Рішення

від 08.04.2024 по справі 280/8851/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 квітня 2024 року Справа № 280/8851/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Електротехнологія» (69065, м.Запоріжжя, вул.Електрозаводська, буд.3)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Електротехнологія» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №141/4-0801 від 25.07.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Позивач вважає протиправним оскаржуване рішення, оскільки останнє не містить посилань на вид податкового боргу, вважає безпідставним зазначення про можливість стягнення в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установах, які не відносяться до банківських установ та заявляє про відсутність податкового боргу. Просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначивши, що станом на прийняття оскаржуваного рішення сума податкового боргу по самостійно задекларованому податковому зобов`язанню по ПДВ не сплачена протягом 90 календарних днів, рішення відповідає всім умовам, визначеним у пункті95.5 статті 95 ПК України, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню. Просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 30.10.2023 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 20 листопада 2023 року.

Протокольною ухвалою від 30.10.2023 відкладено підготовче засідання на 05.12.2023.

Ухвалою суду від 05.12.2023 продовжено підготовче засідання та відкладено підготовче засідання на 22.01.2024

Ухвалою суду від 22.01.2024 зупинено підготовче провадження до 12.02.2024

Ухвалою суду від 12.02.2024 поновлено підготовче провадження та цією ж датою зупинено до 04.03.2024.

Ухвалою суду 04.03.2024 поновлено підготовче провадження та протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 18.03.2024.

Протокольною ухвалою суду від 18.03.2024 відкладено судове засідання на 01.04.2024.

01.04.2024 надійшло клопотання позивача про розгляд справи у письмовому провадженні, друга сторона не заперечувала.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25 липня 2023 року уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №141/4-0801 в якому зазначено, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішив(ла) здійснити погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 147307,00 грн шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

Відповідно до розрахунку до рішення (а.с.43, Т.1 зворотній) зазначено, що нараховано ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість №9054527891 від 20.03.2023 на суму 147307 грн.

Податкова декларація з податку на додану вартість №9054527891 від 20.03.2023, термін сплати 30.03.2023, додана до матеріалів справи (а.с.16, Т.1).

На виконання зазначеного рішення, податковим органом здійснювалось примусове списання коштів з рахунків позивача, відповідно до пункту 95.5 статі 95 ПК України.

На підставі рішення №141/4-0801 від 25.07.2023 контролюючим органом виставлено платіжні інструкції про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, а саме:

№1282 від 25.07.2023, №1287 від 25.07.2023, №1289 від 25.07.2023, №1290 від 25.07.2023, №1291 від 25.07.2023, №1292 від 25.07.2023, №1293 від 25.07.2023, №1294 від 25.07.2023, №1317 від 14.08.2023, №1318 від 07.08.2023, №1319 від 07.08.2023, №1320 під 07.08.2023 , №1321 під 07.08.2023, №1322, №1323 від 07.08.2023, №1324 від 07.08.2023, №1325 від 07.08.2023, №1326 від 07.08.2023, №1327 від 07.08.2023, №1328 від 14.08.2023, №1329 від 07.08.2023, №1330 від 07.08.2023, №1429 від 14.08.2023, №1430 від 14.08.2023, №1431 від 14.08.2023, № 1432 від 14.08.2023, №1433 від 14.08.2023, №1434 від 14.08.2023, №1435 від 14.08.2023, №1436 від 14.08.2023, №1437 від 14.08.2023, №1438 від 14.08.2023, №1439 від 14.08.2023, №1440 від 14.08.2023, №1441 від 14.08.2023, №1442 від 14.08.2023, №1453 від 14.08.2023, №1454 від 14.08.2023, №1455 від 14.08.2023, №1456 від 14.08.2023, які повернулися без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку.

Однак, згідно із платіжними інструкціями (а.с.13, Т.1)

-№ N8AC0DRI62 від 10.08.2023 з рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто 2183,95 грн;

-№ N8LC0OHZ8U від 21.08.2023 з рахунку із АТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто 129,65 грн.

В якості призначення платежу, за наведеними платіжними інструкціями, вказано рішення №141/4-0801 від 25.07.2023.

04.09.2023 в інтересах позивача, адвокат звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області з адвокатським запитом від 01.09.2023, в якому просив: надати копії рішень про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу прийнятих відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України щодо стягнення безготівкових коштів з рахунків ПРАТ «Електротехнологія», за якими відбувається стягнення станом на 01 вересня 2023 року. До копій рішень, просив надати інформацію із зазначенням податку або збору заявленого до стягнення, періоду виникнення та нарахування, структури боргу.

14.09.2023 адвокатом отримано від ГУ ДПС у Запорізькій області лист від 05.09.2023 № 36214/6/08-01-13-05-09, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта».

У листі ГУ ДПС у Запорізькій області зазначено, що 25.07.2023 року, на підставі рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Запорізькій області № 141/4-0801 від 25 липня 2023 року, з боку ГУ ДПС у Запорізькій області виставлено платіжні інструкції про стягнення податкового боргу з ПДВ, з орендної плати з юридичних осіб та з земельного податку з юридичних осіб на суму 147 307,00 гривень. До листа приєднано копію оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Запорізькій області № 141/4-0801 від 25 липня 2023 року, а також таблицю із розрахунком податкового боргу по ПДВ.

Вважаючи рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №141/4-0801 від 25 липня 2023 року протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Як визначено у підпункті 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Водночас, відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи також мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.203.2 ст.203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У разі не виконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами ПК України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків. Ця компетенція стосується, зокрема, виявлення джерел погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом95.1 статті 95 ПК Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом95.2 ст. 95 ПК Українистягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Абзацом першим пункту95.3 статті 95 ПК Українивстановлено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зокрема пункт95.5 статті 95 ПК Українидоповнено абзацами другим-шостим, відповідно до яких: у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, лише сукупність вказаних обставин наділяє правом керівника контролюючого органу прийняти рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків такого платника у банках, у рахунок погашення податкового боргу.

Надаючи оцінку доводам позивача, щодо форми рішення, суд зазначає таке.

Рішення про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків приймається керівником (його заступником або уповноваженою особа) контролюючого органу за формою, затвердженою додатком 3 до Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України»(зі змінами).

Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, приймається у формі, затвердженій наказом ДПС України від 06.12.2019 №199 «Про затвердження примірних форм Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; Журналу реєстрації рішень, прийнятих відповідно до статті 95 Податкового кодексу України», зі змінами внесеними наказом ДПС України від 24.09.2021 №842, яка має такий зміст:

«відповідно до пункту95.5 статті 95 Податкового кодексу Українивирішив(ла) здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах (найменування платника податків, код згідно ЄДРПОУ)».

Вказана примірна форма, не враховує зміни, внесені достатті 95 ПК України, зокрема те, що прийняте у порядку абзацу другого пункту95.5 статті 95 ПК Українирішення може стосуватися тільки певного та конкретно визначеного податкового боргу, який не сплачується протягом 90 календарних днів.

Зокрема, слід зазначити, що визначення певної суми податкового боргу, яким обмежується реалізація рішення про його стягнення, встановлює межі прав контролюючого органу та запобігає можливим зловживанням та помилковому пред`явленню банкам платіжних інструментів за іншими зобов`язаннями, що виходять за межі розглянутої процедури.

Порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг, врегульованоІнструкцією №163.

Згідно із підпунктом 19 пункту 6Інструкції №163платіжна операція з рахунку платника, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановленого законом України виконавчого документа у випадках, передбачених законодавством України, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, чи рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) у випадках, передбаченихПодатковим кодексом України.

При цьому, згідно із підпунктом 2 пункту 62Інструкції №163стягувач ініціює примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених у пункті95.5 статті 95 ПК України).

Особливістю примусового списання, згідно із абзацом третім пункту 64Інструкції №163, є те, що стягувач не подає надавачу платіжних послуг рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на підставі якого оформлено платіжну інструкцію.

Таким чином, процедура примусового списання коштів платника податків визнає рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргурівнозначним як виконавчому документу, так і судовому рішенню, отже є правомірним очікувати від такого рішення контролюючого органу додержання мінімальних стандартів процедури стягнення коштів без згоди платника податків та без судового рішення.

Водночас, суд звертає увагу на те, що загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19 травня 2020 року у справі №820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі №810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним, навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного рішення.

Судом встановлено, що в рішенні №141/4-0801 від 25 липня 2023 року відповідач чітко зазначає суму, а в розрахунку до рішення зазначає декларацію на підставі якої виникла заборгованість, що підтверджується матеріалами справи, зокрема відповідачем дотриманий 90 денний строк, який рахується за останнім днем граничного строку сплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань та після якого може бути прийняте рішення про погашення суми податкового боргу, це дає можливість встановити період, вид податку та суму боргу, яка підлягає погашенню. Тому суд не вважає доведеними посилання позивача на недоліки форми рішення, як на підстави для його скасування.

Крім того, суд не приймає посилання позивача на судові рішення, так як у наведених позивачем судових рішеннях, підставою для скасування рішень податкового органу стало саме необізнаність платника податків про розмір податкового боргу, вид податку та підстави виникнення, що не є тотожнім із даною справою.

Стосовно аргументу позивача, що податковим органом вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу позивача шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, а також органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах, проте, приписами п. 95.5 статті 95 ПК України, які стали підставою для прийняття оскарженого рішення, не передбачено погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, суд зазначає наступне.

Відповідачем була використана примірна форма рішення, яка затверджена наказом ДПС України від 06.12.2019 №199, яка не враховує зміни, внесені достатті 95 ПК України, зокрема абзац другий пункту95.5 статті 95 ПК Українив якому зазначено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, без звернення до суду.

Так, дійсно, діюча норма не передбачає погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Однак, як зазначає Верховний Суд, дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення.

Обґрунтовуючи існування податкового боргу відповідач зазначив, що виник податковий борг у позивача ще 30.11.2015, внаслідок нарахувань самостійно визначених податкових зобов`язань за податковою декларацією № 9236240034 від 18.11.2015 в сумі 70 271 грн. Згідно інтегрованої картки з податку на додану вартість, податковий борг станом на 30.11.2015 становив: 70 271 грн. (нараховано по декларації №9236240034) 8494,80 грн. (переплата) = 61776,20 грн. В подальшому податковий борг з податку на додану вартість мав тенденцію до збільшення.

Позивач, посилаючись на відомості інтегрованої картки з ПДВ ПрАТ «Електротехнологія», зазначив, що сума податку яка підлягала сплаті до бюджету за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9236240034 від 18.11.2015 із терміном сплати 30.11.2015 на суму 70271 грн, була сплачена та зарахована до бюджету 27.11.2015, на підставі платіжного доручення № 3498242 від 27.11.2015, на суму 70271 грн.

Судом була проаналізована інтегрованої картки платника податку ПрАТ «Електротехнологія» (далі- ІКП) з ПДВ, починаючи з січня 2014 року (а.с.83-141, Т.1).

З аналізу ІКП, судом був встановлений період, коли саме у позивача був відсутній податковий бог і з якого саме моменту він почав знов збільшуватися.

30.10.2015 в ІКІІ було проведено нарахування згідно податкової декларації N9214059658 від 19.10.2015 з терміном сплати 30.10.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 91 269 грн.

В результаті нарахувань, у позивача виникла недоїмка у розмірі 61 776,20 грн.

В подальшому, ПрАТ «Електротехнологія» було сплачено до бюджету 70 271 грн, внаслідок чого, станом на 27.11.2015 у позивача виникла переплата у розмірі 8 494,80 грн, тобто на цей момент борг у позивач був відсутній.

Вже 30.11.2015 в ІКП було проведено нарахування згідно податкової декларації N9236240034 від 18.11.2015 з терміном сплати 30.11.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 70 271 грн.

В результаті нарахувань, у позивача виникла недоїмка у розмірі 61 776,20 грн. В подальшому, ПрАТ «Електротехнологія» було сплачено до бюджету 158 грн, внаслідок чого зменшено суму недоїмки до 61 618,20 грн.

16.12.2015 в ІКІП було проведено нарахування згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку па додану вартість, у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок N9254947089 у розмірі 158 грн.

В результаті нарахувань, позивачу збільшено суму недоїмки до 61 776,20 грн.

В подальшому, ПрАТ «Електротехнологія» було сплачено до бюджету 55 517 грн, внаслідок чого зменшено суму недоїмки до 6 259,20 грн.

30.12.2015 було проведено нарахування згідно податкової декларації N9256389320 від 18.12.2015, з терміном сплати 30.12.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 55 517 грн.

В результаті нарахувань, позивачу збільшено суму недоїмки до 61 776,20 грн. В подальшому, згідно ІКП платника податків з ПДВ, податковий борг мав тенденцію до збільшення/зменшення, але був безперервним.

Таким чином, судом встановлено, що моментом виникнення безперервного податкового богу у позивача є 30.11.2015, внаслідок нарахувань самостійно визначених податкових зобов`язань за податковою декларацією № 9236240034 від 18.11.2015 в сумі 70 271 грн і в подальшому, так як існувала заборгованість (що відслідковується по ІКП), всі погашення податкового боргу які здійснював позивач, зараховувалися в порядку черговості, в погашення попередніх боргів та відповідно нараховувалася пеня за несвоєчасну сплату.

Судом встановлено, що відповідно розрахунку до оскаржуваного рішення (а.с.43, Т.1 зворотній), нараховано ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість №9054527891 від 20.03.2023 на суму 147307 грн (за лютий 2023 року), граничний термін сплати за декларацією 30.03.2023.

З ІКП судом встановлено, що позивачем 23.03.2023 було сплачено 123305 грн (платіжне доручення №482274278) та 24.03.2023 було сплачено 24002 грн (платіжне доручення №482474046), як стверджує позивач, саме ці суми і були спрямовані на погашення податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ від 20.03.2023 (за лютий 2023 року).

Однак, відповідно до ІКП, на момент надходження зазначених сум, за позивачем рахувалася недоїмка за минулі періоди, тому сплачені суми були зараховані у зменшення боргу минулих років.

Відповідно, в ІКП 30.03.2023 (термін сплати по декларації за лютий 2023 року) на суму в розмірі 147307 грн по податковій декларації з ПДВ від 20.03.2023 №9054527891 було збільшено недоїмку з податку на додану вартість, таким чином станом на 31.03.2023 сума недоїмки складала вже 687016,10 грн.

Згідно ІКП, з 31.03.2023 по 25.07.2023 (по дату прийняття оскаржуваного рішення) позивачем проводилися оплати (125 998 грн+9485 грн+167 263 грн+123 252 грн+9470 грн+ 155 530 грн+40000 грн) на загальну суму 630998 грн.

25.07.2023, відповідно до ІКП, позивачем була погашена недоїмка у сумі 51288,90 грн (платіжне доручення №530315656 від 25.07.2023), того ж дня нарахована пеня 878,23 грн та на суму 40 000 грн (платіжне доручення №5304458875 від 25.07.2023),того ж дня нарахована пеня 684,93 грн, зазначені суми були враховані відповідачем у погашення недоїмки по податковій декларації з ПДВ №9054527891.

Тобто, станом на 25.07.2023, а саме на момент прийняття оскаржуваного рішення № 141/4-0801, вже відбулося часткове погашення недоїмки по податковій декларації з ПДВ №9054527891 за лютий 2023 року, це свідчить про те, що сума боргу, яка зазначена в оскаржуваному рішенні, була визначена не вірно.

Крім того, після 25.07.2023 позивачем також погашалася недоїмка, яка спрямовувалася податковим органом до 30.08.2023 року на погашення недоїмки в порядку черговості по податковій декларації з ПДВ №9054527891 за лютий 2023 року.

А вже з 30.08.2023, відповідно до ІКП, суми які сплачувалися позивачем, в порядку черговості, спрямовувалися на погашення недоїмки по податковій декларації з ПДВ №9086139809 від 20.04.2023 за березень 2023 року (по цій декларації збільшено недоїмку в ІКП з 01.05.2023 на суму 135483 грн).

Так як з 30.08.2023 в ІКП фіксується погашення недоїмки, в порядку черговості, по наступній податковій декларації з ПДВ №9086139809 від 20.04.2023 (за березень 2023 року (а.с.18)), відповідно недоїмка по податковій декларації з ПДВ №9054527891 від 20.03.2023 (за лютий 2023 року) відсутня, що підтверджується даними ІКП позивача.

Враховуючи те, що погашення суми податкового боргу, яка зазначена в рішенні №141/4-0801 від 25 липня 2023 року, вже відбулося, з метою уникнення подвійного стягнення та враховуючи відсутність податкового боргу по декларації з ПДВ №9054527891 від 20.03.2023 (за лютий 2023 року), суд вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Приписами ч.1ст.77 КАС Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2ст.77 КАС України).

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями9,14,73-78,90,139,143,242-246,250,255,257-262Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Електротехнологія» (69065, м.Запоріжжя, вул.Електрозаводська, буд.3, ЄДРПОУ 05402335) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, ЄДРПОУ ВП 44118663) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №141/4-0801 від 25.07.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Електротехнологія» (69065, м.Запоріжжя, вул.Електрозаводська, буд.3, ЄДРПОУ 05402335) сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний,166 код ЄДРПОУ 44118663).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.04.2024.

Суддя О.В. Конишева