Ухвала

від 25.03.2024 по справі 755/19354/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/19354/23

Провадження №: 2/755/8222/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2024 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., розглянувши у підготовчому судовому засідання засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, клопотання представника позивача - адвоката Нєстєрової Тамари Ігорівни про заміну відповідача, заявлене в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Восход-2» про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Восход-2» з вимогами:

«Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно на квартиру АДРЕСА_1 ».

19 грудня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Восход-2» про визнання права власності на спадкове майно, та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (ст. 189 Цивільного процесуального кодексу України).

Коло питань, які вирішуються на підготовчому засіданні визначено положеннями ст. 197 ЦПК України.

Відповідно до змісту положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

25 березня 2024 року (вх. № 16967) до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Нєстєрової Т.І. про заміну відповідача - Житлово-будівельного кооперативу «Восход-2» на належного відповідача - Київську міську раду в межах розгляду цивільної справи, мотивуючи свою позицію тим, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем її майна є сестра померлої - ОСОБА_1 , позивач у справі, та чоловік померлої ОСОБА_3 , який подав заяву про відмову від спадщини, виходячи з наявного, доцільним є замінити відповідача, до якого пред`явлено позов, на належного - Київську міську раду.

Учасники цивільного процесу в судове засідання не з`явились, представник позивача - адвокат Нєстєрова Т.І. подала заяву про розгляд заявленого клопотання про заміну відповідача за її відсутності.

В зв`язку з неявкою сторін фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до вимог ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, не здійснювалось.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Надавши належну оцінку наведеним представником позивача підставам для заміни відповідача у цивільній справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду.

Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим та підтвердженим.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. (п.п.4 п.5 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України)

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та правову підставу вимог, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження». Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 14.04.2021 року у справі № 311/300/19.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом чи усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Як убачається з матеріалів цивільної справи, 29 вересня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна її сестри ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку відсутністю інформації про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що входить до спадкової маси.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (частини перша, третя статті 1277 ЦК України).

Залучення до участі у справі співвідповідача допускається тільки за клопотанням позивача (стаття 51 ЦПК України).

Виходячи з предмет спору та суб`єктивного складу сторін, суд, з урахуванням положень ст. 51 Цивільного процесуального кодексу України, за згодою позивача, вирішує питання про заміну відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Восход-2» на належного відповідача - Київську міську раду, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства, за позовами, якщо крім особи, яка є потенційним спадкоємцем щодо спадкового майна, немає інших спадкоємців (за законом чи за заповітом), відповідачем по справі є відповідна районна рада, яка є представницьким органом інтересів територіальної громади.

Враховуючи викладене та керуючись статями 12, 13, 43, 49, 51, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника позивача - адвоката Нєстєрової Т.І. про заміну відповідача у цивільній справі, - задовольнити.

Замінити відповідача - Житлово-будівельний кооператив «Восход-2» на належного відповідача - Київську міську раду у межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Восход-2» про визнання права власності на спадкове майно.

Копію цієї ухвали разом з викликом до суду направити за адресою місцезнаходження відповідача - Київської міської ради.

Зобов`язати позивача подати до суду протягом трьох днів, з моменту отримання ухвали суду, позовну заяву разом з долученими до позову документами для вручення відповідачу - Київській міській раді.

Роз`яснити відповідачу його право на подання відзиву на позов протягом 5 днів з дня вручення ухвали. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачам відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Надати позивачу право на подання в п`ятиденний строк з дня отримання відзиву, відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачами у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідачі викладають свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, має право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву, які повинні відповідати вимогам третьої - шостої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи є їх правом. У разі ненадання учасниками справи заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала набирає законної сили в момент її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.

С у д д я