Ухвала

від 09.04.2024 по справі 120/1493/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

09 квітня 2024 р.Справа № 120/1493/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-А" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-А" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН № 10317599/31086753 від 05.01.2024 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування № 44 від 16.06.2022 до податкової накладної № 24 від 08.06.2022.

Ухвалою від 26.02.2024 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.03.2024 до суду через систему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України надійшли відзиви на позовну заяву за змістом яких відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечують та просять відмовити у позові.

Надалі, 01.04.2024 від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшло клопотання про розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження. Обґрунтовуючи вказане клопотання, заявник зазначає, що оскільки позивачем подано на реєстрацію податкову накладну на загальну суму 2170440 грн., що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому відповідно п. 2 п. 4 ч. 4 статті 257 КАС України справа повинна розглядатись за правилами загального позовного провадження.

Також відповідач 1 вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постанову КМУ від 11.12.2019 року № 1165. На переконання податкового органу, оскільки дана категорія справ має вагомий вплив на встановлення відповідної судової практики щодо застосування положень постанови КМУ від 11.12.2019 року № 1165, тому має фундаментальне значення для податкового органу та держави в цілому. Окрім цього, зауважує, що спрощений розгляд даної справи позбавляє податковий орган як учасника справи реалізувати у повному обсязі свої права та використати усі можливі способи захисту та доведення своєї правової позиції. На підставі вищевикладеного, Головне управління ДПС у Вінницькій області просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Так, вирішуючи заявлене клопотання, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним і в силу вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.

Так, обґрунтовуючи необхідність розгляду даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження представник відповідача 1 посилається на пункти 2 та 4 частини 4 ст. 257 КАС України відповідно до яких за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що предметом розгляду у цій справі є рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від № 10317599/31086753 від 05.01.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 44 від 16.06.2022 до податкової накладної № 24 від 08.06.2022.

Вказане рішення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, позивачем в позовній заяві не заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної таким рішенням у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, з огляду на викладене, відсутні підстави для розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження згідно з п. 2 та п. 4 ч. 4 статті 257 КАС України, на що помилково посилається представник відповідача.

Щодо інших доводів представника ГУ ДПС у Вінницькій області про те, що дана категорія справ має вагомий вплив на встановлення відповідної судової практики щодо застосування Постанови КМУ від 11 грудня 2019 р. N 1165 та, відповідно, має фундаментальне значення для податкового органу та держави в цілому, то суд вказує, що питання забезпечення єдності судової практики, на що посилається представник заявника, як одна з фундаментних засад здійснення судочинства, є повноваженнями процесуального характеру, що досягається однаковим застосуванням закону всіма судами на території держави. Так, забезпечення єдності судової практики це тривалий процес, результативність якого досягається застосуванням певних механізмів у кожному конкретному випадку та не може залежати від зміни обраної судом форми адміністративного судочинства.

Тому доводи представника відповідача щодо необхідності розгляду даної справи в загальному позовному провадженні у зв`язку з необхідністю формування відповідної судової практики щодо застосування положень постанови КМУ від 11.12.2019 року № 1165 є безпідставними.

Крім того, відповідно до ст. 1 КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом. Відтак, розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного не порушуватиме права сторін на справедливий судовий розгляд.

Суд враховує, що за частиною першою статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

З огляду на викладене, наведені представником Головного управління ДПС у Вінницькій області доводи про те, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні позбавляє відповідача можливості у повному обсязі реалізувати свої права є безпідставними.

За наведених вище обставин суд доходить висновку, що клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд цієї справи в загальному позовному провадженні задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 44, 47, 166, 248, 256, 260, 262, 293, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про здійснення розгляду справи №120/1493/24 за правилами загального позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович