Постанова

від 04.04.2024 по справі 296/4041/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/4041/22 Головуючий у 1-й інст. Петровська М.В.

Категорія 76 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Талько О.Б.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 296/4041/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради, Спеціалізованої дитячо - юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 вересня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Петровської М.В. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У липні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду із названим позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ №30 від 01.07.2022 про звільнення його з посади директора Спеціалізованої дитячо - юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради;

- поновити його з 01.07.2022 на посаді директора Спеціалізованої дитячо - юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради;

- стягнути з Спеціалізованої дитячо - юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради на його користь суму середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за весь час до фактичного поновлення на посаді;

- стягнути з Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради на його користь суму моральної шкоди у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн;

- стягнути з Спеціалізованої дитячо - юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради на його користь суму моральної шкоди у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.

В обгрунтування позовних вимог вказав, що наказом № 550 від 28.12.2018 його призначено на посаду директора за основним місцем роботи спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу «Полісся» (СДЮСШОР «Полісся»). Наказом № 115 від 13.04.2020 звільнено з займаної посади. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01.11.2021 у справі № 296/4252/20 поновлено на роботі на посаді директора СДЮСШОР «Полісся» з 14.04.2020 за основним місцем роботи, а фактично поновлено 16.05.2022, що підтверджується записом в трудовій книжці. 01.07.2022 на підставі наказу № 30 від 01.07.2022 позивача звільнено з займаної посади директора СДЮСШОР «Полісся» на підставі ст.7, п.9 ст.36 Кодексу законів про працю України у зв`язку з порушенням встановлених правил прийняття на роботу (порушення умов сумісництва).

Звільнення вважає незаконним з наступних підстав: 12.05.2022 ТОВ «Романів ЛТД» (код ЄДРПОУ 33490140) прийнято рішення про зміну директора ТОВ «Романів ЛТД» з нього на ОСОБА_4 , тому одночасно не займав посаду директора ТОВ «Романів ЛТД» та посаду директора СДЮСШОР «Полісся», а отже не порушував встановлені правила прийняття на роботу; звільнення відбулося на підставі двох статей (ст.7 та ст.36) Кодексу законів про працю України не грунтується на приписах останнього; всупереч вимогам ст.7 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України N 245 від 3 квітня 1993 р. «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», п.8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року N 43, позивача звільнено з посади директора без призначення на цю посаду іншого працівника; відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України N 245 обмеження стосовно роботи за сумісництвом стосується працівників державних підприємств, установ і організацій та не поширюється на працівників (керівників, заступників керівників) комунальних підприємств, установ і організацій; з 2015 по 2020 рік щорічно подавав декларацію про майновий стан та доходи, де вказував, що з 2009 року є одноосібним учасником (власником) «Романів ЛТД» (код ЄДРПОУ 33490140) та займає посаду директора на цьому підприємстві, тобто даний факт не приховався і був відомий відповідачу, відтак, відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У зв`язку із незаконним звільненням є підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, неодноразове звільнення з посади свідчить про упереджене ставлення Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради до позивача, внаслідок чого йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що відповідач через колег створив неприязну атмосферу в колективі, через що постійно переживав, перебував у стресі та піднімався високий тиск. Моральну шкоду оцінює в розмірі 100 000 грн.

Рішенням Корольовського районногосуду м.Житомира від08вересня 2023року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, винесеним з неправильним встановленням фактичних обставин справи та без надання належної правової оцінки доказів наданих сторонами. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до мотивів позовної заяви. Крім того зазначається, що під час розгляду справи судом першої інстанції суддя не надала стороні позивача висловити свої обґрунтування та заперечення, в тому числі не надала можливість представнику позивача у судовому засіданні 08.09.2023 виступити з промовою у судових дебатах. Наголошує, що робота ОСОБА_1 на посаді директора Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради була основним місцем роботи, а не за сумісництвом, про що свідчить наявність трудової книжки у роботодавця. Крім того, вважає безпідставними підстави звільнення одразу за двома статтями КЗпП України ст. 7 та п.9 ст. 36, що є незаконним. Водночас, після його звільнення з посади, іншу особу на вакантну посаду не призначили, що суперечить умовам звільнення за ст. 7 КЗпП України. Вказані вище норми є самостійними підставами та не кореспондуються.

Також в апеляційній скарзі міститься посилання на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справі № 757/42264/16-ц, у якій висловлено правову позицію, що нормативно-правові акти -постанова Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»та Положення № 43 поширюють свою дію лише на державні підприємства, установи і організації.

Наголошено, що зазначений висновок підтримав і Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №127/18918/22 від 06.11.2023.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального та матеріального права. Вказує, що при прийнятті на посаду директора СДЮСШОР з футболу «Полісся» ОСОБА_1 не повідомив роботодавця про те, що він працює на посаді директора іншого підприємства.

Зазначає, що після того, як на вимогу управління від 27.06.2022 року за № 233 у ОСОБА_1 було витребувано пояснення щодо порушення ним норм постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 року № 245, ОСОБА_1 було надано пояснення від 29.06.2022 року та копію наказу від 12.05.2022 року про призначення на посаду директора ТОВ «Романів ЛТД» ОСОБА_4 , не надавши належних доказів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Романів ЛТД». Також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ «Романів ЛТД» визначено ОСОБА_1

Встановивши, що ОСОБА_1 допущено порушення вимог п.4 Постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 № 245 та п.8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін`юсту та Мінфіну України від 28.06.1993 № 43, управлінням було видано наказ від 01 липня 2022 року № 30 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора СДЮСШОР з футболу «Полісся» на підставі ст.7, п.9 ст.36 Кодексу Законів про працю України.

Зазначені нормативно-правові акти регулюють питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, отже, їх дія поширюється на комунальні заклади, утворені органом місцевого самоврядування, та комунальні установи, організації, що фінансуються з бюджету.

У відзиві на апеляційну скаргу Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також просить стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді правничої допомоги адвоката у розмірі 10000 грн.

Зазначає, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, за якими не передбачено судових дебатів, а тому твердження в апеляційній скарзі про порушення судом норм процесуального права є безпідставними. Вказує, що із відомостей ЄДР встановлено, що як під час призначення ОСОБА_1 на посаду директора комунального закладу 02.01.2019 року так і на час поновлення на посаді 16.05.2022 року позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Романів ЛТД» та, не повідомивши роботодавця про те, що він працює на посаді директора іншого підприємства, навмисно приховав цей факт від відповідача.

Робота за сумісництвом регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року N? 245 «Про роботу за сумісництвом працівників держаних підприємств, установ і організацій» та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року N? 43, яким визначені додаткові підстави для звільнення з роботи за сумісництвом.

Зазначені нормативно-правові акти регулюють питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, отже, їх дія поширюється на комунальні заклади, утворені органом місцевого самоврядування, та комунальні установи, організації, що фінансуються з бюджету.

Такий висновок зроблено Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 року у справі N? 127/5038/19. Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 16 березня 2020 року справа N?415/6914/17, провадження N? 61-38121с18, від 12 лютого 2020 року в справі N? 607/13528/18, провадження N? 61-12081св19, від10 квітня 2019 року, справа N?592/11917/17, провадження N?61-37556в18, від 23 квітня 2018 року у справі N? 640/569/17, провадження N? 61-6529св18, а також в постанові Верховного Суду у справі N? 126/1987/18 від 15 лютого 2021 року N? 726/689/20 16 серпня 2021 року.

3 матеріалів справи також вбачається, що наявні ознаки перебування ОСОБА_1 станом як на січень 2019 року, на 14.04.2020, так і станом на 16.05.2022 у трудових відносинах з товариством, оскільки він був призначений на посаду директора Товариства наказом та отримував зарплату від товариства як посадова особа, а також самостійно вказував у податковій звітності про те, що є фізичною особою, яка працює за трудовим договором у товаристві.

Також у відзиві зазначається, що за підготовку та подання апеляційної скарги, а також за участь в судовому засіданні Спеціалізована дитячо-юнацької спортивна школа олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради понесла пропорційні, документально підтверджені та обґрунтовані витрати у вигляді правової (правничої) допомоги адвоката в розмірі 10000гривень, що підтверджується відповідними доказами, а тому такі витрати підлягають стягненню в повному обсязі.

В суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі. Проти стягнення з його довірителя витрат на правничу допомогу заперечив.

Представники відповідачів- Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради та Спеціалізованої дитячо - юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради Григорчук Н.І. та ОСОБА_5 відповідно проти доводів апеляційної скарги заперечили, надали пояснення аналогічні викладеному у відзивах на апеляційну скаргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи наказом Управління сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради №550 від 28.12.2018 ОСОБА_1 призначено на посаду директора спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву в футболу «Полісся» Житомирської міської ради (далі по тексту також СДЮСШОР «Полісся») з 02.01.2019.

Наказом Управління сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради №115 від 13.04.2020, за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов`язків, ОСОБА_1 з 13.04.2020 звільнено із займаної посади.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01 листопада 2021 року у справі № 296/4252/20, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 12.04.2022, скасовано наказ № 115 від 13.04.2020 про звільнення директора спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву в футболу «Полісся» Житомирської міської ради ОСОБА_1 та поновлено його на посаді з 14.04.2020.

На виконання вказаного рішення суду у справі № 296/4252/20, наказом Управління сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради №21 від 16.05.2022 ОСОБА_1 поновлено на посаді директора спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу «Полісся» Житомирської міської ради з 14.04.2020, наказано приступити до обов`язків 17.05.2022.

Із Акта № 2 від 20.06.2022 заступника начальника управління, головними бухгалтерами СДЮСШОР з футболу «Полісся» та управління про встановлення фактів порушення встановлених правил прийняття на роботу вбачається, що під час з`ясування ситуації стосовно відсутності є-лікарняного листа директора СДЮСШОР з футболу «Полісся» ОСОБА_1 , який не відобразився на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України в електронній системі СДЮСШОР з футболу «Полісся», було виявлено, що ОСОБА_1 займає посаду директора ТОВ «Романів ЛТД», про що містяться відомості на відкритому порталі Міністерства юстиції України та на сервісі перевірки контрагентів «YouControl». Із отриманої на запит інформації з управління Держпраці у Житомирській області та департаменту реєстрації міської ради встановлено, що ОСОБА_1 на час призначення його на посаду директора СДЮСШОР з футболу «Полісся» Житомирської міської ради, а саме 02.01.2019 (наказ від 28.12.2018 №550) і на день поновлення його на посаді перебував у трудових відносинах з ТОВ «Романів ЛТД» (код ЄДРПОУ 33490140), обіймаючи посаду директора зазначеного підприємства. При прийнятті на посаду директора СДЮСШОР з футболу «Полісся», ОСОБА_1 , написавши вимогу на призначення (вх.№16 від 12.05.2022), не повідомив роботодавця про те, що він перебуває в трудових відносинах та працює директором іншого підприємства.

Із пояснень ОСОБА_1 від 29.06.2022 на ім`я начальника Управління сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради встановлено, щоперед поновленням на посаді (16.05.2022) він звільнився з посади директораТовариства ТОВ «Романів ЛТД», а саме товариство не здійснює господарську діяльність, що підтверджується актами про пожежу за грудень 2020 року та лютий-березень 2021 року, та не отримує прибутку. Крім того, умови сумісництва визначені тільки для працівників юридичних осіб, заснованих державою, а обмеження щодо сумісництва, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», згідно ч.5 ст.45 цього Закону, на нього не поширюються. Також вказав, що робота на посаді директораСДЮСШОР з футболу «Полісся» є його єдиним місцем роботи.

Судом першої інстанції також встановлено, що згідно Статуту Спеціалізованої дитячо - юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради, затвердженого рішенням від 01.03.2018 № 938 :

- спортивна школа заснована на комунальній власності територіальної громади м. Житомира, засновником є Житомирська міська рада, а органом управління - управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради (п.1.2);

- спортивна школа знаходиться в оперативному управлінні управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради (п.1.5);

- майно спортивної школи є комунальною власністю територіальної громади м. Житомира і закріплюється за нею на праві оперативного управління (п.3.2);

- спортивна школа є неприбутковою організацією (п.6.1);

- фінансування спортивної школи здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, а також за рахунок додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством (п.6.2);

- безпосереднє управління (керівництво) спортивною школою здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади органом управління школою (п.5.1).

Відповідно до листа управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради № 561 від 01.12.2022, спеціалізована дитячо - юнацька спортивна школа олімпійського резерву з футболу «Полісся» Житомирської міської ради фінансується на підставі: міської цільової програми «Житомирська міська об`єднана територіальна громада територія розвитку фізичної культури і спорту на 2021-2024 роки»; рішення сесії «Про бюджет Житомирської міської територіальної громади» на відповідний рік; затвердженого кошторису та плану асигнувань на відповідний рік.

Згідно витягу з ЄДР від 04.10.2022, ОСОБА_1 є одноосібним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Романів ЛТД» (код ЄДРПОУ 33490140), та на вказану дату був керівником вказаної юридичної особи. Види економічної діяльності: виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; виробництво фруктових і овочевих соків; інші види перероблення та консервування фруктів і овочів.

Також встановлено, що у відповідності до довідки № 2 від 08.07.2022 ОСОБА_1 з 28.02.2012 по 12 травня 2022 року працював на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Романів ЛТД» (код ЄДРПОУ 33490140) відповідно до наказу № 1 від 28.02.2012.

Відповідно до рішення № 1-1 одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Романів ЛТД» від 12.05.2022, прийнятого ОСОБА_1 , та наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Романів ЛТД» від 12.05.2022 № 13/0, ОСОБА_1 з 12.05.2022 звільнено з посади директора товариства за власним бажанням.

Наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Романів ЛТД» ОСОБА_1 № 13/1 від 12.05.2022, з 13.05.2022 на посаду директора товариства призначено ОСОБА_4 .

Наказом Управління сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради №30 від 01.07.2022, у зв`язку із нововиявленими фактами (акт № 2 від 20.06.2022) того, що директор СДЮСШОР з футболу «Полісся» Житомирської міської ради ОСОБА_1 як на момент призначення його на дану посаду, а саме 02.01.2019 (наказ від 28.12.2018 №550), так і на день поновлення його на посаді за рішенням суду (наказ від 16.05.2022 №21) перебував у трудових відносинах з ТОВ «Романів ЛТД» (код ЄДРПОУ 33490140) на посаді директора зазначеного підприємства, беручи до уваги те що, при прийнятті на посаду директора, ОСОБА_1 не повідомив роботодавця про те, що він перебуває в трудових відносинах та працює директором іншого підприємства, на підставі ст.7, п.9 ст.36 Кодексу законів про працю України, акту про встановлення фактів порушення встановлених правил прийняття на роботу відповідно п.4 Постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 №245, п.8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін`юсту та Мінфіну України від 28.06.1993 №43, пояснень ОСОБА_1 від 29.06.2022, - ОСОБА_1 звільнено з 01 липня 2022 року з посади директора спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу «Полісся» Житомирської міської ради.

Вважаючи звільнення неправомірним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що на момент призначення на посаду директора СДЮСШОР з футболу «Полісся» на січень 2019 року та станом на дату прийняття наказу про поновлення на посаді 16.05.2022 та дату фактичного поновлення 14.04.2020 згідно із цим наказом, ОСОБА_1 було порушено правила прийняття на роботу в частині сумісництва цієї керівної посади з діяльністю в ТОВ «Романів ЛТД», а відтак наказ №30 від 01.07.2022 про звільнення його з посади директора Спеціалізованої дитячо - юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради є правомірним та скасуванню не підлягає. Суд також вказав, що оскільки позивачем не доведено протиправність його звільнення з посади директора Спеціалізованої дитячо - юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради, тому решта позовних вимог ОСОБА_1 задоволенню також не підлягає.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що нормативно-правові акти викладено в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації (частина першастатті 21 КЗпП України).

У частині першійст. 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно ст.7 КЗпП України,особливості регулювання праці осіб, які працюють у районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я, тимчасових і сезонних працівників, а також працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами, додаткові (крім передбачених устаттях 37і41цього Кодексу) підстави для припинення трудового договору деяких категорій працівників за певних умов (порушення встановлених правил прийняття на роботу та ін.) встановлюються законодавством.

Пунктом 9 статті 36 КЗпП України передбачено, що підставою припинення трудового договорує підстави, передбачені іншими законами.

Відповідно до ст. 102 -1 працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Робота за сумісництвом регламентуваласьпостановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, яким визначені додаткові підстави для звільнення з роботи за сумісництвом і які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п.4Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін`юсту і Мінфіну від 28.06.93 №43 ( Положення № 43), керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 3 квітня 1993 року № 245, установлено, що окрім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).

Отже, норми Положення № 43 та Постанови № 245 є спеціальними нормами законодавства України, якими передбачено заборону працювати на умовах сумісництва на посаді керівника підприємства, установи, організації, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

На підставі Статуту Спеціалізованої дитячо - юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради, затвердженого рішенням від 01.03.2018 № 938 судом першої інстанції встановлено, що спортивна школа заснована на комунальній власності територіальної громади м. Житомира, засновником є Житомирська міська рада, а органом управління - управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради (п.1.2); спортивна школа знаходиться в оперативному управлінні управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради (п.1.5); майно спортивної школи є комунальною власністю територіальної громади м.Житомира і закріплюється за нею на праві оперативного управління (п.3.2); спортивна школа є неприбутковою організацією (п.6.1); фінансування спортивної школи здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, а також за рахунок додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством (п.6.2); безпосереднє управління (керівництво) спортивною школою здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади органом управління школою (п.5.1).

На підставі наведених положень Статуту та встановивши, що відповідно до листа управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради № 561 від 01.12.2022, спеціалізована дитячо - юнацька спортивна школа олімпійського резерву з футболу «Полісся» Житомирської міської ради фінансується на підставі: міської цільової програми «Житомирська міська об`єднана територіальна громада територія розвитку фізичної культури і спорту на 2021-2024 роки»; рішення сесії «Про бюджет Житомирської міської територіальної громади» на відповідний рік; затвердженого кошторису та плану асигнувань на відповідний рік, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що СДЮСШОР з футболу «Полісся» є комунальною установою та фінансується за рахунок коштів бюджету місцевого самоврядування, а отже на неї поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України № 245 та Положення № 43.

Встановивши фактичні обставини справи та врахувавши правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах № 126/1987/18 від 15 лютого 2021 року, № 726/689/20 16 серпня 2021 року місцевий суд обґрунтовано вважав, що постанова Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 регулюють питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, отже, їх дія поширюється на комунальні заклади, утворені органом місцевого самоврядування, та комунальні установи, організації, що фінансуються з бюджету яким у цій справі є спеціалізована дитячо - юнацька спортивна школа олімпійського резерву з футболу «Полісся» Житомирської міської ради.

На підставівсесторонньо дослідженихдоказів судомпершої інстанції встановлено, що в період з дати призначення ОСОБА_1 впершена посаду директора спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу «Полісся» ЖМР з 02.01.2019 та по день його звільнення з посади 01.07.2022, включно станом на дату прийняття наказу 16.05.2022 про поновлення на посаді з 14.04.2020 (на підставі рішення суду), він одночасно займав посаду директора/керівникаТовариства з обмеженою відповідальністю «Романів ЛТД», де також отримував заробітну плату.

Окрім тоговстановлено,що увідповідності дорішення №1-1одноособового учасникаТовариства зобмеженою відповідальністю «Романів ЛТД» від 12.05.2022, прийнятого ОСОБА_1 , та наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Романів ЛТД» від 12.05.2022 № 13/0, ОСОБА_1 з 12.05.2022 звільнено з посади директора товариства за власним бажанням.

Наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Романів ЛТД» Шевчука В.Л. № 13/1 від 12.05.2022 позивача було звільнено з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Романів ЛТД», з 13.05.2022 на посаду директора товариства призначено ОСОБА_4 .

Проте відомості про зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Романів ЛТД» з ОСОБА_1 на ОСОБА_4 у відповідності до норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в ЄДР як станом на момент звільнення ОСОБА_1 з посадидиректора СДЮСШОР з футболу «Полісся» 01 липня 2022 року, так і станом на 04.10.2022 внесені не були.

Отже, оскільки відомості про зміну керівника в ЄДР внесено не було, то місцевий суд обгрунтовано вважав, що станом на момент поновлення на посадідиректора спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву в футболу «Полісся» ЖМР16.05.2022 ОСОБА_1 займав посаду керівникаТовариства з обмеженою відповідальністю «Романів ЛТД».

З огляду на наведене доводи в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 з 12.05.2022 не працює за сумісництвом на займаній посаді директора СДЮСШОР з футболу «Полісся» є безпідставними.

Діяльність товариства, засновником і керівником якого до звільнення 01.07.2022 з посади директора СДЮСШОР з футболу «Полісся» був також ОСОБА_1 , спрямована на отримання прибутку (види економічної діяльності згідно з виписки з ЄДР: виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; виробництво фруктових і овочевих соків; інші види перероблення та консервування фруктів і овочів), тобто фактично така діяльність є підприємницькою, яка не може суміщатись із посадою керівника (директора) комунальної установи СДЮСШОР з футболу «Полісся», адже не є науковою, викладацькою, медичною і творчою в розумінні п.4 Положення № 43 та п.4 Постанови № 245.

А тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на момент призначення на посаду директора СДЮСШОР з футболу «Полісся» на січень 2019 року та станом на дату прийняття наказу про поновлення на посаді 16.05.2022 та дату фактичного поновлення 14.04.2020 згідно із цим наказом, ОСОБА_1 було порушено правила прийняття на роботу в частині сумісництва цієї керівної посади з діяльністю в ТОВ «Романів ЛТД», а відтак наказ №30 від 01.07.2022 про звільнення його з посади директора Спеціалізованої дитячо - юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради є правомірним та скасуванню не підлягає. А звідси не підлягають до задоволення решта позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не надав стороні позивача висловити свої обгрунтування та заперечення, в тому числі не надав можливості представнику позивача у судовому засіданні 08.09.2023 виступити з промовою у судових дебатах є безпідставними, оскільки протоколами судових засідань підтверджується, що сторона позивача брала участь у судових засіданнях і надавала свої пояснення, висловлювала заперечення.

Щодо виступу у судових дебатах необхідно зауважити, що ухвалою Корольовського районного м. Житомира від 30 серпня 2022 року про відкриття провадження у справі визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Відповідно до п.2 частини 4 статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, що виникають з трудових відносин.

Положеннями частини8статті 279ЦПК Українипередбачено,що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені узаявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом)учасників справи- також заслуховує їх усні пояснення тапоказання свідків.Судові дебатине проводяться.

З огляду на наведене суд першої інстанції розглянув справу з дотриманням вимог процесуального законодавства та не порушив права учасників справи, зокрема, сторони позивача.

Аргументи в апеляційній скарзі про те, що звільнення позивача відбулось одночасно на підставі двох статей КЗпП України ст. 7 та п. 9 ст. 36 КЗпП України, а тому звільнення є незаконним, колегією суддів не враховуються, оскільки відповідно до положень статті 7 КЗпП України спеціальною нормою законодавства повинні встановлюватися додаткові підстави для припинення трудового договору. Однак до спеціального законодавчого визначення порушення правил прийняття на роботу як підстави припинення трудового договору ця стаття може застосовуватися як така, що встановлює підстави припинення трудового договору.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що робота за сумісництвом регламентуваласьпостановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»та Положеннямпро умовироботи засумісництвом працівниківдержавних підприємств,установ іорганізацій,затвердженим спільнимнаказом Міністерствапраці України,Міністерства юстиціїУкраїни,Міністерства фінансівУкраїни від28червня 1993року №43,яким визначені додаткові підстави для звільнення з роботи за сумісництвом і які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Також місцевий суд на підставі правових позицій викладених у постановахВерховного Судуу справах№ 126/1987/18від 15лютого 2021року,№ 726/689/2016серпня 2021року дійшов висновку,що постанова КабінетуМіністрів Українивід 03квітня 1993року №245«Про роботуза сумісництвомпрацівників державних підприємств,установ іорганізацій» та Положенняпро умовироботи засумісництвом працівниківдержавних підприємств,установ іорганізацій,затверджене спільнимнаказом Міністерствапраці України,Міністерства юстиціїУкраїни,Міністерства фінансівУкраїни від28червня 1993року №43 регулюють питанняроботи наумовах сумісництвав установах,організаціях,що фінансуютьсяз бюджетівусіх рівнів,отже,їх діяпоширюється накомунальні заклади,утворені органоммісцевого самоврядування,та комунальніустанови,організації,що фінансуютьсяз бюджетуяким уцій справіє спеціалізована дитячо - юнацька спортивна школа олімпійського резерву з футболу «Полісся» Житомирської міської ради.

Представник позивача ОСОБА_2 не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та в апеляційній скарзі посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справі № 757/42264/16-ц, у якій висловлено правову позицію, що нормативно-правові акти -постанова Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»та Положення № 43 поширюють свою дію лише на державні підприємства, установи і організації. Наголошує, що зазначений висновок підтримав і Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №127/18918/22 від 06.11.2023. На підставі наведених аргументів представник позивача вважає рішення суду першої інстанції таким, що винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що є підставою для його скасування.

Колегія суддів не погоджується з доводами наведеними в апеляційній скарзі з огляду на таке.

Із змісту постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року справа № 127/18918/22 (провадження № 61-8478сво23) вбачається, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2023 року, справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, та мотивовано тим, що судова практика щодо поширення діїпостанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»та Положення № 43 на комунальні заклади, утворені органом місцевого самоврядування, та комунальні установи, організації, що фінансуються з бюджету, підтримується Верховним Судом у постановах від 23 квітня 2018 року у справі № 640/569/17 (провадження № 61-6529св18), від 10 квітня 2019 року у справі № 592/11917/17 (провадження № 61-37556св18), від 16 березня 2020 року у справі № 415/6914/17 (провадження № 61-38121св18), на які послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Водночас у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справі № 757/42264/16-ц (провадження № 61-48382св18) висловлено позицію, що згадані нормативно-правові акти -постанова Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»та Положення № 43 поширюють свою дію лише на державні підприємства, установи і організації.

Таким чином, задля ухвалення законного й обґрунтованого рішення в цій справі колегія суддів вважала, що необхідно вирішити питання щодо поширенняпостанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»та Положення № 43 на роботу за сумісництвом працівників не лише державних підприємств, установ і організацій, а й комунальних підприємств, яким, зокрема, є відповідач у справі - КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня».

У зазначеній справі (№ 127/18918/22 (провадження № 61-8478сво23) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду висловив такі висновки про застосування норм права:

під час розгляду спорів про звільнення працівників-сумісників, звільнених з 19 липня 2022 року, не підлягає застосуваннюпостанова Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»та Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43;

втрата чинностіпостанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»лише 22 листопада 2022 року не свідчить про правомірність її застосування до правовідносин щодо звільнення сумісника в період з 19 липня до 22 листопада 2022 року, оскількиКЗпП Українив редакції, чинній з 19 липня 2022 року, який єзаконом, має вищу юридичну силу, ніж підзаконний нормативно-правовий акт, не передбачає такої підстави для розірвання трудового договору, як звільнення з роботи за сумісництвом у зв`язку з прийняттям на цю роботу працівника, який не є сумісником.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у цій постанові дійшов висновку, що підстави для відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 757/42264/16-ц (провадження № 61/48382св18), про те, щопостанова Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»та Положення № 43 застосовуються лише до працівників державних підприємств, установ і організацій, відсутні.

Також Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у цій справі зазначив, що посилання апеляційного суду на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2018 року у справі № 640/569/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 592/11917/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 607/13528/18, від 16 березня 2020 року в справі № 415/6914/17, необґрунтовані, оскільки правовідносини у наведених постановах регулювались положеннямиКЗпП Українив редакції, чинній до змін, внесенихЗаконом України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», які не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається.

Тобто, Верховний Суд не висловився щодо відступлення від правових висновків, вищенаведених у цій постанові, стосовно того, що діяпостанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»та Положення № 43 поширюється на комунальні заклади, утворені органом місцевого самоврядування, та комунальні установи, організації, що фінансуються з бюджету.

Окрім зазначених постанов Верховного Суду щодо застосування вказаних нормативних актів аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду у справах № 126/1987/18 від 15 лютого 2021 року, № 726/689/20 16 серпня 2021 року, які врахував суд першої інстанції при вирішенні цього спору і які прийнято пізніше ніж постанова Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 757/42264/16-ц і у яких висловлено правову позицію, що «робота за сумісництвом регламентуєтьсяпостановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, яким визначені додаткові підстави для звільнення з роботи за сумісництвом.

Вказані нормативно-правовіакти регулюютьпитання роботина умовахсумісництва вустановах,організаціях,що фінансуютьсяз бюджетівусіх рівнів,отже,їх діяпоширюється накомунальні заклади,утворені органоммісцевого самоврядування,та комунальніустанови,організації,що фінансуютьсяз бюджету».

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Вирішуючи питання судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст. 137 ЦПК України).

Спеціалізована дитячо юнацькаспортивна школаолімпійського резервуз футболуПолісся Житомирськоїміської радиу відзивіна апеляційнускаргу повідомила, що за підготовку та подання апеляційної скарги, а також за участь в судовому засіданні Відповідач поніс судові витрати у вигляді правової (правничої) допомоги адвоката в розмірі 10 000,00 грн. На підтвердження зазначених витрат подано договір про надання правової (правничої) допомоги N? 2 від 14.12.2023, додаток N? 2 від 14.12.2023 до договору, акт про прийняття-передачу наданої правової (правничої) допомоги від 14.12.2023, відповідно до яких складання відзиву оцінено у 8000грн, участь у судовому засіданні 2000грн та платіжна інструкція N? 589 від 14.12.2023 року, відповідно до якої адвокату сплачено 10000грн.

Представник позивача- Мелешко М.А. заперечив проти стягнення такої суми витрат на правничу допомогу, зазначивши, що вона є завищеною, неспівмірною із складністю справи та часом, витраченим адвокатом на надання цієї допомоги.

Колегія суддів вважає такі заперечення обгрунтованими та стягує із позивача на користь Спеціалізованої дитячо - юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради витрати на правничу допомогу в сумі 4 (чотири) 000 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Корольовськогорайонного судум.Житомира від08вересня 2023року залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Спеціалізованої дитячо - юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу Полісся Житомирської міської ради витрати на правничу допомогу в сумі 4 000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.04.2024.

Головуючий Судді: