Постанова

від 01.04.2024 по справі 520/22284/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 р.Справа № 520/22284/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАВІКОН" та Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., повний текст складено 18.12.23 по справі № 520/22284/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАВІКОН"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАВІКОН" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , в якому просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення № 00,0,52320703 від 21.02.2022 р. та податкове повідомлення - рішення № 00052310703 від 21.02.2022 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАВІКОН" задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано податкове повідомлення - рішення № 00052320703 від 21.02.2022 р. в частині визначення податкових зобов`язань на суму 499793,50 грн. та податкове повідомлення - рішення № 00052310703 від 21.02.2022 р. в частині визначення податкових зобов`язань на суму 643316,25 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАВІКОН" сплачений судовий збір в сумі 5915 грн. 89 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАВІКОН" , не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову , подало апеляційну скаргу , вважає, що висновки суду в цій частині є необґрунтованими, оскільки підтверджені посиланням на неналежні докази, при наданні оцінці таким доказам не враховані висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, також окремі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на доказах взагалі. Предметом доказування при розгляді судової справи № 520/22284/23 є встановлення реального характеру господарських операцій ТОВ «Гравікон» зі своїми контрагентами. Суд першої інстанції відмовив в задоволені позовних вимог про скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень в частині грошових зобов`язань, що були нараховані за результатами перевірки Г`У ДПС правовідносин, які мали місце між ТОВ «Гравікон» та: ТОВ «ХСМ-2016», ТОВ «Спеціалізована компанія «Надра», ТОВ «АКСІОМА-ТАЙІІ», ТОВ «Харківдорбуд». Незважаючи на надані скаржником до матеріалів справи докази наявності зв`язку отриманих товарно- матеріальних цінностей та послуг із господарською діяльністю скаржника, використання отриманих товарів та послуг у власній господарській діяльності скаржника, наявності у скаржника реальних матеріальних витрат на придбання товарів та послуг, а також виникнення у скаржника податкових зобов`язань при реалізації готової продукції, виробленої з використанням придбаних товарів та послуг, суд першої інстанції в основу своїх висновків про відсутність реального характеру господарських операцій з зазначеними вище контрагентами поклав переважно надану відповідачем податкову інформацію. Ця податкова інформація оформлена окремими документами стосовно кожного контрагента, складеними податковим органом, в яких, з посиланням на наявну у відповідних податкових базах інформацію, зроблений висновок про характер діяльності контрагентів та їх здатності вести господарську діяльність. При цьому податковим органом не було проведено зустрічних звірок контрагентів скаржника з метою підтвердження господарських відносин з ТОВ «Гравікон», а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку. Тобто така інформація носить виключно інформативний характер, та може бути підставою для ініціювання податковим органом перевірки платника податків, але ж ніяк не для остаточних висновків про характер та достовірність його діяльності. У своїй позиції щодо надання чи не надання податковій інформації доказової сил суд першої інстанції при складанні мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення проявляє непослідовність. Так, наводячи мотиви задоволення позовних вимог в частині нарахованих грошових зобов`язань, що пов`язані із взаємовідносинами між скаржником та ТОВ «ЄВРО ПРОЕКТ», суд цитує зміст судового рішення у справі №520/12279/19, в якому критично оцінюється доказова сила податкової інформації : «Водночас, сумнівність господарських операцій ТОВ «Гравікон» обґрунтовується податковим органом, виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу. Разом з тим, така інформація не ґрунтується на фактах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагентів ТОВ «Гравікои», а лише містить припущення податкового органу про неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженями. відсутність трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання договорів. Разом з цим, зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. І незважаючи на таку позицію, висловлену при обґрунтуванні часткового задоволення позовних вимог, при формуванні мотивів відмови у задоволенні позовних вимог суд в тому самому судовому рішенні одночасно займає і діаметрально протилежну позицію, коли визнає податкову інформацію належним та достатнім доказом на підтвердження обставин справи та відмовляє з посиланням на таку інформацію як на доказ у задоволенні позовних вимог. Судом першої інстанції фактично прийняте рішення на підставі аналізу інформації, яка не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні КАС України. Враховуючи, що матеріали справи №520/22284/23 крім податкової інформації, не містять інших доказів на її підтвердження, і відповідачем не надано суду доказів проведення перевірки діяльності контрагентів, аби довести наявність в їх діях порушень норм податкового законодавства, тому суд першої інстанції, поклавши податкову інформацію в основу своїх висновків про відсутність реального характеру господарських операцій між ГОВ «Гравікон» та окремими його контрагентами, фактично визнав встановленими обставини (а саме: відсутність реального характеру діяльності), які не є доведеними належними та допустимими доказами, що, відповідно до ч.І ст. 317 КАС України, є підставою для скасування судового рішення, а також прийняв рішення без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Також, апелянт звертає увагу на те , що матеріали справи містять докази зміни майнового стану ТОВ «Гравікон» в результаті здійснення господарської операції з ТОВ «ХСМ-2016», руху коштів, руху активів, використання отриманих товарів в господарській діяльності скаржника, виникнення у скаржника податкових зобов`язань, що в сукупності доводить реальний характер господарських відносин з контрагентом, та, відповідно, безпідставність та необґрунтованість висновків суду першої інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині. Таким чином, матеріали справи містять докази, що підтверджують використання отриманих товарів та послуг у господарській діяльності ТОВ «Гравікои». В Акті перевірки зазначено про здійснення з контрагентом розрахунків, що підтверджує рух грошових коштів, також відповідач зазначає в акті про збільшення вартості запасів на суму отриманих від контрагента будівельних матеріалів та включення вартості послуг з розвантаження до собівартості виготовлення готової продукції, що підтверджує зміну майнового стану скаржника. Тобто, незважаючи на відсутність товарно- транспортних накладних щодо доставки будівельних матеріалів, в справі наявні докази, на підставі яких суд міг встановити реальний характер господарських відносин, натомість суд обмежився лише посиланням на податкову інформацію та дослідженням правовідносин, що виникли лише на підставі одного договору. Таким чином, суд першої інстанції в порушення вимог ч.5 ст. 242, ч.4 ст, 246 КАС України в судовому рішенні в частині правовідносин з ТОВ «АКСІОМА ТАЙП» визнав встановленими обставини, що не доведені належними та допустимими доказами, в супереч висновкам Верховного суду щодо застосування норм права, що, відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України, що є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та прийняття нового. Тому і у правовідносинах з ТОВ «Харківдорбуд» суд безпідставно визнав встановленою обставину відсутності реальних наслідків правовідносин за період червень-липень 2018 року на підставі неналежних доказів, а з решти періодів - без підтвердження своїх висновків будь-якими доказами. Фактично відповідач ставить під сумнів можливість постачання контрагентами ТОВ «Гравікон» товару та послуг з тих підстав, що контролюючий орган не може дослідити наявність виробничих потужностей, матеріально-технічної бази та трудових ресурсів, які необхідні для виконання договорів такими контрагентами. Але жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження своїх доводів відповідач до матеріалів справи не надав. Відповідачем не доведені обставини та не надані докази, які б свідчили про штучний характер господарських операцій між скаржником та його контрагентами, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності ТОВ «Гравікон», збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії ТОВ «Гравікон» та його контрагентів були спрямовані на отримання виключно необгрунтованої податкової вигоди. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі , просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 р. у справі № 520/22284/23 в частині відмови товариству з обмеженою відповідальністю «Гравікон» в задоволенні позовних вимог до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення - рішення № 00052320703 від 21.02.2022 р. та податкового повідомлення - рішення № 00052310703 від 21.02.2022 р. Прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАВІКОН» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби та визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення № 00052320703 від 21.02.2022 р. в частині нарахованих грошових зобов`язань в сумі 4 458 599,00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 00052310703 від 21.02.2022 р. в частині нарахованих грошових зобов`язань в сумі 4 770 703,75 грн.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог , подало апеляційну скаргу , вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: неповно з`ясовано обставини та недосконало проаналізовано доводи ГУ ДПС стосовно не підтвердження позивачем реального здійснення господарських операцій. Вважає , що судом було не враховано доводи ГУ ДПС області, а також практика Верховного суду щодо визначення нереальності операцій, у тому числі по взаємовідносинах з ПП «ФОСТЕРС», ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ», ТОВ «ОПЕК ПЛЮС», ТОВ «ПРОМСЕН», а також з ТОВ «ЄВРОПРОЕКТ». На підставі наданих пояснень керівників підприємств-постачальників ТОВ «ГРАВІКОН», встановлено непричетність цих керівників до господарської діяльності цих підприємств, а отже, підписи керівників підприємств-постачальників ТОВ «ГРАВІКОН» в первинних документах виконані невстановленими особами. В первинних документах формально оформлених ТОВ «ГРАВІКОН» господарських операцій не можливо ідентифікувати осіб, які приймали участь в господарських операціях з боку постачальників, а отже і визнати здійснення господарської операції з постачальниками вказаними в цих документах. Вищезазначені документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Кодексу вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності. Посилаючись на наявність інформації і пояснень Оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області і Слідчим управлінням ГУ ДФС у Харківській області, даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС України, податкової інформації , відсутності контрагентів позивача за місцезнаходженням; не можливості підтвердження виконання операцій з придбання та реалізації товарів наявним трудовим ресурсом; відсутності будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутності інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні); відсутності інформації про власні або орендовані основні фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; оформлення товарно - транспортних накладних порушенням вимог діючого законодавства, вважає нереальними взаємовідносини ТОВ «ГРАВІКОН» з ТОВ «ЄВРО-ПРОЕКТ», ТОВ «ПРОМСЕН», ТОВ «ОПЕК ПЛЮС», ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ», ПП «ФОСТЕРС». Також, вказує на відсутність у контрагентів постачальників ТОВ «ГРАВІКОН» та їх постачальників по ланцюгу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для здійснення операцій з ТМЦ , що встановлено перевірками ГУ ДПС у Харківській області, в тому числі і перевіркою до акту якої надані заперечення. Такі висновки зроблені на підставі наданих контрагентами постачальниками ТОВ «ГРАВІКОН» звітів , що сформовані за даними бухгалтерського обліку який в свою чергу ведеться на підставі первинних документів. Такі звіти внесені до інформаційно-аналітичних баз ДПС України, а відсутність таких звітів в інформаційно-аналітичних базах ДПС України свідчить про відсутність первинних документів у таких юридичних або фізичних осіб на право володіння, користування, оренди, найму, посередництва, тощо. Ще одна з обставин , що може свідчити про нереальність господарських операцій відповідно позиції Верховного суду , викладеної в постанові від 05 березня 2020 року по справі N 826/9368/15 , є нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності. Головне управління ДПС у Харківській області вважає, що в суді першої інстанції було надано беззаперечні докази, що свідчать про нереальність господарських операцій ТОВ «Гравікон» з контрагентами. Таким чином, ГУ ДПС у Харківській області вважає, що винесене за наслідками податкової перевірки оскаржувані податкові повідомлення рішення № 00052320703 від 21.02.2022 р. та № 00052310703 від 21.02.2023 є законними, а твердження суду першої інстанції про необґрунтованість та недоведеність доводів контролюючого органу свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з`ясування фактичних обставин даної справи. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі №520/22284/23 в частині задоволення позовних вимог позивачу, прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Головне управління ДПС у Харківській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає, вважає, що судом першої інстанції було надано належну оцінку інформації та доказам, наданим контролюючим органом, що свідчать про відсутність реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами: TOB «ХСМ-2016», ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «НАДРА», ТОВ «АКСІОМА ТАЙП», ТОВ «ХАРКІВДОРБУТ», не спростованим позивачем ані під час перевірки, ані в судому засіданні. Наполягає на тому, що перевіркою застосовувався всебічний підхід до оцінки реальності господарських операцій, в тому числі оцінка наявності у постачальника матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями. Просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАВІКОН» у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

ТОВ "ГРАВІКОН" подало до суду заяву , вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не містять вказівки на обставини, які, на думку відповідача, суд першої інстанції неповно з`ясував та якими доказами, наданими відповідачем та наявними в матеріалах справи, ці обставини підтверджуються. Вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення в частині задоволення позовних вимог, а тому, враховуючи, що апеляційна скарга ГУ ДПС не містить доводів, які це спростовують, апеляційна скарга ГУ ДПС не підлягає задоволенню, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 р. в частині задоволення позовних вимог не підлягає скасуванню.

Також, ТОВ "ГРАВІКОН" подало до суду пояснення щодо обставин отримання ТОВ «Гравікон» товару від ТОВ «Аксіома Тайп» в травні 2019 року, причин його надходження залізницею та відсутності найменування ТОВ «Аксіома Тайп» як власника вантажу в залізничних накладних, що супроводжували вантаж.

Представник товариства в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги на наполягав на її задоволенні , проти задоволення апеляційної скарги податкового органу заперечував.

Представник податкового органу в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ГРАВІКОН" у зв`язку з її необґрунтованістю.

Сторони належним чином повідомленні про час та дату судового засідання.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг оскаржуване рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню , з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що в період з 13 грудня 2021 року по 12 січня 2022 року спеціалісти Головного управління Державної податкової служби у Харківській області провели документальну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАВІКОН» (код ЄДРПОУ 41501429), результати якої оформлені Актом №908/20-40-07-03-06/41501429 від 19.01.2022 р. «Про результати документальної планової перевірки ТО В «ГРАВІКОН» (податковий номер 4Г501429)» (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки працівники податкового органу, серед іншого, відобразили виявлення порушень норм податкового законодавства, начебто допущених ТОВ «ГРАВІКОН», зокрема:

- п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4 331 216,00 гри., в тому числі за 2018 рік 2076487 гри., за півріччя 2019 року - 1835823 грн., за 3 квартали 2019 року 2254729 грн. за 2019 рік 2254729 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 966 355,00 грн., в тому числі за серпень 2018 року у сумі 641 259 грн., за листопад 2018 року у сумі 135482 грн., за грудень 2018 року у сумі 207958 грн., за січень 2019року у сумі 56441 грн., за квітень 2019 року у сумі 478985 грн., за травень 2019 року у сумі 735155 грн., за червень 2019 року у сумі 890525 грн., за липень 2019 року у сумі 512272 грн., за серпень 2019 року у сумі 61966 грн., за вересень 2.019 року у сумі 79401 грн., за грудень 2019 року у сумі 166911 грн., а також завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за вересень 2021 року у сумі 903 грн.

Висновки податкового органу про заниження ТОВ «ГРАВІКОН» податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість гуртуються на підставі тверджень про відсутність реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «ГРАВІКОН» та окремими його контрагентами, а саме: ТОВ «ЄВРО-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 41291790), ТОВ «ХСМ-2016» (код ЄДРПОУ 40689483), ТОВ «СК «НАДРА» (код ЄДРПОУ 41900176), ТОВ «ПРОМСЕН» (код ЄДРПОУ 42306052), ТОВ «ОПЕК ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42505403), ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» (код ЄДРПОУ 41300924), ТОВ «АКСІОМА ТАЙН» (код ЄДРПОУ 41025131), ПП «ФОСТЕРС» (код ЄДРПОУ 40485595), ТОВ «ХАРКІВДОРБУД» (код ЄДРПОУ 41719126).

ТОВ «ГРАВІКОН» подало заперечення на Акт перевірки, які рішенням від 18.02.2022 р. залишені ГУ ДПС без задоволення.

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС 21 лютого 2022 року прийняло податкове повідомлення рішення № 00052320703, яким визначило Товариству грошове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 3 966 714,00 грн. та штрафні санкції в сумі 991 678,50 грн., а всього 4 958 392.50 грн.

Також, ГУ ДПС 21 лютого 2022 року прийняло податкове повідомлення-рішення №00052310703, яким визначило Товариству грошове зобов`язання зі сплати податку на прибуток в сумі 4 331 216,00 грн. та штрафні санкції в сумі 1 082 804,00 грн., а всього 5 414 020,00 грн.

Оскільки ТОВ «ГРАВІКОН» вважає висновки ГУ ДПС, викладені в Акті перевірки, такими, що не відповідають дійсності, і не погоджувався із визначеною податковим органом сумою грошових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, тому, керуючись правом, наданим п.56.1 та 56.2. ст. 56 ПК України, Товариство в липні 2022 року подало до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення - рішення № 00052320703 від 21.02.2022 р. та № 00052310703 від 21.02.2022 р.

15 липня 2023 року Товариство засобами поштового зв`язку отримало рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги, яким скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без скасування або змін.

Враховуючи, що податкові повідомленням - рішенням № 00052320703 від 21.02.2022 р. та № 00052310703 від 21.02.2022 р. завдають шкоди майновим інтересам Товариства, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Задовольняючи частково позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення № 00052320703 від 21.02.2022 р. в частині визначення податкових зобов`язань на суму 499793,50 грн. та податкове повідомлення - рішення № 00052310703 від 21.02.2022 р. в частині визначення податкових зобов`язань на суму 643316,25 грн., суд першої інстанції виходи з реальності господарських операцій позивача з контрагентами : ПП «ФОСТЕРС», ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ», ТОВ «Опек Плюс», ТОВ «ПРОМСЕН», ТОВ "ЄВРО-ПРОЕКТ".

Відмовляючи в іншій частині позову, суд першої інстанції виходив з наявних податкових інформації стосовно контрагентів позивача ТОВ «ХСМ-2016», ТОВ «СК «НАДРА», ТОВ «АКСІОМА ТАЙП» і ТОВ «ХАРКІВДОРБУД». Також, в обґрунтування нереальності господарських правовідносин по вказаним контрагентам, суд першої інстанції посилається на оформлення товарно-транспортних накладних з порушенням вимог щодо їх заповнення, встановлення невідповідності придбаного ТОВ «ХСМ-2016» товару по ланцюгу постачання , не підтвердження документально факту переміщення товару від постачальника до покупця, враховуючи відсутність інформації про наявність необхідної кількості трудових та матеріальних ресурсів ТОВ «СК «НАДРА», не підтвердження ТОВ «АКСІОМА ТАЙП» реальності здійснення повноцінної фінансово-господарської діяльності, залучення ТОВ «ХАРКІВДОРБУТ» до виконання досліджуваних послуг ТОВ «АТЛАНТІС СХІД КОМПАНІ» та ТОВ «РОЯЛЛ ТРАНЗІТ ОФФІС» без документального підтвердження можливості здійснення ТОВ «АТЛАНТІС СХІД КОМПАНІ» робіт розвантаження, очищення колії та вагонів, переміщення сипучих матеріалів

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірне у цій справі питання, в межах вирішення якого відкрито апеляційне провадження, пов`язане із необхідністю дослідження господарських операцій між ТОВ «Гравікон» та ТОВ «ЄВРО-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 41291790), ТОВ «ХСМ-2016» (код ЄДРПОУ 40689483), ТОВ «СК «НАДРА» (код ЄДРПОУ 41900176), ТОВ «ПРОМСЕН» (код ЄДРПОУ 42306052), ТОВ «ОПЕК ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42505403), ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» (код ЄДРПОУ 41300924), ТОВ «АКСІОМА ТАЙН» (код ЄДРПОУ 41025131), ПП «ФОСТЕРС» (код ЄДРПОУ 40485595), ТОВ «ХАРКІВДОРБУД» (код ЄДРПОУ 41719126). на предмет їх реальності з огляду на позицію контролюючого органу про наявність у відношенні вказаних контрагентів податкової інформації (пояснень керівників підприємств-постачальників про непричетність цих керівників до господарської діяльності цих підприємств, кримінального провадження , відсутність у контрагентів достатньої кількості основних засобів , матеріальних та трудових ресурсів, відсутністю контрагентів за податковою адресою тощо), оформлення товарно-транспортних накладних з порушенням вимог щодо їх заповнення.

Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само). Згідно з абзацом першим пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1статті 134ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац четвертий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзаци перший і другий пункту 198.6 статті 198 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон №996-XIV.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у частині другій зазначеної статті.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена, крім того, податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником під час визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС України щодо достовірності доказів.

Ці вимоги однаковою мірою стосуються формування й інших показників податкового обліку, в тому числі, доходу і податкових зобов`язань з ПДВ за господарськими операціями, оскільки податковий облік, як і будь-який облік, обов`язковість якого встановлена законом, не може ґрунтуватися на недостовірних даних.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними,сталоює практика правозастосуванняВерховним Судом, яка,якщоїї узагальнити,полягає в тому, щоправові наслідки у виглядівиникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступаютьлишеу разіреального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, щопов`язаніз рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановленихправовиминормами,зокремай щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але не виключно) в постановах від 24 січня 2018 року у справі №2а-19379/11/2670, від 28 жовтня 2019 року у справі №280/5058/18, від 26 лютого 2020 року у справі №826/1308/18, від 06 травня 2020 року у справі №640/4687/19. Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається ГУ ДПС у касаційній скарзі.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, сформувавши загальні підходи, які повинні застосовуватися судами під час вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав у платника податку для отримання певної податкової вигоди (формування витрат, що визначаються при визначенні об`єкта оподаткування, податкового кредиту тощо) за результатами здійснення певних господарських операцій.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами (пункт 63 Постанови).

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції (пункт 64 Постанови).

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (пункт 65 Постанови).

Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лишеподаткова інформаціящодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) тощо - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Зробивши акцент на реальному здійсненні господарської операції як складової юридичного факту, що породжує у платника податків право на податковий кредит та на збільшення витрат, Велика Палата в цій постанові акцентувала увагу на тому, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду також зроблено висновки про те, що під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (пункт 66 Постанови).

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (пункт 67 Постанови).

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 КАС України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом статей 73 - 75 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 28 березня 2024 року у справі №818/529/16.

З матеріалів справи вбачається , що ТОВ «ГРАВІКОН» в період 2017-2020 є підприємством, основним видом діяльності якого було виробництво асфальтобетонних сумішей та емульсій дорожніх, які використовуються при будівництві та ремонті автомобільних шляхів.

У власності ТОВ «ГРАВІКОН» перебуває установка власного виготовлення для приготування бітумної емульсії, яка наказом від 25.06.2018 року була введена в експлуатацію. Питання правомірності придбання Товариством комплектуючих для монтажу цієї установки у ПП «К`ю Партс» досліджувалось податковим органом під час проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, результати якої були оформлені актом № 363/20-40-14-11-10 від 08.02.2019 р. і порушень знайдено не було. А копія наказу про введення установки в експлуатацію та типової форми №03-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» були надані в розпорядження податкового органу ще листом від 14.12.2018 р.№ 14/12-2.

Товариство у періоди, що перевірялись, мало в користуванні на підставі договору оренди нерухомого майна № 29 від 19.04.2018 р., укладеного з філією «Пісочинське ДЕП» ДП «Харківський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», залізничну колію довжиною 746,60 м. та площадку з щебеневим покриттям площею 8000 кв.м., площадку з щебеневим покриттям площею 4500 кв.м., які знаходяться за адресою Харківська область, Харківський район, смт. Буди, вул. Шевченко, 50.

У користуванні Товариства також перебувала установка асфальтозмішувальна ДС- 16837, яка отримана Товариством від ТОВ «МАКТЕ ГРУП» на підставі договору оренди №03/01 від 03.02.2018 р. та змонтована за рахунок Товариства на майданчику за адресою Харківська область, Харківський район, смт. Буди, вул. Шевченко, 50.

В акті перевірки податковим органом не ставиться під сумнів виробнича діяльність ТОВ «ГРАВІКОН», наявність виробничих витрат та подальша реалізація виробленої продукції.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ЄВРО-ПРОЕКТ».

ТОВ «ГРАВІКОН» документально оформлено придбання ТОВ «ЄВРО-ПРОЕКТ» товарів у 2018 році на загальну суму 1 028 750 грн., у тому числі ПДВ 171458,33 грн. згідно з договорами № 3-05/ від 03.05.2018 та № 06/08/18 від 06.08.2018.

В підтвердження реальності виконання господарських правовідносин по вказаним договорам як до податкового органу ( відображено в акті перевірки арк.Акту 7) так і до матеріалів справи (через підсистему Електронний суд) надано договори з постачальником, специфікації, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення, банківські виписки, картки рахунків (перелік зазначено в акті перевірки).

Податковий орган в ході перевірки дійшов висновку щодо нереальності взаємовідносин ТОВ «ГРАВІКОН» з ТОВ «ЄВРО-ПРОЕКТ» , оскільки надані до перевірки товарно - транспортні накладні оформлені з порушенням вимог діючого законодавства. Також, податковий орган вказує , що ТОВ «ЄВРОПРОЕКТ» не звітує за формою №20-ОПП, за даними ЄРПН ТОВ «ЄВРО-ПРОЕКТ» не придбавало у платників ПДВ (юридичних та фізичних осіб) ємності та контейнери вказані у видаткових накладних, оформлених на адресу ТОВ «ЄВРО-ПРОЕКТ», а також не придбавались послуги оренди приміщень, обладнання, транспорту, послуги транспортування, тому не можливо підтвердити рух активів та факт реального здійснення господарських операцій, а саме: встановити виробничі приміщення виконавців робіт, залучення персоналу для здійснення задекларованих фінансовогосподарських операцій за вказаний період. Детальним аналізом даних податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН встановлено, що номенклатура та обсяг придбаних та реалізованих товарів ТОВ «ЄВРО-ПРОЕКТ» у травні-жовтні 2018 року вказує про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування та пакування, складських, офісних приміщень, транспортних засобів, тощо. У ході проведення перевірки встановлено, що у ТОВ «ЄВРО-ПРОЕКТ» відсутні складські/орендовані приміщення, тому не можливо встановити, де зберігались ємності під паливо об`ємом 75 м. куб. та 14 м. куб., блок-контейнери, складконтейнери. Отже, в ході перевірки підтверджено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, в силу відсутності матеріальних та трудових ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «ЄВРО-ПРОЕКТ» можливостей здійснювати фактичні товарні операції. Всі документи по взаємовідносинах з ТОВ «ЄВРО-ПРОЕКТ» були підписані керівником підприємства Кубраком В. О. Від Оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області надійшло пояснення від 15.03.2019, відібране ст. о/у по ОВД п/п-ом податкової міліції Дмитренко Є.А. у громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який письмово пояснив, що він не причетний до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЄВРОПРОЕКТ» та ніколи її не здійснював. Також, згідно з базами АІС СФП підприємство ТОВ «ЄВРО-ПРОЕКТ» зареєстровано як суб`єкта з ознаками фіктивності.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи контролюючого органу , оскільки окремі недоліки в товарно - транспортних накладних не є самостійною підставою для висновків про нереальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце. Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року (справа № 160/1283/19) (адміністративне провадження № К/9901/35389/20), але не виключно.

Вказані в акті недоліки в заповненні товарно - транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Також, колегія суддів звертає увагу на те , що правомірність правовідносин ТОВ «ГРАВІКОН» з ТОВ «ЄВРО-ПРОЕКТ» та наявність реальних наслідків від здійснення господарських операцій за зазначеними договорами вже були предметом дослідження ГУ ДГІС при проведенні позапланової документальної виїзної перевірки, результати якої були оформлені актом № 2348/20-40-14-11-10/41501429 від 09.07.2019 р. та предметом судового розгляду у справі № 520/12279/19 за позовом ТОВ «ГРАВІКОН» до ГУ ДПС про скасування податкового повідомлення - рішення № 00001431411 від 08.08.2019 р., прийнятого за результатами позапланової перевірки.

Судовим рішенням, яке набрало чинності 29.09.2020 р., встановлений факт реального отримання та використання в господарській діяльності ТОВ «ГРАВІКОН» товарів за договорами №3/05 від 03.05.2018 р. та № 06/08/18 від 06.08.2018 р. та зроблені наступні висновки щодо доводів податкового органу про безтоварний характер цих господарських операцій, а саме: в ході проведення перевірки податковим, органом не встановлено жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ХСМ-2016».

Так , ТОВ «ГРАВІКОН» документально оформлено придбання у TOB «ХСМ-2016» товарів в 3 кварталі 2019 року на загальну суму 1583303 грн., у тому числі ПДВ 263883,81 грн.

Взаємовідносини між підприємствами відбувалися на підставі договорів поставки від 16.07.2018 №16/07-2018, від 30.07.2018 №30/07/18

В підтвердження реальності виконання господарських правовідносин по вказаним договорам як до податкового органу ( відображено в акті перевірки) так і до матеріалів справи (через підсистему Електронний суд) надано договори , специфікації, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, платіжні доручення, банківські виписки, картки рахунків (перелік зазначено в акті перевірки).

Податковий орган в ході перевірки дійшов висновку щодо нереальності взаємовідносин ТОВ «ГРАВІКОН» з ТОВ «ХСМ-2016», оскільки Товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог щодо їх заповнення, а саме: не вказано чи відповідає вантаж правилам перевезень відповідних вантажів, взагалі не заповнений розділ ТТН «Вантажно-розвантажувальні операції» (навантаження, розвантаження, маса брутто, т, прибуття, вибуття, простою), тобто відсутня інформація про час виїзду автомобіля з адреси підприємства вантажовідправника та його прибуття до адреси, визначеної вантажоодержувачем, тому не можливо дослідити можливості вказаного автомобільного транспорту здійснити перевезення вантажу в терміни, визначені накладними. У ГУ ДПС у Харківській області наявна податкова інформація від 21.12.2018 №1007/20-40-14-21-06/40689483 щодо TOB «ХСМ-2016» за звітний період декларування ПДВ серпень 2018 року, в якій зазначено наступне. У зв`язку з тим, що по ланцюгу постачання встановлено невідповідність придбаного ТОВ «ХСМ-2016» товару, з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутністю факту їх реального здійснення, оскільки, відсутнє реальне (законне) джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) ідентифікованого товару (відсутнє дійсне формування цього активу), відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій. Згідно з аналізом ланцюга постачання товару, встановлено ряд учасників проходження схемного кредиту - вигодотранспортуючих суб`єктів, які при фінансово - господарській діяльності здійснювали підміну позицій товарних груп та задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з податку на додану вартість для реального сектору економіки. Факт відсутності за місцезнаходженням засвідчено довідкою оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області від 20.11.2018 №5210/20-40-21-13-08. Всупереч п.п. 16.1.11, п. 16.1 ст. 16 ТОВ «ХСМ-2016» про зміну свого місцезнаходження не повідомило Київську ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області. Додатково встановлено, що директором, бухгалтером та засновником вказаного підприємства є громадянка ОСОБА_2 , яка згідно з базами даних зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 . «Відповідно до наявної інформації, територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019170000000066 від 04.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 205-1 КК України (лист вх. до ГУ ДПС у Харківській області від 11.10.2019 №5280/9/). У ході досудового розслідування, встановлено та допитано у якості свідка ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є засновником та керівником ТОВ «ХСМ-2016», яка пояснила, що до реєстрації вказаного підприємства відношення не має, ніколи про них не чула та до здійснення господарської діяльності відношення не має і не мала». Відповідно до даних АІС «СФП», ТОВ «ХСМ-2016» 16.10.2019 внесено до АІС «СФП», як суб`єкт фіктивного підприємництва (ознака фіктивності 3, дата встановлення ознаки - 28.05.2019)»

До позовної заяви ТОВ «Гравікон» додало копії товарно-транспортних накладних (додатки 25-46), на підставі яких здійснювалось перевезення придбаних у TOB «ХСМ-2016» матеріалів, з яких вбачається вказання ваги вантажу в тонах. Таким чином, висновок суду про відсутності в накладній відомостей про вагу вантажу не відповідає матеріалам справи.

В підтвердження використання матеріалів , отриманих по вказаним господарським операціям у виготовленні готової продукції та її наступному продажу на користь споживачів, до матеріалів справи (через підсистему Електронний суд) позивачем надано звіти з виробництва, договори на продаж готової продукції, податкові накладні, податкові декларації з ПДВ.

В акті від 19.01.2022 р. «Про результати документальної планової перевірки ТОВ «Гравікон» міститься інформація про включення вартості придбаних у ТОВ «ХСМ-2016» матеріалів до складу вартості запасів, що призвело до збільшення активів підприємства на 1 319 419 грн. , а також інформація про проведення скаржником з контрагентом повного розрахунку.

Таким чином, матеріали справи містять докази зміни майнового стану ТОВ «Гравікон» в результаті здійснення господарської операції з ТОВ «ХСМ-2016», руху коштів, руху активів, використання отриманих товарів в господарській діяльності скаржника, виникнення у скаржника податкових зобов`язань, що в сукупності доводить реальний характер господарських відносин з контрагентом.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «НАДРА».

Між ТОВ «Гравікон» та ТОВ «Спеціалізована компанія «НАДРА» було укладено два договори з різними предметами:

№03/06-19 від 03.06.2019 р. предметом якого була поставка щебенево-піщаної суміші на загальну суму 645480 грн. в т.ч. ПДВ 107580 грн.

№03/04-19 від 30.04.2019 р., предметом якого було надання послуг з розвантаження сипучих будівельних матеріалів на загальну суму 2 964 696,00 грн. в т.ч. ПДВ 494 116.00 грн..

В підтвердження реальності виконання господарських правовідносин по вказаним договорам як до податкового органу ( відображено в акті перевірки) так і до матеріалів справи (через підсистему Електронний суд) надано договори , видаткові накладні, платіжні доручення, банківські виписки, картки рахунків (перелік зазначено в акті перевірки).

Податковий орган в ході перевірки дійшов висновку щодо нереальності взаємовідносин ТОВ «ГРАВІКОН» з ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «НАДРА», оскільки ТОВ «ГРАВІКОН» до перевірки не надано товарно-транспортні накладні щодо транспортування товару від ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «НАДРА», про що складено акт не надання документів до перевірки від 12.01.2022 № 110/2-40-07-03-06/41501429. Не підтвердження документально факту переміщення товару від постачальника до покупця, враховуючи відсутність інформації про наявність необхідної кількості трудових та матеріальних ресурсів TOB «СК «НАДРА», вказують на нереальність здійснення господарських операцій, саме TOB «СК «НАДРА», яке вказано в оформлених ТОВ «ГРАВІКОН» видаткових накладних, як постачальника щебнево - піщаної суміші. У розпорядженні ГУ ДПС у Харківській області наявна податкова інформація №4/20- 40-53-04-09/41900176 від 16.09.2019 щодо ТОВ «СК «НАДРА», за звітний період декларування ПДВ червень 2019 року, в результаті відпрацювання якої встановлено наступне. «Аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг із використанням наявних основних засобів, об`єктів оподаткування, земельних ділянок: згідно з наявними базами даних ГУ ДПС у Харківській області у платника відсутні транспортні засоби (вантажні), складські приміщення (товар/послуги - транспортні послуги, щебінь фракція 5-10, послуги екскаватора з гідро молотом, послуги агрегата зварювальнопересувного, відсів фракція 0-5, цемент «Міцний дім», лист в/ц, послуги з механічної обробки поковки, розвантаження та переміщення сипучих будівельних матеріалів, одержуваних залізничним транспортом, щебенево-піщана суміш, пісок, плита OSB-3, грунтовка та ін.). Також інформація, щодо залучення для виконання господарських операцій сторонніх послуг з експлуатації складських приміщень у червні 2019 року відсутня».

З матеріалів справи вбачається , що в червні 2019 року ТОВ «Гравікон» отримав від ТОВ «СК «НАДРА» щебенево-піщану суміш фракції 0-40.

Позивачем до матеріалів справи в підтвердження використання у власній господарській діяльності отриманих сипучих будівельних матеріалів, зокрема при виробництві АСГ КР.Щ.А1. НП.І.БНДА.60/90 ДСТУ В В 2.7.-119:2011 надано звіти з виробництва , договори , податкову накладну № 55 від 25.07.2019 р.,

Також , до матеріалів справи надано роздруковані копії окремих залізничних накладних, які були описані податковим органом в Акті перевірки.

В клопотанні від 21.11.2023 р. позивач повідомив, що надані копії залізничних накладних одночасно є і підтвердженням надання ТОВ «СК «НАДРА» послуг з розвантаження вагонів, оскільки у звітах до Акту здачі-приймання робіт (наданих послуг), що складались контрагентом при виконанні договору № 03/04-19 від 30.04.20219 р., вказані ті самі залізничні вагони, що і у наданих залізничних накладних (додатки 9-33 до клопотання від 21.11.2023 р.).

Тобто, матеріали справи містять докази, які підтверджують використання отриманих товарів та послуг у господарській діяльності ТОВ «Гравікон».

В Акті перевірки зазначено про здійснення з контрагентом розрахунків, що підтверджує рух грошових коштів, також відповідач зазначає в акті про збільшення вартості запасів на суму отриманих від контрагента будівельних матеріалів та включення вартості послуг з розвантаження до собівартості виготовлення готової продукції, що підтверджує зміну майнового стану скаржника.

Колегія суддів звертає увагу , що відсутність товарно - транспортних накладних на перевезення товару (по деяких господарських операціях) не може свідчити про відсутність господарських операцій з поставки товару.

Щодо правовідносин з ТОВ «ПРОМСЕН».

Так, позивач придбав у ТОВ «ПРОМСЕНМ» на підставі договору від 10.01.2019 р. № 10/01-19 комп`ютерну техніку - ноутбук та пристрої до неї - мишку і принтер.

В підтвердження виконання вказаних взаємовідносин позивачем як до податкового органу так і до суду надано договір, видаткові накладні , оборотньо-сальдові відомості.

З матеріалів справи вбачається, що вартість товару сплачена в повному обсязі.

Придбана техніка розміщується в офісі Товариства та використовується за призначенням у господарській діяльності.

Податковий орган в ході перевірки дійшов висновку щодо нереальності взаємовідносин ТОВ «ГРАВІКОН» з ТОВ «ПРОМСЕНМ», оскільки ТОВ «ГРАВІКОН» до перевірки не надано товарно-транспортні накладні щодо транспортування товару від ТОВ «ПРОМСЕН», про що складено акт не надання документів до перевірки від 12.01.2022 №110/2-40-07-03-06/41501429, не підтвердження документально факту переміщення товару від постачальника до покупця, враховуючи відсутність інформації про наявність необхідної кількості трудових та матеріальних ресурсів ТОВ «ПРОМСЕН», вказують на нереальність здійснення господарських операцій саме ТОВ «ПРОМСЕН», яке вказано в оформлених ТОВ «ГРАВІКОН» видаткових накладних, як постачальник бітумного емульгатора Redicote ЕМ44. Всі первинні документи, що стосуються взаємовідносин ТОВ «ГРАВІКОН» з ТОВ «ПРОМСЕН» підписані директором ТОВ «ПРОМСЕН» Аксентьєвим А.В. Відповідно до наявної інформації, наданої Слідчим управлінням ГУ ДФС у Харківській області, під час досудового розслідування за кримінальним провадженням №32018220000000169 від 07.08.2018 було допитано громадянина ОСОБА_3 , який повідомив про свою непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПРОМСЕН».

Колегія суддів зазначає , що описуючи характер господарських відносин ТОВ «ГРАВІКОН» з ТОВ «ПРОМСЕН» ГУ ДПС невірно зазначило предмет цих відносин. Акт перевірки підтверджує, що ТОВ «ГРАВІКОН» придбавало у ТОВ «ПРОМСЕН» не бітумний емульгатор, а комп`ютерну та офісну техніку. а саме: принтер, ноутбук та мишку.

Позивач вказує , що відповідно до технічних характеристик ноутбука та принтера, наведених на сайті торгівельного майданчика, сукупна вага цих товарів складає близько 15 кг., що виключає потребу в його перевезенні вантажним транспортом.

Колегія суддів звертає увагу на те , що відсутність товарно-транспортної накладної у відносинах з даним контрагентом, враховуючи наявність первинних документів, проведення розрахунків з продавцем, що знайшло своє відображення в Акті перевірки та використанням товару в господарської діяльності, не спростовує реального характеру даної господарської операції.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ОПЕК ПЛЮС».

Так, ТОВ «ОПЕК ПЛЮС» на підставі договору №34 від 22.07.2019 р. ТОВ «ГРАВІКОН» придбало дизельне паливо в кількості 24800 літрів.

Паливно-мастильні матеріали були отримані за видатковою накладною, оплачені в повному обсязі та за товарно-транспортною накладною доставлені отримувачу.

Вартість придбаного дизельного палива включено до вартості запасів, що відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «ГРАВІКОН» бухгалтерською проводкою Дт203-Кт 631.

Всі бухгалтерські документи та оборотно-сальдові відомості ГУ ДПС дослідило під час проведення перевірки

В підтвердження виконання вказаних взаємовідносин позивачем як до податкового органу так і до суду надано договір, видаткові накладні , товаро-транспортні накладні , оборотньо-сальдову відомість.

З матеріалів справи вбачається , що у ТОВ «ОПЕК ПЛЮС» позивач придбавав і провів повний розрахунок за товар - дизельне пальне, яке використовував для роботи дизельного генератора, орендованого у ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ».

В матеріалах справи знаходяться документи, що підтверджують використання дизельного палива при виробництві готової продукції, а також відпуск продукції покупцям (звіти з виробництва за період 23-30 липня 2019 року (додаток 47 до позову) та також звіти з виробництва, договори та податкові накладні, додані до додаткових пояснень від 26.09.2023 р. (додатки з 51 по 70).

Податковий орган в ході перевірки дійшов висновку щодо нереальності взаємовідносин ТОВ «ГРАВІКОН» з ТОВ «ОПЕК ПЛЮС», оскільки товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог щодо їх заповнення, а саме: відсутні дані щодо номеру посвідчення водія, відсутня інформація про час виїзду автомобіля з адреси підприємства вантажовідправника та його прибуття до адреси, визначеної вантажоодержувачем, тому не можливо дослідити можливості вказаного автомобільного транспорту здійснити перевезення вантажу в терміни, визначені накладними. У розпорядженні ГУ ДПС у Харківській області наявна податкова інформація від 05.03.2020 №159/20-40-05-18-10/42505403 щодо ТОВ «ОПЕК ПЛЮС» за звітний період декларування ПДВ липень 2019 року, в результаті відпрацювання якої встановлено наступне. «ТОВ «ОПЕК ПЛЮС» у липні 2019 року, згідно з даними ЄРПН придбано пальне у кількості 3 594,49 тони та реалізовано 3 860,6 тони. Оформлені документально. ТОВ «ОПЕК ПЛЮС» операції з придбання та реалізації товарів/послуг, передбачають значний обсяг трудовитрат, необхідність наявності значної кількості освічених та кваліфікованих спеціалістів. Згідно з наданими звітами ф.№1-ДФ на підприємстві ТОВ «ОПЕК ПЛЮС» у III кварталі працювало лише 5 осіб. Таким чином, ТОВ «ОПЕК ПЛЮС» не мало можливості здійснювати фінансово-господарські операції відображені у податковій звітності, враховуючи відсутність достатньої кількості трудового ресурсу та основних засобів. Вбачається нереальність вищезазначених господарських операцій внаслідок : відсутності ТОВ «ОПЕК ПЛЮС» за місцезнаходженням; не можливості підтвердження виконання операцій з придбання та реалізації товарів наявним трудовим ресурсом; відсутності будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутності інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні); відсутності інформації про власні або орендовані основні фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. У зв`язку з відсутністю ТОВ «ОПЕК ПЛЮС» за податковою адресою не можливо підтвердити реальність господарської діяльності за липень 2019 року, а саме відсутність копій первинних документів регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів. Інформація щодо земельних ресурсів відсутня. Інформація про наявність транспортних засобів відсутня. Згідно з даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС України у підприємства відсутні взаємовідносин з СПД, які надають транспортні, митні, експедиційні, вантажні послуги.

Колегія суддів , стосовно реквізитів товарно-транспортної накладної, звертає увагу на те , що додана до позовної заяви копія ТТН № 734 від 22.07.2019 р. (додаток 48 до позовної заяви) підтверджує заповнення реквізиту дата і час виїзду з підприємства - вантажовідправника.

В ТТН зазначені дані про автомобіль. Так вказано, що перевезення здійснюється автомобілем Renault Magnum, де «Renault» являється позначенням марки автомобіля, а «Маgnum» моделі. Автомашина такої моделі за призначенням являється великотонажним вантажним автомобілем, що доводить здатність автомашини здійснити перевезення вантажу - 24800 л. дизельного пального.

Звіти виробництва за зміну за період з 24 по 31 липня 20219 року підтверджують факт використання дизельного пального у господарській діяльності Товариства при виробництві продукції.

В Акті перевірки також відображено і ведення контрагентом господарської діяльності з придбання та наступного продажу паливно-мастильних матеріалів в липні 2019 року, тобто ГУ ДПС власноручно підтверджує здатність контрагента виконати постачання паливно-мастильних матеріалів. При цьому ГУ ДПС не проводило зустрічну звірку ТОВ «ОПЕК ПЛЮС» на предмет наявності у нього паливно-мастильних матеріалів в кількості, що була продана, чи був станом на 01.07.2019 р. у контрагента залишок ППМ за попередні періоди. І тільки на тій підставі, що кількість придбаних контрагентом ППМ не відповідає кількості проданих, Відповідач зробив висновок про відсутність реального характеру операції.

Враховуючи наявність первинних документів, проведення розрахунків з продавцем, що знайшло своє відображення в Акті перевірки, використанням товару в господарської діяльності, окремі недоліки в товарно - транспортних накладних не є самостійною підставою для висновків про нереальність господарської операції.

Щодо відносин з ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ».

Так , між ТОВ «ГРАВІКОН» та ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» був укладений договір № 15/07-19 від 15.07.2019 р., за яким ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» здійснив на користь ТОВ «ГРАВІКОН» поставку бітумного емульгатора в кількості 180 кг.

Як підтверджується Актом перевірки, представникам ГУ ДПС були надані на перевірку видаткова накладна, договір, податкова накладна, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, які підтвердили отримання товару, включення його вартості до складу вартості запасів за бухгалтерською проводкою Дт 201-Кт 631, збільшення активів підприємства, проведення ТОВ «ГРАВІКОН» з постачальником повного розрахунку за придбаний товар.

Тобто, ГУ ДПС в Акті перевірки підтверджує рух активів, зміну майнового стану ТОВ «ГРАВІКОН» та понесення Товариством фактичних витрат, що, на думку суду, є доказом реального характеру господарської операції з ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ».

Також, між ТОВ «ГРАВІКОН» та ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» 20.08.2018 р. був укладений договір № 200818 та 24.04.2019 договір № 24-04/19 за умовами яких ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» надавало в оренду дизель-генераторну установку.

На підтвердження господарської операції представникам ГУ ДПС були надані відповідні договори оренди, акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, що підтверджувала проведення розрахунків з орендодавцем. При цьому, як встановлено судом, Акт перевірки не містить зауважень податкового органу щодо допущених ТОВ «ГРАВІКОН» порушень в оформленні цих документів та, як наслідок - відсутності документального підтвердження виконання договору.

Акт перевірки містить підтвердження використання дизель-генератора у господарській діяльності ТОВ «ГРАВІКОН», оскільки вартість послуг з оренди Товариством включалась до вартості приготування асфальтобетонної суміші (Дт23-Кт 91).

Тобто Акт перевірки містить інформацію про надання представникам ГУ ДПС під час проведення перевірки документів, що підтверджують реальний характер з отримання послуг з оренди дизель-генератора та їх наступне використання в господарській діяльності ТОВ «ГРАВІКОН».

Податковий орган в ході перевірки дійшов висновку щодо нереальності взаємовідносин ТОВ «ГРАВІКОН» з ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ», оскільки ТОВ «ГРАВІКОН» до перевірки не надано товарно-транспортні накладні щодо транспортування товару від ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ», про що складено акт не надання документів до перевірки від 12.01.2022 №110/2-40-07-03-06/41501429. Не підтвердження документально факту переміщення товару від постачальника до покупця, враховуючи відсутність інформації про наявність необхідної кількості трудових та матеріальних ресурсів ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ», вказують на нереальність здійснення господарських операцій саме ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ», яке вказано в оформлених ТОВ «ГРАВІКОН» видаткових накладних, як постачальник Бітумний емульгатор Redicote ЕМ44. ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» у договорах оренди устаткування від 20.08.2018 №200818 та від 24.04.2019 №24-04/19 вказує, що є власником устаткування, який є об`єктом оренди, балансова вартість якого складає понад 5 330 000 грн., в той же час згідно з даними АС Податковий блок та АІС ПРОМІНЬ ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» надавав фінансову звітність мікропідприємства за 2018 рік (№9311150389 від 28.02.2019), зокрема, баланс в якому відсутня інформація щодо наявності на балансі ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» основних засобів, а загальна валюта балансу складає 2 173 800 грн. У балансі за 2019 рік (№9334813666 від 27.02.2020) також відсутні дані про основні засоби ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ», що вказує на відсутність у ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» джерела надання послуг оренди устаткування. У розпорядженні ГУ ДПС у Харківській області наявна податкова інформація від 16.12.2019 №158/20-40-05-04-08/41300924 щодо ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» за звітний період декларування ПДВ квітень 2017 року - жовтень 2019 року, згідно з якою встановлено наступне. За результатами аналізу можливості виконання оформлених господарських операцій ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ», встановлено нереальність виконання оформлених операцій, виходячи з наступного: відсутня документально підтверджена інформація щодо наявності трудових ресурсів для виконання вищенаведених господарських операцій; відсутня документально підтверджена інформація щодо наявності основних засобів, необхідних для виконання таких операцій, зокрема офісних та складських приміщень, транспортних засобів для перевезення товарів, тощо. наявність пояснення ОСОБА_4 (засновник ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» з 26.04.2017 по дату складання УПІ), щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» та до реєстрації (перереєстрації).

До додаткових поясненнях від 26.09.2023 р. позивачем надано докази використання бітумного емульгатора у власній господарській діяльності, а також продажу готової продукції.

Колегія суддів звертає увагу , що при наявності доказів фактичного руху активів, відсутність товарно- транспортної накладної ніяким чином не може бути підставою для висновків про фіктивний характер правовідносин, враховуючи правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 17 січня 2023 року у справі № 160/5341/20, підтверджує неспроможність таких доводів належним чином обґрунтовувати висновки податкового органу.

Посилання ГУ ДПС на відсутність у звітності ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» інформації про наявність дизель-генератора не є обґрунтованою та належною підставою для висновку про фіктивний характер господарських відносин між ТОВ «ГРАВІК0Н» та ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ», оскільки позивач не моженести відповідальністьза невиконання його контрагентами своїх обов`язків та невірне ведення звітності, крім того , такі висновки зроблені податковим органом не на підставі аналізу первинних бухгалтерських документів ТОВ «КИЇВСТРОЙТОРГ» про ведених за наслідками зустрічної перевірки контрагента.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «АКСІОМА ТАЙП».

ТОВ «ГРАВІКОН» документально оформлено придбання у ТОВ «АКСІОМА ТАЙП» товарів у 2 кварталі 2019 року на загальну суму 6 485 935,50 грн., у тому числі ПДВ 1 080 989,25 грн.

Взаємовідносини між підприємствами відбувалися на підставі договору поставки від 08.04.2019 №08/04-19.

Підприємством ТОВ «ГРАВІКОН» до перевірки надано оформлені залізничні накладні та накладні щодо транспортування товару від ТОВ «АКСІОМА ТАЙП».

В підтвердження виконання вказаних взаємовідносин позивачем як до податкового органу так і до суду надано договір,спеціфікація, видаткові накладні, залізничні накладні , оборотньо-сальдову відомість.

В матеріалах справи знаходяться документи щодо використання отриманих від контрагента товарно- матеріальних цінностей у власній господарській діяльності.

Податковий орган в ході перевірки дійшов висновку щодо нереальності взаємовідносин ТОВ «ГРАВІКОН» з ТОВ «АКСІОМА ТАЙП», оскільки у ГУ ДПС у Харківській області наявна податкова інформація від 29.01.2020 №66/20- 40-05-17-05/41025131 щодо АКСІОМА ТАЙП» за звітні періоди декларування ПДВ жовтень - грудень 2018 року, січень 2019 року - червень 2019 року, згідно з якою встановлено наступне. Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019170000000066 від 04.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 205-1 КК України (лист вх. до ГУ ДПС у Харківській області від 11.10.2019 №5280/9/). У ході досудового розслідування, встановлено та допитано у якості свідків ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є засновником та керівником ТОВ «Аксіома Тайп», який пояснив, що до реєстрації вказаного підприємства відношення не має, ніколи про нього не чув та до здійснення господарської діяльності відношення не має і не мав. Проведеним аналізом діяльності ТОВ «АКСІОМА ТАЙП», та у зв`язку із наявною інформацією щодо TOB «ХСМ-2016» (податковий номер 40689483), яке 16.10.2019 внесено до АІС «СФП», як суб`єкта фіктивного підприємництва (ознака фіктивності - 3, дата встановлення ознаки - 28.05.2019) встановлено відсутність достовірної інформації про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансовогосподарської діяльності підприємства, що у свою чергу може свідчити про здійснення нереальних господарських операцій. Крім того, відсутні дані щодо можливості самостійно виконувати роботи, або з залученням субпідрядних організацій ТОВ «АКСІОМА ТАЙП», у зв`язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням. Все вищевикладене доводить нереальний характер здійснення повноцінної фінансово-господарської діяльності.

Щодо обставин отримання ТОВ «Гравікон» товару від ТОВ «Аксіома Тайп» в травні 2019 року, причин його надходження залізницею та відсутності найменування ТОВ «Аксіома Тайп» як власника вантажу в залізничних накладних, що супроводжували вантаж позивачем до суду надано пояснення та документи в підтвердження.

Так, в залізничних накладних, які ГУ ДПС у Харківській області досліджувало під час проведення податкової перевірки (перелік та основні реквізити наведені на стор. 24- 27 Акту перевірки) в якості підтвердження транспортування придбаного у ТОВ «Аксіома Тайп» товару, власником вантажу були зазначені компанії: ТОВ «Фейбл Стрім», ТОВ «Конфітраст» та ТОВ «Інтербуд МВ». ТОВ «Фейбл Стрім» на звернення ТОВ «Гравікон» щодо надання документів, що підтверджують продаж товару на користь ТОВ «Аксіома Тайп» надало у формі скріншотів з програмного забезпечення для подачі звітності «M.E.DOC» інформацію про перелік складених ТОВ «Фейбл Стрім» в травні 2019 року та зареєстрованих Державною податковою службою податкових накладних, в яких отримувачем товару зазначене ТОВ «Аксіома Тайп». Співставлення дати складання податкової накладної, зазначених в ній найменування товару та його кількості з датою отримання ТОВ «Гравікон» від ТОВ «Аксіома Тайп» товару (перелік накладних та їх реквізитів зазначений на стор.23-24 Акту перевірки), його найменуванням та кількістю, дозволяє зробити висновок, що весь товар, поставлений ТОВ «Аксіома Тайп» на користь ТОВ «Гравікон» в травні 2019 року, був попередньо придбаний ТОВ «Аксіома Тайп» у ТОВ «Фейбл Стрім». В якості підтвердження обставин набуття товару та заповнення залізничних накладних на доставку товару до ст. Буди від власних постачальників, ТОВ «Фейбл Стрім» надало копії договорів, укладених з постачальниками будівельної сировини. Так, 10.09.2018 року між ТОВ «Фейбл Стрім» як покупцем, та ТОВ «Мало-Кохнівський кар`єр» як постачальником, був укладений договір поставки № 209/2018-П. Станом на травень 2019 року цей договір був чинний в силу положень п. 9.2 договору поставки. За умовами цього договору постачальник брав на себе зобов`язання здійснювати залізничним транспортом на погоджених умовах поставку гранітів різних марок, сортів та фракцій. В п.3.9. договору поставки сторони визначили, що датою передачі товару від постачальника до покупця є дата передачі товару перевізнику. Тобто перехід права власності на товар від ТОВ «Мало-Кохнівський кар`єр» до ТОВ «Фейбл Стрім» відбувся в момент передання вантажу залізниці. Дана умова договору підтверджує підставу, на якій в окремих залізничних накладних, зазначених на стор.24-27 Акту перевірки, ТОВ «Фейбл Стрім» вказано власником вантажу. Також між ТОФ «Фейбл Стрім», як покупцем, та ТОВ «Конфітраст», як постачальником, був укладений договір №23/11 від 01.11.2018 р., за умовами якого постачальник зобов`язувався постачати покупцю щебінь. Поставка відбувалась залізничним транспортом на станцію Буди (п.3.2. договору). За умовами положень п.3.4. договору поставки, перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувався в момент отримання товару покупцем від перевізника. Тобто протягом всього періоду перевезення вантажу його власником залишалося ТОВ «Конфітраст» і тільки після отримання вантажу на станції призначення його власником ставало ТОВ «Фейбл Стірм». Дана обставина пояснює чому в залізничних накладних, перелік яких наведений на стор. 24-27 Акту перевірки, власником вантажу, що надійшов на адресу ТОВ «Гравікон», зазначений ТОВ «Конфітраст». Ще один договір № 28/02-19 від 28.02.2019 р. був укладений ТОВ «Фейбл Стрім» з ТОВ «Інтербуд МВ». За умовами цього договору станцією відправлення товару є Кременчук Передаточная. На стор. 25 Акту перевірки (рядок 9 та 10) наведені окремі реквізити залізничних накладних, вантаж за яким надійшов на адресу ТОВ «Гравікон», і де власником вантажу зазначене ТОВ «Інтербуд МВ». В цьому переліку станція відвантаження відповідає положенням умов договору № 28/02-19 від 28.02.2019 р. щодо станції відвантаження товару. Також відповідно до домовленостей сторін, викладених в п. 5.7. договору поставки, покупець набуває право власності на товар в момент його отримання на станції призначення, тобто протягом всього маршруту перевезення товар залишався власністю постачальника, що пояснює зазначення в залізничній накладній саме ТОВ «Інтербуд МФ» в якості власника вантажу. Оскільки ТОВ «Аксіома Тайп» придбало товар у ТОВ «Фейбл Стрім» тільки після його надходження на станцію призначення, що підтверджується датами складених податкових накладних та їх співпадінням з проставленою в залізничних накладних (графа 51) датою доставки товару на станцію призначення (копії окремих накладних надавались клопотанням від 21.11.2023 р.) , тому ТОВ «Аксіома Тайп» не могло бути зазначено у залізничних накладних як власник чи отримувач товару. В той же час надання ТОВ «Гравікон» податковому органу під час перевірки залізничних накладних було здійснено з метою підтвердження способу доставки товару до с. Буди, оскільки податковий орган, як показує дана справа, дуже вимогливо відноситься до наявності документів щодо транспортування товару. Зазначення в усіх залізничних накладних ТОВ «Гравікон» отримувачем вантажу пов`язано з наявністю, по перше, в користуванні ТОВ «Гравікон» залізничної колії на ст. Буди, яка вказана станцією доставки. Докази цього, а саме договір оренди нерухомого майна № 29 від 19.04.2018 р., додавався до позовної заяви (додаток №9). По-друге, підставою для спрямування ТОВ «Фейбл Стрім» власного вантажу, або такого, що ставав його власністю в момент отримання від залізниці, пояснюється і наявністю між ТОВ «Гравікон» та ТОВ «Фейбл Стрім» договору зберігання майна № 04/02-19 від 04.02.2019 р. будівельних матеріалів на майданчику за адресою Харківська область, смт. Буди вул. Шевченка, 50. Оскільки ТОФ «Фейбл Стрім» за договором №209/2018-П від 10.09.2018 р. ставало власником вантажу з моменту відвантаження товару, а у випадку отримання товару за договорами №23/11 від 01.11.2018 р. та № 28/02-2019 від 28.02.2019 набувало права власності на вантаж в момент його отримання від перевізника, тому ТОВ «Фейбл Стрім» мало всі повноваження власника на здійснення розпорядження майном, а саме на власний розсуд вирішувати про передачу його на зберігання чи реалізацію третім особам. Тому в травні 2019 року ТОВ «Аксіома Тайп» придбало у ТОВ «Фейбл Стрім» реальний товар, який надійшов на адресу ТОВ «Гравікон» як орендаря залізничної колії, залізничним транспортом та був розвантажений на майданчик за адресою смт. Буди вул. Шевченка, 50.

Наведені обставини набуття ТОВ «Аксіома Тайп» щебню та його відсіву пояснюють, що відсутність у ТОВ «Аксіома Тайп» складів для зберігання товару і недостатність, на думку відповідача, трудових ресурсів не виключають реального характеру виконання ТОВ «Аксіома Тайп» господарської операції з поставки щебню ТОВ «Гравікон».

Щодо взаємовідносин з ПП «ФОСТЕРС» в 3 кварталі 2018 р.

На підставі договору № 1709-2 від 17.09.2018 р. ТОВ «ГРАВІКОН» придбало у ПП «ФОСТЕРС» комплектуючі для транспортних засобів.

ТОВ «ГРАВІКОН» документально оформлено придбання у ПП «ФОСТЕРС» товарів у 2018 році на загальну суму 32556 грн., у тому числі ПДВ 5426 грн. ПП «ФОСТЕРС» було виписано (оформлено) на адресу ТОВ «ГРАВІКОН» видаткові накладні (перелік зазначено в акті перевірки).

В Акті перевірки відображено, що вартість придбаного у ПП «ФОСТЕРС» товару включена до вартості запасів за бухгалтерською проводкою Дт-207-Кт631, що призвело до збільшення активів ТОВ «ГРАВІКОН», тобто в результаті проведення господарської операції відбувся змін майнового стану нашого Товариства.

Крім цього, дані оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ПП «ФОСТЕРС», підтверджують проведення з продавцем повного розрахунку, тобто ТОВ «ГРАВІКОН» понесло витрати, пов`язані з придбанням товару.

Податковий орган в ході перевірки дійшов висновку щодо нереальності взаємовідносин ТОВ «ГРАВІКОН» з ПП «ФОСТЕРС», оскільки товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог щодо їх заповнення, а саме: не вказано чи відповідає вантаж правилам перевезень відповідних вантажів, взагалі не заповнений розділ ТТН «Вантажно-розвантажувальні операції» (навантаження, розвантаження, маса брутто, т, прибуття, вибуття, простою), тобто, відсутня інформація про час виїзду автомобіля з адреси підприємства вантажовідправника та його прибуття до адреси, визначеної вантажоодержувачем, тому не можливо дослідити можливості вказаного автомобільного транспорту здійснити перевезення вантажу в терміни, визначені накладними. У ГУ ДПС у Харківській області наявна податкова інформація від 22.02.2019 № 159/20-40-14- 21- 07/40485595 щодо ПП «ФОСТЕРС» за звітній період декларування ПДВ вересень-жовтень 2018 року , згідно з якою встановлено наступне. У зв`язку з відсутністю ПП «ФОСТЕРС» за податковою адресою не можливо підтвердити реальність господарської діяльності з 01.09.2018 по 31.10.2018, а саме відсутність копій первинних документів регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів. Для зберігання значної кількості товарів необхідна наявність спеціально обладнаних складських приміщень великої площі. Місця зберігання оснащують стелажами, шафами, ящиками, бункерами, засіками, підтоварниками, вагами і т. ін. Кожній групі, виду і сорту продуктів слід відводити суворо визначене місце. Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП відсутня. Інформація щодо земельних ресурсів відсутня. Інформація про наявність транспортних засобів відсутня. Згідно з даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС у підприємства відсутні взаємовідносин з СПД, які надають транспортні послуги.

В позовній заяві ТОВ «ГРАВІКОН» зазначає, що за даними товарно-транспортної накладної (додаток 49 до позовної заяви) пунктом відправлення товару є м. Мерефа Харківської області, пунктом доставки вантажу смт. Буди Харківської області. Відповідно до даних Google maps відстань між цими двома населеними пунктами складає 13 кілометрів, які вантажний транспортний засіб може подолати максимум за 40 хвилин.

Тобто, заперечення ГУ ДПС, викладені в Акті перевірки про те, що відсутність в ТТН часу виїзду та прибуття транспортного засобу позбавляє можливості встановити здатність перевізника здійснити перевезення вантажу спростовуються відстанню між пунктами відвантаження та призначення, а також тією обставиною, що доставка вантажу відбулась за один рейс автомашини..

Щодо не зазначення в товарно-транспортній накладній ваги брутто вантажу, то замість ваги в накладній зазначена кількість місць 25, що відповідає кількості товару за видатковою накладною, де одиницею виміру є штука.

Враховуючи наявність первинних документів, проведення розрахунків з продавцем, що знайшло своє відображення в Акті перевірки, та використанням товару в господарської діяльності, окремі недоліки в товарно - транспортних накладних не є самостійною підставою для висновків про нереальність господарської операції.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ХАРКІВДОРБУД».

Так, ТОВ «ГРАВІКОН» документально оформлено придбання у ТОВ «АКСІОМА ТАЙП» товарів у 2 кварталі 2019 року на загальну суму 6 485 935,50 грн., у тому числі ПДВ 1 080 989,25 грн.

Взаємовідносини між підприємствами відбувалися на підставі договору поставки від 08.04.2019 №08/04-19.

в Акті перевірки (стор. 35-36) наведений витяг з договору від 07.05.2018 р. № 07/05, укладеного між ТОВ «Гравікон» та ТОВ «Харківдорбуд», на підставі якого скаржнику протягом 2018 року надавались послуги з розвантаження залізничних вагонів. В п. 2.1. договору вказано, що послуги з розвантаження мають надаватись на території замовника (т.б. скаржника) за адресою: смт. Буди вул. Шевченкао,50 та с. Новоселівка, вул. Челюскіна,63.

Підприємством до перевірки надано акти здачі-приймання робіт, акти повідомлення про наявність рухомого складу, залізничні накладні та накладні щодо транспортування товару, оборотно-сальдові відомості.

Податковий орган в ході перевірки дійшов висновку щодо нереальності взаємовідносин ТОВ «ГРАВІКОН» з ТОВ «Харківдорбуд», оскільки до перевірки надані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та акти повідомлення про наявність рухомого складу з переліком вагонів та кількості сипучих матеріалів на певну дату, за підписами Замовника та Виконавця, в яких не зазначено місце розвантаження, власник вантажу та за якими документами надійшов вантаж. Вказані повідомлення не містять інформації, ні про власника вантажу, ні про найменування вантажу. Суми з вартості послуг, вказаних у зазначених актах протягом 2018 року відносились на 91 бухгалтерський рахунок «Загальновиробничі витрати» (Дт91- Кт631) та вартість послуг з приготуванню асфальтобетонної суміші Дт23-Кт91. що призвело до збільшення витрат підприємства на 11 470 284 грн. У розпорядженні ГУ ДПС у Харківській області наявна податкова інформація №857/20-40-14-11-12/41719136 від 25.10.2018 щодо ТОВ «ХАРКІВДОРБУД» за звітний період декларування ПДВ червень-липень 2018 року, згідно з якою встановлено наступне. Відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні): відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для транспортування товарів та надання послуг (зберігання) відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; відсутня будь- яка інформація про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/ орендодавця). У ході аналізу баз даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «ХАРКІВДОРБУТ» залучав до виконання досліджуваних послуг ТОВ «АТЛАНТІС СХІД КОМПАНІ» та ТОВ «РОЯЛЛ ТРАНЗІТ ОФФІС». У ході аналізу даних ЄРПН та податкової інформації наявної у базах ДПС встановлено, що ТОВ «ХАРКІВДОРБУТ» не могло здійснювати досліджувані операції, оскільки відповідно до звітів за ф.№ 1-ДФ на підприємстві у червні, липні 2018 року працювало 3 особи, у липні 2018 року працювало 7 осіб. Відповідно до даних ЄРПН ТОВ «ХАРКІВДОРБУТ» придбавав 18.06.2018 досліджувані роботи у ТОВ «АТЛАНТІС СХІД КОМПАНІ». Відповідно до баз даних ДПС ТОВ «АТЛАНТІС СХІД КОМПАНІ» не знаходиться за податковою адресою, відповідно до звіту з ЄСВ у червні, липні 2018 року на підприємстві працювало 3 особи, включаючи директора та головного бухгалтера. Таким чином, надані до перевірки документи не можуть підтвердити можливість здійснення ТОВ «АТЛАНТІС СХІД КОМПАНІ» робіт розвантаження, очищення колії та вагонів, переміщення сипучих матеріалів. Таким чином, неможливо встановити законний шлях виконання ТОВ «ХАРКІВДОРБУТ» у 2018 році робіт на адресу ТОВ «ГРАВІКОН».

Щодо посилань податкового органу на не зазначення в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) та актах повідомлення про наявність рухомого складу з переліком вагонів та кількості сипучих матеріалів на певну дату місця розвантаження, власника вантажу та за якими документами надійшов вантаж, колегія суддів звертає увагу на те , що місце розвантаження вантажу зазначене безпосередньо в укладеному договорі.

В поясненнях від 26.09.2023 р. позивач зазначав, що крім повідомлень до актів виконаних робіт, між ТОВ «Гравікон» та ТОВ «Харківдорбуд» складалися Звіти до акту здачі - приймання робіт, які і дозволяли ідентифікувати вантаж.

Такі звіти додатні до матеріалів справи .

Такі документи дозволяють ідентифікувати найменування вантажу, що підлягав розвантаженню.

Одночасно зі звітами до актів здачі-приймання-робіт, позивачем 26.09.2023 р. через підсистему «Електронний суд» надано до матеріалів спрви докази використання розвантажених матеріалів у власній господарській діяльності, а саме: звіти з виробництва за зміну , податкові накладні , договори.

Колегія суддів вже зазначала , що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 810/2202/16.

Посилання контролюючого органу наподаткову інформацію щодо кожного з вищенаведених контрагентів позивача до уваги не приймається судом, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених господарських відносин, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб.

Проте, посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів контролюючим органом здійснено на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання носить інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку.

Крім того, можлива відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставки та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 26 березня 2024 року у справі № 640/19418/20.

Колегія суддів звертає увагу на те , що згідно усталеної практики Верховного Суду відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу, зокрема і «Податковий блок», які використовуються контролюючим органом відносно господарюючих суб`єктів, носять інформативний характер, проте за умови, що в підтвердження таких відомостей контролюючим органом не надаються відповідні докази.

До матеріалів справи на підтвердження своїх доводів відповідачем не були долучені, зокрема, фінансова звітність підприємств - контрагентів, звітність з Єдиного соціального внеску (податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків), щодо кількості працівників, а також схеми взаємовідносин позивача з його контрагентами по ланцюгах постачання тощо.

Як вбачається з акту перевірки , відзиву на позов та апеляційної скарги податкового органу фактично надані позивачем до перевірки первинні документи не були проаналізовані в ході перевірки, а тому така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 22 березня 2024 року у справі № 806/292/17.

Відносно посилань податкового органу на наявність пояснень громадянин (посадових осіб господарюючих суб`єктів) щодо не причетності до ведення фінансово-господарської діяльності певних конрагентів позивача , колегія суддів звертає увагу на те , що сам факт отримання свідчень посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Факт порушення кримінального провадження та отримання свідчень посадових осіб господарюючих суб`єктів в рамках такої кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

При цьому , вироки чи то ухвали відносно позивача та його контрагентів у зазначених кримінальних провадженнях відсутні.

Відповідач лише посилається на наявність кримінальних провадженнях.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансовізвітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Таким чином, у приписах частини восьмої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні» знайшов відображення принцип індивідуальної відповідальності платника податків.

Водночас немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 Податкового кодексу України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

При цьому важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб`єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не моженести відповідальністьза зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 дійшла висновку, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Зазначені вище обставини з огляду на положення статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Контролюючий орган на порушення вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, оскільки такі висновки контролюючий орган зробив на підставі податкової інформації, наявної в АІС «Податковий блок», зокрема, на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач. Також, контролюючий орган також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи у їх сукупності , дійшов висновку , що господарські операції позивача з наведеними вище контрагентами є реальними, оскільки встановлені обставини справи свідчать про поставку товарів, оплату їх вартості, використання Товариством у власній господарській діяльності, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях.

Згідно з ст. 112 Податкового кодексу України, особа може бути притягнена до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм за порушення яких передбачено відповідальність та не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Обов`язок контролюючого органу доводити що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм визначених податковим кодексом проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання встановлено частиною 7 статті 112 ПК України, яка зазначає що платника податків не може бути притягнуто до відповідальності за таке порушення в разі не доведення його вини контролюючим органом.

Ця ж стаття передбачає що усі сумніви в наявності обставин за яких особа може бути притягнута до відповідальності трактуються на користь такої особи.

Отже обов`язковими умовами що визначають вину особи в розумінні ст. 112 Податкового кодексу України є: встановлення можливості дотримання особою правил та норм визначених податковим законодавством і невжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; обов`язкове доведення контролюючим органом того що вчиняючи певні дії чи бездіяльність платник податків діяв нерозумно недобросовісно та без належної обачності.

Всупереч вищенаведеному, відповідач не навів в акті перевірки належних доказів вини в діяннях позивача, що свідчить про недоведеність відповідачем наявності умов притягнення позивача до фінансової відповідальності, визначених Податковим кодексом України.

Також, колегія суддів звертає увагу на те , що скасовуючи податкове повідомлення-рішення № 00052320703 від 21.02.2022 р. в частині визначення податкових зобов`язань на суму 499793,50 грн. та податкове повідомлення - рішення № 00052310703 від 21.02.2022 р. в частині визначення податкових зобов`язань на суму 643316,25 грн., суд першої інстанції не надав оцінки правомірності чи неправомірності нарахування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки не зрозуміло з яких сум штрафних санкцій вони складаються в частині скасування.

Натомість, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, невірно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку суду про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

При цьому, з огляду на приписи ч.5ст.242 КАС України, а також враховуючи правову позицію Великої ПалатиВерховного Судувід 30.01.2019 року в справі №755/10947/17 відповідно до якої під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позиціюВерховного Суду,врахуванню в межах даної справи підлягаютьнаведенівище саме судом апеляційної інстанції правові позиціїВерховного Суду.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ «ГРАВІКОН» понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 53680,00 грн та апеляційної скарги в розмірі 80520, 00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями.

Враховуючи, що апеляційна скарга ТОВ «ГРАВІКОН» судом задоволена частково, рішення суду першої інстанції скасовано , позовні вимоги ТОВ «ГРАВІКОН» задоволено, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 53680,00 грн та апеляційної скарги в розмірі 80520, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Полтавській області.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі № 520/22284/23 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАВІКОН" задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення № 00052320703 від 21.02.2022 р. та № 00052310703 від 21.02.2022 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАВІКОН" судовий збір за подання позову у розмірі 53680,0 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 80520,0грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 08.04.2024 року