Ухвала

від 10.04.2024 по справі 935/777/24

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/777/24

Провадження № 2/935/545/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2024 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В., перевіривши матеріали позовної заяви Кредитної спілки «Добробут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

установив:

Кредитна спілка «Добробут» засобами поштового зв`язку подала позовну заяву про стягнення заборгованості за договором кредиту до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи суд встановив, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст. 175, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Зазначене вище положення статті 58 ЦПК України викладно в редакції Закону № 390-IX,який набрав чинності 29 грудня 2019 року. Таким чином, Законом № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

За змістом ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи в порядку самопредставництва або адвокатом.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 62 ЦПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21) зауважила, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи у цивільному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону,статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25).

Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18).

Як видно з матеріалів позовної заяви, яка надійшла до Коростишівського районного суду Житомирської області, яка підписана головою спілки КС «Добробут» В.А. Ейсмонт.

Проте в порушення вищевказаних положень ст. 58 ЦПК України, до позовної заяви не додано жодного документа (як-от трудового договору (контракту), посадової інструкції, наказу про прийняття на роботу), який би засвідчував можливість В.А. Ейсмонта діяти від імені КС «Добробут».

Вказане, на думку суду, свідчить про те, що позовну заяву підписала особа, яка не підтвердила можливості діяти у справі за правилами самопредставництва юридичної особи, тобто не надав підтвердження того, що згідно із законом, статутом позивача чи укладеним із останнім трудовим договором (контрактом) уповноважений діяти від імені позивача.

Водночас, до позовної заяви не долучено доказів, що ОСОБА_6 може здійснювати представництво позивача як адвокат (ч. 1 ст. 60 ЦПК України) з наданням документів, що підтверджують такі повноваження (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, позовну заяву в цій справі необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. 58, 60, 62, 175, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

постановив:

Залишити без руху позовну заяву Кредитної спілки «Добробут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня одержання позивачем ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк будуть виконані вимоги визначені в ухвалі, то позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали негайно направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя В.В. Янчук