Рішення

від 08.04.2024 по справі 280/1041/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року Справа № 280/1041/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» (далі - позивач) до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними дії Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» щодо несвоєчасного надання відповіді та відмові в задоволенні запиту на отримання публічної інформації Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» від 20.12.2023 №12/23-57.

Зобов`язати Акціонерне товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» надати достовірну, точну та повну інформацію на запит Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» від 20.12.2023 №12/23-57.

Позовну заяву подано та підписано представником позивача адвокатом Дашком А.А., на підтвердження повноважень наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1258324 від 29.01.2024.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Громадська організація «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» виступає від імені членів територіальної громади міста Дніпра, звернулись до громадської організації з метою встановлення відомостей про зміни розмірів санітарно-захисних зон місць видалення відходів. Позивачем направлено до Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» запит на отримання публічної інформації від 20.12.2023. Незважаючи на звернення позивача з запитом на отримання публічної інформації, відповідачем, всупереч вимог чинного законодавства України, не надано достовірну, точну та повну інформацію, чим порушуються права позивача на доступ до публічної інформації. Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція», як суб`єкт господарювання, що прирівнюється до розпорядників публічної інформації, зокрема, щодо інформації про стан довкілля та іншої інформації, що становить суспільний інтерес повинен надавати зазначену інформацію на запити. Запитувана позивачем відповідно до запиту від 20.12.2023 №12/23-57 інформація стосується стану довкілля, є інформацією, що становить суспільний інтерес та перебуває у володінні саме Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» є розпорядником такої інформації, а також належним відповідачем у спорі з цього приводу. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач позов не визнав, 13 березня 2024 року подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує з наступних підстав. В п. 1 запиту позивач просив надати копії документів наданих Відокремленим підрозділом «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», що були для проведення експертизи «Обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для території рекультивованого золошлаковідвалу та діючого шлаконакопичувача в протоці р. Шиянка відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», розташованого за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Самарський район, вул. Халхінгольська, 7. Відповідач зазначає, що позивач не звертався із запитом до відповідача, а скерував цей запит до філії (відокремленого структурного підрозділу). Відокремлений підрозділ «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» не є розпорядником інформації в розумінні ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не є спеціальним структурним підрозділом з питань забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації в розумінні ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Інформація що стосується розміру санітарно-захисної зона не є інформацією саме про стан складових, компонентів довкілля. Запитувана інформація, що викладена за текстом запиту, являється критичною технологічною інформацією, яка відповідно до ч.1, 3 ст. 19-1 Закону України «Про інформацію», п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» є інформацією з обмеженим доступом та не являється інформацією про стан довкілля в розумінні ст.13 Закону України «Про інформацію». Відповідь на запит надана в межах 5-денного строку, як того вимагає ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Відокремлений підрозділ «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» є об`єктом критичної інфраструктури та є важливим для національної безпеки та оборони, порушення функціонування якого може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам, підлягає особливому захисту в умовах воєнного стану, а з метою недопущення посягань на стійкість критичної інфраструктури передбачено низку обмежень, в тому числі й у відношенні до громадських організацій. Запитувана інформація становить конфіденційну інформацію, зачіпає суспільні відносини, що належать до однієї з найвищих категорій, та пов`язана із захистом національної безпеки. У відповіді ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС було зазначено, що обмеження розповсюдження інформації зумовлено інтересами національної безпеки, адже захист критичної інфраструктури є складовою частиною забезпечення національної безпеки України. Відповідач зазначає, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом, адже містить місця розташування енергетичного обладнання, геодезичні, топографічні та картографічні матеріали, а також дані топографо-геодезичної та картографічної продукції, за допомогою якої можна ідентифікувати точні географічні координати окремих елементів об`єкта критичної інфраструктури, по обсягах золошлаковідвалу можна визначити обсяг споживання енергообладнанням вугілля, інформація розкриває дані про окремі технічні спроможності підприємства. ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС правомірно відмовила в наданні інформації з обмеженим доступом з використанням «трискладового тексту». Надання «чутливої інформації» порушує справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої громадської організації, робить вразливими інтереси національної безпеки, добробуту та здоров`я і життя людей та не повинно бути допущене в умовах воєнного стану. Відповідач просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

12.03.2024 відповідачем подано до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач в обґрунтування заяви зазначає: справа належить до категорії, пов`язаної із захистом національної безпеки, справа становить значний суспільний інтерес, справа вимагає розширення кола учасників та вирішення питання про залучення в справу Служби безпеки України, справа потребує збирання та дослідження додаткових доказів. Відповідач просить суд розглядати справу у загальному позовному провадженні.

12.03.2024 від Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до суду надійшло клопотання про залучення на стороні відповідача третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у якому просить залучити на стороні відповідача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області. Відповідач повідомляє, що рішення суду у справі може вплинути на обов`язки СБУ, визначені ст. 24 Закону України «Про Службу безпеки України» у збереженні інформації, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України та здійснювати профілактику порушень у сфері державної безпеки.

14.03.2024 позивач подав до суду заяву та просить залишити заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без задоволення.

Позивач надав до суду 14.03.2024 заяву щодо заперечення на клопотання про залучення на стороні відповідача третьої особи. Позивач зазначає, що представник відповідача не обґрунтував припущення, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, та існування між АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» та Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, певних правовідносин (прав і обов`язків), які за наслідками вирішення справи можуть змінитися або припинитися, або якщо на підставі рішення суду між стороною і третьою особою виникнуть нові правовідносини (права і обов`язки). Позивач просить залишити клопотання про залучення на стороні відповідача третьої особи без задоволення.

Ухвалою суду від 15 березня 2024 року у задоволенні клопотання відповідача про залучення на стороні відповідача третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області, - відмовлено. У задоволенні заяви відповідача розгляд справи загальному позовному провадженні, - відмовлено.

Позивач надав до суду 04 квітня 2024 року відповідь на відзив. Позивач з приводу тверджень, що запитувана інформація не є публічною та відповідач не є розпорядником інформації зазначає, запитувана позивачем інформація стосується стану довкілля, є інформацією, становить суспільний інтерес та перебуває у володінні саме Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» є розпорядником такої інформації, а також належним відповідачем у спорі з цього приводу. Відповідачем направлено відповідь 02.01.2024 чим порушено ч.2 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Відповідач зазначає, що Придніпровська теплова електрична станція є об`єктом критичної інфраструктури та є важливим для національної безпеки та оборони, порушення функціонування якого може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам, при цьому не зазначає жодну норму права, яка прямо передбачає обмеження, чи заборони надання інформації згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації». Законодавство не передбачає жодних особливих норм обмеження доступу до публічної інформації в умовах воєнного стану. Згідно з частиною 2 ст. 28 Закону України «Про критичну інфраструктуру» встановлює що, доступ до інформації у сфері захисту критичної інфраструктури для реалізації громадського нагляду здійснюється у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», та може бути обмежений виключно Законом України «Про державну таємницю». Відповідач до відзиву не долучає жодного внутрішнього нормативного чи розпорядчого документу, яким конкретно інформація кваліфікована як конфіденційна Положення про комерційну таємницю від 21.01.2011 суперечить приписам ст.13 та 21 Закону України «Про інформацію», а відтак його не можна брати до уваги. Відповідач жодним чином не обґрунтовує, як забезпечення обороноздатності та військова агресія рф проти України може впливати на обмеження доступу до інформації про розміри санітарно-захисної зони для території рекультивованого золошлаковідвалу та діючого шлаконакопичувача в протоці р. Шиянка. Відповідач жодним чином не обґрунтовує, яким чином обмеження інформації про місця розміщення золошлакових відходів забезпечують захищеності критичної інфраструктури.

04 квітня 2024 року до суду повторно надійшло від Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» клопотання про залучення на стороні відповідача третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у якому просить залучити на стороні відповідача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області. Відповідач повідомляє, що рішення суду у справі може вплинути на обов`язки СБУ, визначені ст. 24 Закону України «Про Службу безпеки України» у збереженні інформації, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України та здійснювати профілактику порушень у сфері державної безпеки.

04 квітня 2024 року відповідачем повторно подано до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач в обґрунтування заяви зазначає: справа належить до категорії, пов`язаної із захистом національної безпеки, справа становить значний суспільний інтерес, справа вимагає розширення кола учасників та вирішення питання про залучення в справу Служби безпеки України, справа потребує збирання та дослідження додаткових доказів. Відповідач просить суд розглядати справу у загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року у задоволенні клопотання відповідача про залучення на стороні відповідача третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області, - відмовлено. У задоволенні заяви відповідача розгляд справи загальному позовному провадженні, - відмовлено.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

20.12.2023 Громадська організація «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» звернулась до Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» з запитом на отримання публічної інформації. В цьому запиті позивач повідомив, що згідно отриманої інформації від Держпродспоживслужби за результатами проведеної експертизи «Обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для території рекультивованого золошлаковідвалу та діючого шлаконакопичувача в протоці р. Шиянка відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», розташованого за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Самарський район, вул. Халхінгольська, 7» було виготовлено висновок та протоколи експертизи від 18.06.2018 № 602-123-20-4/ 26721. Держпродспоживслужбою повідомлено, що копію відповідного висновку та протоколів може надати власник такого висновку, тобто - ВП «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго». Отримана інформація буде використана виключно в цілях захисту прав членів громадської організації, що проживають у місії Дніпрі (зокрема на житловому масиві Придніпровськ). Цим запитом не витребовується будь-які графічні матеріали на об`єкт ВП "ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС" ПАТ ДТЕК "ДНІПРОЕНЕРГО".

В поданому запиті позивач просив:

1. Надати копії документів, наданих ВП "ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС" ПАТ ДТЕК "ДНІПРОЕНЕРГО" для проведення експертизи «Обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для території рекультивованого золошлаковідвалу та діючого шлаконакопичувача в протоці р. Шиянка відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», розташованого за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, Самарський район, вул. Халхінгольська, 7» (за результатами виготовлено висновок та протоколи експертизи від 18.06.2018 № 602-123-20-4/26721);

2. Надати копію примірника висновку та протоколу державної санітарно- епідеміологічної експертизи від 18.06.2018 № 602-123-20-4/26721 на об`єкт експертизи: «Обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для території рекультивованого золошлаковідвалу та діючого шлаконакопичувача в протоці р. Шиянка Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», розташованого за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Самарський район, вул, Халхінгольська, 7»;

3. Надані копії примірників висновку та протоколів державної санітарно- епідеміологічної експертизи на інші об`єкти санітарно-захисної зони, що відносяться до територій відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

02 січня 2024 року листом Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» про надання інформації, повідомлено наступне. ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС входить до складу АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», основним видом діяльності якого є виробництво електричної та теплової енергії. ТЕС є безальтернативним джерелом електропостачання для жителів та підприємств міста Дніпро, забезпечуючи теплом та водою частину м. Дніпро. Незважаючи на надскладні умови роботи в умовах триваючої збройної агресії рф, ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС вживає всіх можливих заходів щодо здійснення сталої виробничої діяльності з метою забезпечення життєдіяльності населення, функціонування стратегічних військових та цивільних об`єктів, а також промисловості Дніпровського регіону, здійснюючи свою діяльність на підставі відповідних дозвільних документів та із дотриманням вимог законодавства України. Розмір санітарно-захисної зони для ТЕС знаходиться в межах фактичного розміру санітарно- захисної зони, яка склалась в районі розташування підприємства та відповідає чинному законодавству, зокрема Державним санітарним правилам планування та забудови населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173.

Що стосується надання запитуваних матеріалів зазначено про наступне. ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС є об`єктом критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, правові та організаційні засади функціювання яких визначено Законом України «Про критичну інфраструктуру», як складової законодавства у сфері національної безпека. Так, з метою забезпечення обороноздатності держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, наразі встановлені відповідні обмеження розповсюдження інформації щодо об`єктів інфраструктури паливно-енергетичного комплексу. У зв`язку із зазначеним та задля забезпечення захищеності критичної інфраструктури з метою безперервності її роботи, цілісності і стійкості, ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС об`єктивно позбавлена можливості надати документи, які містять інформацію про об`єкти ТЕС, у т.ч. на яких вони графічно зображені.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо несвоєчасного надання відповіді та відмові в задоволенні запиту на отримання публічної інформації, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Суд тлумачить підстави для звернення з позовом до суду для захисту охоронюваного законом інтересу у сфері належного функціонування природних екосистем в світлі гарантій, закріплених в Орхуській конвенції - міжнародному договорі, який встановив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах.

Орхуська конвенція ратифікована Законом України №832-ХІV від 06.07.1999, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

Водночас відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Приписи нормативно-правових актів усіх рівнів щодо принципів, правил, вимог, обов`язків різноманітних суб`єктів, що стосуються утримання диких тварин, на усіх правових титулах (в усіх формах власності чи користування), в неволі чи в напіввільних умовах, є "національним законодавством, що стосується навколишнього середовища" у значенні пункту 3 статті 9 Орхуської конвенції. Порушення приписів цих нормативно-правових актів може бути предметом судового оскарження відповідно до статті 9 Орхуської конвенції.

З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.

Відтак право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №120/2553/19-а.

За визначенням ст.1 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Згідно зі ст. 3 Закону № 2939-VІ, право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5)здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6)юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VІ, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Положеннями ст. 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Відповідно до частини другої, третьої статі 13 Закону № 2939-VI до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, юридичних осіб публічного права з числа розпорядників інформації, визначених у пункті 5 частини першої цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині надання відповідної інформації за запитами.

Пунктом 6 частини першої статі 14 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

У відповідності до частини першої, другої статті 20 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Відповідно до ст. 22 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Як встановлено судом, листом Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» відмовлено у наданні інформації на запит позивача. Підставою у листі визначено: «з метою забезпечення обороноздатності держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, наразі встановлені відповідні обмеження розповсюдження інформації щодо об`єктів інфраструктури паливно-енергетичного комплексу. У зв`язку із зазначеним та задля забезпечення захищеності критичної інфраструктури з метою безперервності її роботи, цілісності і стійкості, ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС об`єктивно позбавлена можливості надати документи, які містять інформацію про об`єкти ТЕС, у т.ч. на яких вони графічно зображені».

При цьому, суд не приймає, доводи відповідача про те, що Відокремлений підрозділ «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» не є розпорядником запитуваної інформації, оскільки у відповідача в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» повинна перебувати зазначена інформація, яка стосується діяльності відокремленого підрозділу згідно Положенню про Відокремлений підрозділ «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 28.07.2014 №29.

Частиною 2 ст.6 Закону №2939-VI передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Звідси слідує, що юридично значимими факторами у процедурі обігу інформації (тобто критеріями запровадження обмежень) є: 1) публічний інтерес у забезпеченні недоторканності інформації (національна безпека, територіальна цілісність, громадський порядок, запобігання заворушенням, запобігання кримінальним правопорушенням, охорона здоров`я населення, захист репутації, збереження конфіденційності, авторитет правосуддя, неупередженість правосуддя); 2) рівень загрози реального настання ймовірної шкоди та межа істотності ймовірної шкоди; 3) баланс між наслідками ситуації/випадку нерозголошення інформації та наслідками ситуації/випадку поширення інформації в аспекті значення інформації для суспільства.

Тобто, запровадження обмеження доступу до конкретної інформації повинно відбуватись за обов`язкового дотримання умов ч.2 ст.6 Закону України №2939-VI та з урахуванням фізичної змоги надання інформації у знеособленій формі та у частині документа.

При цьому, суд звертає увагу, що запитувана позивачем інформація стосувалась документів щодо джерел, факторів, які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Так, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII), визначено кожний громадянин України має право на вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом. (п. е ст. 9 Закону № 1264-XII)

Відповідно до статті 25 Закон № 1264-XII інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:

стан навколишнього природного середовища чи його об`єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;

біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об`єктами навколишнього природного середовища;

джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей;

загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об`єкти та здоров`я людей;

екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;

витрати, пов`язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Основними джерелами такої інформації є дані моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстри, автоматизовані бази даних, архіви, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, окремими посадовими особами.

Як зазначено у запиті позивача отримана інформація буде використана виключно в цілях захисту прав членів громадської організації, що проживають у місії Дніпрі (зокрема на житловому масиві Придніпровськ). Цим запитом не витребовується будь-які графічні матеріали на об`єкт ВП "ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС" ПАТ ДТЕК "ДНІПРОЕНЕРГО".

Таким чином, доводи відповідача про те, що позивач не зазначив з якою саме метою збирається інформація не є обґрунтованими.

Також, суд звертає увагу, що у наданій відповіді на запит та у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено про неможливість надання документів, які містять інформацію про об`єкти ТЕС, у т.ч. на яких вони графічно зображені.

Однак у поданому запиті позивачем зазначалось, що цим запитом не витребовується будь-які графічні матеріали на об`єкт ВП "ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС" ПАТ ДТЕК "ДНІПРОЕНЕРГО".

Як встановлено, у ч. 8 ст. ст.6 Закону №2939-VI обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Разом з тим, у наданій відповіді на запит відповідачем не вказано про обмеження доступу до інформації, яка зазначена у запитуваних документах, а саме: копії документів, наданих ВП "ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС" ПАТ ДТЕК "ДНІПРОЕНЕРГО" для проведення експертизи «Обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для території рекультивованого золошлаковідвалу та діючого шлаконакопичувача в протоці р. Шиянка відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», розташованого за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, Самарський район, вул. Халхінгольська, 7» (за результатами виготовлено висновок та протоколи експертизи від 18.06.2018 № 602-123-20-4/ 26721); копія примірника висновку та протоколу державної санітарно- епідеміологічної експертизи від 18.06.2018 № 602-123-20-4/26721 на об`єкт експертизи: «Обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для території рекультивованого золошлаковідвалу та діючого шлаконакопичувача в протоці р. Шиянка Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», розташованого за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Самарський район, вул, Халхінгольська, 7»; копії примірників висновку та протоколів державної санітарно- епідеміологічної експертизи на інші об`єкти санітарно-захисної зони, що відносяться до територій відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

Також, у відзиві відповідач зазначає, що запитувана інформація становить конфіденційну інформацію.

Таке твердження відповідача не підтверджено жодними доказами та прямо суперечить положенням ч. 1 ст. 7 Закону №2939-VI, згідно якого, конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Як вже зазначено вище судом, у ч. 2 ст. 13 цього Закону вказана, зокрема, інформація про стан довкілля.

Суд зазначає, що якщо вказані запитувані документи містять графічні матеріали або інформацію з обмеженим доступом, відповідач повинен був у відповідності до положень ч. 8 ст.6 Закону №2939-VI надати для ознайомлення інформацію, доступ до якої необмежений.

Відповідачем таких дій не здійснено, запит позивача по суті порушеного питання не розглянутий у порядку та в строк визначеному чинним законодавством.

Так, для надання відповіді щодо запиту на інформацію, що стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, встановлений строк - не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що запит отриманий відповідачем 26.12.2023, відповідь надана відповідачем 02.01.2024, тобто не у строк встановлений ч. 2 ст. 20 Закону №2939-VI.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що надання «чутливої інформації» порушує справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої громадської організації, робить вразливими інтереси національної безпеки, добробуту та здоров`я і життя людей та не повинно бути допущене в умовах воєнного стану.

Суд враховує, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у подальшому, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).

Частиною 10 ст. 9 Закону № 389-VIII передбачено, що у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання".

Винятків щодо обмеження доступу до інформації щодо стану довкілля у період дії воєнного стану Закон № 389-VIII не містить.

Відмовляючи у наданні інформації відповідач у листі також посилався на те, що ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС є об`єктом критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, правові та організаційні засади функціювання яких визначено Законом України «Про критичну інфраструктуру», як складової законодавства у сфері національної безпека.

Відповідно до преамбули Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 № 1882-IX (далі - Закон № 1882-IX) цей Закон визначає правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки.

Не є спірним віднесення відповідача до об`єктів критичної інфраструктури та відповідність встановленим ч. 2 ст. 8 Закону № 1882-IX критеріям, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.

При цьому, положеннями статті 28 Закону № 1882-IX передбачене право громадського нагляду у сфері захисту критичної інфраструктури реалізується громадянами України через громадські об`єднання, членами яких вони є, через депутатів місцевих рад, особисто шляхом звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до державних органів у порядку, встановленому Конституцією України, Законом України "Про громадські об`єднання" та іншими законами України, участі у діяльності громадських рад при органах, що формують та забезпечують реалізацію державної політики у сфері забезпечення захисту критичної інфраструктури, проведення незалежного аудиту їх діяльності, право доступу до публічної частини звіту щодо забезпечення захисту об`єктів критичної інфраструктури.

Доступ до інформації у сфері захисту критичної інфраструктури для реалізації громадського нагляду здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", та може бути обмежений виключно Законом України "Про державну таємницю".

Таким чином, при розгляді запиту позивача відповідач повинен керуватись положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» та здійснити розгляд запиту у порядку передбаченому саме цим спеціальним Законом.

Враховуючи вищенаведене, оскільки судом встановлено, що відповідачем протиправно відмовлено в задоволенні запиту на отримання публічної інформації, належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання Акціонерне товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» повторно розглянути запит Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» від 20.12.2023 №12/23-57 та надати достовірну, точну та повну інформацію у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору у розмірі 3028,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

У позовній заяві зазначено про витрати на правничу допомогу 20000 грн (копія договору та акти наданих послуг будуть надані згодом).

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи не надано жодних документів.

При цьому, позовна заява не містить жодних посилань на неможливість подання доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу до ухвалення рішення суду, як і не містить інформації про те, що такі докази будуть надані позивачем після ухвалення рішення суду.

Суд бере до уваги, що в силу абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже позивач зобов`язаний був у визначений процесуальним законом строк надати суду відповідну заяву та докази.

Водночас, справа розглянута в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, в письмовому проваджені не передбачена така частина судового засідання як судові дебати.

Позивач був обізнаний про те, що справа буде розглянута в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Оскільки при розгляді справи в письмовому проваджені не передбачена така частина судового засідання як судові дебати, то позивач мав подати докази щодо витрат на правничу допомогу до ухвалення рішення.

Однак таких доказів позивач своєчасно не надав.

Більш того, після отримання ухвали про відкриття спрощеного провадження, позивач також не надав до суду заяви про те, що будуть надані докази понесення витрат на правничу допомогу.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» щодо несвоєчасного надання відповіді та відмові в задоволенні запиту на отримання публічної інформації Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» від 20.12.2023 №12/23-57.

Зобов`язати Акціонерне товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» надати достовірну, точну та повну інформацію на запит Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» від 20.12.2023 №12/23-57 у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на користь Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Громадська організація «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» (вул.Лермонтова, буд. 3, кв. 44, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50002; код ЄДРПОУ 43422796),

Відповідач Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» (вул. Добролюбова, буд.20, м.Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 00130872) в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» (вул. Гаванська, буд. 1, м.Дніпро, 49112; код ЄДРПОУ 38024604).

Повне судове рішення складено 08.04.2024.

Суддя Б.В. Богатинський