Постанова

від 08.04.2024 по справі 580/6509/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року

м. Київ

справа №580/6509/23

адміністративне провадження № К/990/43801/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Тацій Л.В. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року (ухвалене суддею-доповідачем Бабич А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Управління, скаржник, відповідач), в якому просила:

визнати протиправними дії та такими, що суперечать статті 58 Конституції України, щодо проведення індексації її пенсії згідно з частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), станом на 01 березня 2023 року, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, згідно з нормами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), яким внесено зміни в частині перерахування з 01 жовтня 2017 року пенсії та не визначено його зворотну дію в часі;

зобов`язати відповідача у місячний термін провести перерахунок та індексацію пенсії позивачки, станом на 01 березня 2023 року, із застосуванням величини одного року страхового стажу в розмірі 1,35% і виплатити різницю.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач провів перерахунок її пенсії станом на 01 березня 2023 року відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV з використанням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, замість 1,35%, що суперечить положенням законодавства.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління та такими, що суперечать статті 58 Конституції України, щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 згідно з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV станом на 01 березня 2023 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, згідно з нормами Закону 2148-VIII, яким внесено зміни в частині перерахування з 01 жовтня 2017 року пенсії та не визначено його зворотну дію в часі. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та індексацію пенсії ОСОБА_1 станом на 01 березня 2023 року із застосуванням величини одного року страхового стажу в розмірі 1,35% і виплатити різницю. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

4. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що станом на момент виходу ОСОБА_1 на пенсію 24 квітня 2017 року, за період участі тільки в солідарній системі, величина оцінки одного року страхового стажу дорівнювала 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%. Крім того, суди вказали, що право позивачки на застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % встановлено судовими рішеннями у справах № 711/4343/19, № 580/4948/21 та № 580/5840/22, що мають преюдиційний характер для вирішення цієї справи, а тому наявні законні підстави зобов`язати відповідача провести перерахунок та індексацію пенсії позивачці, станом на 01 березня 2023 року, із застосуванням величини одного року страхового стажу в розмірі 1,35% і виплатити різницю.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Управління звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення пункту 8 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року №2710-XI (далі - Закон №2710-IX) та постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24 лютого 2023 року №168 (далі - постанова КМУ №168).

7. Крім того, скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували, що 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким внесено зміни, зокрема до Закону № 1058-IV, розділ XV Прикінцевих та перехідних положень якого, доповнено пунктами 4-3, 4-4 та у частині першій статті 25 друге речення абзацу п`ятого викладено в такій редакції: "За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%".

8. На підставі вищезазначеного скаржник вказує, що Законом № 1058-IV чітко встановлено, що перерахунку із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% підлягають пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом № 2148-VIII. Однак, в порушення зазначеного, суди дійшли висновку про те, що нормами Закону № 2148-VIII, якими внесено зміни в частині перерахування з 01 жовтня 2017 року пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, не визначено його зворотну дію в часі, при цьому помилково вказавши про преюдиційність судових рішень у справах № 711/4343/19, № 580/4948/21, № 580/5840/22.

9. З огляду на це у касаційній скарзі Управління просить Верховний Суд сформувати висновок про необхідність застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% при проведенні індексації пенсії.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

10. Касаційна скарга надійшла до Суду 25 грудня 2023 року.

11. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі №580/6509/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.

12. Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 08 квітня 2024 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2024 року клопотання відповідача задоволено та зупинено виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року. Іншими учасниками справи під час розгляду цієї справи в касаційному порядку клопотань заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

14. Від позивача 06 лютого 2024 року надійшов відзив на касаційну скаргу Управління, в якому позивачка зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги з огляду на відсутність у положеннях чинного законодавства норми, якою встановлено величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При цьому позивач зазначає, що у касаційній скарзі скаржник фактично висловлює незгоду із судовими рішеннями у справах № 711/4343/19, № 580/4948/21, № 580/5840/22, якими встановлено позивачці величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

15. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивачка, починаючи з 24 квітня 2017 року перебуває на обліку та отримує пенсію за віком, що призначена згідно із статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинній до 1 жовтня 2017 року, та обчислену з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення призначенням пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

16. З листа Управління від 20 квітня 2023 року №4408-3221/М-02/8-2300/23 вбачається, що ОСОБА_1 зверталася із заявою, через веб-портал Пенсійного фонду України, щодо підвищення розміру пенсії з 01 березня 2023 року. Зазначеним листом відповідач повідомив, що відповідно до статті 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік стажу у жінок понад 30 років розмір пенсії збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої згідно із статтею 27 Закону, але не більше, ніж на 1% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

17. Станом на лютий 2023 року пенсію позивачки обчислено з урахуванням страхового стажу 42 роки 5 місяців (коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % - 0,57263) та заробітної плати з 01 липня 1995 року до 30 квітня 2017 року (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,91638).

18. Починаючи з 01 березня 2023 року, пенсію позивачки перераховано відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV та Постанови КМУ № 168, тому, з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, загальний розмір пенсії становить 7173,39 грн, зокрема:

6019,33 грн - розмір пенсії за віком, обчислений з урахуванням стажу позивачки та заробітку згідно зі статтями 27, 28 Закону №1058-IV (3764,40 грн (середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки) х 1,17 (коефіцієнт збільшення з 01 березня 2019 року середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,11 (коефіцієнт збільшення з 01 травня 2020 року середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,11 (коефіцієнт збільшення з 01 березня 2021 року середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,14 (коефіцієнт збільшення з 01 березня 2022 року середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,197 (коефіцієнт збільшення з 01 березня 2023 року середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенси) х 1,91638 х 0,42417 (коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%);

251,16 грн - доплата за стаж понад 30 років згідно зі статтею 28 вказаного вище Закону (2093,00 грн (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01 грудня 2022 року) х 12%);

902,90 грн підвищення за більш пізній вихід на пенсію за віком згідно з частиною третьою статті 29 Закону №1058-IV (6019,33 грн х 15%). Доплату пенсії за березень та квітень 2023 року в сумі 147,90 грн буде виплачено у найближчий виплатний період.

19. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивачка звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

21. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

23. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

24. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

25. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.

26. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

27. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

29. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

30. Водночас, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

31. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

32. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

33. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

34. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом № 1058-IV.

35. Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

36. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується учасниками справи, що ОСОБА_1 , починаючи з 24 квітня 2017 року, перебуває на обліку та отримує пенсію за віком, що призначена згідно зі статтею 26 Закону № 1058-IV.

37. В оскаржуваних судових рішеннях установлено, що Управління, починаючи з 01 березня 2023 року, здійснило перерахунок пенсії позивачки відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV та Постанови КМУ № 168 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

38. Не погоджуючись із зазначеними висновками, скаржник у касаційній скарзі вказує на неправильне застосування судами положень Закону №1058-IV та Постанови КМУ № 168 і зазначає про необхідність формування висновку щодо застосування при проведенні індексації пенсії з 01 березня 2023 року величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

39. З огляду на вищевказане, спірним питанням у цій справі є правомірність здійснення перерахунку пенсії на підставі положень Закону №1058-IV та Постанови КМУ № 168 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

40. Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

41. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

42. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

43. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

44. Пунктом 1 постанови КМУ № 168 установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій, згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

45. При цьому колегія суддів зауважує, що пунктом 6 Порядку № 124 встановлено, що під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону № 1058-ІV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.

46. Водночас суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки на момент призначення позивачці пенсії величина оцінки одного року страхового стажу дорівнювала 1,35%, то і подальші перерахунки пенсії необхідно проводити з урахуванням показника аналогічного розміру. При цьому суди також наголосили, що право позивачки на застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % встановлено судовими рішеннями у справах № 711/4343/19, № 580/4948/21 та № 580/5840/22, що мають преюдиційний характер для вирішення цієї справи.

47. Однак Верховний Суд з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитися не може з огляду на таке.

48. Так, згідно частини першої статті 9 Закону України № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії за віком) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

49. Відповідно до частини першої статті 25 Закону №1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії за віком), коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.

50. Частиною першою статті 27 Закону України №1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

51. 11 жовтня 2017 року набув чинності Закон №2148-VІІІ, яким до частини першої статі 25 Закону № 1058-ІV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Крім того, пункт 4 "Прикінцевих положень" Закону № 1058-ІV доповнено, зокрема, пунктом 4-3.

52. Так, відповідно до пункту 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

53. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

54. При цьому нормами пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

55. Вказане, на думку колегії суддів, свідчить про те, що Законом № 2148-VIII в повній мірі передбачено уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.

56. Таким чином колегія суддів доходить висновку, що Законом № 2148-VІІІ з 01 жовтня 2017 року визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

57. Подібний за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі №822/3781/17, від 08 травня 2023 року у справі № 1.380.2019.005034 та від 25 вересня 2023 року у справі № 200/10870/20-а.

58. З огляду на вищезазначене, колегія суддів доходить висновку, що при перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року на підставі положень Постанови КМУ № 168, у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону № 1058-ІV станом на дату проведення такого перерахунку.

59. Таким чином, враховуючи те, що станом на момент здійснення перерахунку пенсії (01 березня 2023 року) положеннями статті 25 Закону № 1058-ІV встановлено величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, суди попередніх інстанцій, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії позивачки з 01 березня 2023 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

60. Щодо висновків судів попередніх інстанцій про те, що нормами Закону № 2148-VIII не визначено його зворотну дію в часі, а також аналогічних доводів позивача, зазначених у позові та у відзиві на касаційну скаргу, які, серед іншого, також стосуються звуження її конституційних прав, колегія суддів зазначає таке.

61. Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

62. У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2015 року №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

63. Водночас, колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій не встановлено, а позивачем у справі не доведено, що за наслідками проведеного з 01 березня 2023 року перерахунку пенсії, її розмір зменшився. Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

64. Колегія суддів зазначає, що положення пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, станом на момент здійснення перерахунку пенсії позивачки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% не було визнано неконституційними, а тому у відповідача були відсутні підстави не застосовувати вказані положення при здійсненні перерахунку пенсії.

65. З огляду на це, твердження судів попередніх інстанцій про те, що відповідач протиправно зменшив оцінку одного року страхового стажу з 1,35% до 1% під час проведення перерахунку пенсії позивачки з 01 березня 2023 року, оскільки положеннями Закону № 2148-VІІІ не визначено його зворотну дію в часі, колегія суддів вважає необґрунтованим та безпідставними.

66. Зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.

67. При цьому колегія суддів вважає помилковим посилання судів попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень на висновки судів у справах № 711/4343/19, № 580/4948/21, № 580/5840/22, якими встановлено позивачці величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, як на преюдиційні, з огляду на таке.

68. Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

69. Так, згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

70. Загальноприйнято вважати, що преюдиційність (лат. praejudicialis - те, що стосується попереднього судового рішення це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники.

71.Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 листопада 2022 року у справі № 140/6115/21.

72. Водночас, Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Такі висновки сформульовані в пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17.

73. Крім того, у постанові від 31 серпня 2023 року у справу № 400/4063/22 Суд зауважив, що преюдиція - це обов`язковість обставин, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені обставини не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, у якому відповідні обставини зазначені як установлені.

74. При цьому Суд вказав, що преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови:

ці обставини встановлені судовим рішенням лише у господарській, цивільній або адміністративній справі;

ці обставини оцінені судом саме як обставина (юридичний факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту);

ці обставини міститься у мотивувальній частині рішення та відповідають вимогам пункту першого частини четвертої статті 246 КАС України, згідно з яким у мотивувальній частині рішення, серед іншого, зазначаються обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;

судове рішення набрало законної сили;

у справі беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини (наприклад, особа може посилатися на преюдиційні факти, що містяться в судовому рішенні, ухваленому відповідно до глава 6 Цивільного процесуального кодексу України "Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення").

75. Аналогічні підходи застосовані Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 вересня 2020 року у справі № 591/245/17, від 12 жовтня 2020 року у справі № 814/435/18, від 27 листопада 2020 року у справі № 440/525/19, від 20 квітня 2021 року у справі №817/1269/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18 та від 30 вересня 2021 року у справі №826/7424/17.

76. Враховуючи вищезазначені висновки стосовно застосування критерію преюдиційності, колегія суддів зазначає, що посилання судів попередніх інстанцій на рішення у справах № 711/4343/19, № 580/4948/21, № 580/5840/22, як такі, що є преюдиційними для вирішення спірних правовідносин, які виникли у цій справі, є помилковим, оскільки у справах № 580/4948/21, № 580/5840/22 суди, обмежившись посиланням на рішення у справі №711/4343/19; самостійно не установлювали обставини, які можуть мати преюдиційне значення для справи, яка розглядається, а висновки у справі № 711/4343/19 щодо наявності у позивачки права на перерахунок пенсії з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% є правовою оцінкою встановлених під час розгляду цих справи обставин, яка, поміж іншим, здійснена без урахування положень Постанови КМУ № 168.

77. Таким чином, суд касаційної інстанції вказує, що доводи скаржника, зазначені у касаційній скарзі, зокрема щодо неправильного застосування положень Закону № 2148-VIII та постанови КМУ №168, а також помилкового посилання судів попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень на висновки, викладені у справах № 711/4343/19, № 580/4948/21, № 580/5840/22, як на преюдиційні, знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду вказаної справи.

78. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли необґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області і наявність підстав для зобов`язання відповідача провести перерахунок та індексацію пенсії ОСОБА_1 станом на 01 березня 2023 року із застосуванням величини одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

79. Вказане свідчить про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій у цій справі та про необхідність прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

80. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

81. При цьому колегія суддів зазначає, що згідно пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

82. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215 Цивільного кодексу України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

83. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

84. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

85. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга відповідача задоволенню.

Висновки щодо розподілу судових витрат

86. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Cуд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді Л.В. Тацій

В.М. Шарапа