Ухвала

від 08.04.2024 по справі 120/8777/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 120/8777/23

адміністративне провадження № К/990/10143/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №120/8777/23 за позовом ОСОБА_2 до Жмеринської міської ради, Виконавчого комітету Жмеринської міської ради, Управління житлового комунального господарства Жмеринської міської ради, секретаря Жмеринської міської ради Кожуховського Вадима Вікторовича про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом Жмеринської міської ради, Виконавчого комітету Жмеринської міської ради, Управління житлового комунального господарства Жмеринської міської ради, секретаря Жмеринської міської ради Кожуховського Вадима Вікторовича, в якому просила:

- визнати протиправними дії Виконавчого комітету Жмеринської міської ради та протиправними дії секретаря Жмеринської міської ради Кожуховського Вадима Вікторовича (в.о. міського голови міста Жмеринка) щодо того, що, не будучи уповноваженою особою та підписантом від імені керівника Управління житлового комунального господарства Жмеринської міської ради (діючий керівник УЖКГ Куленко О.І.), листом Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 08 червня 2023 року за №26-запит надано позивачу недостовірну інформацію щодо того, що в Управлінні житлового комунального господарства Жмеринської міської ради відсутні відомості про 74265 акцій ВАТ Жмеринського заводу «Сектор»», які при цьому були в цьому Управлінні станом на 20 січня 2007 року;

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Жмеринської міської ради та протиправну бездіяльність секретаря Жмеринської міської ради Кожуховського Вадима Вікторовича, як в.о. міського голови міста Жмеринка, щодо того, що Виконавчим комітетом Жмеринської міської ради та секретарем Жмеринської міської ради Кожуховським Вадимом Вікторовичем не проведені дії, які були направлені на перевірку наданої ними інформації у відповіді за №26-запит від 08 червня 2023 року, що надана від імені Виконавчого комітету Жмеринської міської ради ОСОБА_2 щодо заяви від 05 червня 2023 року:

а) вказівок щодо повноти перевірки бухгалтерського обліку Виконавчого комітету Жмеринської ради та Жмеринської міської ради, підстав виведення із активів цього органу місцевого самоврядування акцій ВАТ «Жмеринського заводу «Сектор», якими володіла Жмеринська міська рада в кількості 4,042%, станом на 20 січня 2007 року;

б) вказівок до архіву Жмеринського виконавчого комітету Жмеринської ради та Жмеринської міської ради щодо прийнятого рішення про скасування (продажу, обміну тощо) у Жмеринській міській раді акцій ВАТ «Жмеринського заводу «Сектор»» в кількості 4,042% станом на 20 січня 2007 року;

- відповідно до статті 23 Закону № 2939 «Про доступ до публічної інформації» визнати протиправними дії Виконавчого комітету Жмеринської міської ради щодо надання недостовірної або неповної інформації, яка викладена в листі Виконавчого комітету Жмеринської міської ради за від 08 червня 2023 року за № 26 - запит, щодо того, що в Жмеринській міській раді, у Виконавчому комітеті Жмеринської міської ради та в Управлінні житлового комунального господарства Жмеринської міської ради відсутні відомості про 74265 акцій ВАТ «Жмеринського заводу «Сектор»», та повторно зобов`язати Виконавчий комітет Жмеринської міської ради розглянути заяву позивача від 05 червня 2023 року;

- відповідно до статті 23 Закону № 2939 «Про доступ до публічної інформації» визнати ненадання публічної інформації Жмеринською міською радою та Управлінням житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради щодо заяви позивача від 05 червня 2023 року та зобов`язати Жмеринську міську раду та Управління житлово-комунального господарства Жмеринської міської надати відповідь позивачу на заяву позивача від 05 червня 2023 року із отриманням при цьому вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- зобов`язати відповідачів відповідно до вимог статі 382 КАС України, подати встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

15 березня 2024 року до Суду через систему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №120/8777/23.

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевська О.Р. з 25 березня 2024 року по 05 квітня 2024 року перебувала у відпустці, відповідно до наказу №174-кв від 18 березня 2024 року.

Вирішення питання про відкриття касаційного провадження за цією скаргою вирішується після виходу судді-доповідача з відпустки.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник посилається на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо:

- застосування судами України вимог статті 19 Конституції України та виконання судами вимог Інструкції Державної судової адміністрації України та на підставі невиконання судами України вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- неведення судами України системи обліку публічної інформації згідно зі статтею 18 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Скаржник також повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися.

Проте, в порушення зазначених вимог, скаржник не обґрунтував у чому саме полягала помилка судів першої та апеляційної інстанцій при застосуванні конкретної норми права, і як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися, а також не обґрунтував підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.).

Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, заявником не викладено передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

З огляду на зазначене, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Судом не вирішуються.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №120/8777/23 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р. Радишевська