Ухвала

від 03.04.2024 по справі 465/3928/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 465/3928/17

провадження № 61-15498 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - адвокат Ладанівська Наталія Іванівна,

розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кулі Володимира Сергійовича, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , третя особа - мале приватне підприємство «ВІКА», в якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 загальну суму заборгованості 4 079 875,84 грн, яка складається з 3 901 604,75 грн основної заборгованості та 178 271,09 грн -

3 проценти річних, а також стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь 1 000 грн згідно з договором поруки.

Короткий зміст судових рішеньсуду першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Франківського районного суду м. Львова у складі судді Кузя В. Я.

від 08 вересня 2022 року, з урахуванням ухвали Франківського районного суду

м. Львова від 10 березня 2023 року про виправлення описки, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовано у повному обсязі арешт, накладений на нерухоме та рухоме майно ОСОБА_2 та малого приватного підприємства «Віка», а також заборону щодо вчинення до такого майна дій, що накладений у цій справі ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 19 липня 2017 року.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 10 березня 2023 року прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від позовних вимог до ОСОБА_3 і провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_3 закрито.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 10 березня 2023 року постановлено вважати виключеним з числа третіх осіб мале приватне підприємство «ВІКА».

Постановою Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2022 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 079 875,84 грн заборгованості

по борговій розписці.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 24 січня 2024 рокукасаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ладанівської Н. І.,залишено без задоволення. Постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2023 рокузалишено без змін.

Короткий зміст вимог заяви та заперечення на заяву

02 лютому 2024 року (вх. № 4005/0/220-24 від 05 лютого 2024 року) представник ОСОБА_1 - адвокат Куля В. С., подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій, зазначав, що між ним і ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги від 08 січня 2024 року № 080124-133В у цій справі. Додатковою угодою

№ 1 до вказаного договору було обумовлено вартість перелічених послуг адвоката та час, який буде на них затрачений. Також зазначає, що, у відзиві, який було подано 26 січня 2024 року, було вказано попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести, позивач поніс витрати у загальній сумі 20 000 грн, які підлягають сплаті, тому просить стягнути із відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу.

07 лютого 2024 року (вх. № 4570/0/220-24 від 08 лютого 2024 року) представник ОСОБА_2 - адвокат Ладанівська Н. І., подала до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» заперечення на заяву про стягнення понесених судових витрат, в якому зазначає, що вказана заява є безпідставною, оскільки постанова Верховного Суду винесена 24 січня 2024 року, а відзив було подано

26 січня 2024 року поза межами строку встановленого законом, тому з урахуванням частини восьмої статті 141 ЦПК України заява підлягає залишенню без розгляду, оскількидокази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. При цьому, посилається на відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.

08 лютого 2024 року Верховним Судом направлено до Франківського районного суду м. Львовалист про витребування матеріалів справи.

23 лютого 2024 року справа № 465/3928/17 надійшла до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором,

а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини третя статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382 цс 19, зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22) містяться висновки про те, що аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.

Про подання доказів понесення витрат на правову допомогу, але при умові, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву роз`яснено судам і в пункті 102 постанови Великої Палати Верховного Суду

від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, провадження № 12-14гс22.

Матеріалами справи підтверджується, що постанова Верховного Суду прийнята

24 січня 2024 рокута оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 січня 2024 року.

Звертаючись до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі 02 лютого 2024 року, заявник пропустив строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Крім того, 26 січня 2024 року (вх. № 157/0/215-24 від 29 січня 2024 року) представник ОСОБА_1 - адвокат Куля В. 0., подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» відзив на касаційну скаргу, в якому, зокрема, просив стягнути судові витрати, додаючи відповідні додатки, проте вказаний відзив з додатками надійшов після прийняття постанови Верховного Суду, яка постановлена 24 січня

2024 року, тому заявник вчасно не подав та не заявив до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи

При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що представник ОСОБА_1 - адвокат Куля В. С., після призначення 08 січня 2024 року справи до судового розгляду,

09 січня 2024 року звертався до Верховного Суду із заявою про надання доступу до справи в підсистемі «Електронний суд» та надання дозволу для ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді, проте не скористався своїм правом вчасно подати відзив на касаційну скаргу з відповідним клопотанням та додатками.

Враховуючи викладене, оскільки заявник вчасно не подав та не заявив до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тому наявні підстави для відмови у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Кулі В. С., про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, що відповідає положенням статті 141 ЦПК України та вищевказаній релевантній практиці Верховного Суду.

Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Кулі Володимира Сергійовича, про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець