Постанова

від 07.08.2024 по справі 280/1041/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1041/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року (суддя Богатинський Б.В., повне судове рішення складено 08 квітня 2024 року) в справі № 280/1041/24 за позовом Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в особі відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» (далі - громадська організація) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в особі відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» (далі - АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в особі ВП Придніпровська ТЕС) про визнання протиправними дій щодо несвоєчасного надання відповіді та відмові в задоволенні запиту на отримання публічної інформації від 20 грудня 2023 року №12/23-57; зобов`язання надати достовірну, точну та повну інформацію на запит від 20 грудня 2023 року №12/23-57.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» щодо несвоєчасного надання відповіді та відмові в задоволенні запиту на отримання публічної інформації Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» від 20 грудня 2023 року №12/23-57.

Зобов`язано Акціонерне товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» надати достовірну, точну та повну інформацію на запит Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» від 20 грудня 2023 року №12/23-57 відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Звертає увагу, що частина запитуваних документів не є публічною інформацією у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а відповідач не є розпорядником запитуваної інформації.

Позивач не звертався із запитом до відповідача, а скерував запит до філії (відокремленого підрозділу), відповідач як юридична особа про запит не повідомлений.

Відповідь на запит відокремленим підрозділом направлений запитувачу інформації засобами поштового зв`язку, проте не отриманий позивачем (поштове відправлення повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання»).

Запитувана інформація не є інформацією про стан довкілля, належить до інформації з обмеженим доступом, адже містить інформацію про опис технологічного процесу роботи ДТЕК Придніпровська ТЕС, тому копії документів, наданих для проведення експертизи, становлять інформацію з обмеженим доступом, а інформація про розмір санітарно-захисної зони не є інформацією про стан складових компонентів довкілля.

Судом першої інстанції не враховано лист Міністерства енергетики України від 30 березня 2022 року № 25/1.3-24.1-4012, яким рекомендовано не поширювати певну інформацію.

Відповідно до постанови НКРЕКП № 349 від 26 березня 2022 року на вебсайтах ліцензіатів повинен бути закритий доступ до інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Судом першої інстанції не надана оцінка факту надання додаткового обґрунтування позивачем у запереченнях проти клопотань та заяв відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 грудня 2023 року Громадська організація «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» звернулась до Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» з запитом на отримання публічної інформації.

В цьому запиті позивач повідомив, що згідно з отриманою інформацією від Держпродспоживслужби за результатами проведеної експертизи «Обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для території рекультивованого золошлаковідвалу та діючого шлаконакопичувача в протоці р. Шиянка відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», розташованого за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Самарський район, вул. Халхінгольська, 7» виготовлено висновок та протоколи експертизи від 18 червня 2018 року № 602-123-20-4/26721. Держпродспоживслужбою повідомлено, що копію відповідного висновку та протоколів може надати власник такого висновку, тобто ВП «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго». Отримана інформація буде використана виключно в цілях захисту прав членів громадської організації, що проживають у місті Дніпрі (зокрема на житловому масиві Придніпровськ). Цим запитом не витребовується будь-які графічні матеріали на об`єкт ВП "ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС" ПАТ ДТЕК "ДНІПРОЕНЕРГО".

В поданому запиті позивач просив:

1. Надати копії документів, наданих ВП "ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС" ПАТ ДТЕК "ДНІПРОЕНЕРГО" для проведення експертизи «Обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для території рекультивованого золошлаковідвалу та діючого шлаконакопичувача в протоці р. Шиянка відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», розташованого за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Самарський район, вул. Халхінгольська, 7» (за результатами виготовлено висновок та протоколи експертизи від 18.06.2018 № 602-123-20-4/26721);

2. Надати копію примірника висновку та протоколу державної санітарно- епідеміологічної експертизи від 18 червня 2018 року № 602-123-20-4/26721 на об`єкт експертизи: «Обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для території рекультивованого золошлаковідвалу та діючого шлаконакопичувача в протоці р. Шиянка Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», розташованого за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Самарський район, вул, Халхінгольська, 7»;

3. Надані копії примірників висновку та протоколів державної санітарно- епідеміологічної експертизи на інші об`єкти санітарно-захисної зони, що відносяться до територій відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

02 січня 2024 року листом Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» про надання інформації, повідомлено наступне. ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС входить до складу АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», основним видом діяльності якого є виробництво електричної та теплової енергії. ТЕС є безальтернативним джерелом електропостачання для жителів та підприємств міста Дніпро, забезпечуючи теплом та водою частину м. Дніпро. Не зважаючи на надскладні умови роботи в умовах триваючої збройної агресії РФ, ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС вживає всіх можливих заходів щодо здійснення сталої виробничої діяльності з метою забезпечення життєдіяльності населення, функціонування стратегічних військових та цивільних об`єктів, а також промисловості Дніпровського регіону, здійснюючи свою діяльність на підставі відповідних дозвільних документів та із дотриманням вимог законодавства України. Розмір санітарно-захисної зони для ТЕС знаходиться в межах фактичного розміру санітарно- захисної зони, яка склалась в районі розташування підприємства та відповідає чинному законодавству, зокрема Державним санітарним правилам планування та забудови населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173.

Що стосується надання запитуваних матеріалів зазначено про наступне. ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС є об`єктом критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, правові та організаційні засади функціювання яких визначено Законом України «Про критичну інфраструктуру» як складової законодавства у сфері національної безпеки. Так, з метою забезпечення обороноздатності держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України встановлені відповідні обмеження розповсюдження інформації щодо об`єктів інфраструктури паливно-енергетичного комплексу. У зв`язку із зазначеним та задля забезпечення захищеності критичної інфраструктури з метою безперервності її роботи, цілісності і стійкості, ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС об`єктивно позбавлена можливості надати документи, які містять інформацію про об`єкти ТЕС, у т.ч. на яких вони графічно зображені.

Суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи відповідача, що ВП «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» не є розпорядником запитуваної інформації, оскільки у відповідача в особі ВП «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» повинна перебувати зазначена інформація, яка стосується діяльності відокремленого підрозділу згідно з Положенням про ВП «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 28 липня 2014 року №29.

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу, шо у наданій відповіді на запит відповідачем не вказано про обмеження доступу до інформації, яка зазначена у запитуваних документах, а твердження відповідача, що запитувана інформація становить конфіденційну інформацію, не підтверджено жодними доказами та прямо суперечить положенням ч. 1 ст. 7 Закону №2939-VI.

Якщо запитувані документи містять графічні матеріали або інформацію з обмеженим доступом, відповідач повинен був відповідно до положень ч. 8 ст.6 Закону №2939-VI надати для ознайомлення інформацію, доступ до якої необмежений, проте відповідачем таких дій не здійснено, запит позивача по суті порушеного питання не розглянутий у порядку та в строк визначеному чинним законодавством.

Запит отриманий відповідачем 26 грудня 2023 року, відповідь на запит надана відповідачем 02 січня 2024, тобто із порушенням строку, встановленого ч. 2 ст. 20 Закону №2939-VI (48 годин з моменту отримання запиту).

Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено в задоволенні запиту на отримання публічної інформації, а належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання позивача повторно розглянути запит Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» від 20 грудня 2023 року №12/23-57 та надати достовірну, точну та повну інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20 грудня 2023 року громадська організація звернулась до ВП Придніпровська ТЕС із запитом про надання публічної інформації, в якій просило надати наступне:

1) копії документів, наданих ВП Придніпровська ТЕС для проведення експертизи «Обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для території рекультивованого золошлаковідвалу та діючого шлаконакопичувача в протоці р. Шиянка, розташованого за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Самарський район, вул. Халхінгольська, 7» (за результатами виготовлено висновок та протоколи експертизи від 18 червня 2018 року № 602-123-20-4/26721);

2) копію примірника висновку та протоколу державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 18 червня 2018 року № 602-123-20-4/26721 на об`єкт експертизи: «Обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для території рекультивованого золошлаковідвалу та діючого шлаконакопичувача в протоці р. Шиянка Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», розташованого за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Самарський район, вул, Халхінгольська, 7»;

3) копії примірників висновку та протоколів державної санітарно-епідеміологічної експертизи на інші об`єкти санітарно-захисної зони, що відносяться до територій відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

У запиті зауважено, що громадською організацією не витребовуються будь-які графічні матеріали на об`єкт ВП Придніпровська ТЕС.

ВП Придніпровська ТЕС листом від 02 січня 2024 року повідомило громадську організацію, зокрема, про те, що розмір санітарно-захисної зони для ТЕС знаходиться в межах фактичного розміру санітарно-захисної зони, яка склалась в районі розташування підприємства та відповідає чинному законодавству, зокрема Державним санітарним правилам планування та забудови населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173; ВП Придніпровська ТЕС є об`єктом критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, правові та організаційні засади функціювання яких визначено Законом України «Про критичну інфраструктуру» як складової законодавства у сфері національної безпеки. З метою забезпечення обороноздатності держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України встановлені відповідні обмеження розповсюдження інформації щодо об`єктів інфраструктури паливно-енергетичного комплексу. У зв`язку із зазначеним та задля забезпечення захищеності критичної інфраструктури з метою безперервності її роботи, цілісності і стійкості, ВП Придніпровська ТЕС об`єктивно позбавлена можливості надати документи, які містять інформацію про об`єкти ТЕС, у тому числі на яких вони графічно зображені.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання дотримання відповідачем законодавства про доступ для публічної інформації.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, регулює Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі Закон № 2939-VI), відповідно до статті 1 якого публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (пункт перший частини першої статті 3, пункт другий частини першої статті 5 Закону № 2939-VI).

Відповідно до статті 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Частиною другою статті 13 Закону № 2939-VI встановлено, що до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 2939-VІ на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, юридичних осіб публічного права з числа розпорядників інформації, визначених у пункті 5 частини першої цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині надання відповідної інформації за запитами.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша статті 20 Закону № 2939-VI).

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту (частина друга статті 20 Закону № 2939-VI).

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

В цьому випадку запит про надання інформації стосувався питання стану довкілля.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Міжнародним договором, яким встановлені зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, є Орхуська конвенція, яка ратифікована Законом України №832-ХІV від 06 липня 1999 року та є частиною національного законодавства.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

За положеннями Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Приписи нормативно-правових актів усіх рівнів щодо принципів, правил, вимог, обов`язків різноманітних суб`єктів, що стосуються утримання диких тварин, на усіх правових титулах (в усіх формах власності чи користування), в неволі чи в напіввільних умовах, є "національним законодавством, що стосується навколишнього середовища" у значенні пункту 3 статті 9 Орхуської конвенції. Порушення приписів цих нормативно-правових актів може бути предметом судового оскарження відповідно до статті 9 Орхуської конвенції.

З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.

ВП Придніпровська ТЕС відмовлено громадській організації у наданні запитуваної інформації виключно з підстав встановлення обмежень на розповсюдження інформації щодо об`єктів інфраструктури паливно-енергетичного комплексу, при цьому вказано про неможливість надання документів, які містять інформацію про об`єкти ТЕС, у тому числі на яких вони графічно зображені.

В апеляційній скарзі відповідач також звертає увагу на те, що частина запитуваних документів не є публічною інформацією у розумінні Закону № 2939-VІ, запитувана інформація не є інформацією про стан довкілля, належить до інформації з обмеженим доступом, адже містить інформацію про опис технологічного процесу роботи ДТЕК Придніпровська ТЕС, тому копії документів, наданих для проведення експертизи, становлять інформацію з обмеженим доступом, а інформація про розмір санітарно-захисної зони не є інформацією про стан складових компонентів довкілля.

Надаючи оцінку таким доводам відповідача, суд враховує наступне.

Статтею 6 Закону № 2939-VІ визначено перелік публічної інформації з обмеженим доступом, відповідно до частин першої якої інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Згідно з частиною другою цієї статті обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

За положеннями частини восьмої статті 6 Закону № 2939-VІ обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Отже, обмеження доступу до конкретної інформації повинно відбуватись із дотриманням умов, передбачених частиною другою статті 6 Закону України №2939-VI, та з урахуванням фізичної змоги надання інформації у знеособленій формі та у частині документа.

Запитувана позивачем інформація стосувалась документів щодо джерел, факторів, які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Статтею 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII) визначено, що кожний громадянин України має право на вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом.

Відповідно до статті 25 Закон № 1264-XII інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:

стан навколишнього природного середовища чи його об`єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;

біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об`єктами навколишнього природного середовища;

джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей;

загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об`єкти та здоров`я людей;

екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;

витрати, пов`язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Основними джерелами такої інформації є дані моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстри, автоматизовані бази даних, архіви, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, окремими посадовими особами.

Враховуючи, що громадською організацією запитувалась інформація та документи, які стосувались підстав та результатів проведення державних санітарно-епідеміологічних експертиз щодо обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для території рекультивованого золошлаковідвалу та діючого шлаконакопичувача, тобто об`єктів, на яких зберігаються відходи, інших об`єктів санітарно-захисної зони ТЕС, подання запиту пов`язане із захистом прав членів громадської організації, які проживають на території житлового масиву Придніпровськ, тому доходить до висновку, що запитувана інформація є інформацією про стан довкілля та є публічною інформацією у розумінні Закону № 2939-VІ.

Суд звертає увагу, що якщо запитувана інформація містить інформацію про опис технологічного процесу роботи ТЕС або іншу інформацію, яку можливо віднести до інформації з обмеженим доступом, відповідач мав надати громадській організації інформацію, доступ до якої необмежений.

При цьому громадська організація у запиті підкреслила, що нею не запитуються будь-які графічні матеріали.

Посилання апелянта на не врахування судом першої інстанції листа Міністерства енергетики України від 30 березня 2022 року № 25/1.3-24.1-4012, яким рекомендовано не поширювати певну інформацію, суд відхиляє як необґрунтовані з підстав того, що наведений лист не є джерелом права.

Дійсно, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 349 від 26 березня 2022 року «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об`єктів критичної інфраструктури» встановлено, що під час дії воєнного стану в Україні та до останнього дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного стану, зокрема:

на вебсайтах ліцензіатів та/або учасників оптового енергетичного ринку повинен бути закритий доступ до інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об`єктів критичної інфраструктури, зокрема щодо:

місцезнаходження, стану та режимів роботи енергетичного обладнання виробників електричної та теплової енергії, системи передачі та розподілу електричної енергії, газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховищ, транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, системи централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення;

геодезичної інформаційно-технічної системи об`єктів газової інфраструктури, об`єктів електроенергетики, об`єктів у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, транспортування нафти та нафтопродуктів з прив`язкою до географічних даних у геодезичній інформаційно-технічній системі, технічної інформації (топологія мереж, газо- та трубопроводів, межі охоронних зон, технічна характеристика об`єктів);

іншої наявної на вебсайтах інформації про енергетичне обладнання виробників електричної та теплової енергії, системи передачі та розподілу електричної енергії, газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховищ, системи транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, системи централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення, включаючи всю наявну проектну документацію щодо таких мереж та трубопроводів.

Разом з тим, суд наголошує, що якщо запитувана інформація містить таку інформацію, відповідач мав надати громадській організації інформацію, доступ до якої необмежений.

Також твердження відповідача про те, що запитувана інформація є конфіденційною є безпідставними.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону №2939-VI конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Запитувана позивачем інформація є інформацією про стан довкілля, тому в силу частини другої статті 13 цього Закону доступ до такої інформації не може бути обмежений, а якщо запитувані документи містять графічні матеріали або інформацію з обмеженим доступом, відповідач повинен був відповідно до положень частини восьмої статті 6 Закону №2939-VI надати для ознайомлення інформацію, доступ до якої необмежений.

Посилання апелянта про те, що відповідь на запит відокремленим підрозділом направлений запитувачу інформації засобами поштового зв`язку, проте не отриманий позивачем (поштове відправлення повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання»), суд відхиляє та зазначає таке.

За положеннями частини другої статті 20 Закону №2939-VI для надання відповіді щодо запиту на інформацію, що стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, встановлений строк - не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Запит отримано відповідачем 26 грудня 2023 року, відповідь надана відповідачем 02 січня 2024 року, тобто із порушенням 48-годинного строку, встановленого законом, тому посилання на направлення відповіді на запит засобами поштового зв`язку та не отримання відповіді є безпідставними.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем в порушенням вимог Закону №2939-VI не надано запитуваній інформації в обсязі, яку можливо надати, запит позивача по суті порушеного питання фактично не розглянутий у порядку та в строк визначеному чинним законодавством.

Стосовно аргументу апелянта про неврахування судом першої інстанції, що відповідач є об`єктом критичної інфраструктури, суд звертає увагу, що судом першої надана належна оцінка цьому доводу, з якою погоджується суд.

Частиною десятою статі 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) встановлено, що у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання".

Винятків щодо обмеження доступу до інформації щодо стану довкілля у період дії воєнного стану Закон № 389-VIII не містить.

Відповідач відноситься до об`єктів критичної інфраструктури та відповідає встановленим частиною другою статті 8 Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16 листопада 2021 року № 1882-IX (далі - Закон № 1882-IX) критеріям, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.

Статтею 28 Закону № 1882-IX визначене право громадського нагляду у сфері захисту критичної інфраструктури, якою також передбачено, доступ до інформації у сфері захисту критичної інфраструктури для реалізації громадського нагляду здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", та може бути обмежений виключно Законом України "Про державну таємницю".

Відповідачем не доведено, що доступ до запитуваної позивачем інформації обмежений Законом України «Про державну таємницю», тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Доводи про те, що позивач не звертався із запитом до відповідача, а скерував запит до філії (відокремленого підрозділу), відповідач як юридична особа про запит не повідомлений, є цілком безпідставними, адже ВП Придніпровська ТЕС не повідомляв запитувачу інформації про те, що не є розпорядником запитуваної інформації, або на виконання частини третьої статті 22 Закону №2939-VI не направив цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Також судом відхиляються доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині безпідставної відмови у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

За правилами частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Частинами першою - другою статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, ця справи не є справою, яка відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, та за приписами частини четвертою статті 257 КАС України не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, тому суд відхиляє доводи апелянта стосовно помилковості розгляду цієї справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, є безпідставним посилання на не надання судом першої інстанції оцінки факту надання додаткового обґрунтування позивачем у запереченнях проти клопотань та заяв відповідача, адже такі обґрунтування не розглядались судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року в справі № 280/1041/24 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року в справі № 280/1041/24 за позовом Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді Ліберали» до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в особі відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 07 серпня 2024 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 07 серпня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов