Рішення

від 22.11.2007 по справі 25/497

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  25/497

22.11.07

За позовом    

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок

"Мегаполіс"

2.

Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії

"Імідж Холдинг  АпС"

3.

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛГЗ  Хортиця"

до                     1. Товариства з обмеженою

відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Промислово інвестиційна

компанія"

2.

Молодіжної громадської організації "Запорізький антикорупційний

комітет"

3.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра - Прес"

про                    захист честі і гідності та

стягнення 4000 000 грн.

Суддя  Морозов С.М.

Представники сторін:

від

позивача          1. Малакуцький О.М.

(довіреність № 11 від 13.06.2007р.);

                              2. Малакуцький

О.М. (довіреність № 7 від 01.09.2007р.);

                                  Гладишева

О.А. (довіреність № 17/1/21 від 21.11.2007р.);

                              3. Малакуцький О.М.

(довіреність № 25 від 07.07.2007р.);

від

відповідача     1. Кізленко В.А.

(довіреність № 34 від 05.11.2007р.);

                              2. Гретченко В.В.

(довіреність № 03-1-05/02 від 03.05.2007р.);

                              3. Гретченко В.В.

(довіреність № 11/405 від 20.11.2007р.);

22.11.2007р. у судовому засіданні,

за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського

процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину

рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

                  Позивачі звернулись до суду з

позовом про зобов'язання відповідачів спростувати у такий спосіб, як вона

поширена, невідповідну дійсності та таку, що принижує ділову репутацію

позивачів інформацію, що розміщена в статті «Кто на кого батон крошит?»в

інформаційному щотижневику «Істеблішмент»та щотижневику «Іскра» про те, що:

- ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж

Холдинг АпС», ТОВ «ТБ «Мегаполіс»чи ТОВ «ЛГЗ Хортиця»незаконно, корупційним

шляхом пов'язані з державними органами України, зокрема з Державним

департаментом інтелектуальної власності та діють проти інтересів суспільства;

- ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж

Холдинг АпС», ТОВ «ТБ «Мегаполіс»чи ТОВ «ЛГЗ Хортиця»незаконно перешкоджають

реєстрації найменування ресторану ЛГЗ Хортиця»в Державному департаменті

інтелектуальної власності якості знаку для товарів та послуг відповідно до

Закону «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»;

- ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж

Холдинг АпС», ТОВ «ТБ «Мегаполіс»чи ТОВ «ЛГЗ Хортиця»проводять вкрай агресивну

комерційну політику, оскільки своїми діями по популяризації продукції, що

виробляється під знаками для товарів і послуг «Хортиця»фактично призвели до

паралічу діяльності ресторану «Хортиця»;

- ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж

Холдинг АпС», ТОВ «ТБ «Мегаполіс»чи ТОВ «ЛГЗ Хортиця»перешкоджають іншим

суб'єктам господарювання займатися підприємницькою діяльністю;

- ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж

Холдинг АпС», ТОВ «ТБ «Мегаполіс»чи ТОВ «ЛГЗ Хортиця»порушують норми закону,

оскільки їх працівниками вчинюється злочинний тиск на директора ресторану

«Хортиця»Федора Грибуна.

З наведених у позовній заяві

підстав позивачі просили суд стягнути з відповідача 2 та відповідача 3 моральну

шкоду у звязку з розміщенням відомостей, що принижують ділову репутацію позивачів

по 2 000 000 грн. на користь кожного з позивачів.

Відповідачем 1 під час розгляду

справи заперечень проти позову не висловлено, зазначено про відсутність вини

товариства у розповсюдженні інформації, яку просять спростувати позивачі,

оскільки джерелами розміщеної в мережі Інтернет інформації були саме статті

надруковані відповідачами 2, 3 у друкованих виданнях - інформаційному

щотижневику «Істеблішмент»та щотижневику «Іскра».

Представник відповідачів 2, 3 щодо

заявлених у справі вимог зазначав про відсутність підстав для їх розгляду,

оскільки видавництва, до яких звернуті вимоги не є  належними відповідачами, що мають відповідати

за поданим позовом.

Згідно чинного законодавства

відповідальність за поширення неправдивої інформації у ЗМІ несуть редакція в

особі редактора (головного редактора), який згідно частини 4 статті 23 Закону

України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»представляє

редакцію у судових органах та несе відповідальність за порушення законодавства

про інформацію, а також автори наданої інформації. Редакція щотижневика

«Істеблішмент»створена засновником та є зареєстрованою у порядку, встановленому

законодавством.

За наведених підстав представник

відповідачів 2, 3 просив суд припинити провадження у справі, оскільки даний

спір не підлягає розгляду в господарських судах.

При вирішенні заявленого клопотання

судом було заслухано представників сторін, досліджено матеріали справи та при

встановленні обставин справи відмовлено у його задоволенні виходячи з

наступного.

Відповідно до чинного законодавства

обов'язок відшкодування моральної шкоди покладений на автора інформації

(фізичну особу) та на орган масової інформації, які несуть відповідальність,

виходячи із ступеня вини кожного з них. Оскільки без участі у справі автора -

фізичної особи спір про відшкодування моральної школи вирішити неможливо, а

господарському суду непідвідомчі спори за участю фізичних осіб, позивач може

звернутися до господарського суду з позовом до органу масової інформації лише у

тому випадку, коли цей орган не надав позивачеві відомостей про автора і, отже,

всю вину за поширення відомостей, які порочать ділову репутацію, взяв на себе.

Якщо ж позов подано лише до органу масової інформації, який повідомив позивача

про автора, спір підлягає вирішенню загальним, а не господарським судом (пп.

9.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/95 від 29.02.1996р. «Про

деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної

шкоди»).

Відповідно до наявних у позивачів

відомостей автором статті «Кто на кого батон крошит?»опублікованої у

інформаційно-аналітичному щотижневику «Істеблішмент» вказаний Олег Благов,

автором статті з аналогічною назвою, що опублікована у щотижневику

«Іскра»зазначений Саша Бєлий. Оскільки, представником видавництв в яких

опублікована стаття не повідомлено суду автора, яким подано до друку під

зазначеними іменами (можливо псевдонімами) матеріал у вигляді статті «Кто на

кого батон крошит?»суд визнав належними відповідачами за заявленими у справі

вимогами про спростування недостовірної інформації Молодіжну громадську

організацію «Запорізький антикорупційний комітет»та ТОВ «Іскра-Прес», які є

видавниками інформаційних видань в яких опублікована вказана інформація.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У номері газети «Істеблішмент»№39

(140) від 27 вересня 2007 року та у номері №39(182) від 27.09.2007 року газети

«Іскра»надрукована стаття «Кто на кого батон крошит?». Зазначена стаття також

розміщена ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промислово інвестиційна компанія»на

сайті в мережі Інтернет promincom.blogspot.com (витяг з сайту в мережі Інтернет

наявний у матеріалах справи).

Видавниками вказаних видань є

Молодіжна громадська організація «Запорізький антикорупційний комітет»та ТОВ

«Іскра-Прес».

У статті наведено інформацію щодо

ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж Холдинг АпС»(виробника горілки під торгівельною

маркою «Хортиця») та ТОВ «ТБ «Мегаполіс»(ексклюзивного дистриб'ютора горілки,

під торгівельною маркою «Хортиця»на території України), ТОВ «ЛГЗ

Хортиця»(власника низки рецептур і знаків для товарів і послуг за допомогою

яких виробляється продукція під торгівельною маркою «Хортиця») які зображені у

негативному світлі.

Зокрема, у вказаній статті

зазначено, що позивачі незаконно, корупційним шляхом пов'язані з державними

органами України, зокрема з Державним департаментом інтелектуальної власності

та діють проти інтересів суспільства; підприємства про які вказано у статті

незаконно перешкоджають реєстрації найменування ресторану «Хортиця»в Державному

департаменті інтелектуальної власності якості знаку для товарів та сполук

відповідно до Закону «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг». Окрім

того, позивачі проводять вкрай агресивну комерційну політику, оскільки своїми

діями з популяризації продукції, що виробляється під знаками для товарів і

послуг «Хортиця»фактично паралізувало діяльність ресторану «Хортиця»; позивачі

перешкоджають іншим суб'єктам господарювання займатися підприємницькою

діяльністю, працівниками позивачів вчиняється злочинний тиск на директора

ресторану «Хортиця»Федора Грибуна.

Як зазначає позивач, наведені у

статті відомості є недостовірними свідчать про розповсюдження інформації, що

порочить ділову репутацію ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж Холдинг АпС», ТОВ «ТБ

«Мегаполіс», ТОВ «ЛГЗ Хортиця», такі відомості формують у спільноти негативне

ставлення до продукції, під торгівельною маркою «Хортиця», що призводить до

зниження об'ємів продажу згаданої продукції відповідно наносячи підприємствам збитки.

Статті в оригіналах, що

опубліковані у щотижневиках «Іскра»та «Істеблішмент»наявні у матеріалах справи

та підтверджують наведене позивачем у позовній заяві, зокрема щодо наступних

тверджень.

- У статті зазначено, що

«..ресторану Хортица неожиданно и безосновательно отказали в регистрации

наименования»і «…Ну почему ресторану не запатентовать своё имя. Неужели это

повлияет на уровень продаж «ЛВЗ Хортица».

Пов'язуючи діяльність

позивачів  з державними органами на

перешкоджання реєстрації назви ресторану є рівняння виробника і продавця

горілки «Хортиця»з компанією героєм кінофільму «Ідіократія», США, 2006 рік. В

зазначеному кінофільмі компанія виробник солодкої газованої води настільки

пов'язана з корумпованою державною владою, що їй вдається заборонити звичайну

воду і всі мешканці землі змушені вживати солодку воду їх виробництва.

На підтвердження вказаної

інформації відповідачами суду не представлено жодних доказів. Державним

департаментом інтелектуальної власності постійно реєструється багато знаків для

товарів і послуг конкурентів. Відповідно доцільним є приклад наведений у

позовній заяві, що  у червні місяці 2007

року був зареєстрований знак для товарів і послуг «МЪРНАЯ»найкраще поєднання

абсолютної якості та бездоганного смаку». Зазначений слоган, до моменту його

реєстрації і під час реєстрації, багато разів опротестовувався Позивачем-3.

Останнім було ініційовано декілька судових процесів з метою заборонити

використання зазначеного слогану для реклами алкогольної продукції ТМ «МЪРНАЯ»

(копія позовної заяви залучена до матеріалів справи).

Доказів та посилань щодо

притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) посадових осіб

Департаменту  за вчинення корупційних дій

надрукована стаття не містить, до суду таких також не представлено.

Відповідно суд приходить до

висновку, що зазначена інформація є неправдивою та недостовірною.

- Висловлювання про те, що позивачі

незаконно перешкоджають державній реєстрації назви ресторану «Хортиця», нічим

не підтверджено та відповідно є неправдивим. 

Правовласником знаку для товарів і

послуг «Хортиця», зареєстрованого свідоцтвом на знак для товарів та послуг

№48860 є ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж Холдинг АпС». Зазначеним свідоцтвом ДП

«Імідж Холдинг»АК «Імідж Холдинг АпС»має виключно право використовувати знак для

товарів і послуг «Хортиця»у всіх класах послуг у тому числі і у якості назви

для закладів громадського харчування (кафе, ресторанів, барів, нічних клубів,

тощо).

Згідно до ст.16 Закону України «Про

охорону прав на знаки для товарів і послуг», власнику знаку надане виключне

право забороняти іншим особам використовувати знак без його згоди. Тобто, у

правовласника товарного знаку «Хортиця»є всі законні права для заборони його

використання іншими господарюючими суб'єктами.

Таким чином, жодних незаконних дій

з перешкоджання ресторанові «Хортиця»у реєстрації назви позивачі не

здійснювали, а розповсюджена інформація є недостовірною щодо ДП «Імідж

Холдинг»АК «Імідж Холдинг АпС», ТОВ «ТБ «Мегаполіс»та ТОВ «ЛГЗ Хортиця».

- Щодо здійснення позивачами

агресивної підприємницької політики, зокрема про провадження надмірної реклами

продукції «Хортиця»в однойменному ресторані за яким у статті про ТОВ «ТБ

«Мегаполіс»сказано - «не хочу быть царицей -хочу быть владычицей морской»та

«устав от этой «демьяновой ухи»є не підтвердженим та недостовірним. Відносно

позивачів АМКУ жодного разу не було порушено справи про вчинення

антиконкурентних дій, або подано до суду позов про захист економічної

конкуренції. Твердження про те, що під час заходів «незаконно безкоштовно

наливають»горілку «Хортиця»є недоведеним, позивач в свою чергу посилається на

те, що надання безкоштовних послуг чи товарів, повинно відбуватись шляхом

договору дарування і не є підставою для віднесення витрат до статті

бухгалтерського обліку «валові витрати», тобто суперечить економічним інтересам

підприємства і не може часто вичинятися ним на постійній основі.

Відповідно суд приходить до

висновку про недостовірність наведеного твердження про те, що  позивачі здійснюють агресивну підприємницьку

політику.

- Наведені у статті відомості про

те, що позивачі перешкоджають іншим суб'єктам господарювання займатися

підприємницькою діяльністю, які викладені у статті наступним чином:

«они (позивачі -авт.) считают, что

только им позволено заниматься бизнесом в этом городе»и «они (позивачі -авт.)

диктуют все условия»нічим не підтверджується і є недостовірними.

Жодних звернень в державні органи

України, суди стосовно перешкоджання як позивачами безпосередньо так і їх

співробітниками іншим суб'єктам господарювання здійснювати господарську

діяльність, від інших підприємств чи фізичних осіб не поступали, відповідачами

вказана інформація не спростована (надрукована стаття не містить жодних

посилань на відповідні обставини).

- Викладення інформації про те, що

співробітниками позивачів вичиняється злочинний тиск на директора ресторану

«Хортиця»Федора Грибуна зазначена у статті як: «добрих молодцев уложили на

землю и доставили в участок. Там выяснилось, что храбрые боевики -это вовсе не

бандиты мафии, а всего лишь охранники руководителя ЛВЗ «Хортица»Евгения

Черняка»визнається судом недостовірною, оскільки належних доказів на

підтвердження наявності обставин стверджувати наведене у відповідачів

немає.  Як зазначає позивач жодний

працівник зазначених підприємств жодного разу не був затриманий компетентним

органом за вчинення подібних дій, скарг в компетентні органи на подібні дії з

боку підприємств у тому числі ресторану «Хортиця»чи Федора Грибуна особисто не

поступало, доказів зворотнього суду не надано.

          Виходячи з наведеного суд приходить

до висновку про недостовірність відомостей наведених у статті «Кто на кого

батон крошит?», що опубліковані у виданнях ТОВ «Істеблішмент»та ТОВ «Іскра».

Відповідно до частини четвертої

статті 14 Закону України «Про інформацію»поширення інформації -це

розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку

документованої або публічно оголошуваної інформації.

Згідно з положеннями пункту 3

Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28.09.1990р. під поширенням

відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо,

телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в

характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в

публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б

одній людині.

Відповідно до статті 37 Закону

України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», якщо

редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають

дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати їх спростування в

найближчому випуску друкарського засобу масової інформації.

У статті 47 Закону України «Про

інформацію»встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про

інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як надання

інформації, що не відповідає дійсності.

          За таких обставин суд визнає

обґрунтованими заявлені вимоги позивачів щодо зобов'язання відповідачів

спростувати у такий спосіб, як вона поширена, невідповідну дійсності та таку,

що принижує ділову репутацію позивачів інформацію, що розміщена в статті «Кто

на кого батон крошит?»в інформаційному щотижневику «Істеблішмент»та щотижневику

«Іскра».

          Заявлені вимоги про стягнення з

відповідачів 2, 3 моральної шкоди у звязку з розміщенням відомостей, що

принижують ділову репутацію позивачів по 2 000 000 грн. на користь кожного з

позивачів задоволенню не підлягають, визнаються судом недоведеними виходячи з

наведеного.

Відповідно до пункту 4 частини

другої статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні

честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або

юридичної особи.

Згідно з пунктом 3 Постанови

Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995р. під моральною шкодою слід

розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних

страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі

незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до частини першої статті

1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній

особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,

яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною

другою цієї статті.

          Матеріали справи не містять достатніх

доказів винних дій відповідачів у поширенні недостовірної інформації у

щотижневиках, які ними видаються. Посилання позивачів на те, що діями

відповідачів завдано шкоду діловій репутації позивачів у розмірі ДП «Імідж

Холдинг»АК «Імідж Холдинг АпС»- 2 000 000, 00 гривень, та ТОВ «ТБ «Мегаполіс»-

2 000 000, 00 гривень, підтвердженням чого є довідка від СП ТОВ «Драгон

капітал»№739/10/7 від 22.07.2007 року, про зменшення ринкової вартості активів

позивача 1 і аудиторський висновок про зменшення вартості активів позивача 2

судом не приймається виходячи з наступного.

          У довідці зокрема зазначено, що

публікації матеріалів, що негативно характеризують виробника та

дистриб'ютора  продукції торгової марки

«Хортиця», безпосередньо ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж Холдинг АпС»та ТОВ «ТД

«Мегаполіс»можуть привести до зниження ділової репутації торгових марок

«Хортиця», «Благов», «Медовуха» а також негативно вплинути на ділову

репутацію самих компаній. В суду відсутні підстави вважати причиною впливу на

ділову репутацію публікацію статті «Кто на кого батон крошит?»та відповідно

нанесення  моральної шкоди у зазначених

позивачем розмірах.

          Враховуючи все вищевикладене позовні

вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України,

господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з

обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма»«Промислово-інвестиційна

компанія»(м. Київ, вул. Рейтарська 37, код ЄДРПОУ 32348646), Молодіжну

громадську організацію «Запорізький антикорупційний комітет»(69035, м.

Запоріжжя, вул. Перемоги 56-А, код ЄДРПОУ 34677353), Товариство з обмеженою

відповідальністю «Іскра»(69057, м. Запоріжжя, вул. Правди 7) спростувати у

такий спосіб, як вона поширена, невідповідну дійсності та таку, що принижує

ділову репутацію позивачів інформацію, що розміщена в статті «Кто на кого батон

крошит?»в інформаційному щотижневику «Істеблішмент»та щотижневику «Іскра»про

те, що:

- ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж

Холдинг АпС», ТОВ «ТБ «Мегаполіс»чи ТОВ «ЛГЗ Хортиця»незаконно, корупційним

шляхом пов'язані з державними органами України, зокрема з Державним

департаментом інтелектуальної власності та діють проти інтересів суспільства;

- ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж

Холдинг АпС», ТОВ «ТБ «Мегаполіс»чи ТОВ «ЛГЗ Хортиця»незаконно перешкоджають

реєстрації найменування ресторану ЛГЗ Хортиця»в Державному департаменті

інтелектуальної власності якості знаку для товарів та послуг відповідно до

Закону «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»;

- ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж

Холдинг АпС», ТОВ «ТБ «Мегаполіс»чи ТОВ «ЛГЗ Хортиця»проводять вкрай агресивну

комерційну політику, оскільки своїми діями по популяризації продукції, що

виробляється під знаками для товарів і послуг «Хортиця»фактично призвели до

паралічу діяльності ресторану «Хортиця»;

- ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж

Холдинг АпС», ТОВ «ТБ «Мегаполіс»чи ТОВ «ЛГЗ Хортиця»перешкоджають іншим

суб'єктам господарювання займатися підприємницькою діяльністю;

- ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж Холдинг

АпС», ТОВ «ТБ «Мегаполіс»чи ТОВ «ЛГЗ Хортиця»порушують норми закону, оскільки

їх працівниками вчинюється злочинний тиск на директора ресторану

«Хортиця»Федора Грибуна.

3. В задоволенні іншої частини

позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю

«Науково-виробнича фірма»«Промислово-інвестиційна компанія»(м. Київ, вул.

Рейтарська 37, код ЄДРПОУ 32348646), Молодіжної громадської організації

«Запорізький антикорупційний комітет»(69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги 56-А,

код ЄДРПОУ 34677353), Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра»(69057, м.

Запоріжжя, вул. Правди 7) солідарно на користь кожного з позивачів: Товариства

з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс»(69002, м.

Запоріжжя, пр-т. Леніна 96, код ЄДРПОУ 25484884), Дочірнього підприємства

«Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»(70420, Запорізька обл.,

Запорізький район, с. Нове Запоріжжя, вул. Первомайська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ

32096432), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛГЗ Хортиця»(69017, м.

Запоріжжя, о. Хортиця, ДСП 17, код ЄДРПОУ 32341237) по 85 грн. (вісімдесят

п'ять гривень) судових витрат.

Рішення набирає законної сили

після  закінчення  десятиденного 

строку з дня  його  підписання.

Суддя                                                                                                        Морозов

С.М.

дата

підписання повного тексту рішення 27.11.2007р.