Рішення

від 05.04.2024 по справі 320/13939/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2024 року № 320/13939/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Дорстрой», ідентифікаційний код: 31660851; адреса: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 45) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС, ідентифікаційний код: 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 22.06.2021 №№12677/0714 та 12674/0714.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не має фактичних та правових підстав для притягнення його до відповідальності та застосування до нього штрафних санкцій за неперерахування податків в частині сум податку, які було сплачено, але з порушенням строку їх сплати, з огляду на невчинення ним дій, відповідальність за які передбачена пунктом 125-1.1 статті 125 ПК України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 відкрито провадження у справі №320/13939/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши про те, що за результатами проведеної перевірки було встановлено несвоєчасне перерахування та неперерахування позивачем до бюджету ПДФО та військового збору за період, що перевірявся, наслідком чого є правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що твердження відповідача про зниження нормативної грошової оцінки земельної ділянки не відповідають дійсності, оскільки позивач застосовував діючі нормативно-грошові оцінки при розрахунку та сплаті земельного податку та наголошує на відсутності у нього заборгованості зі сплати орендної плати за землю з посиланням на лист ГУ ДФС у Київській області.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (ідентифікаційний код: 31660851; адреса: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 45) зареєстроване як юридична особа 12.09.2001. Основним видом діяльності за КВЕД є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

У період з 30.03.2021 по 13.05.2021 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Дорстрой», за результатами якої складно акт від 20.05.2021 №7446/10-36-07-15/31660851 (далі по тексту акт перевірки).

Відповідно до пунктів 3, 4 висновків акта перевірки, перевіркою встановлено порушення:

- підпункту «а» пункту 176.2 статті 176, підпункту 168.1.2, 168.1.5, 168.1.8 пункту 168.1 статті 168 ПК України, в результаті чого встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету ПДФО на загальну суму 557072,56 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 45698,23 грн, за 2018 рік на суму 89775,27 грн, за 2019 рік на суму 332693,77 грн, за 2020 рік на суму 88905,29 грн; неперерахування до бюджету ПДФО на загальну суму 63207,38 грн, в тому числі за 2018 рік на суму 41293,12 грн, за 2019 рік на суму 21822,45 грн, за 2020 рік на суму 91,81 грн;

- підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176, підпункту 168.1.2, 168.1.5, 168.1.6 пункту 168.1 статті 168 ПК України, в результаті чого встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 46177,92 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 2633,83 грн, за 2018 рік на суму 4659,82 грн, за 2019 рік на суму 32480,98 грн, за 2020 рік на суму 6403,29 грн; неперерахування до бюджету військового збору на загальну суму 2066,79 грн, в тому числі за 2019 рік 548,44 грн, за 2020 рік 1518,35 грн.

В акті перевірки зафіксовано, що вибірковою перевіркою встановлено, що виплати доходів позивачем за надані товари (роботи, послуги) за період з 01.10.2017 по 31.12.2020 проводилися згідно наданих свідоцтв платника єдиного податку з відповідним видом діяльності та інші документи, які підтверджують державну реєстрацію ФОП відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. За означений період найманим працівникам нараховані, утримані та перераховані наступні суми ПДФО:

- за період з 01.10.2017 по 31.12.2017 залишок на 01.10.2017 склав 77700,60 грн, перераховано ПДФО 174413,76 грн, нараховано ПДФО 120728,03 грн, залишок на 30.09.2020 24014,87 грн;

- за 2018 рік залишок на 01.10.2017 склав 24014,87 грн, перераховано ПДФО 583789,23 грн, нараховано ПДФО 599943,47 грн, залишок на 30.09.2020 40169,11 грн;

- за 2019 рік залишок на 01.10.2017 склав 40169,11 грн, перераховано ПДФО 853382,55 грн, нараховано ПДФО 846608,29 грн, залишок на 30.09.2020 33394,85 грн;

- за 2020 рік залишок на 01.10.2017 склав 33394,85 грн, перераховано ПДФО 1139208,91 грн, нараховано ПДФО 1193100,73 грн, залишок на 30.09.2020 87286,67 грн.

В ході проведення перевірки щоденних виписок банків встановлено, що сплату ПДФО позивач проводив відповідно до платіжних доручень, в яких у графі «призначення платежу» вказувалась сума податку за період (місяць та рік), за який вказана сума перераховується. ТОВ «Дорстрой» сплату ПДФО за відповідні звітні періоди проводило декількома платежами в різних місяцях.

У таблиці, яка міститься на стор. 93-95 акта перевірки, містяться зведені дані щодо сплати ПДФО, відповідно до якої позивачем несвоєчасно перераховано до бюджету ПДФО на загальну суму 557072,56 грн та не перераховано ПДФО на загальну суму 63207,38 грн.

Перевіркою правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету військового збору встановлено, що позивачем за період, що перевірявся, було нараховано, утримано та сплачено наступні суми військового збору: сальдо на 01.10.2017 К-т 7498,54 грн; за період з 01.10.2017 по 31.12.2017 перераховано 14927,70 грн, нараховано 10062,99 грн; за 2018 рік перераховано 50561,79 грн, нараховано 50453,55 грн; за 2019 рік перераховано 70537,94 грн, нараховано 71070,80 грн; за 2020 рік перераховано 96059,98 грн, нараховано 99850,55 грн; сальдо на 30.12.2020 К-т 6849,02 грн.

В ході проведення перевірки щоденних виписок банків встановлено, що сплату військового збору позивач проводив відповідно до платіжних доручень, в яких у графі «призначення платежу» вказувалась сума податку за період (місяць та рік), за який вказана сума перераховується. ТОВ «Дорстрой» сплату військового збору за відповідні звітні періоди проводило декількома платежами в різних місяцях.

У таблиці, яка міститься на стор. 97-99 акта перевірки, містяться зведені дані щодо сплати військового збору, відповідно до якої позивачем несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір на загальну суму 46177,92 грн та не перераховано військового збору на загальну суму 2066,79 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 22.06.2021 №126714/0714 за порушення підпункту 168.1.1. пункту 168.1 статті 168 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 125235,38 грн, тому числі за податковим зобов`язанням 63207,38 грн та за штрафними санкціями 62028,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 22.06.2021 №12677/0714 за порушення підпункту 168.1.1. пункту 168.1 статті 168 та на підставі п.п. 1.3 р.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 6891,26 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 2066,79 грн та за штрафними санкціями 4824,47 грн.

Рішенням ДПС України від 30.09.2021 №22197/6/99-00-06-01-04-06 за результатами розгляду скарги позивача на спірні податкові повідомлення-рішення скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі також - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.156 цього ж пункту визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (п.п. 14.1.180 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до абз. «а» п. 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

При цьому, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 статті 163 ПК України), а базою оподаткування - є загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 статті 164 ПК України).

Відповідно до п.п. 164.1.2 п. 164.1 статті 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри (п.п. 1.2 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 статті168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Приписами пункту 167.1. статті 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, в охоплений перевіркою період позивачем проводились виплати за надані товари (роботи, послуги) фізичним особам-підприємцям з відповідним видом діяльності.

В акті відповідачем зафіксовано, що позивачем саме несвоєчасно перераховано до бюджетну податок на доходи фізичних осіб за спірний період на загальну суму 557072,56 грн та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за спірний період на загальну суму 63207,38 грн відповідно до наведеної в акті перевірки таблиці, в якій відображено означені суми суму несвоєчасного перерахованого та неперерахованого ПДФО з розрізі місяців.

Натомість, ні в акті перевірки, ні під час розгляду даної справи відповідачем не наведено методології здійснених обчислень, з нормативним та фактичним обґрунтуванням.

У свою чергу, надаючи оцінку відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.12.2020 у справі № 823/716/17, від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, незазначенню відповідачем в чому полягає неправильність розрахунку податків і зборів, тобто, суть та зміст виявленого порушення, оскільки жодного опису та обґрунтування виявлених порушень акт перевірки не містить, на думку податкового органу, сум ПДФО і військового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України акт перевірки це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.п. 2 п. 4 розділу ІІІ вказаного Порядку описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається так: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2023 у справі № 815/6819/14.

Досліджуючи зміст акта перевірки, щодо суті вчинених позивачем порушень відповідачем зазначено, що в порушення пп.168.1.2, пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України, позивачем несвоєчасно перераховано до бюджету за перевіряємий період податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 557072,56 грн та не перераховано до бюджету ПДФО на загальну суму 63207,38 грн у розрізі щомісячної суми ПДФО, нарахованої агентом, сплаченої, зазначенням дати сплати та кінцевого терміну сплати, своєчасно сплаченої суми та несвоєчасно сплаченої суми, та в порушення вимог п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 ПК України встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору за перевіряємий період на загальну суму 46177,92 грн та не перерахованого військового збору на загальну суму 2066,79 грн. Результати перевірки своєчасності та повноти перерахування ПДФО і військового збору під час виплати доходів наведені у табличному вигляді в акті перевірки.

При цьому, деталізованої інформації, яка б відображала зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень, зокрема, в чому полягає хибність розрахунку податків і зборів під час здійснення спірних нарахувань та виплат, посилань на реквізити документів, на підставі яких відповідач дійшов виклеєних в акті перевірки висновків, описова частина акта не містить.

У той же час, надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку, зокрема, виписки по рахунках, витяг з електронного кабінету позивача щодо сплати ПДФО, банківські виписки та платіжні доручення свідчать про здійснення позивачем перерахування ПДФО протягом перевіряємого періоду.

Крім того, позивач в адміністративному позові стверджує, що на дату проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податкові зобов`язання з ПДФО та військового збору були сплачені ним у повному обсязі.

Таким чином суд дійшов висновку, що контролюючий орган необґрунтовано визначив суму податкового зобов`язання та безпідставно збільшив суму грошового зобов`язання та застосував штрафні (фінансові) санкції.

На думку суду, вказані порушення є достатніми для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.06.2021 №126714/0714

Щодо податкового повідомлення-рішення від 22.06.2021 №12677/0714, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, суд зазначає таке.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір. Відповідно до п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

В порушення вимог п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України встановлено несвоєчасне перерахування позивачем до бюджету військового збору за перевіряємий період у розмірі 557072,56 грн, та неперерахування військового збору на загальну суму 63207,38 грн.

Однак, наданні позивачем первинні документи бухгалтерського обліку, зокрема, виписки по рахунках, банківські виписки та платіжні доручення свідчать про здійснення позивачем перерахування військового збору протягом перевіряємого періоду.

Крім того, описані судом вище зауваження щодо неналежного складання акта перевірки в частині відсутності належним чином обґрунтування та методологічних пояснень здійснених донарахувань ПДФО в повній мірі застосовні і до відображених донарахувань військового збору, належних обрахунок якого також відповідачем не наведений.

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не обґрунтовано визначив суму податкового зобов`язання та безпідставно збільшив суму грошового зобов`язання та застосував штрафні (фінансові) санкції.

Суду вважає, вказанні порушення є достатніми для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.06.2021 №12677/0714.

На переконання суду, відповідачем не зафіксовано належним чином в акті перевірки та не обгрунтовано під час судового розгляду справи правомірність висновків щодо несвоєчасної сплати та несплати позивачем податків (ПДФО і військового збору) у межах спірних відносин, не надано розрахунків несвоєчасності сплати та несплати податків із посиланням на документи, за результатами дослідження яких відповідачем такі висновки було зроблено, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для застосування до позивача спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій та збільшення податкових зобов`язань.

При цьому, пунктом 112.7 ст. 112 ПК України передбачено, що усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Додатково суд вважає за доцільне стосовно тверджень позивача про безпідставне застосування контролюючим органом штрафних санкцій відповідно до пункту 125-1.1 статті 125-1 ПК України, зазначити таке.

Відповідно до положень статті 125-1 ПК України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Податковий агент звільняється від відповідальності відповідно до цього пункту, якщо ненарахування, неутримання та/або неперерахування податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Суд зазначає, що стаття 125-1 ПК України не містить положень щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне нарахування чи несвоєчасне перерахування податків, наслідком чого є відсутність підстав для застосування означеної статті в частині застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДФО та військового збору у перевіряємому періоді.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 4540,00 грн згідно квитанції про сплату від 21.102021 №893, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 22.06.2021 №№12677/0714 та 12674/0714.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (ідентифікаційний код: 31660851; адреса: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 45) судовий збір у сумі 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене та підписане 05.04.2024

Суддя Панченко Н.Д.