Постанова

від 03.04.2024 по справі 638/2770/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

ІменемУкраїни

03 квітня 2024 року

м. Харків

справа № 638/2770/23

провадження № 22-ц/818/239/24

Харківськийапеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддівколегії Маміної О.В. Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Носової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доХарківської державноїзооветеринарної академії,Державного біотехнологічногоуніверситету,третя особа:профспілкова організаціяХарківської державноїзооветеринарної академіїпро скасуваннянаказу,поновлення нароботі,зобов`язаннявчинити певнідії,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу таморальної шкоди,за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 та Державного біотехнологічного університету на рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2023 року, ухвалене суддею Єфіменко М.В.,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2023 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Харківської державної зооветеринарної академії, Державного біотехнологічного університету, третя особа: профспілкова організація Харківської державної зооветеринарної академії, в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ Голови комісії з реорганізації Харківської державної зооветеринарної академії Сергія Боровкова № 567-к від 22.12.2021 про звільнення за прогули без поважних причин доцента кафедри менеджменту, економіки та маркетингу за сумісництвом ОСОБА_1 ; зобов`язати Харківську державну зооветеринарну академіюанулювати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 № 36 «Звільнений з 0,5 ставки посади доцента кафедри менеджменту, економіки та маркетингу за сумісництвом п. 4 ст. 40 КЗпП України»;поновити ОСОБА_1 на посаді доцента кафедри менеджменту, економіки та маркетингу за сумісництвом Харківської державної зооветеринарної академії або рівнозначній посаді доцента кафедри за сумісництвом Державного біотехнологічного університету з 22.12.2021р.; стягнути з Державного біотехнологічного університету на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 22.12.2021р. по день ухвалення судом рішення про поновлення на роботі; стягнути з Державного біотехнологічного університету на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень та допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, за один місяць.

Обґрунтовуючи вимоги позивач посилається на те, щов процесі реорганізації Харківської державної зооветеринарної академії, він не переведений на аналогічну посаду до Державного біотехнологічного університету за штучного створення умов для його необізнаності та пропуску строку звернення за захистом своїх прав. Так, незважаючи на перебування разом з іншими викладачами у відпустці, він з`явився 26.08.2021р. за оголошенням за місцем роботи з метою оформлення трудових відносин з Державним біотехнологічним університетом. Однак, на відміну від інших співробітників, у списках посад Державного біотехнологічного університету позивач не значився. Для з`ясування причини своєї відсутності у списках, яка унеможливила подачу ним заяви про звільнення з роботи у Харківській державній зооветеринарній академії та прийом на роботу до відповідача-2, позивач 31.08.2021р. звернувся до проректора Державного біотехнологічного університету ОСОБА_2 , який 10.09.2021р. направив його до проректора з наукової роботи ОСОБА_3 , а остання у свою чергу, 20.09.2021р. направила позивача до завідувача кафедрою автоматизації та комп`ютерно-інтегрованих технологій ОСОБА_4 01.10.2021р., після погодження з деканом факультету, ОСОБА_4 запропонував позивачу посаду доцента на очолюваній ним кафедрі і 07.10.2021р. позивач написав відповідну заяву про прийом на роботу на адресу Державного біотехнологічного університету. Однак після тривалого очікування позивачу повідомили про необхідність з`явитись до відділу кадрів Харківської державної зооветеринарної академії для ознайомлення з наказом про його звільнення. 02.02.2022р. при ознайомленні з наказом № 567-к від 22.12.2021р., позивач дізнався про своє звільнення за прогули без поважних причин з 22.12.2021р. Позивач вважає вказаний наказ незаконним. Зазначає, що кафедра менеджменту, економіки та маркетингу Харківської державної зооветеринарної академії, за реорганізації, припинила існування з 31.08.2021р., згода профспілкової організації всупереч ст. 252 КЗпП України Харківською державною зооветеринарною академієюне отримана. Висновок про відсутність позивача на робочому місці 20.09.2021р., засвідчену актом, вважає безпідставним за перебування Харківської державної зооветеринарної академії з 09.07.2021р. у стані припинення, не вирішення з 31.08.2021р. питання переведення позивача на роботу до Державного біотехнологічного університету, та не ознайомлення позивача Харківською державною зооветеринарною академією з правилами трудового розпорядку з урахуванням його роботи, як сумісника на 0.5 ставки. Також позивачу, всупереч порядку, визначеного ст.ст. 147-149 КЗпП України надати пояснення з приводу відсутності на роботі, не пропонувалось. Таким чином, в час, коли позивач вживав відповідних зусиль для переведення на роботу до Державного біотехнологічного університету за реорганізації Харківської державної зооветеринарної академії, очікуючи на розгляд своєї заяви, не повідомлений про своє робоче місце та робочий час, Харківська державна зооветеринарна академія незаконно видала наказ про його звільнення.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.

Наказ Голови комісії з реорганізації Харківської державної зооветеринарної академії Сергія Боровкова № 567-к від 22.12.2021 про звільнення за прогули без поважних причин доцента кафедри менеджменту, економіки та маркетингу за сумісництвом ОСОБА_1 , - визнано протиправним та скасовано.

ОСОБА_1 на посаді доцента кафедри менеджменту, економіки та маркетингу за сумісництвом Харківської державної зооветеринарної академії або рівнозначній посаді доцента кафедри за сумісництвом Державного біотехнологічного університету з 22 грудня 2021 року - поновлено.

Стягнуто з Державного біотехнологічного університету на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 грудня 2021 року по 26 вересня 2023 року у сумі 77 126 грн. 13 копійок.

Стягнуто з Державного біотехнологічного університету на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного біотехнологічного університету на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 107 (сто сім) грн. 36 коп.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні задоволено частково.

В абзаці мотивувальної частини рішення: «Період вимушеного прогулу становить з 22.12.2021 по 26.09.2023 включно (дата ухвалення рішення про скасування наказу та поновлення на посаді), що складає 437 робочих днів», цифру «437» виправлено на правильну «455».

Наступний за цимабзац мотивувальної частини рішення викладено в редакції: «Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача за вересень-серпень 2021 року становить 176,49 грн. (7589+0=7589/43 робочих днів). Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача, визначений без податків, зборів та інших обов`язкових платежів, становить 80 302 грн. 95 коп., тобто 176,49 грн. х 455 дня вимушеного прогулу».

В четвертому абзаці резолютивної частини рішення цифри та слова «77 126 (сімдесят сім тисяч сто двадцять шість гривень) 13 копійок» виключити та викласти правильно «80 302 (вісімдесят тисяч триста дві гривні) 95 копійок ».

В задоволенні заяви в іншій частині - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції змінити в частині розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22 грудня 2021 року по 26 вересня 2023 року; стягнути з Державного біотехнологічного університету (на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 грудня 2021 року по 26 вересня 2023 року у сумі 158 890 грн. 55 коп. В іншій частині рішення Київського районного суду м. Харкова від 26.09.2023 у справі № 638/2770/23 залишити без змін.

Вважає, що рішення Київського районного суду м. Харкова від 26.09.2023 є незаконним та необґрунтованим в частині розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22 грудня 2021 року по 26 вересня 2023 року у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує, що у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, в частині розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22 грудня 2021 року по 26 вересня 2023 року, судом допущено помилки у розрахунку та сумі, вважає, що загальна кількість днів вимушеного прогулу за період з 23.12.2021 по 26.09.2023 становить 455 днів,а не 437 днів,як зазначено у рішенні суду. Вважає, що період, який необхідно застосовувати для розрахунку середнього заробітку липень-серпень 2021 року, тому стягненню підлягає 158890,55 грн.

Також з апеляційною скаргою звернувся в.о. ректора Державного біотехнологічного університету, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що відкидаючи доводи Харківської державної зооветеринарної академії та Державного біотехнологічного університету про належне повідомлення Позивача про звільнення на підставі формального недотримання працівниками поштового відділення (не відповідачами) при оформленні поштового відправлення через не зазначення на описах вкладення номерів поштових відправлень аналогічних тим, що зазначені на накладних, суд першої інстанції не з`ясував, які саме документи, у такому випадку, отримав позивач від Харківської державної зооветеринарної академії за вказаними поштовими відправленнями, враховуючи наявність його підписів на рекомендованих повідомленням про вручення. Вказує, що за наявності у суду сумнівів щодо отримання Позивачем поштового відправлення Харківської державної зооветеринарної академії за рекомендованими повідомленнями про вручення, на яких містяться підписи і відмітки про вручення позивачеві саме тих документів, що зазначені в описах вкладення (лист та наказ №567к від 22.12.2021 (далі - наказ про звільнення), суд, за наявності клопотання Позивача, міг та повинен був витребувати такі докази.Однак, вказані обставини судом під час розгляду справи взагалі не досліджувалися і наведені питання не вирішувалися. Жодних клопотань від Позивача про витребування вищевказаних доказів не заявлялося. Важливо також зауважити, що Позивачем під час розгляду справи по суті не було спростовано жодними належними та допустимими доказами факт отримання ним наказу про звільнення, який було надіслано Харківською державною зооветеринарною академією поштовим відправленням. Наголошує, що нез`ясування судом першої інстанції вказаних обставин має суттєве значення для правильного вирішення справи та прийняття правильного рішення, оскільки встановлення факту отримання позивачем від Харківської державної зооветеринарної академії наказу про звільнення впливає на правильне вирішення питання про дату відліку строку оскарження такого наказу, який, на думку Державного біотехнологічного університету та Харківської державної зооветеринарної академії, має відліковуватися саме з 05.01.2022 - дати отримання позивачем наказу по пошті, а отже на думку ДБТУ та Харківської державної зооветеринарної академії позивач пропустив строк звернення до суду за оскарженням наказу, що суд першої інстанції приймаючи рішення проігнорував. Звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку про незаконність звільнення позивача із займаної посади через прогул, виключно за формальними причинами, що ґрунтуються на нібито недотриманні Харківською державною зооветеринарною академією порядку витребування від позивача пояснень щодо вчинення дисциплінарного проступку та не звернув уваги на інші фактичні обставини справи. Вказує, що Харківська державна зооветеринарна академія та Державний біотехнологічний університет на час розгляду справи в суді першої інстанції реалізували стандарт більшої переконливості надаючи суду докази, що підтверджують надсилання позивачу листа від 19.11.2021 з вимогою з`явитися на роботу, надати пояснення щодо поважності причин відсутності на роботі та попередження про те, що його дії будуть вважатися прогулом, а також надало суду всі наявні докази, що фіксують та підтверджують факт прогулу з боку Позивача та наявність підстав для звільнення. Зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції Позивач не скористався правом спростувати доводи відповідачів, через те що не надав суду переконливі докази поважності причин прогулу, який тривав майже чотири місяці. Разом з цим суд першої інстанції не звернув уваги на те, що Позивач, як би був чесним і сумлінним працівником (ст. 139 КЗПП), мав можливість та повинен був повідомити про причини власної відсутності на роботі протягом тривалого часу. Крім того, відповідачі у відзивах на позов наполягали на тому, що мав місце прогул з боку Позивача, а останній не спростував факту власного прогулу, зосередившись на доводах щодо формальних підстав скасування наказу про його звільнення. Вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи порушив норми процесуального права в частині пропуску позивачем строку звернення до суду. Так, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилаючись на п. 1 Прикінцевих положень КЗПП України та Постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 помилково дійшов висновку про те, що строк звернення до суду Позивачем не пропущено. Водночас суд першої інстанції жодним чином у своєму рішенні не обгрунтував підстав, з яких ним було відкинуто доводи Харківської державної зооветеринарної академії та Державного біотехнологічного університету з цього приводу викладені у відзивах на позов. Вказує, що суд не дослідив та не прийняв до уваги, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що у нього існували об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для звернення з позовом до суду у строк, передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України (на судову практику з цих питань Харківська державна зооветеринарна академія та Державний біотехнологічний університет посилалися у своїх відзивах на позов). Аналогічні висновки щодо перебігу процесуальних строків у зв`язку з обставинами запровадження карантинних обмежень містяться в постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 932/3458/20 та від 16.06.2021 у справі № 675/1437/19.Зважаючи на викладене, поряд із безпідставністю та недоведеністю позовних вимог суд першої інстанції не звернув уваги на пропущений Позивачем встановлених законом місячного строку на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі (ст. 233 КЗпП України) та річного строку давності звернення до суду з відповідним позовом (ст. 234 КЗпПУкраїни), що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що частково задовольняючи позовні вимоги Позивача в частині стягнення моральної шкоди суд першої інстанції окрім цитування норм законів та актів органів судової влади жодним чином не обґрунтовує факту спричинення моральної шкоди. Вказує, що нарахування та виплата заробітної плати здійснюється роботодавцем виключно виконану працівником роботу. Порушення працівником трудової дисципліни через прогул виключає підстави для оплати праці такому працівнику та передбачає правові підстави для застосування до нього заходів дисциплінарного впливу передбачених законом. Вказує, що суд першої інстанції звертає увагу на доводи Позивача щодо реорганізації Харківської державної зооветеринарної академії, але разом з цим не звертає уваги на доводи відповідачів, з приводу того, що процедура реорганізації автоматично не позбавляє Позивача обов`язку щодо виконання обов`язків передбачених ст. 139 КЗПП та необхідності дотримання трудової дисципліни, в тому числі виконання своїх трудових обов`язків протягом робочого часу.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга Державного біотехнологічного університету - задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, щона підставі наказу № 325-к від 30.09.2019 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду провідного фахівця відділу інформаційно-технічного забезпечення ХДЗА за основним місцем роботи (1 ставка).

Відповідно до наказу № 79-к від 07.04.2020 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду доцента кафедри менеджменту, економіки та маркетингу ХДЗВА за сумісництвом (0,5 ставки).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 07.12.2020 та наказу № 363-к від 07.12.2020 позивача було звільнено 08.12.2020 з посади провідного фахівця відділу інформаційно-технічного забезпечення ХДЗА на підставі п. 1 ст. 36 КЗпПУкраїни (за згодою сторін).

Таким чином, починаючи з 08.12.2020 Позивач перебував у трудових відносинах із Харківською державної зооветеринарною академією та працював на посаді доцента кафедри менеджменту, економіки та маркетингу Харківської державної зооветеринарної академії за сумісництвом (0,5 ставки).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 431-р від 12 травня 2021 року погоджена реорганізація Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (код згідно з ЄДРПОУ 00493741), Харківської державної зооветеринарної академії (код згідно з ЄДРПОУ 00493758), Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (код згідно з ЄДРПОУ 00493764) та Харківського державного університету харчування та торгівлі (код згідно з ЄДРПОУ 01566330) шляхом їх приєднання до Державного біотехнологічного університету.

Наказом Міністерства освіти і науки Українивід 18 червня 2021 року № 689 (далі за текстом - Наказ МОН № 689) було утворено Державний біотехнологічний університет та, з поміж іншого, визначено реорганізувати Харківську державну зооветеринарну академію шляхом її приєднання до Державного біотехнологічного університету, з відповідними правовими наслідками. Також відповідним наказом було затверджено склад комісії з реорганізації Харківської державної зооветеринарної академії.

Відповідно до підпункту 4 пункту 15 Наказу МОН № 689 на комісію з реорганізації було покладено зобов`язання попередити в установленому порядку працівників Харківської державної зооветеринарної академії про реорганізацію та забезпечити дотримання їх трудових прав та соціальних гарантій у порядку, визначеному законодавством України, у тому числі повідомити Державну службу зайнятості України про заплановане вивільнення працівників.

Згідно п. 13 Наказу МОН № 689 установлено, щ відповідно до ч. 4ст. 105 ЦК України з моменту призначення Комісій до Голів Комісій переходять повноваження щодо управління справами відповідно Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, Харківської державної зооветиранарної академії, Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, Харківського державного університету харчування та торгілві, повноваження керівникв цих закладів освіти припиняються.

Відповідно до пункту 2.1. посадової інструкції доцента кафедри менеджменту, економіки та маркетингу, на Позивача було покладено обов`язок, з поміж іншого, додержуватися вимог чинного законодавства, загальнодержавної та внутрішньо-академічної нормативної бази, зокрема Закону України «Про запобігання корупції», Кодексу корпоративної культури Харківської державної зооветеринарної академії, даної посадової інструкції, наказів та розпоряджень вищих посадових осіб. Пунктом 4 посадової інструкції визначено, що доцент кафедри несе відповідальність, зокрема, за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, правопорушення в процесіздійснення своєї діяльності.

Водночас, починаючи з 31.08.2021 ОСОБА_1 перестав виходити на роботу та виконувати свої обов`язки доцента кафедри менеджменту, економіки та маркетингу.

Будь-яких повідомлень стосовно причин своєї відсутності на роботі, так само і поважності причин такої відсутності з боку Позивачана адресу керівництва Харківської державної зооветеринарної академії не надано.

20.09.2021 комісією у складі: начальника відділу кадрів Москаленко І.М., старшого інспектора відділу кадрів Єфімової Л.В., старшого лаборанта кафедри менеджменту, економіки та маркетингу ОСОБА_5 було складено Акт про відсутність на робочому місці, в якому встановлена відсутність ОСОБА_1 20.09.2021 на робочому місці, а також те, що останній не з`являвся на роботі з 31.08.2021.

13.10.2021 старшим лаборантом кафедри менеджменту, економіки та маркетингу ОСОБА_5 складена та подана доповідна записка, у якій повідомлене керівництво відповідача-1 про відсутність доцента ОСОБА_1 з 31.08.2021 і по теперішній час на робочому місці, жодних підписів про присутність ОСОБА_1 не ставив.

У табелях обліку робочого часу доцента ОСОБА_1 , складеними у період вересень - грудень 2021 року, зазначено про відсутність на роботі в цейперіод.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з трудовим законодавством працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже, трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно достатті 139 КЗпПУкраїнипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до частини першоїстатті 147 КЗпП Україниза порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення догана або звільнення.

Згідно із статтею 148 КЗпП Українидисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно достатті 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.

Пунктом 4 частини 1статті 40 КЗпПУкраїнипередбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогул це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.

Робоче місце працівника це певна зона, де працівник знаходиться і працюєі з застосуванням у процесі роботи різних технічних та/або інших засобів. Основою визначення робочого місця є функціональний розподіл праці у взаємозв`язку із засобами праці, що дозволяє розглядати робоче місце як місце докладання робочої сили працівників.

Трудова діяльність працівника може здійснюватися (а відповідно його робоче місце може знаходиться) безпосередньо на підприємстві (фіксоване робоче місце) або в межах іншого територіального простору, який використовує працівник для виконання трудових обов`язків.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першоїстатті 40 КЗпПУкраїни, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або суммарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 частини першоїстатті 40 КЗпПУкраїни, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази із числа передбаченихЦПК України.

Частиною першоюстатті 147 КЗпП Українипередбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Судом встановлено,що з 31.08.2021 ОСОБА_1 перестав виходити на роботу та виконувати свої обов`язки доцента кафедри менеджменту, економіки та маркетингу, що підтверджується актом від 20.09.2021 про відсутність на робочому місці, в якому встановлен авідсутність ОСОБА_1 20.09.2021 на робочому місці, а також те, що останній не з`являвся на роботі з 31.08.2021, табелем облікуробочого часу доцента ОСОБА_1 , складеними у період вересень - грудень 2021 року, в якому зазначено про відсутність на роботі позивача в цей період та доповідною запискою від 13.10.2021, у якій повідомлене керівництво Харківської державної зооветеринарної академії про відсутність доцента ОСОБА_1 з 31.08.2021 і по теперішній час на робочому місці, жодних підписів про присутність ОСОБА_1 не ставив.

Відповідно достатті 148 КЗпП Українидисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпПУкраїни).

19 листопада 2021 року відповідач Харківська державна зооветеринарна академія направив позивачу листа з проханням з*явитися у відділ кадрів академії для пояснення причин відсутності на робочому місці з 31.08.2021 року.

Матеріали справи містять лист адміністрації Харківської державної зооветеринарної академії від 19.11.2021 року, в якому йому пропонувалося з`явитися у відділ кадрів для пояснення причин своєї відсутності на роботі з 31.08.2021 року та попереджалося про звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин (127 т.1) та копію розписки на ім`я ОСОБА_6 , в якій він особисто розписався (т. 1 а.с. 128). Отже, вказаний лист був отриманий позивачем 25.11.2021 року, що підтверджується матеріалами справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з наданих суду документів неможна зробити однозначний висновок про те,що позивачем було отримано саме листа № 59-01-635від 19.11.2021, оскільки рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, на яке посилається відповідач-1 опису його вкладення не містить. Інший достатніх та допустимих доказів запрошення ОСОБА_1 для надання пояснень щодо поважності причин відсутності на роботі, суду не надано.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 754/4355/17, пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Водночас правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання роботодавцем обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції не повно встановив обставини справи, не з`ясував у позивача, який саме лист він отримував у відправленні, за яке особисто розписався.

Між тим, в судовому засіданні апеляційного суду позивач підтвердив, що у поштовому відправленні за отримання якого він розписався у рекомендованному повідомленні 25.11.2021 року, був саме лист позивача від 19.11.2021 року, в якому йому пропонувалося з`явитися у відділ кадрів для пояснення причин своєї відсутності на роботі з 31.08.2021 року та попереджалося про звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин.

При цьому позивач зазначив, що виконав вимоги відповідача, та в телефонному режимі повідомив роботодавцю причини неявки.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не встановив і дійсні причини неявки позивача.

Той факт, що з 31.08.2021 року позивач не виходив на роботу, він не заперечує.

Причиначи відсутності на робочому місці зазначив той факт, що відповідачами не була вирішена його заява про переведення на посаду в Державний біотехнологічний університет. З 31.08.2021 року його робочого місця не існувало. Він неодноразово звертався до керівництва Державного біотехнологічного університету за роз`ясненнями щодо причин зволікання із вирішенням його заяви щодо оформлення трудових відносин з Державним біотехнологічним університетом.

Між тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 подавав заяву про переведення на роботу до Державного біотехнологічного університету, звертався за роз`ясненнями до адміністрації відповідачів, не мав робочого місця в Харківській державній зооветеринарній академії.

Отже матеріалами справи підтверджено, позивачем не спростовано, що позивач в період з 31.08.2021 по день звільнення був відсутній на робочому місці без поважних причин.

13.12.2021 відповідач Харківська державна зооветеринарна академія звертався до Профспілкового комітету Харківської державної зооветеринарної академії про погодження звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули.

Відповідно до положень ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстави, передбаченої, зокрема, п. 4 ст. 40 Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 247 КЗпП України виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі організації надає згоду або відмовляє в наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівником, який є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі та організації, у випадках, передбачених законом.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом.

Між тим, листом № 14 від 15.12.2021 Профспілкова організація повідомила керівництво Харківської державної зооветеринарної академії про те, що ОСОБА_1 не є членом профспілки працівників Харківської державної зооветеринарної академії.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу було надіслано копію наказу про звільнення за прогули без поважних причин № 567-к від 22.12.2021 року, з яким він ознайомився 02.02.2022 року, про що особисто розписався у вказаному наказі.

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостійстатті 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, колегія суддів вважає, що звільнення позивача відбулося із дотриманням встановленого законом порядку та відсутні підстави для скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку.

Вимоги щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, завданої незаконним звільненням, є похідними від позовних вимог про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, відтак, задоволенню не підлягають.

Оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм чинного законодавства, висновки суду не відповідають встановленим обставинам, колегія суддів вважає за необхідне дане рішення скасувати, постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючисьст.ст.367,374,376,381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державного біотехнологічного університету задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2023 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківської державної зооветеринарної академії, Державного біотехнологічного університету, третя особа: профспілкова організація Харківської державної зооветеринарної академії про скасування наказу, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова