_11 витрати на правничу допомогу в розмірі 30075 гривень, які є співмірними зі складністю справи, підтверджуються договором про надання правничої допомоги та актом отриманих послуг, а також квитанцією про сплату потепілою послуг адвокату.

Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального кодексу та закону України про кримінальну відповідальність, які би ставили під сумнів законність та обгрунтованість вироку суду першої інстанції, матеріалами кримінального провадження не встановлено.

За вказаних обставин, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З врахуванням викладеного, керуючись статтями 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу з доповненням захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 - залишити без задоволення.

Вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 20.09.2023 щодо ОСОБА_9 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Головуючий суддя -

Судді -