Рішення

від 09.04.2024 по справі 380/29515/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2024 рокусправа № 380/29515/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Карп як О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

18.12.2023 року, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , далі - позивач) звернувся з вказаним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ 43968090, далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень Головного управління ДПС у Львівській області від 18.10.2023 року № 1986322-2411-1307-UA46120130000026331 за 2021 рік, та від 18.10.2023 року № 1986320-2411-1307-UA46120130000026331 за 2022 рік.

Позиція позивача:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, у відповідача не було правових підстав для нарахування податку на нерухомість на належні йому нежитлові будівлі, оскільки такі не є об`єктом оподаткування, відповідно до п. ж пп. 266.2.2. пп. 266.2. ст. 266 ПК України. Позивач вважає, що належні йому на праві власності нежитлові будівлі загальною площею 4344,3 кв. м., які знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ., серед яких: свинарник № 7 (Є) загальною площею 2421, 1 кв. м., ветамбулаторія № 8 (Ж) загальною площею 91,8 кв. м., свиноматочник № 11 (З) загальною площею 1831, 4 кв.м., який знаходиться за адресою: Львівська обл., Сокальський р., с. Межиріччя, вулиця Шахтарська, буд. 35а є будівлями сільськогосподарського призначення відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 - «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271).

Також, позивач стверджує, що вказані приміщення протягом 2021-2023 років використовувались для виробництва сільськогосподарської продукції - налагодження вирощування свиней у вказаних приміщеннях. Зокрема: 02.02.2021 року він уклав з Фермерським господарством «ЕДЕМ» договір № 02/02/2021 на поставку поросят та ремонтних свинок; замовив лабораторні дослідження зразків сировини, готової продукції та санітарно-гігієнічні дослідження об`єктів приміщень позивача згідно угоди № 80 від 26.10.2023 року. З огляду на це, вважає себе сільськогосподарським товаровиробником. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийнято з порушенням п.3 ч.2 ст. 2 КАС України, тобто необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відповідач прийняв оскаржувані рішення без врахування того, що вказані приміщення відносяться до будівель сільськогосподарського призначення, хоча така інформація міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та без з`ясування обставин щодо їх використання для виробництва сільськогосподарської продукції.

07.02.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він не погоджується з доводами відзиву щодо необхідності подання експертного висновку для підтвердження належності нежитлових будівель до певного класу будівель за Класифікатором. При цьому, позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09.05.2023 року у справі № 380/10802/22. Також до вказаної відповіді на відзив позивач долучив додаткові документи, які на його думку, підтверджують його статус товаровиробника, зокрема: копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 а саме спеціалізованого вантажного фургона-рефрижератора, який позивач використовує для перевозки м`яса; копії статуту ПП «М`ясосвіт» від 05.09.2015 року, виписку з ЄДРЮОФОПГФ від 18.12.2019 року та витяг від 06.02.2024 про те, що позивач є засновником та власником приватного підприємства, зареєстрованого за одною адресою зі спірними нежитловими приміщеннями та таким, що займається розведенням свиней (основний КВЕД); копії сертифікатів від 09.03.2017 року та 01.03.2017 року про те, що позивач брав участь в спеціальних тренінгах спрямованих на підвищення його навичок в сфері сільськогосподарського підприємництва.

Заперечення відповідача:

01.02.2024 року Головне управління ДПС у Львівській області подало відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що документом підтверджуючим приналежність об`єктів нерухомості до певного класу будівель за Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 є експертний висновок, виданий органом, уповноваженим на ведення Класифікатора, який позивачем до податкового органу не надавався, а також він не звертався щодо проведення звірки по об`єктах нерухомості, які перебувають у його власності та правомірності нарахування податку на нерухоме майно. Головне управління ДПС у Львівській області також вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про те, що позивач у розумінні законодавства є сільськогосподарським товаровиробником. Відтак стверджує, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень - від 18.10.2023 року № 1986322-2411-1307UA46120130000026331 та від 18.10.2023 року № 1986320-2411-1307UA46120130000026331 Головне управління ДПС у Львівській області використало визначені ПК України джерела податкової інформації про об`єкти оподаткування податком на майно, діяло в межах повноважень та спосіб, визначені ПК України, тому підстав для скасування даних податкових повідомлень рішень немає.

Ухвалою від 20.12.2023 року відкрито провадження у даній справі, справу призначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником нежитлової нерухомості, серед якої: нежитлові будівлі загальною площею 4344,3 кв. м.: свинарник № 7 (Є) загальною площею 2421, 1 кв. м., ветамбулаторія № 8 (Ж) загальною площею 91,8 кв. м., свиноматочник № 11 (З) загальною площею 1831, 4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується, наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2021 року.

ОСОБА_1 є власником та засновником Приватного підприємства «М`ясосвіт», код ЄДРПОУ: 39935938, зареєстрованого за адресою: Львівська обл., Сокальський р., с. Межиріччя, вулиця Шахтарська, буд. 35а, основним видом діяльності ПП «М`ясосвіт» є розведення свиней (КВЕД 01.46).

Вказані обставини встановлені на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.12.2019 року, статуту ПП «М`ясосвіт» від 05.09.2015 року та витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.02.2024.

02.02.2021 року позивач уклав з Фермерським господарством «ЕДЕМ» договір № 02/02/2021 на поставку поросят та ремонтних свинок.

26.10.2023 року позивач з однієї сторони та Пустомитівська міжрайонна державна лабораторія Держпродспоживслужби, акредитована НААУ уклали угоду №80, відповідно до якої він був замовником лабораторних досліджень зразків сировини, готової продукції та санітарно-гігієнічні дослідження об`єктів приміщень позивача.

Позивач вказує, що у 2017 році проходив навчання спрямованих на підвищення його навичок в сфері сільськогосподарського підприємництва, що підтверджується сертифікатами, що долучені ним до матеріалів справи, а також є власником спеціалізованого вантажного фургона-рефрижератора, який позивач використовує для перевозки м`яса (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХН 5553422).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2023 року, щодо нежитлових будівель загальною площею 4344,3 кв. м., які знаходиться за адресою: Львівська обл., Сокальський р., с. Межиріччя, вулиця Шахтарська, буд. 35а Головне управління ДПС у Львівській області сформувало податкове повідомлення-рішення від 18.10.2023 року № 1986322-2411-1307-UA46120130000026331, згідно до якого йому за 2021 рік нараховано податкове зобов`язання у сумі 15205,05 грн. з податку на нерухоме майно та податкове повідомлення-рішення від 18.10.2023 року № 1986320-2411-1307-UA46120130000026331 за 2022 рік, згідно до якого нараховано податкове зобов`язання у сумі 141189,75 грн. з податку на нерухоме майно.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення та норми права на, які суд при цьому посилається.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.

Згідно з статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

За змістом пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Застосування підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником (юридичною та фізичною особою), друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесений до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку.

Позивач у даній справі не оспорює розміру нарахованого податку, відповідно до оскаржуваних податкових-повідомлень рішень. Відтак, суд у даній справі, розглядаючи спір в межах заявлених позовних вимог, не досліджує питання щодо коректності нарахованої суми податку контролюючим органом.

Таким чином, суду у даній справі необхідно з`ясувати:

1.чи відноситься об`єкт нерухомості - нежитлові будівлі загальною площею 4344,3 кв. м.: свинарник № 7 (Є) загальною площею 2421, 1 кв. м., ветамбулаторія № 8 (Ж) загальною площею 91,8 кв. м., свиноматочник № 11 (З) загальною площею 1831, 4 кв.м., який знаходиться за адресою: Львівська обл., Сокальський р., с. Межиріччя, вулиця Шахтарська, буд. 35а до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку;

2.чи є ОСОБА_1 сільськогосподарським товаровиробником.

Відповідаючи на питання перше, суд дослідив копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2021 року та копію угоди № 80 від 26.10.2023 року про замовлення лабораторних досліджень зразків сировини, готової продукції та санітарно-гігієнічні дослідження об`єктів приміщень позивача.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2021 року, містить інформацію про статус та функціональне призначення нежитлових будівель: свинарник, свиноматочник, ветамбулаторія. Вказана інформація підтверджує, що нежитлові приміщення є будівлями сільськогосподарського призначення відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 - «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271).

Зі змісту угоди № 80 від 26.10.2023 року про замовлення лабораторних досліджень зразків сировини, готової продукції та санітарно-гігієнічні дослідження об`єктів, вбачається що вказані приміщення позивач утримує для їх безпосереднього функціонального призначення.

Отже, зазначені докази, у своїй сукупності, підтверджують, що згадані вище нежитлові приміщення позивача є будівлями сільськогосподарського призначення.

Щодо питання, чи є позивач сільськогосподарським товаровиробником, то у цій частині суд дослідив копію договору поставки ремонтних свинок та поросят № 02022021 від 02.02.2021 року; копію угоди № 80 від 26.10.2023 року про замовлення лабораторних досліджень зразків сировини, готової продукції та санітарно-гігієнічні дослідження об`єктів приміщень позивач; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХН 5553422 а саме спеціалізованого вантажного фургона-рефрижератора, який позивач використовує для перевозки м`яса; копії статуту ПП «М`ясосвіт» від 05.09.2015 року, виписку з ЄДРЮОФОПГФ від 18.12.2019 року та витяг від 06.02.2024р.; копії сертифікатів від 09.03.2017 року та 01.03.2017 року.

З сукупного аналізу цих доказів вбачається, що позивач є власником та засновником ПП «М`ясосвіт», яке займається розведенням свиней, вирощуванням зернових культур (крім рисових), бобових культур і насіння олійних культур, розведенням іншої великої рогатої худоби та буйволів, розведенням інших тварин та допоміжною діяльністю у тваринництві. Позивач особисто замовляв поставку ремонтних свинок і поросят та підготовку (лабораторних досліджень) належних йому приміщень для вирощування тварин, а також у Позивача є необхідний для цього обсяг знань.

Тому, суд дійшов до висновку, що належні позивачу на праві власності будівлі за адресою: Львівська обл., Сокальський р., с. Межиріччя, вулиця Шахтарська, буд. 35а.: свинарник № 7 (Є) загальною площею 2421, 1 кв. м., ветамбулаторія № 8 (Ж) загальною площею 91,8 кв. м., свиноматочник № 11 (З) загальною площею 1831, 4 кв.м., використовуються ним для ведення сільськогосподарського виробництва та є сількогосподарським товаровиробником у розумінні статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис».

Суд відхиляє доводи Головного управління ДПС у Львівській області про те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про те, що позивач у розумінні законодавства є сільськогосподарським товаровиробником, оскільки ним не надано експертний висновок, щодо приналежності об`єктів нерухомості до певного класу будівель, до податкового органу не надавався та позивач не звертався щодо проведення звірки по об`єктах нерухомості, які перебувають у його власності та правомірності нарахування податку на нерухоме майно.

Норми податкового законодавства не покладають на платника податку обов`язок отримати від Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві» експертний висновок щодо правильності класифікації наявних у власності особи об`єктів нерухомості за державним класифікатором ДК 018:2000, проте такі дії платника могли б спростити процес податкового адміністрування податку на нерухомість.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.05.2023 року у справі № 380/10802/22.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №822/3288/17.

Обов`язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень положеннями частини другої статті 77 КАС України покладається на відповідача.

Відповідач в межах спірних правовідносин не довів, що будівлі нерухомості, які належать позивачу на праві власності, не є будівлями сільськогосподарського призначення. Здійснюючи донарахування податку контролюючий орган не довів наступне: чим він керувався при визначенні позивачу розміру податкового зобов`язання, який документ щодо класифікації будівель і споруд використав, чому на стадії податкового адміністрування (контролю) не отримав інформацію щодо класифікації будівель від компетентної установи, що вказує на не дотримання відповідачем як суб`єктом владних повноважень пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 8 частини другої статті 2 КАС України при прийнятті рішень.

Враховуючи нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві власності, не є об`єктами оподаткування, відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Відповідач не довів, що позивач впродовж 2021, 2022 років використовував належні йому на праві власності об`єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності спосіб.

Таким чином, податкові повідомлення рішення від 18.10.2023 року № 1986322-2411-1307-UA46120130000026331 та від 18.10.2023 року № 1986320-2411-1307-UA46120130000026331 винесені відповідачем без дотримання вимог закону, а тому є наявними правові підстави для їх скасування.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72,77, 90, 94, 139, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.10.2023 року № 1986322-2411-1307-UA46120130000026331.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.10.2023 року № 1986320-2411-1307-UA46120130000026331.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна