Ухвала

від 08.04.2024 по справі 240/6833/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

08 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/6833/24

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспродтовар" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспродтовар" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми"Р" від 13.02.2024 №00029510701, ухвалене Головним управлінням ДПС у Житомирській області;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми "ПН" від 13.02.2024 №00029570701, ухвалене Головним управлінням ДПС у Житомирській області;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 13.02.2024 №00029550701, ухвалене Головним управлінням ДПС у Житомирській області;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 13.02.2024 №00029540701, ухвалене Головним управлінням ДПС у Житомирській області;

- визнати протиправним і скасуватиподаткове повідомлення рішення форми"П" від 13.02.2024 №00029530701, ухвалене Головним управлінням ДПС у Житомирській області;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 13.02.2024 №00029520701, ухвалене Головним управлінням ДПС у Житомирській області;

- визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2024 №00029672408;

- визнатипротиправниміскасуватирішення про застосування штрафних санкційвід 13.02.2024 №00029682408, ухвалене Головним управлінням ДПС у Житомирській області.

Ухвалою судді від 08.04.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспродтовар" залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Разом із позовною заявою, товариство подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспродтовар" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - форми "Р" від 13.02.2024 №00029510701; форми "ПН" від 13.02.2024 № 00029570701; форми "Р" від13.02.2024 №00029550701; форми "ПС" від 13.02.2024 №00029540701; форми "П" від13.02.2024 №00029530701; форми "ПС" від 13.02.2024 №00029520701; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2024 №00029672408; рішення про застосування штрафних санкцій від 13.02.2024 №00029682408, ухвалених Головним управлінням ДПС у Житомирській області, шляхом:

1) заборони Головному управлінню ДПС у Житомирській області вчиняти будь-які дії щодо реалізації перелічених вище рішень, зокрема:

-заборони вносити до Автоматизованої інформаційної системи Державної податкової служби відомостей щодо податкового боргу ТОВ "Транспродтовар" (код ЄДРПОУ 34817048),

-заборони оформляти та направляти ТОВ "Транспродтовар" податкові вимоги на підставі перелічених вище рішень,

-заборони стягувати грошові кошти із рахунків ТОВ "Транспродтовар" у фінансових установах на підставі перелічених вище рішень,

-заборони описувати майно ТОВ "Транспродтовар" у податкову заставу та реалізовувати на підставі перелічених вище рішень.

2) зупинення дії податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 13.02.2024 №00029510701; форми "ПН" від 13.02.2024 №00029570701; форми "Р" від 13.02.2024 №00029550701; форми "ПС" від 13.02.2024 №00029540701; форми "П" від 13.02.2024 №00029530701; форми "ПС" від 13.02.2024 №00029520701; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2024 №00029672408; рішення про застосування штрафних санкцій від 13.02.2024 №00029682408, ухвалених Головним управлінням ДПС у Житомирській області.

Аргументуючи підстави, які слугували для подання заяви про забезпечення позову, представник позивача вказав, що загальна сума податкових донарахувань згідно з оскаржуваними рішеннями становить 74 733 496 грн, та включає період 2017 рік - вересень 2021 року, а також штрафні санкції. Тобто, оскаржувані рішення передбачають одночасне стягнення із позивача податкових зобов`язань за майже п`ять років.

Вжиття відповідачем заходів щодо стягнення з позивача явно завищених і безпідставних податкових нарахувань та штрафних санкцій в такій значній сумі, зокрема, опис майна в податкову заставу, звернення стягнення на кошти, які знаходяться на банківських рахунках призведе до передчасного припинення фінансово-господарської діяльності позивача, неможливості сплати заробітної плати працівникам (штат із 10 працівників) та зрештою їх звільнення, неможливість виконати грошові зобов`язання перед десятками контрагентів. Крім того, внесення в Автоматизовану інформаційну систему Державної податкової служби (індивідуальну картку платника податків) записів про наявність податкового боргу призведе до списання поточних податкових платежів в рахунок оскаржуваних податкових нарахувань та виникнення заборгованості із поточних податкових зобов`язань із нарахуванням відповідних нових фінансових санкцій.Також, поширення даних Автоматизованої інформаційної системи про наявність податкового боргу у позивача через системи моніторингу типу Youcontrol i Contragent (Ligа 360) спричинить шкоду діловій репутації позивача та відмову від співпраці з боку багатьох контрагентів. Зауважує, що все це спричинить повну зупинку виробництва харчових продуктів, на якому спеціалізується підприємство-позивач, а також призведе до втрати робочих місць і зрештою до банкрутства підприємства позивача ще до того, як судовий спір про скасування оскаржуваних рішень буде остаточно вирішено судом.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, слід врахувати наступне.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, з викладених норм слідує, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності обставин визначених ч.2 ст.150 КАС України, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Зокрема, варто зазначити, що розглядати заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що існує реальна загроза істотного ускладнення виконання чи невиконання рішення суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Застосований судом захід забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Транспродтовар" звернулося до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові-повідомлення рішення, вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій.

У той час, звернувшись із заявою про забезпечення позову, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС у Житомирській області вчиняти будь-які дії щодо реалізації перелічених вище рішень, зокрема: вносити до Автоматизованої інформаційної системи Державної податкової служби відомостей щодо податкового боргу ТОВ "Транспродтовар", оформляти та направляти ТОВ "Транспродтовар" податкові вимоги на підставі перелічених вище рішень, стягувати грошові кошти із рахунків ТОВ "Транспродтовар" у фінансових установах на підставі перелічених вище рішень та описувати майно ТОВ "Транспродтовар" у податкову заставу та реалізовувати на підставі перелічених вище рішень.

Тобто, товариство просить забезпечити позов шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень.

Суд, дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, дійшов висновку про недоведеність позивачем існування, визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами (в даному випадку такі відсутні).

При цьому, слід відмітити, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Вказана позиція викладена у постанові від 28.03.2018 Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/521/17.

У питанні вжиття заходів забезпечення позову Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права, яка полягає в наступному: безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди й мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

Проте, суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Відтак, позивач як на підставу очевидності протиправних дій посилається на незаконність оскаржуваних рішень контролюючого органу.

Однак, суд вважає, що наведені позивачем обставини щодо очевидності протиправності рішення не є достатніми, безспірними та доведеними.

Разом із тим, сам факт подання позову не вказує про наявність ознак очевидної протиправності рішення відповідача, а тому не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Оцінити вказані підстави суд може під час розгляду справи.

В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких вона звернулася до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

В даному випадку висновок щодо очевидності протиправності оскаржуваних рішень суб`єктів владних повноважень може бути зроблений судом лише за результатами розгляду справи по суті.

А тому, у контексті наведеного слід відмітити, що забезпечення позову шляхом вказаним позивачем у поданій заяві, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Суд звертає увагу на те, що застосування такого заходу забезпечення позову, який просить позивач, є неможливим без дослідження усіх обставин справи, що в свою чергу, входить до предмету доказування у даній адміністративній справі.

Враховуючи співвідношення інтересу заявника, про захист якого він просить, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб, суд дійшов висновку, що обрані заявником заходи забезпечення позову не є співмірними із вимогами, які він висуває до відповідача.

Доводи позивача не доведені належними та допустимими доказами у спірних правовідносинах.

Наявність ознак протиправності прийнятого розпорядження відповідача може бути виявлена тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, під час розгляду справи по суті.

Тобто, висновок суду про правомірність чи протиправність оскаржуваних рішень, може бути викладено тільки у рішенні, прийнятому за наслідками розгляду справи.

Згідно з ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову.

Виходячи з наведеного, в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. 150-154, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспродтовар" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Єфіменко