Рішення

від 03.04.2024 по справі 522/14337/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

03.04.24

Справа № 522/14337/23

Провадження № 2/522/2675/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чернявської Л.М.,

при секретарі Купцова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛІЦ 2011», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Юридичний департамент Одеської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛІЦ 2011», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Юридичний департамент Одеської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання договору недійсним.

Звертаючись до суду, Позивач просив скасувати рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича про державну реєстрацію (з відкриттям розділу) від 02.08.2018 року індексний номер: 42362189, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - нежиле приміщення підвалу, площею 89,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстр. номер об`єкта нерухомого майна: 1613328151101) із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення підвалу загальною площею 89,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «БЛІЦ 2011», від 31.08.2018 року № 167, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Косюк Оленою Петрівною; Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Косюк Олени Петрівни від 31.08.2018 року індексний номер: 42794896, що є підставою для припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛІЦ 2011» на нежиле приміщення підвалу площею 89,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613328151101); Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛІЦ 2011» (ЄДРПОУ 37681018) на користь Одеської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 8052,00 грн. на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради, код 26302537, р/р UA808201720344250211000034995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Одеська міська рада як власник майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси втратила право власності на нежиле приміщення підвалу, загальною площею 89,3 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з протиправним оформленням ОСОБА_1 права власності на вказаний об`єкт нерухомості та з подальшим відчуженням ТОВ «БЛІЦ 2011». Зазначають, що для здійснення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна нежиле приміщення підвалу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 подано підроблений документ, який не видавався Виконавчим комітетом Одеської міської ради. Враховуючи відсутність у ОСОБА_1 правовстановлюючого документа на нежиле приміщення підвалу площею 89,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , відповідне право власності не виникало та не могло бути зареєстроване.

Таким чином, для відновлення порушених прав та законних інтересів територіальної громади м. Одеси необхідно скасувати рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 02.08.2018 року індексний номер: 42362189, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 на нежиле приміщення підвалу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із закриттям розділу об`єкта нерухомого майна відповідно до ст.ст. 14, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Оскільки ОСОБА_1 не набув права власності, то, відповідно, не мав права відчужувати спірний об`єкт нерухомості будь-яким третім особам. З урахуванням зазначеного договір купівлі-продажу нежилого приміщення підвалу від 31.08.2018 року, серія та номер: 167, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «БЛІЦ 2011», підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, а рішення від 31.08.2018 року індексний номер: 42794896 про державну реєстрацію права власності ТОВ «БЛІЦ 2011» на спірне приміщення відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 24 липня 2023 року відкрито провадження по справі, встановлено загальний порядок розгляду справи.

Клопотання Одеської міської ради про витребування доказів задоволено. Витребувано з Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського 6) належним чином засвідчену копію реєстраційної справи № 1613328151101, що зберігається в електронній формі, на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 89, 3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613328151101).

Заяву Одеської міської ради про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна нежиле приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 89, 3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613328151101.

Заборонено суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна нежилі приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 89, 3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613328151101.

30 серпня 2023 року та 04 вересня 2023 року з Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради до суду надійшли витребувані документи.

Протокольною ухвалою суду від 31 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до слухання по суті.

22 листопада 2023 року від Юридичного департаменту Одеської міської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності.

В судове засідання 03 квітня 2024 року сторони не з`явились, сповіщались належним чином. Представник Позивача надав заяву про слухання справи за відсутності, позовні вимоги просив задовольнити. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Одеська міська рада є власником нежитлових приміщень підвалу № 506 загальною площею 652, 4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 20.07.2009 року серія НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Право власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на вказані нежитлові приміщення зареєстровано в Одеському міському бюро технічної інвентаризації, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.08.2009 року № 23697690, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості».

30 червня 2018 року на підставі свідоцтва про право власності від 17.01.2003 року № 022002, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - нежиле приміщення підвалу площею 89,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено державну реєстрацію відповідного права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначене приміщення площею 89,3 кв.м. є частиною нежилих приміщень підвалу № 506 загальною площею 652,4 кв.м., власником яких є Одеська міська рада, що вбачається з технічних паспортів вказаних об`єктів, зокрема, технічного паспорта від 27.04.2009 року № 11ог-40-2051 на нежитлові підвальні приміщення площею 652,4 кв.м. (власник: територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради) та технічного паспорта від 18.12.2002 року б/н на нежиле приміщення підвалу площею 89,3 кв.м. (замовник: ОСОБА_1 ).

Вказане також підтверджується актом комісійного обстеження нежитлових приміщень підвалу № 506 від 10.08.2021 року, складеного за результатами обстеження проведеного фахівцями відділу інвентаризації та реєстрації КУ «Муніципальна служба комунальної власності».

Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30.07.2018 року державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскровим О.В. прийнято рішення (з відкриттям розділу від 02.08.2018 року індексний номер: 42362189), на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежиле приміщення підвалу загальною площею 89,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1613328151101, номер запису про право власності: 27321153.

31.08.2018 року за договором купівлі-продажу № 167, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Косюк О.П., ОСОБА_1 відчужив на користь ТОВ «БЛІЦ 2011» вищевказане нежиле приміщення підвалу загальною площею 89,3 кв.м.

Рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Косюк Олени Петрівни від 31.08.2018 року індексний номер: 42794896 внесено відомості про державну реєстрацію права власності ТОВ «БЛІЦ 2011» на нежиле приміщення підвалу площею 89,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на нежиле приміщення загальною площею 89,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ТОВ «БЛІЦ 2011», номер відомостей про речове право: 27724668 (реєстр. номер об`єкта нерухомого майна: 1613328151101).

Звертаючись до суду з відповідним позовом, Позивач зазначив, що наявність реєстрації речових прав на нежиле приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_1 , порушує права та законні інтереси територіальної громади м. Одеси як законного власника даного приміщення, оскільки перешкоджає здійсненню ним повноважень щодо володіння, користування та розпорядження комунальним майном, що є матеріальною основою місцевого самоврядування, та створює умови для його незаконного використання ОСОБА_1 та ТОВ «БЛІЦ 2011».

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Так, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вищевказане рішення державного реєстратора прийнято на підставі свідоцтва про право власності від 17.01.2003 року № 022002, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 грудня 2002 року №12.

Однак, з листа Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 12.06.2023 року № 923-11.1-29 вбачається, що розпорядження Приморської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.12.2002 року № 12 - не існує, а під № 12 зареєстровано розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 08.01.2002 року «Про затвердження схеми перенесення гаража гр. ОСОБА_2 у зв`язку з будівництвом житлового будинку».

В перевірених Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради документах, прийнятих Одеською міською радою та Виконавчим комітетом Одеської міської ради за 2002-2012 роки, відсутнє рішення щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на вищезазначене приміщення.

У той же час, згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.08.2009 року № 23697690, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», власником нежитлових приміщень підвалу АДРЕСА_2 в особі Одеської міської ради. Підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності від 20.07.2009 року серія НОМЕР_2 , видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

При цьому, за ОСОБА_1 зареєстровано нежиле приміщення підвалу площею 89,3 кв.м., яке є частиною вказаних нежилих приміщень підвалу № 506 загальною площею 652,4 кв.м., які є власністю Одеської міської ради, та частина яких передана згідно з рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.01.2019 року № 36 на баланс та закріплена на праві господарського відання за КП «Одеські інженерні мережі».

Таким чином, судом встановлено, що рішення державного реєстратора прийняте на підставі документів, яких не існує, що виключає офіційне визнання та підтвердження державою права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із вимогами ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно п. 56 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою затверджено Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбаченихстаттею 27Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком».

Цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п. 12 Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

Таким чином, для здійснення державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , подано документ, який не видавався, що свідчить про невідповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та виключає можливість державної реєстрації та виникнення такого речового права на вказане нерухоме майно за заявником.

Крім цього, відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав у разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченомупідпунктом «в»пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченомупідпунктом «а»пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

За таких обставин визнання та підтвердження державою факту набуття ОСОБА_1 права власності на спірне нерухоме майно є неприпустимим, оскільки прямо суперечить положенням законодавства та порушує права інших осіб (в даному випадку право власності територіальної громади м. Одеси на майно комунальної власності територіальної громади м. Одеси).

Також звертаємо увагу суду на те, що відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.01.2019 року у справі № 824/1751/14-а, належним відповідачем у спорі про оскарження реєстраційних дій має бути особа, реєстрація речового права якої оскаржується. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 823/2042/16, а саме належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Таким чином, суд прийшов до висновку скасувати рішення державного реєстратораОдеської обласноїфілії комунальногопідприємства «Центрдержавної реєстрації»Іскрова О.В. (з відкриттям розділу)від 02.08.2018року індекснийномер:42362189 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення підвалу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підлягають скасуванню.

Також, суд прийшов до висновку, що договір купівлі-продажу нежилого приміщення підвалу від 31.08.2018 року № 167, загальною площею 89,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «БЛІЦ 2011», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Косюк Оленою Петрівною, є недійсним з наступних підстав.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним. Згідно зі ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не набув права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 89,3 кв.м., що розташоване за вищевказаною адресою, оскільки реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомості здійснено на підставі свідоцтва про право власності якого не існує.

Оскільки ОСОБА_1 не набув права власності, то, відповідно, не мав права відчужувати спірний об`єкт нерухомості будь-яким третім особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 658ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, ч. 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до роз`яснень п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та відповідно до ст. 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, факт існування вищевказаного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 89,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є перешкодою для реалізації територіальною громадою м. Одеси своїх повноважень як власника об`єкту нерухомого майна.

З урахуванням зазначеного договір купівлі-продажу нежилого приміщення підвалу загальною площею 89,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «БЛІЦ 2011», від 31.08.2018 року № 167, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Косюк Оленою Петрівною є недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Косюк О.П. прийнято рішення від 31.08.2018 року індексний номер: 42794896 про державну реєстрацію права власності ТОВ «БЛІЦ 2011» на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 89,3 кв.м. (реєстр. номер об`єкта н.м: 1613328151101) на підставі договору купівлі-продажу від 31.08.2018 року, серія та номер: 16.

Отже, у зв`язку із сукупністю вищезазначених норм та обставин відповідне рішення від 31.08.2018 року індексний номер: 42794896 про державну реєстрацію права власності ТОВ «БЛІЦ 2011» на спірне приміщення відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З врахуванням викладеного, розглянувши цивільну справу всебічно та з врахуванням наданих доказів, суд вважає, що відповідні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що при подачі позову, позивач сплатив судовий збір у розмірі 8 052,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням, який підлягає стягненню з Відповідачів.

Керуючись ст.ст.10,13,18,19,258,259,263 - 265,268,280-281, 352,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛІЦ 2011», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Юридичний департамент Одеської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання договору недійсним задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича про державну реєстрацію (з відкриттям розділу) від 02.08.2018 року індексний номер: 42362189, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - нежиле приміщення підвалу, площею 89,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстр. номер об`єкта нерухомого майна: 1613328151101) із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення підвалу загальною площею 89,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «БЛІЦ 2011», від 31.08.2018 року № 167, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Косюк Оленою Петрівною.

Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Косюк Олени Петрівни від 31.08.2018 року індексний номер: 42794896, що є підставою для припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛІЦ 2011» на нежиле приміщення підвалу площею 89,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613328151101).

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛІЦ 2011» (ЄДРПОУ 37681018) в рівних частках на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 26597691) сплачений судовий збір у розмірі 8 052 грн (рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради, код 26302537, р/р UA808201720344250211000034995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172).

Рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 09 квітня 2024 року

Суддя Л. М. Чернявська