Рішення

від 28.03.2024 по справі 440/2067/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/2067/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Проскурні Я.О.,

представника позивача - Пальоної О.О.

представника відповідача Дербеньова О.В.,

представника відповідача - Серьогіної І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департамента культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватного акціонерного товариства "Полтава-Авто" про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ", Приватного акціонерного товариства "Полтава-Авто" про:

- зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ", Приватного акціонерного товариства "Полтава-Авто" протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - Адміністративну будівлю (Житловий будинок, Доходний дім Самойловича) по вул. Європейській,12 у місті Полтаві, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Полтавської міської ради народних депутатів від 17.01.1992 «Про надання статусу пам`ятників історії та архітектури місцевого значення» надано статус пам`ятників історії і архітектури місцевого значення спорудам згідно додатку, в тому числі будівлі по вул. Європейській,12 у місті Полтаві (колишня вул. Фрунзе,12 у м. Полтаві), а розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 № 529 затверджено переліки щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області, до яких внесено будівлю по АДРЕСА_1 . Однак відповідачами, які є власниками квартир у відповідній будівлі, охоронні договори не укладено, звернень до Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради щодо укладення охоронного договору не надходило, чим порушено інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини та що може призвести до псування та зміни зовнішнього вигляду пам`ятки, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби та втрати її матеріальної автентичності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року зобов`язано Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації виконкому Полтавської міської ради надати до суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

07 квітня 2023 року від відповідача Приватного акціонерного товариства «Полтава-Авто» надійшов відзив в якому відповідач стверджує, що включення будівлі по АДРЕСА_1 до Переліку пам`яток культурної спадщини місцевого значення і поширення на нього правового режиму об`єкта пам`ятки архітектури не узгоджується із нормами законодавства, яке регулювало та на даний час регулює спірні правовідносини, а з огляду на специфіку схоронності, використання та розпорядження такою пам`яткою порушує права власності на даний об`єкт. Також зазначає, що на даний об`єкт первинна документація відсутня, облікова документація на об`єкт не виготовлялася, оскільки процедура включення його в Державний реєстр не проведена, дані про укладення охоронних договорів з попередніми користувачами і власниками відсутні. З огляду на вказане, просить відмовити в задоволенні позовних вимог що стосуються зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Полтава-Авто» укласти охоронний договір /т.1 а.с. 103 105/.

14 квітня 2023 року від відповідача Акціонерного товариства «Піреус банк МКБ» надійшов відзив у якому, представник відповідача зазначає, що є неналежним відповідачем, оскільки згідно договору купівлі продажу нежитлового приміщення від 16.06.2015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 / т.1 а.с. 120/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року запропоновано позивачу надати письмові пояснення з висловленням власної позиції щодо заміни відповідача АТ «Піреус банк МКБ» на ОСОБА_7 /т.1 а.с.140/.

19 квітня 2023 року від заступника керівника Полтавської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзиви, у якому наполягає на зобов`язанні відповідачів укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір /т.1 а.с.144 148/.

01 травня 2023 року від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив у якому відповідач зазначає, що вона є власником нежитлового приміщення площею 48,2 кв.м за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору від 15.01.2015 №559 та нежитлового приміщення площею 112,4 кв.м за адресою АДРЕСА_1 . Зазначає, що згідно листа Полтавської обласної державної адміністрації від 03.12.2021 даний об`єкт взятий на облік лише рішеннями виконавчих комітетів міських рад, статусу щойно виявлених об`єктів пам`яток культурної спадщини не має. На дату звернення позивача з адміністративним позовом, процедура занесення об`єкту пам`ятки культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не завершена / т.1 а.с. 211- 215/.

09 травня 2023 року до суду від заступника керівника Полтавської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_3 , в якому заступник стверджує вказана будівля є щойно виявленим об`єктом історії та архітектури місцевого значення та набула цей статус в порядку визначеному законодавством / т.1 а.с.245 247/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року суд перейшов до розгляду справи №440/2067/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 07 червня 2023 року /т.2 а.с. 8/.

07 червня 2023 року суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника позивача щодо заміни сторони з Акціонерного товариства «Піреус банк МКБ» на ОСОБА_6 , відкладено підготовче судове засідання до 22 червня 2023 року / т.2 а.с. 29/

22 червня 2023 року протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання представника позивача та представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, відклав підготовче засідання до 26.07.2023 / т.2 а.с.45/.

26 липня 2023 року відкладено проведення підготовчого судового засідання на 10 серпня 2023 року, для подання сторонами додаткових доказів по справі /т.2 а.с. 66/.

10 серпня 2023 року відкладено підготовче засідання на 07 вересня 2023 року /т.2 а.с.83/.

07 вересня 2023 року відкладено підготовче судове засідання на 02 листопада 2023 року у зв`язку з неявкою сторін /т.2 а.с.166/.

31 жовтня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких представник звертає увагу на те, що власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений ним орган зобов`язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу, проте, доказів повідомлення ОСОБА_1 , як власника приміщення у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 про набуття будівлі правового статусу щойно виявлено об`єкта культурної спадщини прокурором не надано. Просить врахувати суд, що вже після відкриття провадження у цій справі ОСОБА_1 20 жовтня 2023 року звернувся із письмовою офертою до Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради про укладення охоронного договору на яку відповіді не отримав. Отже, фактично не укладення охоронного договору є наслідком бездіяльності уповноважених органів із виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини та належного повідомлення власника приміщення про пам`яткоохоронний статус будівлі та обов`язок укласти охоронний договір / т.2 а.с. 182 250, т.3 а.с.1- 103/.

02 листопада 2023 року протокольною ухвалою відкладено підготовче судове засідання до 30 листопада 2023 року /т.3 а.с.104 105/.

30 листопада 2023 року протокольною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження, клопотання прокурора про ознайомлення з наданими до матеріалів справи документами задоволено, оголошено перерву до 21 грудня 2023 року / т.4 а.с.1 -3/.

21 грудня 2023 року протокольною ухвалою клопотання представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи задоволено, проведення підготовчого засідання відкладено до 18 січня 2024 року / т.4 а.с. 22/.

16 січня 2024 року від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про закриття провадження стосовно ОСОБА_3 , мотивоване тим, що вона неодноразово зверталася до Департаменту культури, молоді та сім`ї з пропозицією щодо укладення охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, проте відповіді на свою позицію не отримала. Звертає увагу суду, що про звернення до позивача з пропозицією укласти охоронний договір повідомляла також 07.11.2023 і Полтавську обласну прокуратуру / т.4 а.с.41 42/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 січня 204 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі стосовно неї / т.4 а.с.53, 59/.

18 січня 2024 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, суд перейшов до розгляду справи по суті, призначив судове засідання на 15 лютого 2024 року / т.4 а.с.54- 55/.

15 лютого 2024 року у судовому засіданні клопотання відповідача ПрАТ «Полтава-Авто» задоволено, судове засідання відкладено на 07 березня 2024 року / т.4 а.с.73/.

07 березня 2024 року у судовому засіданні оголошено перерву до 28 березня 28 березня 2024 року /т.4 а.с.89/.

28 березня 2024 року у судовому засіданні представник позивача прокурор Пальонна О.О. просила позовні вимоги задовольнити, представники відповідачів ПрАТ «Полтава-Авто», ОСОБА_3 Серьогіна І.М., ОСОБА_8 заперечували проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Рішенням 11 сесії Полтавської міської Ради народних депутатів 21 скликання від 17.01.1992 «Про надання статусу пам`ятників історії та архітектури місцевого значення» з метою збереження Історико-архітектурного надбання м. Полтави, міська Рада народних депутатів вирішила надати статус пам`ятників Історії і архітектури місцевого значення спорудам, у тому числі і будівлі за адресою м. Полтава, вул. Фрунзе (Європейська), буд.12 «Доходний дім Самойловича»/ т.1 42 44/.

Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16 липня 2021 року № 529 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590" /а.с.11-20/ затверджено переліки щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області, до яких включено «Доходний дім Самойловича» за адресою: АДРЕСА_1 , як об`єкт історії та архітектури / т.1 а.с.32- 37/.

Наказом Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації "Про укладення охоронних договорів" № 9 від 19 січня 2021 року /т.1 а.с. 38/ делеговано структурним підрозділам сфери охорони культурної спадщини міських рад, виконавчих комітетів територіальних громад, повноваження укладати охоронні договори на пам`ятки та щойно виявлені об`єкти культурної спадщини, що розташовані на їх території, в установленому порядку відповідно до чинного законодавства: з власниками (користувачами) або уповноваженими ними органами (особами) незалежно від форм власності на ці об`єкти; з органом охорони культурної спадщини облдержадміністрації (Департаментом культури і туризму облдержадміністрації) у разі, якщо об`єкти безпосередньо перебувають у власності територіальної громади, міста без визначення балансоутримувача пам`яток чи щойно виявлених об`єктів.

Наказом Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації від 22 листопада 2021 року №186 "Про укладення охоронних договорів" /т.1 а.с. 39/ наказано вважати таким, що втратив чинність, зокрема, наказ Департаменту культури і туризму облдержадміністрації № 9 від 19 січня 2021 року "Про укладення охоронних договорів", та делеговано відповідним структурним підрозділам виконавчих комітетів та рад відповідних сільських, селищних, міських об`єднаних територіальних громад повноваження укладати охоронні договори на пам`ятки та щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини з власниками або уповноваженими ними органами (особами), незалежно від форм власності на ці об`єкти, в установленому порядку відповідно до чинного законодавства.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також даних встановлених у судовому засіданні, будівля по вул. Європейській,12 у м. Полтаві перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватного акціонерного товариства «Полтава-Авто».

23.11.2021 Полтавська окружна прокуратура звернулася до Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради з запитом №15/2-533 вих 21 / т.1 40 41/ про надання інформації щодо об`єктів культурної спадщини, в тому числі «Доходного дому Самойловича», а саме: «Чи внесено зазначений об`єкт нерухомості до Переліку об`єктів культурної спадщини? Чи ініціювалися питання занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам`яток України? Чи складалася облікова документація та охоронні договори на зазначений об`єкт? Які рішення з наведених питань приймалися Полтавською міською радою? Вжиті заходи?»

Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради листом від 20 грудня 2021 року /т.1 зв 41 зв/ повідомив, що нерухомі пам`ятки культурної спадщини м. Полтави, а тому числі «Прибутковий будинок Самойловича» (вул. Фрунзе 12, рішенням 11 сесії Полтавської міської ради народних депутатів 21-го скликання від 17.01.1992 внесений до Списку пам`яток історії архітектури місцевого значення. Згідно ст. 23 Закону України від 08.06.2000 №1805-ІІІ «Про охорону культурної спадщини» власник пам`ятки або уповноважений ним орган зобов`язаний укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, Порядок укладання охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини визначений постановою КМУ від 28.12.2001 №1768. Складовою та невід`ємною частиною охоронного договору є облікова документація на пам`ятку (Акт технічного стану, опис культурних цінностей, плани приміщень (техпаспорт), плани інженерних комунікацій і мереж, генплан земельної ділянки, паспорт пам`ятки). Через відсутність розробленої і відповідним чином погодженої з органами охорони культурної спадщини ( місцевого самоврядування та обласної державної адміністрації) охоронні договори не у кладені.

Полтавською обласною прокуратурою неодноразово направлялися листи до Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради з повідомленнями про встановлені прокурором порушення чинного законодавства у сфері охорони культури спадщини, а саме не укладення охоронного договору щодо будівлі за адрескою вуд. Європейська,12. Пропонувалося Департаменту у разі відсутності звернень власників будівлі до Департаменту про укладення охоронного договору звернутися до суду з позовними заявами про зобов`язання укласти охоронний договір на вказану пам`ятку культурної спадщини.

Листом від 18.02.2022 Департаментом культури, молоді та спорту повідомлено Полтавську обласну прокуратуру про направлення 17.02.2022 рекомендаційних листів власникам будинку за адрескою: вул. Європейська,12, у м. Полтаві щодо виготовлення облікової документації та укладення охоронного договору / т.1 а.с.69 - 79/.

Так, Департаментом культури, молоді та спорту 17.02.2022 направлено листи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Відкритому акціонерному товариству «Піреус банк МБК», Приватному акціонерному товариству «Полтава-Авто», що згідно з рішенням п`ятнадцятої сесії Полтавської міської ради народних депутатів двадцять першого скликання від 17.01.1992 будинок за адресою: вул. Європейська,12 є пам`яткою історії та архітектури місцевого значення та з метою збереження пам`яткоохоронного статусу об`єкту культурної спадщини будівля за зазначеною адресою розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16 липня 2021 року № 529 взята на облік як щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, за видом історії та архітектури. Зауважено, що всі власники або уповноважені ними органи (особи) об`єктів культурної спадщини чи їх частин повинні виготовити облікову документацію (оригінальний примірник акту збереження, який розроблений на час підписання охоронного договору, опис культурних цінностей, план поверхів будівлі пам`ятки або споруди, генеральний план земельної ділянки на якій розташована будівля пам`ятка, установчі документи власника або уповноваженого ним органу, паспорт пам`ятки архітектури місцевого значення)та укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір.

Усі надіслані відповідачам листи рекомендованими поштовими відправленнями, повернені без вручення із довідкою установи поштового зв`язку про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи, що Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради не звернувся до суду з позовом про зобов`язання власників будівлі укласти охоронний договір, Полтавська окружна прокуратура Полтавської області звертається із відповідним позовом до Полтавського окружного адміністративного суду.

За наведених обставин, посилаючись на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", керівник Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про зобов`язання власників будівлі що знаходиться за адресою вул. Європейська,12 у м. Полтаві, протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - Дохідний будинок Самойловича, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінети Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правовий висновок про те, що прокурор має право звертатися до суду в інтересах держави у сфері охорони культурної спадщини, викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №734/519/15-ц, від 17 березня 2021 року у справі №925/3/20, від 09 листопада 2022 року у справі №260/437/21, від 17 листопада 2022 року у справі №640/16767/21.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року №1805-III /надалі - Закон №1805-III/, у преамбулі якого встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону №1805-III:

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Пунктом 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону №1805-III передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону; а пунктом 5 вказаного розділу визнано таким, що втратив чинність Закон Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1978 р., N 30, ст. 426; 1984 р., N 7, ст. 145) (втратив чинність 12 липня 2000 року).

Відповідно до положень частини третьої статті 17 Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" переліки пам`яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів.

Статтею 23 Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" передбачалось, що підприємства, організації, установи, у власності або користуванні яких перебувають пам`ятки історії та культури, несуть відповідальність за їх схоронність і зобов`язані додержувати правил охорони, використання, обліку і реставрації пам`яток.

Із прийняттям Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року №1805-III встановлено, що усі власники пам`яток чи їхніх частин або уповноважені ними органи, незалежно від форм власності на ці пам`ятки, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір /стаття 23 Закону у редакції на дату прийняття Закону/.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини» від 9 вересня 2010 року N 2518-VI, який набрав чинності 12.10.2010, внесено зміни до Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року №1805-III , зокрема, статтю 1 доповнено абзацом двадцять другим такого змісту: "щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону"; а частину першу статті 23 викладено в такій редакції, яка чинна і на час спірних правовідносин - "Усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір".

Отже, із прийняттям Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року №1805-III на усіх власників пам`яток чи їхніх частин або уповноважені ними органи, незалежно від форм власності на ці пам`ятки, покладено обов`язок укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, а з 12.10.2010 (набранням чинності змін, внесених Законом від 9 вересня 2010 року N 2518-VI) відповідний обов`язок мають і власники щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин.

При цьому частиною другою статті 14 Закону №1805-III передбачено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Згідно із пунктом 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III укладення охоронних договорів на пам`ятки належить до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Водночас пунктом 11 частини 2 статті 6 Закону №1805-III передбачено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону.

Частиною третьою статті 23 Закону №1805-III встановлено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України 28 грудня 2001 року постановою №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини /надалі - Порядок №1768/.

Згідно із пунктами 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються:

1)акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни;

2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;

3)план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100);

4)план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності);

5)генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. Охоронний договір, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, за висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням 11 сесії Полтавської міської Ради народних депутатів 21 скликання від 17.01.1992 «Про надання статусу пам`ятників історії та архітектури місцевого значення» надано статус пам`ятників Історії і архітектури місцевого значення спорудам, у тому числі і будівлі за адресою м. Полтава, вул. Фрунзе (Європейська), буд.12 «Доходний дім Самойловича»/ т.1 42 44/.

Будівля за адресою: вул. Європейська,12 у м. перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватного акціонерного товариства «Полтава-Авто».

Пунктом 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону №1805-III передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

За визначенням статті 1 Закону № 1805-ІІІ пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Отже, пам`яткою культурної спадщини є як об`єкти культурної спадщини, які занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, так і об`єкти культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 1805-ІІІ до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1760 було затверджено Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 452 від 22.05.2019) (далі Порядок № 1760), положення пунктів 2, 3, 5, 6 якого (у редакції на час прийняття) встановлювали, що на кожний об`єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в цьому органі. Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.

Облікова документація на об`єкт культурної спадщини включає облікову картку, його паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану, довідку про майнову цінність об`єкта.

Облікова картка об`єкта культурної спадщини повинна містити його найменування, відомості про розташування, дату утворення, первісне призначення, характер сучасного використання, ступінь схоронності, тип і вид об`єкта, наявність науково-проектної документації, а також стислий опис, фото загального вигляду, план, охоронний номер об`єкта, дату і номер рішення, відповідно до якого об`єкт взято на облік.

Паспорт об`єкта культурної спадщини повинен містити: історичні дані про об`єкт, відомості про його сучасний стан, функціональне використання, роль у навколишньому середовищі, територію, а також про ландшафт, твори мистецтва, результати попередньої оцінки антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової

чи художньої цінності, про основні археологічні, іконографічні, архівні та бібліографічні матеріали, наявність науково-проектної документації, місце її зберігання та зони охорони. У паспорті зазначаються тип і вид об`єкта культурної спадщини, пропонована чи затверджена категорія пам`ятки, охоронний номер з посиланням на рішення, відповідно до якого пам`ятку взято на державний облік. До паспорта додаються матеріали фотофіксації, генеральний план з позначенням зон охорони, поповерхові плани, розрізи, креслення фасадів (у разі потреби).

Пунктом 9 Порядку № 1760 визначалося, що облікова картка і паспорт об`єкта складаються у чотирьох примірниках, один з яких передається до відповідного центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, другий зберігається в органі охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної чи Київської, Севастопольської міської держадміністрації, третій - в іншому уповноваженому органі охорони культурної спадщини, четвертий - в органі місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 626 викладено Порядок № 1760 у новій редакції, відповідно до якої пункт 3 Порядку № 1760 передбачав, що облікова документація на об`єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону України Про охорону культурної спадщини визнаються пам`ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Облікова документація на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Пропозиції щодо включення щойно виявлених об`єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об`єктів культурної спадщини.

Суд звертає увагу на те, що фактично одночасно із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1760, якою було затверджено Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 грудня 2001 р. N 1768, яким затверджено Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі Порядок № 1768).

Пунктом 6 Порядку № 1768, редакція якого з 28.12.2001 не змінилася, встановлено, що до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Виходячи з того, що Порядком № 1760 передбачалося обов`язкове складання облікової документації на об`єкт культурної спадщини, яка включала: облікову картку; паспорт, до якого додавалися матеріали фотофіксації, генеральний план з позначенням зон охорони, поповерхові плани, розрізи, креслення фасадів (за потреби); коротку історичну довідку; акт технічного стану, довідку про майнову цінність об`єкта, при цьому облікова картка і паспорт об`єкта підлягали складенню у чотирьох примірниках, один з яких передається до відповідного центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, другий зберігається в органі охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної чи Київської, Севастопольської міської держадміністрації, третій - в іншому уповноваженому органі охорони культурної спадщини, четвертий - в органі місцевого самоврядування, укладення охоронного договору фактично вимагало від власника об`єкта культурної спадщини лише проставлення підпису на примірнику договору, оскільки документація на об`єкт культурної спадщини мала зберігатися, зокрема, в уповноваженому органі охорони культурної спадщини.

При цьому суд наголошує, що ані Закон № №1805-III, ані Порядок № 1760, який діяв до 01.06.2019, ані Порядок № 1768 не покладали і не покладають обов`язку скласти документацію на об`єкт культурної спадщини на власника або уповноважений ним орган, натомість Закон № 1805 ІІІ та Порядок № 1768 передбачають лише обов`язок власника укласти охоронний договір.

Наведене також підтверджується положеннями Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України 11.03.2013 № 158 (далі Порядок № 158), пункти 1.2., 1.3. якого до внесення змін наказом Міністерства культури України від 27 червня 2019 року № 501 передбачали, що облік об`єктів культурної спадщини - заходи, що здійснюють спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини), спрямовані на виявлення, наукове вивчення, класифікацію, державну реєстрацію об`єктів культурної спадщини. Облік об`єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об`єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об`єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об`єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр).

Отже, складання облікової документації на об`єкти культурної спадщини відносилось до діяльності з обліку об`єктів культурної спадщини, здійснення якої покладалося на спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

Пункти 4.3., 4.4. Порядку № 158 (до внесення змін наказом Міністерства культури України від 27 червня 2019 року № 501 ) визначали, що фінансування робіт із складання облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини (далі - документи) здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Документи на об`єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів.

У разі складання документів за кошти власників об`єктів культурної спадщини або уповноважених ними органів (осіб) виготовляється додатковий примірник документів, який зберігається у зазначених осіб.

Таким чином, фінансування робіт із складання облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини повинно було здійснюватися за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, водночас могло здійснюватися за рахунок коштів власників (як інших джерел, не заборонених законодавством), при цьому не було обов`язковим для власника.

Суд бере до уваги, що розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16 липня 2021 року № 529 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590" затверджено переліки щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області, до яких включено «Дохідний будинок Самойловича» по вул. Європейська,12 м. Полтава, як об`єкт історії та архітектури.

При цьому пункт 3 розділу І Порядку № 158 (у редакції із змінами, внесеними наказом Міністерства культури України від 27 червня 2019 року № 501) також передбачає, що система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру).

Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Порядку № 501 у тій же редакції уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку. При цьому за приписами пункту 2 розділу І уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Отже, складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини відповідно до чинних норм законодавства є обов`язком уповноваженого органу.

Із матеріалів справи слідує, що облікова документація на будівлю за адресою: вул. Європейській (Фрунзе), буд.12, у м. Полтаві «Доходний дім Самойловича», яка рішенням 11 сесії Полтавської міської Ради народних депутатів 21 скликання від 17.01.1992 віднесена до категорії пам`ятників історії та архітектури місцевого значення, а розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16 липня 2021 року № 529 до щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області, відсутня, що підтверджено листом Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради від 20 грудня 2021 року, надісланими на звернення Полтавської окружної прокуратури.

При цьому у листі визнано, що через відсутність облікової документації звернення власника будівлі щодо укладення охоронного договору з департаментом неможлива.

Виходячи з викладеного, суд наголошує, що фактично за відсутності облікової документації на будівлю за адресою: вул. Європейська,12 у м. Полтаві, укладення охоронного договору на таку будівлю згідно з вимогами Порядку № 1768 неможливе, оскільки відсутні документи, які передбачені пунктом 6 Порядку № 1768, які додаються до договору.

При цьому суд повторює, що складання облікової документації на об`єкт культурної спадщини не є законодавчо передбаченим обов`язком власника такого об`єкта, натомість належить до сфери компетенції відповідних уповноважених органів.

Покладення ж такого обов`язку на власника об`єкта культурної спадщини становитиме надмірний тягар для власника та є фактично непропорційним втручанням у право на мирне володіння своїм майном, яке гарантується фізичним та юридичним особам статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зважає на те, що згідно з пунктом 2 Порядку № 1768 власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Судом встановлено, що вже після відкриття провадження у справі №440/2067/23 власники приміщень, що знаходяться у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_9 , ОСОБА_3 звернулися із письмовими заявами до Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради про укладення охоронного договору, що свідчить про вчинення ними дій спрямованих на укладення охоронного договору, проте Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради їх заяви з пропозиціями залишилися проігнорованими.

Отже, суд дійшов висновку, що не укладення охоронного договору з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на будівлю по Європейській, 12 у м. Полтаві є наслідком бездіяльності саме Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради.

Суд звертає увагу, що позивач - Департамент культури, молоді та спорту у судові засідання не з`являвся, позов не підтримував, свого ставлення до позову не висловив.

Разом з цим, враховуючи, що інші власники будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після надсилання повідомлення 17.02.2022 Департаментом культури, молоді та спорту, проте що будинок за адресою: вул. Європейська,12 є пам`яткою історії та архітектури місцевого значення, а тому необхідно укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір, не виявили намір укласти охоронний договір, суд вважає за необхідне зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватне акціонерне товариство «Полтава-Авто» вчинити дії направлені на укладення з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронного договору на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення Адміністративну будівлю (Житловий будинок, ОСОБА_10 ) по АДРЕСА_1 .

Виходячи із викладеного, беручи до уваги встановлені судом обставини та нормативне регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради підлягають задоволенню частково.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вул.1100-річчя Полтави,7, м. Полтава,36020, код ЄРДПОУ 02910060) в інтересах держави в особі Департамента культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради (майдан Незалежності, 5, м. Полтава,36003, код ЄРДПОУ 43434119) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 , рнокпп НОМЕР_6 ), Приватного акціонерного товариства "Полтава-Авто" (вул. Великотирнівська, буд.1, м. Полтава, 36028, код ЄРДПОУ 03118340) про зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватне акціонерне товариство "Полтава-Авто" вчинити дії направлені на укладення з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронного договору на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - Адміністративну будівлю (Житловий будинок, Доходний дім Самойловича) по вул. Європейській,12 у місті Полтаві.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Полтавської обласної прокуратури з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватного акціонерного товариства "Полтава-Авто" судові витрати зі сплати судового збору з кожного в розмірі 335,50 грн (триста тридцять п`ять гривень п`ятдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.04.2024.

Суддя С.С. Бойко