Рішення

від 08.04.2024 по справі 140/1146/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1146/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІТРЕЙН» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІТРЕЙН» (далі ТОВ «ЛОГІТРЕЙН», позивач, товариство) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2023 №0088100701.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство дізналось про оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0088100701 від 07.07.2023 після ознайомлення з матеріалами судової справи №140/35340/23 про стягнення з ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» податкового боргу в сумі 1 248 674,90 грн., так як поштовим зв`язком позивач вищевказане рішення не отримував а заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет товариство контролюючому органу не надавало. Вважає що податкове повідомлення-рішення №0088100701 від 07.07.2023 є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що воно складене на підставі акта перевірки №7866/07-01/44430555 від 15.05.2023, яким встановлено порушення ст. 198 п.198.3 Податкового кодексу України, з наступним підстав:

- ГУ ДПС у Волинській області ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» направлено засобами електронного зв`язку запит про надання документів до перевірки № 4035/6/03-20- 07-02-06 від 29.03.2023;

- станом на 02.05.2023 (дата початку перевірки) та 08.05.2023 (дата завершення перевірки) ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» жодного документу до перевірки не надано, про що складеш відповідні акти неподання документів №1158/07-01/44430555 від 02.05.2023, №1196/07-01/44430555 від 03.05.2023, №1241/07-01/44430555 від 04.05.2023, №1288/07-01/44430555 від 05.05.2023 та№1318/07-01/44430555 від 08.05.2023;

- перевіркою встановлено завищення ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» податкового кредиту в сумі 4 193 671 грн. за лютий 2023 року, що призвело до завищення показника рядка 19 Декларації на 3 058 512 та заниження рядка 18 Декларації на суму 1 135 159 грн.

Зазначає що 26.10.2021 між Компанією DERIVADA VAR1AVEL UNIPESSOAL LDA (дачі - Продавець) та ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» (далі - Покупець) було укладено контракт купівлі-продажу № 002/РТ-02 з відповідними додатковими угодами, за яким Продавець продає, а Покупець купує товари відповідно до інвойсу. який є невід`ємною частиною даного Контракту. Сума Контракту становить 2 000 000 (два мільйони) Євро. На виконання умов даного Контракту, DERIVADA VARIAVEL UNIPESSOAL LDA поставляло на користь ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» транспортні засоби, які розмитнювались останнім та в подальшому реалізовувались на користь фізичних та юридичних осіб на території України. В період з 01.01.2023 по 19.12.2023 ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» було сплачено на користь DERIVADA VARIAVEL UNIPESSOAL LDA у межах Контракту 1 747 250,00 Євро. Усі показники, які відображені у декларації з ПДВ за лютий 2023 року сформовані на підставі купівлі транспортних засобів у DERIVADA VARIAVEL UNIPESSOAL LD, їх ввезення на митну територію України та продажу фізичним особам та підтверджені первинними документами і відображені у Книзі обліку продажів у період 01.02.2023-28.02.2023.

Загальна сума реалізованих транспортних засобів у лютому 2023 року на території України по яким у ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» виникали податкові зобов`язання з ПДВ становить 1 135 159,00 грн., що фактично й указана в оскаржуваному податковому повідомленні-рішення від 07.07.2023 №0088100701. Усі податкові накладні ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» про реалізацію транспортних засобів на території України фізичним особам є зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджують відповідні квитанції та законно відображені у податковій декларації з ПДВ за лютий 2023 року. Отже, з врахування виникнення у позивача права на податковий кредит по господарським операціям з ввезення на митну територію України транспортних засобів та сплати при цьому імпортованого ПДВ, сума податкових зобов`язань у лютому 2023 року з реалізованих на території України транспортних засобів фізичним особам була правомірно зменшена на суму наявного у ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» податкового кредиту.

Відтак, вважає податкове повідомлення-рішення від 07.07.2023 №0088100701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у декларації за лютий 2023 року на суму розмірі 1 135 159 грн. та за штрафними 113 516 грн. є протиправним та таким, що підлягає до скасування.

Крім того позивач зауважує, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, так як жодних документів від контролюючого органу ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» не отримувало, а відтак не могло знати про їх витребовуванння.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (т.2, а.с.193).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав та просив в його задоволенні відмовити (т.3, а.с.32-41). В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу №570-п від 28.03.2023 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.8, п.78.1 ст.78, п.200.11 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з врахуванням п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» (код ЄДРПОУ 44430555), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

29.03.2023 відповідачем на адресу ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» було направлено повідомлення № 78 від 28.03.2023 та наказ №570-п від 28.03.2023 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також запит про надання документів до документальної позапланової невиїзної перевірки №4035/6/03-20-07-02-06, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вищезгаданий рекомендований лист було повернуто, з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання» - 01.05.2023.

За результатами проведення перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки №7866/07-01/44430555 від 15.05.2023, у висновках якого контролюючим органом виявлено порушення податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року у Декларації від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету а саме: п.44.1, п. 44.6 ст.44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2 та п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит у податковій декларації за лютий 2023 року на загальну суму 4 193 671 грн., що призвело до завищення показників рядка 19 та рядка 21 декларації за лютий 2023 на суму 3 058 512 грн., та до заниження рядка 18 декларації за лютий 2023 року «Позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету» на суму 1 135 159 грн.

Вищевказаний акт перевірки також було направлено 16.05.2023 адресу ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, проте рекомендований лист було повернуто, з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання» - 19.06.2023.

На підставі висновку акту перевірки №7866/07-01/44430555 від 15.05.2023 відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0088100701 від 07.07.2023 форми «Р», яке також направлено на адресу ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» та було отримане позивачем - 13.07.2023.

Щодо встановлених порушень вимог податкового законодавства представник відповідача зазначив, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17(колонка Б) Декларації) в сумі 4 193 671 грн. встановлено її завищення на суму 4 193 671 грн.

Також, перевіркою показників, відображених в рядках 10-17 Декларації за лютий 2023 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій з придбання послуги з обслуговування (реєстрація, облік, розміщення) транспортного засобу з метою проведення митного оформлення товарів комерційного призначення на території ЗМК на митній території України, імпорт транспортних засобів та від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 16.1 декларації) значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду.

Зазначає, що згідно проведеного аналізу баз даних ІТС «Податковий блок» та ЄРПН встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами. Про наявність основних засобів - інформація відсутня. ГУ ДПС у Волинській області ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» направлено засобами електронного зв`язку запит про надання документів до перевірки №4035/6/03-20-07-02-06 від 29.03.2023.

Станом на 02.05.2023 (дата початку перевірки) та 08.05.2023 (дата завершення перевірки) ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» жодного документу до перевірки не надано, про що складені відповідні акти ненадання документів №1158/07-01/44430555 від 02.05.2023, №1196/07-01/44430555 від 03.05.2023, №1241/07-01/44430555 від 04.05.2023, №1288/07-01/44430555 від 05.05.2023 та №1318/07-01/44430555 від 08.05.2023.

Зауважує, що відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами. Відтак відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію. Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» не забезпечено виконання вимог п.п. 16.1.5, 16.1.15 п. 16.1 ст. 16 ПК України в частині обов`язкового подання на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Отже, в порушення п.44.1, п. 44.6 ст.44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2 та п. 198.3. ст. 198 ПК України та враховуючи ненадання до перевірки первинних документів, перевіркою встановлено завищення ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» податкового кредиту в сумі 4 193 671 грн. за лютий 2023 року, що призвело до завищення показника рядка 19 Декларації на 3 058 512 грн.

Щодо твердження позивача про неотримання товариством копій документів, представник відповідача зазначив, що у разі надіслання (вручення) відповідно до ст.42 ПК України платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки визначеної ст.200 Податкового кодексу України) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Тому, доказом відправлення наказу, повідомлення та запиту про надання документів в межах вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) є відмітка поштового відділення на рекомендованому листі про те, що даний лист було надіслано та повернуто «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з карткою платника податків (44430555) - ТОВ «ЛОГІТРЕЙН», адресні дані платника податків: АДРЕСА_1 . Таким чином, Головним управлінням ДПС у Волинській області вищезгадані документи були надіслані за податковою адресою позивача рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вищезгадані рекомендовані листи були повернуті до контролюючого органу, з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання».

Звертає увагу на постанову Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №160/17914/21, у якій суд зазначив, що Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

Щодо підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки представник відповідача зазначив, що відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн.

Відтак відповідно до доповідної записки №63/03-20-07-02-04 від 28.03.2023, у зв`язку із отриманням листа від Державної податкової служби України № 812/8 від 16.03.2023 та поданням позивачем податкової декларації за лютий 2023 року із від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн., ГУ ДПС у Волинській області винесено наказ № 570-п від 28.03.2023 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛОГІТРЕЙН».

Враховуючи вищезазначене, зазначає що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак підстави для задоволення позовних ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» відсутні.

Ухвалою суду від 01.04.2024 в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд даної справи за правилами загального провадження відмовлено (т.3, а.с.74-75).

Також ухвалою суду від 01.04.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено (т.3, а.с.76-78).

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 20.03.2023 ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» подало до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2023 року із зазначенням в рядку 16 та 16.1 декларації від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду в сумі 3 278 682,00 грн. значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (т.2, а.с.185-186).

Відповідно до доповідної записки № 63/03-20-07-02-04 від 28.03.2023 та поданням позивачем податкової декларації за лютий 2023 року із від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн., ГУ ДПС у Волинській області винесено наказ № 570- п від 28.03.2023 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» (т.3, а.с.54-55).

Вищевказаний наказ, а також запит про надання документів до перевірки № 4035/6/03-20-07-02-06 було направлено на юридичну адресу ТОВ «ЛОГІТРЕЙН»: 43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 76А кв. 303 засобами поштового зв`язку, у відповідності до ст. 42 Податкового кодексу України, проте як слідує з матеріалів справи вищевказані документи товариством не отримано та повернуті з відміткою поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання»(т.3, а.с.51-52).

За результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 7866/07-01/44430555 від 15.05.2023 (т.3, а.с.67-72).

Як зазначено у висновках вищевказаного акта перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року у Декларації від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено, зокрема порушення платником податків: п.44.1, п. 44.6 ст.44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2 та п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит у податковій декларації за лютий 2023 року на загальну суму 4 193 671 грн., що призвело до завищення показників рядка 19 та рядка 21 декларації за лютий 2023 на суму 3 058 512 грн., та до заниження рядка 18 декларації за лютий 2023 року «Позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету» на суму 1 135 159 грн.

На підставі висновку акту перевірки № 7866/07-01/44430555 від 15.05.2023 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0088100701 від 07.07.2023 (т.1, а.с.68-69, т.3, а.с.63зворот-64).

ТОВ «ЛОГІТРЕЙН», не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, звернулося з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам що склалися між стронами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

При цьому, згідно з п.81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, обов`язковою інформацією, що має міститися у наказі про проведення документальної перевірки, є: дата видачі, найменування контролюючого органу, прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, яка перевіряється, мета, вид (документальна планова/позапланова перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який перевірятиметься.

Згідно з правовою позицією, що висловлена колегією суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 (справа №826/17123/18, провадження №К/9901/25669/19), оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки (наказу), яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Враховуючи вказану позицію Верховного Суду, з урахуванням доводів представника позивача, судом першочергово підлягали дослідженню питання наявності чи відсутності порушень відповідачем вимог законодавства під час призначення та проведення перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 ПК України.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 78.1 ст.78 ПК України передбачені підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

Згідно з п.78.1.8 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100000 грн.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 000 грн.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

За змістом наказу від 28.03.2023 №570-П, підставою проведення перевірки є пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 п. 200.1 ст.200 ПК України, перевірка призначена у зв`язку з поданням ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» податкової декларації за лютий 2023 року з від`ємним значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн. Норми цих підпунктів є нормативними підставами для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Суд звертає увагу на те, що в наказі про проведення перевірки позивача чітко було зазначено конкретні правові підстави для її здійснення, визначені ПК України, зокрема, подання товариством податкової декларації за лютий 2023 року з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн, що є самостійною підставою для призначення позапланової невиїзної перевірки платника податку, та предмет перевірки - декларування позивачем за лютий 2023 року від`ємного значення з ПДВ.

Суд не приймає доводів позивача про відсутність достатніх умов для прийняття наказу про проведення документальної перевірки з посиланням на те, що в порушення вимог Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задеклароване від`ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 19.06.2012 №522, відповідачем не направлялось на адресу позивача відповідного акту камеральної перевірки поданої податкової декларації за лютий 2023 року з огляду на таке.

Так, пунктом 3.2 вказаного Регламенту передбачено, що підрозділи, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних, фізичних осіб) в ході камеральних перевірок декларацій із задекларованими сумами від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, здійснюють оцінку ймовірності недекларування (неповного декларування) суб`єктом господарювання податкових зобов`язань, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, з метою їх відбору для організації виїзних позапланових документальних перевірок.

За наявності підстав для проведення документальної позапланової перевірки, визначених у статті 78 ПК України, черговість застосування додаткових контрольно-перевірочних заходів через ймовірність порушень платником вимог чинного законодавства визначається пропорційно кількості орієнтовних ризиків, притаманних суб`єкту господарювання (далі - Ризики), до яких можливо віднести: суб`єктом господарювання вперше (від дати отриманнясвідоцтва платника ПДВ) або платником ПДВ за 12 останніх місяців (чотири квартали) нараховано від`ємне значення ПДВ (рядок 19 декларації) у сумі 100 тис. грн. і більше; існування розбіжностей, що виникли внаслідок завищення податкового кредиту, заниження податкових зобов`язань упродовж останніх 1095 днів; наявніуточнюючі розрахунки, якими змінено розмір податкового зобов`язання (у сторону зменшення) або податкового кредиту (у сторону збільшення) за останні шість місяців (два квартали), та податковим органом не використано право на проведення відповідної перевірки, передбачене пунктом 50.3 статті 50Кодексу; рівень визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток для сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є нижчим середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів); наявність у складі податкового кредиту сум ПДВ заподатковими накладними, за якими продавцем порушено порядок їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та не подано в установленому порядку відповідну заяву із скаргою на дії такого продавця (додаток 8 додекларації з ПДВ); наявність розбіжностей у податковій звітності з даними митних органів (інформація про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України) щодо суми експортних операцій, відображеної платником у рядку 2.1декларації з ПДВ; використання платником податків непрозорих схем із давальницькою сировиною; формування від`ємного значення ПДВ за рахунок здійснення попередньої оплати товарно-матеріальних цінностей (з врахуванням даних Єдиного реєструподаткових накладних); формування від`ємного значення ПДВ за рахунок придбання або спорудження (будівництва) основних засобів; відсутність протягом попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх восьми послідовних звітних періодів) документальних планових перевірок та здійснення бюджетного відшкодування за результатами камеральних перевірок; наявність фактів, що свідчать про необхідність опрацювання схеми постачання суб`єкта господарювання у розрізі ланцюгів постачання (за результатами аналізу всіх постачальників-резидентів, яким сплачено (нараховано) суми ПДВ у складі вартості товарів (послуг) та включено до податкового кредиту (рядки 10.1 та 16 декларації), зокрема: контрагенти підпадають під критерії, визначенінаказом ДПС України від 10.05.2012 р. № 390 «Про внесення змін до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок»; податковий кредит сформовано за рахунок підприємств ризикової категорії, що задіяні у формуванні схемного податкового кредиту («транзитерів», «податкових ям»), у тому числі за ланцюгами поставки.

Результати опрацювання Ризиків з відповідним обґрунтуванням або інформація про їх відсутність відображаються у довідці у формі висновку (висновку).

Відповідно до пункту 3.3 вказаного Регламенту у разі встановлення Ризиків, за умови наявності підстав, визначених у статті 78 Кодексу, не пізніше тридцятого календарного дня від граничного терміну отриманнядеклараціїпо кожному окремому платнику підрозділом, що забезпечує контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних, фізичних осіб), при відсутності таких підрозділів - працівниками, які виконують такі функції, забезпечується складання доповідної записки на ім`я керівника органу державної податкової служби (або посадової особи, яка виконує його обов`язки) із зазначенням підстав для прийняття рішення про проведення позапланової виїзної (невиїзної) перевірки платника.

Рішення про доцільність проведення позапланової документальної виїзної (невиїзної) перевірки платника, яка проводиться з урахуванням рекомендацій, наведених у розділі 7 цього Регламенту, та у терміни, визначені статтею 82 Кодексу, приймається виключно керівником органу державної податкової служби (або посадовою особою, яка виконує його обов`язки) шляхом накладання відповідної резолюції з обов`язковим зазначенням дати прийняття такого рішення.

Таким чином, рішенню керівника органу державної податкової служби про доцільність проведення позапланової документальної виїзної (невиїзної) перевірки платника за наявності підстав для її проведення, визначених у статті 78 Кодексу, передує опрацювання кількості орієнтовних ризиків, притаманних суб`єкту господарювання, визначених пунктом 3.2 Регламенту, результати якого відображаються у довідці у формі висновку (висновку). У разі встановлення Ризиків забезпечується складання доповідної записки на ім`я керівника органу державної податкової служби.

При цьому вказані приписи Регламенту не передбачають необхідності оформлення акту камеральної перевірки як підстави чи передумови для прийняття рішення про необхідність призначення документальної позапланової перевірки.

Також суд не приймає до уваги тверджень позивача про відсутність у податкового органу підстав для призначення позапланової невиїзної документальної перевірки, визначених Переліком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 №1238, оскільки вказаною постановою затверджений Перелік підстав для проведення саме позапланової виїзної перевірки.

Щодо тверджень позивача про неотримання від податкового органу копій документів, суд зазначає таке.

Так, згідно з абзацом другим п.79.2 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться за умов вручення платнику податків (його представнику) у порядку визначеному ст. 42 Податкового кодексу України, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до ст.42 Податкового кодексу України платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки визначеної ст.200 Податкового кодексу України) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Судом встановлено, що 29.03.2023 ГУ ДПС у Волинській області на юридичну адресу ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 76А кв. 303) було направлено повідомлення № 78 від 28.03.2023 та Наказ № 570-п від 28.03.2023 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також запит про надання документів до документальної позапланової невиїзної перевірки №4035/6/03-20-07-02-06а, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вищезгаданий рекомендований лист було повернуто, з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання» - 01.05.2023.

Згідно правової позиції Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №160/17914/21, у якій суд зазначив, що Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

У постановах від 11 червня 2020 року по справі № 823/1606/17 та від 12 серпня 2021 року по справі № 640/3605/19 Верховний Суд застосував норми статті 42, пункту 79.2 статі 79 ПК України у правовідносинах, в яких спір стосувався правомірності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки як підстава позову про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Відповідно до встановленого судами попередніх інстанцій факту повернення за закінченням терміну зберігання поштою наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки, направленого на податкову адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням, Верховний Суд зробив висновок, що наказ був надісланий контролюючим органом в порядку, встановленому законом.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17, від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18.

Відтак відповідно до ст. 42 ПК України та правових висновків Верховного Суду документи направлені на юридичну адресу платника податків проте повернуті за закінченням терміну зберігання, вважаються врученими.

У п.78.7 ст.78 ПК України закріплено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, а також порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлюється у ст.ст.83, 85 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст.83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до ст.84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або ж іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

За правилами п.85.8 ст.85 ПК України, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки.

Положеннями пп.20.1.6 та 20.1.7 п.21.1 ст.21 ПК України визначено, що контролюючі органи, які передбачені у пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього ж Кодексу, мають право запитувати та вивчати підчас проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану із обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, а також отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Аналізуючи викладені вище правові норми в їх системному зв`язку, суд наголошує, що податковим законодавством чітко визначено порядок та процедуру їх проведення перевірок, зібрання та дослідження контролюючим органом необхідних даних та оформлення результатів перевірки.

Як слідує із декларації з ПДВ за лютий 2023 року, в рядку 19 та в рядку 21 декларації позивачем зазначено суму від`ємного значення в розмірі 3 058 512,00 грн. Актом перевірки встановлено, що на формування вказаного показника, серед іншого, вплинула сума від`ємного значення з ПДВ, зазначена в рядку 16.1 декларації як значення рядка 21 декларації за січень 2023 року.

Таким чином, перевірка достовірності показника рядка 16.1 декларації за лютий 2023 року має проводитись через оцінку показників рядка 21 рядка декларації з ПДВ за попередні звітні періоди (в яких цей показник наявний безперервно, починаючи з першого звітного періоду його виникнення, неохопленого документальною перевіркою).

Зважаючи на те, що перевіркою було встановлено, що вказаний показник наявний безперервно, для встановлення достовірності суми від`ємного значення ПДВ за лютий 2023 року контролюючий орган мав перевірити достовірність декларування підприємством показників як податкового кредиту, так і податкових зобов`язань за попередні звітні податкові періоди.

Докази того, що сума від`ємного значення ПДВ за січень 2023 року та попередні податкові періоди була предметом іншої документальної перевірки, у справі відсутні.

Вирішуючи дану справу, суд зазначає, що для здійснення об`єктивної, повної та точної перевірки в межах її предмету податковий орган правомірно здійснив перевірку сум від`ємного значення, задекларованого в попередніх періодах, з яких, зокрема, було сформовано показник за лютий 2023 року.

З урахуванням викладеного, доводи позивача про порушення податковим органом процедури проведення позапланової невиїзної документальної перевірки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи.

У той же час, з огляду на позицію контролюючого органу у даній справі, яка викладена в акті перевірки, у письмових заявах по суті справи, основним питанням у справі, пов`язаним з правомірністю винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення, є питання ненадання товариством усіх документів на підтвердження декларування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у розмірі 1 135 159,00 грн.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилами пункту 198.2 статті 198 ПК України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті198 ПК України).

Згідно п.201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів /послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів /послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (п 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Крім того, відповідно до п.200.2. ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХІV від 16.07.1999 р. (далі - Закон №996) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Як визначено у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Загальною підставою для винесення відповідачем оскаржуваного ППР стало ненадання позивачем витебовуваних документів, на підтвердження декларування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у розмірі 1 135 159,00 грн. В результаті чого було виявлено порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України.

Разом з тим, суд звертає увагу, що на підтвердження реальності господарських операцій до позовної заяви було надано зокрема копії: зовнішньоекономічного контракту №002/PT-02 від 26.10.2021 укладеного між позивачем та DERIVADA VARIAVEL UNIPESSOAL LDA, копії вантажно-митних декларацій, інвойсів, договорів купівлі-продажу, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, виписку за рахунком, платіжні інструкції (т.1, а.с.70-250, т.2 а.с.1-184), тобто копії первинних документів стосовно факту придбання та подальшої реалізації транспортних засобів у лютому 2023 року.

Суд зауважує, що господарські операції за вищевказаними договорами, зокрема, їх реальність, підтверджуються всіма необхідними первинними документами.

Доказів протилежного відповідачем не надано.

Водночас, слід ураховувати, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу.

Отже враховуючи зазначене, позивач не позбавлений можливості подати будь-які належні та допустимі докази безпосередньо до суду.

Зазначену правову позицію висловлено Верховним Судом в постановах від 07.12.2022 у справі № 200/6156/20-а, від 28.05.2019 року у справі № 816/2023/15, від 26.03.2019 року у справі № 812/8245/13-а, від 19.06.2018 року у справі № 826/7704/16.

Верховний Суд також неодноразово акцентував на тому, зокрема, у постановах від 02 грудня 2019 року у справі №826/13060/18, від 11 листопада 2020 року №320/1147/19, від 24 листопада 2020 року №813/3034/15, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Отже, надання податковому органу документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Податковим органом не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарської операції. Придбані товари необхідні для здійснення діяльності позивача та отримання останнім прибутку.

Водночас, як вже зазначалося судом, податкові накладні ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» по господарських операціях зареєстровані в ЄРПН, що є обов`язковою умовою включення сум ПДВ по цих накладних до складу податкового кредиту з ПДВ за відповідний період.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують реальність спірних господарських операцій позивача, у зв`язку з чим правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ у перевіряємому періоді.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Волинській області від 07.07.2023 №0088100701.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення позову.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як передбачено частиною 1 статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду ТОВ «ЛОГІТРЕЙН» сплатило судовий збір в сумі 18 730,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №17 від 09.02.2024 (а.с.38).

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 18 730,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІТРЕЙН» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 76А, код ЄДРПОУ 44430555) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 07.07.2023 №0088100701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІТРЕЙН» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 18 730,00 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський