Постанова

від 09.04.2024 по справі 953/23256/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 квітня 2024 року

м. Харків

справа № 953/23256/21

провадження № 22-ц/818/953/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Акціонерне товариство «Мегабанк»

треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Мегабанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Мегабанк» на рішення Київвського районного суду м.Харкова від 05 грудня 2023 року, постановлене суддею Єфіменко Н.В.,

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. № 16315 від 04.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Мегабанк» заборгованості у розмірі 67800,25 грн.; вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 05 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Виконавчий напис №16315 від 04.06.2021 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., визнано таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Акціонерного товариства «Мегабанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн.

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Мегабанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем Позовна заява не містить посилань на відсутність у позивачки заборгованості чи доводів з приводу неповноти чи невідповідності нарахувань. Договір, щодо якого вчинено виконавчий напис, не містить заборон, або будь - яких обмежень щодо заборони використання позасудового способу захисту майнових інтересів товариства, не містить будь - яких обмежень щодо вчинення виконавчого напису і законодавство України, що цілком підтверджує правомірність вчинення виконавчого напису. Приватному нотаріусу були надані всі документи для вчинення наведеної нотаріальної дії. Вказує, що позивач не надав суду жодних доказів, які би свідчили про погашення боргу за кредитним договором та виконання своїх зобов`язань в повному обсязі. Приватним нотаріусом було перевірено договір та статус стягувача, як кредитора, було перевірено подані документи на відповідність вимогам закону, після чого - вчинено виконавчий напис. Підстав для твердження про те, що стягувачем неправомірно здійснено дії щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса, є безпідставними.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума боргу, зазначена у виконавчому написі нотаріуса, яка розрахована відповідачем на дату звернення із заявою про вчинення виконавчого напису, не може бути визнана безспірною, оскільки виконавчий напис вчинено за відсутності нотаріально посвідченого кредитного договору.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що 09.02.2018 між Акціонерним товариство «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27-165-170-К про відкриття рахунку та обслуговування міжнародних платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії, згідно якої було надано грошові кошти в сумі 40000,00 грн. строком з 09.12.2018 по 08.02.2021.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість.

04.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 16315, про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Акціонерного товариства «Мегабанк», за період з 09.02.2018 по 31.05.2021 у розмірі 66800,25 грн, яка складається: 40000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 10800,25 грн. заборгованість за відсотками; 16000,00 грн. заборгованість за штрафними та пенею; 1200,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 13).

На виконання вказаного виконавчого напису приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. відкрив виконавче провадження № 66958462 від 27.09.2021 року.

Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилалась на те, що оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки виданий з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться з безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусів.

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоїстатті 1 Закону України «Про нотаріат»(далі за текстом закон) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно з частиною першоюстатті 39 Законупорядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗакономта іншими актами законодавства України.

Відповідно достатті 87 Законудля стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Устатті 88 Законувизначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,закономвстановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 04.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Укладений між сторонами кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

У частині третій статті 12 та частині першійстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять докази, що кредитний договір, за яким було вчинено оспорюваний виконавчий напис нотаріуса, був нотаріально посвідчений. Тому підстав для вчинення виконавчого напису не вбачається. У зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про те, що зазначений виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 05 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: І.В. Бурлака

В.Б. Яцина

Повне судове рішення виготовлено 09.04.2024 року.