Постанова

від 10.04.2024 по справі 465/8079/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/8079/23 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.

Провадження № 22-ц/811/240/24 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий - суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю: секретаря Цьони С.Ю.;

ОСОБА_1 і адвоката Білостоцького С.М.

- представників КНП ЛОР «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Мальви»;

Хлопецького Р.З. - представника служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації;

Новосельської М.О. - представника Франківської районної адміністрації Львівської міської ради;

Філіпської Л.І. - представника КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради;

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Мальви» на окрему ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 21 грудня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2023 року Франківським районним судом міста Львова за результатами розгляду в судовому порядку заяви ОСОБА_5 про усиновлення дитини, що перебуває у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Мальви», було ухвалено рішення, яким заявницю було оголошено усиновлювачкою малолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1 : з внесенням відповідних змін до актового запису про народження згаданого малолітнього (том 1, а.с. 286-192).

Крім цього, 21 грудня 2023 року Франківським районним судом міста Львова у цій же справі про усиновлення дитини суд постановив окрему ухвалу, якою прийняв рішення про повідомлення Генерального прокурора України про факт можливого викрадення дітей та торгівлю людьми, шляхом переміщення їх за межі України до Швейцарської Конфедерації та до інших держав, тобто для внесення відомостей в ЄРДР за фактом, що містять ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст.146-1 та ч. 3 ст. 149 КК України.

Також постановлено зажадати від Генеральної прокуратури України скерувати суду копію витягу з ЄРДР у порядку та строки визначені ч. 11 ст. 262 ЦПК України та ст. 214 КПК України.

Також постановлено інформувати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про встановлений факт можливого незаконного переміщення за межі України малолітніх дітей та торгівлю ними, а також зажадати особливого контролю щодо вжиття заходів з можливого їх повернення в Україну і про наслідки контролю повідомити суд.

Окрема ухвала мотивована тим, що «в ході судового розгляду справи, суду так і не вдалося з`ясувати, яка ж кількість дітей в дійсності була евакуйована та прийнята КЗ ЛОР «Будинок дитини № 2, на підставі яких облікових документів 10 (десять) дітей … було повернуто директорці КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Крила надії»» ММР ОСОБА_6 та фактичну наявність вказаних дітей у закладі», а в листі ОСОБА_6 (директора КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Крила надії») від 23.06.2022 року № 42, адресованому Департаменту охорони здоров`я Запорізької ОДА (копія якого є наявною у матеріалах справи), зазначено, що «…погоджено дозвіл Донецької обласної військової адміністрації на виїзд 60 вихованців КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Крила надії» Маріупольської міської ради з Республіки Польща до Швейцарської Конфедерації. 31.05.2022 було проведено повторне тимчасове переміщення (евакуацію) 60 (шістдесят) дітей - вихованців закладу, які перебували у м. Казімеж Дольни, Люблінське воєводство, республіка Польща із Республіки Польща до Швейцарської Конфедерації». Цим же листом директор КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Крила надії» просить надати відповідну інформацію «для належної підготовки та організації повторного тимчасового переміщення 36 (тридцять шість) дітей, що були евакуйовані до КУ Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини "Сонечко" та наразі перебувають у Львівській області до Швейцарської Конфедерації».

А тому «за встановлених судом обставин, з метою відновлення порушених прав та недопущення таких порушень у майбутньому, щодо дітей, які залишилися в комунальному закладі Луганського обласного будинку дитини №2 та тих, котрі евакуйовані до КНП ЛОР «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Любисток» Львівської державної адміністрації, а також для належного виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2022 р. № 385 "Про деякі питання тимчасового переміщення (евакуації) дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, в умовах воєнного стану", суд прийшов до висновку «про необхідність інформувати відповідні державні та місцеві органи виконавчої влади про виявлені порушення законодавства для вжиття заходів по їх усуненню», оскільки «встановлені судом факти, в ході судового розгляду справ даної категорії, зокрема, відсутність у представників учасників процесу будь - якої інформації щодо долі вказаних вище дітей, вік яких є в межах від 1 (одного) місяця до 6 (шести) років 6 (шести) місяців, а також встановлених у суді даних про їх відсутність у вказаних будинках дитини, зважаючи на отриману інформацію про їх переміщення за межі України до Швейцарської Конфедерації, та ненадання суду інформації про конкретне місце перебування дітей, у суду є підстави вважати про наявність фактів, що містять ознаки злочинів, передбачених Розділом ІІІ Кримінального кодексу України, у тому числі й ч. 2 ст.146- 1 та ч. 3 ст. 149 вказаного Закону» (том 1, а.с. 293-298).

Окрему ухвалу оскаржило Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради (КНП ЛОР) «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Мальви» в особі його директора.

Апелянт просить окрему ухвалу скасувати, покликаючись на її незаконність та необґрунтованість.

Вважає, що оскільки справи про усиновлення розглядаються в порядку окремого провадження, а «для справ окремого провадження характерною є безспірність предмета судового розгляду».

Вважає, що в ході судового розгляду даної справи «суд вийшов за межі предмета судового розгляду та перебрав на себе функції слідчого», оскільки дитина, яка підлягала усиновленню, перебувала в Україні, а суд «у ході судового розгляду справи з`ясовував обставини переміщення дітей, на період воєнного стану, до Швейцарської Конфедерації», хоча «евакуація дітей до Швейцарської Конфедерації була проведена на підставі двосторонніх домовленостей між Україною та Швейцарською Конфедерацією» і рішення про це «приймалися органами державної виконавчої влади, а не скаржником» (том 2, а.с. 2-6).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників КНП ЛОР «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Мальви», служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради та КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість окремої ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Постановлення окремої ухвали суд першої інстанції мотивував припущенням наявності «факту можливого викрадення дітей та торгівлі людьми шляхом переміщення їх за межі України до Швейцарської Конфедерації та до інших держав» та «вжиттям заходів з можливого їх повернення в Україну», оскільки «в ході судового розгляду справи, суду так і не вдалося з`ясувати, яка ж кількість дітей в дійсності була евакуйована та прийнята КЗ ЛОР «Будинок дитини № 2, на підставі яких облікових документів 10 (десять) дітей … було повернуто директорці КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Крила надії»» ММР ОСОБА_6 та фактичну наявність вказаних дітей у закладі».

ЦПК України передбачено, що у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України).

Тлумачення частини першої статті 262 ЦПК України свідчить, що суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору.

У частині п`ятій статті 262 ЦПК України передбачено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі №800/500/16 (провадження № 11-1156заі18) зазначено: «окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду».

У постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 911/961/17 вказано, що: «в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим».

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 04 травня 2018 року у справі № 922/3997/15, від 04 травня 2018 року у справі № 922/1733/17, від 22 січня 2020 року у справі № 242/4807/17, від 18 травня 2022 року № 236/1959/21 та інших, у яких Верховний Суд також зазначає, що окрема ухвала як форма реагування на виявлені порушення вимог законодавства та інструмент для їх усунення має бути законною і обґрунтованою, відповідати вимогам судового рішення (частини перша-третя статті 263 ЦПК України), бути належно мотивованою і може бути постановлена тільки на підставі перевірених у суді доказів та встановлених порушень норм права.

В той же час, аналіз окремої ухвали Франківського районного суду міста Львова від 21 грудня 2023 року свідчить про те, що при її постановленні суд не зазначив норми якого закону чи нормативно-правового акту порушило Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Мальви» чи інші юридичні та/або фізичні особи. Відтак, за наведених обставин, суд першої інстанції зробив неправильний висновок про постановлення окремої ухвали.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана окрема ухвала суду першої інстанції постановлена без додержання норм процесуального права, а тому колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити та оскаржену окрему ухвалу суду скасувати.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Мальви» задовольнити.

Окрему ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 21 грудня 2023 року скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 10 квітня 2024 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.