Рішення

від 09.04.2024 по справі 560/874/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/874/24

РІШЕННЯ

іменем України

09 квітня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку. В обґрунтування позову зазначає, що станом на день видання наказу про виключення зі списків особового складу відповідачем не був проведений повний розрахунок. Фактично остаточний розрахунок відповідач здійснив 20.12.2023 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду. Позивач вважає, що має право на виплату йому середнього заробітку.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві відповідач позов не визнає, у задоволені позову просить відмовити.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу у 5 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, з якої наказом від 19.07.2018 №381 був звільнений в запас та виключений зі списків особового складу. При звільненні позивачу не було виплачено частину належних йому коштів, що обумовило звернення до суду.

Рішенням від 05.06.2023 у справі №560/3583/23 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з врахуванням виплачених сум, а також здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.07.2018 - з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Відповідач 20.12.2023 виплатив позивачу на виконання цього рішення 100530,21 грн., що вбачається з наданих суду доказів.

Відповідно до статті 116 КЗпП України (в редакції, чинній з 19.07.2022) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму. Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Згідно з ч.2 ст.117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті. Таким чином, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрхунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальність роботодавця протягом усього періоду прострочення. Зазначені правові висновки щодо застосування статті 117 КЗпП України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 по справі №821/1083/17.

День звільнення є останнім робочим днем, який відповідним чином обліковується та оплачується на рівні звичайного робочого дня (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 по справі №821/1226/16). Саме в цей день, день звільнення або день виключення зі списків частини для військовослужбовців, на підставі ст. 116 КЗпП України роботодавець повинен був виплатити звільненому працівнику всі суми, що належать йому від підприємства.

Згідно з наказом про звільнення позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 19.07.2018, отже у цей день з ним повинен був бути проведений остаточний розрахунок, тоді як 20.07.2018 є днем початку періоду невиплати.

Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100. Абзацом 3 п.2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. За правилами п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з виписками по карткових рахунках позивача відповідач виплатив йому заборгованість за рішенням суду в сумі 100530, 21 грн. Як вбачається з наданої відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення, ОСОБА_1 нараховано за травень/червень 2018 - 10317,10 грн., кількість календарних днів у цей період становить 61 день. Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача складає 338,27 грн. (20634,20 грн. : 61 календарний день), що також вбачається з довідки від 05.02.2024 №139/35.

19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким викладено в новій редакції норму статті 117 КЗпП України, що передбачає встановлене обмеження, згідно з яким виплата працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюється не більш як за шість місяців. З огляду на дату проведення остаточного розрахунку з позивачем, до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 117 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Зміни у ст.116 та 117 КЗпП України підкреслюють намір законодавця не допустити випадків, за яких порушення прав працівника на своєчасний розрахунок при звільненні триває впродовж значного періоду часу. З урахуванням цих змін працівник повинен бути зацікавленим у швидкому ініціюванні та вирішенні спору, оскільки зволікання з тих чи інших причин у зверненні до суду не даватиме підстави в подальшому претендувати на виплату суми середнього заробітку за весь період, впродовж якого триває порушення його права на своєчасне отримання грошового забезпечення.

Отже, з огляду на приписи ст. 117 КЗпП України у чинній редакції період виплати коштів за час затримки розрахунку при звільненні обмежений шістьма місяцями, у зв`язку з чим компенсація розраховується за період тривалістю 184 календарні дні.

Сума середнього заробітку, розрахована згідно з Порядком № 100, становить 62241,68 грн. (338,27 грн. середньоденна заробітна плата позивача * 184 кількість днів затримки розрахунку). Розмір виплати на виконання рішення суду становить 100530,21 грн.

Верховний Суд у своїх постановах щодо аналогічних правовідносин визначив, що суди можуть застосовувати альтернативні підходи до розрахунку розміру компенсації, зокрема можуть зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, з урахуванням принципів пропорційності, істотності частки, співмірності тощо.

Оскільки Верховний Суд визначив ряд різних підходів до вирахування суми середнього заробітку/суми компенсації за несвоєчасний розрахунок, який повинен бути виплачений особі, кожен з яких не має будь-якої наперед встановленої переваги над іншими, суд вважає співмірною та пропорційною суму виплати 62241,68 грн., визначену відповідно до Порядку №100, відтак не вбачає підстав для подальшого зменшення цього розміру виплати.

Оскільки відповідач не спростував право позивача на отримання коштів за час затримки розрахунку при звільненні, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні/компенсацію за несвоєчасний розрахунок в сумі 62241,68 грн. (з вирішенням питання утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів відповідно до вимог закону).

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09 квітня 2024 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:5 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (вул. митрополита Шептицького, 53,Шепетівка,Шепетівський район, Хмельницька область,30400 , код ЄДРПОУ - 38089310)

Головуючий суддя І.С. Козачок