Ухвала

від 10.04.2024 по справі 706/560/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/402/24 Справа № 706/560/22 Категорія: ч. 4 ст. 187 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 .

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

10 квітня 2024 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18 березня 2024 року,

в с т а н о в и в :

Ухвалою, що оскаржується, ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з 18 березня 2024 року по 16 травня 2024 року включно, без визначення застави.

08 квітня 2024 року обвинуваченим ОСОБА_3 на вище вказану ухвалу було подано апеляційну скаргу.

Дослідивши вимоги апеляційної скарги, вважаю необхідним повернути апеляційну скаргу з таких підстав.

Вичерпний перелік вимог, яким повинна відповідати апеляційна скарга, встановлений ст. 396 КПК України. Зокрема, згідно з п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі поряд з іншим зазначаються: судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що вона не відповідає вищевказаним вимогам кримінального процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою.

Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 29 КПК України, слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З огляду на зазначене, апеляційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Зазначений правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 21 січня 2019 року (справа № 61-49091ск18).

Враховуючи викладене, апеляційний суд позбавлений можливості прийняти апеляційну скаргу до провадження та призначити до розгляду, а також залишити апеляційну скаргу без руху для усунення недоліків з огляду на таке.

Рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті - при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення.

У той же час рішенню про повернення апеляційної скарги, якщо особа не усунула недоліків, обов`язково передує процесуальне рішення про залишення апеляційної скарги без руху.

Проте ч.1 ст.399 КПК України прямо передбачено, що таке процесуальне рішення, як залишення скарги без руху, застосовується до апеляційних скарг на вирок чи ухвалу суду першої інстанції.

Разом з тим, діючим кримінальним процесуальним законодавством передбачені особливості апеляційної перевірки ухвал як слідчих суддів, так і ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (зокрема відсутність стадії відкриття апеляційного провадження, обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги, невідкладність у вирішенні питань про відновлення порушених прав і свобод заінтересованих осіб), що унеможливлює прийняття такого рішення щодо апеляційних скарг на такі ухвали.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що системне тлумачення відповідних положень глави 31 КПК України дає змогу дійти висновку, що законодавець установив та ототожнив певні особливості апеляційної перевірки ухвал як слідчого судді, так і ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, які зумовлені насамперед характером цього виду судового рішення, необхідністю невідкладної перевірки його законності й обґрунтованості. Особливостями перевірки таких ухвал є: спрощений порядок подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду (ч.2 ст.395 КПК України); скорочений строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді - протягом 5-ти днів з дня її оголошення; для особи, яка перебуває під вартою, -з моменту вручення їй копії судового рішення; для особи, без виклику якої постановлено ухвалу слідчого судді та яка її оскаржує, - з дня отримання нею копії судового рішення (частини 1-1, 2, 3 ст. 395 КПК України; скорочений строк розгляду апеляції - не пізніше як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції (ч. 2 ст. 422, ч.3 ст.422-1 КПК України).

Отже положення ст.398 КПК, частин 1, 2, п.1 ч.3 ст.399 КПК не можуть бути застосовані до апеляційних скарг на ухвали як слідчих суддів, так і ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Водночас це не виключає можливості повернення апеляційних скарг на такі ухвали слідчих суддів, суду з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 3 ст.399 КПК України.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що у разі невідповідності вимогам ст.396 КПК України апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, така апеляційна скарга підлягає поверненню особі яка її подала.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст.399, 418, 419 КПК України

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18 березня 2024 року повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що відповідно до ч.7 ст.399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення її копії.

Суддя: ОСОБА_2