Рішення

від 09.04.2024 по справі 235/1047/24

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 235/1047/24

Номер провадження 2/235/559/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючогосуддіХмельової С.М.

за участю секретаря судового засіданняЮриної К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Сакун В.А., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні -

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Сакун В.А., з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебував з відповідачем у трудових відносинах з 12.07.2019 року по 30.07.2020 року. Під час звільнення повний розрахунок відповідачем зроблений не був.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 16.11.2020 року було стягнуто на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 151075,06 гривень, без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, та середній заробіток в розмірі 92137 гривень.

Виплата цих сум проведено у примусовому порядку в лютому 2022 року.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 23.02.2021 року було стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.11.2020 по 23.02.2021 року в розмірі 81600 гривень.

У відповідності до положеньЗакону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», позивач просить стягнути з відповідача на свою користь компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати в сумі 23265,56 гривень.

Також позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 100000 гривень.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06.02.2024 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, вважаючи їх такими, що порушують його права та законні інтереси з наступних підстав.

Позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем, в період з 12.07.2019 р. по 30.07.2020 р. Відповідно до рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16.11.2020 року справа № 235/5962/20, з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 стягнуто: - заборгованість по заробітній платі в розмірі 151 075,06 грн; - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 31 200,00 грн без урахування суми податків й інших обов`язкових платежів.

Судове рішення виконане в лютому 2022 р., що не заперечує і сам позивач.

Відповідно до Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області 23.02.2021 року справа 235/284/21, з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 стягнуто: - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.11.2020 рік по 23.02.2021 рік в сумі 81 600 грн. Судове Рішення виконане в повному обсязі у грудні 2023 р.

Представник відповідача вважає, що у позивача немає права на отримання заявленої ним суми у цій справі про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі статті 117 КЗпІІ України. Позивач вже пред`являв позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку, тому вказані вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки є необґрунтованими в частині періоду стягнення середнього заробітку. Крім того, судові рішення по справі 235/5962/20 та 235/284/21 виконані в повному обсязі, то чинним законодавством України не передбачено виплату боржником середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в період після вирішення спору судом.

Представник відповідача просить суд врахувати інтереси відповідача, які полягають у збереженні підприємством свого матеріального та фінансового становища і платоспроможності для того щоб продовжити виконувати свою господарську діяльність, і забезпечувати робочими місцями та країну теплом. Крім того, це буде доцільним та справедливим, значно пом`якшить негативні наслідки загального спаду в економіці підприємства.

Щодо позовних вимог про стягнення компенсаційних виплат за затримку розрахунку.

Системний аналіз положеньЗакону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків ї виплати»та Порядку проведення грошової компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженогопостановою КМУ від 21.02.2001 № 159, дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати) та виплата нарахованих доходів (при цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати суми доходу). Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, від 16.04.2020 у справі № 200/11292/19-а.

Представник відповідача не погоджується з позицією позивача, оскільки згідно зіст.1 Закону України «Про оплату праці»заробітна платаце винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, а позивач був звільнений.

Крім того, відповідно до п.3 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про Державний бюджет України на 2023 рік»діюЗакону України «Про індексацію грошових доходів населення»на 2023 рік зупинено, тому у 2023 році не проводиться нарахування сум індексації, які визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженогопостановою КМУ від 17.07.2003 № 1078з відповідними змінами, роз`ясненнями Мінсоцполітики.

Остаточна сума компенсації відповідно до приписів законодавства підлягає розрахунку на день виплати боргу та не залежить від дати ухвалення судового рішення.

Для проведення розрахунку слід брати доходи громадян України, які не мають разового характеру. Однак, виходячи з даних, зазначених у позовній заяві, де розрахунок розміру компенсації втрати частини заробітку проведено самим позивачем, не мають доказового значення, так як позивачем обраний неналежний спосіб захисту своїх прав, що є підставою для відмови в цій частині позовних вимог.

Тобто, виходячи із вищевикладеного вбачається, що розмір компенсації втрати частини заробітку є значно завищеним та алгоритм її розрахунку суперечить нормам чинного законодавства, а тому вимоги щодо стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати підлягають відмові у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розглянути справу без його участі та винести рішення по суті справи у відповідності до норм чинного законодавства.

Частиною 2статті 247ЦПК Українипередбачено,що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 у період з 12.07.2019 по 30.07.2020 перебував у трудових відносинах з відповідачем. Наказом №213к від 30.07.2020 позивач був звільнений за власним бажанням, на підставіст. 38 КЗпП.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 16.11.2020 року по справі № 235/5962/20 було стягнуто на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 151075,06 гривень, без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 31200 гривень за період з 09.10.2020 по 16.11.2020 року.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 23.02.2021 року по справі № 235/284/21 було стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 81600 гривень за період з 17.11.2020 по 23.02.2021 року.

Остаточний розрахунок був проведений у лютому 2022 року.

Частиною 4 ст.82 ЦПК Українипередбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1ст.1 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч.1ст.21 Закону України «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Нормами ч. 1ст.24 Закону України «Про оплату праці»встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аналогічні положення має ч.1ст.115 КЗпП України.

Згідно зіст.34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 1Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Уст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» № 125 від 16.02.2024 заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 виникла за період з листопада 2019 року по липень 2020 року та становила 151075,06 гривень. Виплачена в повному обсязі у лютому 2022 року.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача як роботодавця на свою користь як працівника компенсації втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Відповідно дост.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»).

Відповідно до п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Позивачем наданий розрахунок, перевірений судом, який не оспорювався відповідачем.

Таким чином загальна сума компенсації втрати частини заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить23265,56 гривень.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на зупинення на 2023 рік відповідно до п.3Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»діїЗакону України «Про індексацію грошових доходів населення»суд знаходить безпідставним, оскільки даним законом регулюється саме порядок індексації грошових доходів населення, тоді як позивач просить стягнути з роботодавця компенсацію втрати частини ним заробітку у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Щодо стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 100000 гривень, суд зазначає наступне.

У статті 55 Конституції Українивказано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно достатті 2 КЗпПпрацівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади. Згідно ч. 1ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно дост. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно доч.1ст.117КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

На думку позивача потрібно ще стягнути середній заробіток по день фактичного розрахунку, який ще на настав, оскільки сума компенсації 23265,56 грн ще не виплачена. Тому з урахуванням співмірності потрібно стягнути ще 100 000 грн середнього заробітку.

З рішення Красноармійського міськрайонного суду від 16.11.2020 року по справі 235/5962/20 вбачається, що позивачем заявлялись вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 38400 гривень. У мотивувальній частині рішення суду, яке набрало законної сили, зазначено, що позивач в день звільнення не працював, перебував у щорічній відпустці, звернувся до суду з позовом 17.09.2020 року, відповідачем відповідно до розписки було 08.10.2020 року отримано ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів. Таким чином, 08.10.2020 року ТОВ «Краснолиманське» фактично отримало вимогу від позивача про виплату сум, які належні йому при звільненні.

Стаття 116 КЗпП Українине визначає форми, в якій звільнений працівник повинен пред`явити вимогу про розрахунок. Проте отримавши позовну заяву та ухвалу про відкриття провадження у справі ,відповідач не вжив заходів щодо проведення остаточного розрахунку з позивачем, що на день постановлення рішення заборгованість складає 151075,06 гривень.

Враховуючи викладене, суд вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь період затримки розрахунку за період з 09.10.2020 року (наступний день після отримання позовної заяви відповідачем) по 16.11.2020 року (день постановлення рішення суду). Середньоденна заробітна плата позивача складає 1200,00 гривень (а.с. 29), кількість робочих днів затримки розрахунку при звільненні за період з 09.10.2020 по 16.11.2020 року складає 26 днів. Отже середній заробіток за час затримки розрахунку складає 1200,00 грн Х 26 днів = 31200,00 грн.

З рішення Красноармійського міськрайонного суду від 23.02.2021 року по справі 235/284/21 вбачається, що позивачем заявлялись вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.11.2020 року по день ухвалення судового рішення. У мотивувальній частині рішення суду, яке набрало законної сили, зазначено, що оскільки на день розгляду справи відповідач не розрахувався з позивачем по заробітній платі, а судовим рішенням від 16.11.2020 року з відповідача на користь позивача стягнута заборгованість по заробітній платі та середній заробітокза період з 09.10.2020 року по 16.11.2020 рік, стягненню підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.11.2020 р. по 23.02.2021 рік. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становив 1200 х 68 ( робочі дні) = 81600 грн.

Позивач помилково вважає, що за період виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати необхідно стягувати середній заробіток, оскільки порушення строків виплати компенсації ще не відбулося, та питання стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні вже було предметом розгляду та є рішення суду яке набрало законної сили. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.6ст.141 ЦПК Україниу зв`язку із частковим задоволенням позову підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 47,115,116,117 КЗпП України, ст.ст.1, 21, 24, 34 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 2, 4Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, керуючись ст.ст.4,19,81,141,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Сакун В.А., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 23265 (двадцять три тисячі двісті шістдесят п`ять) гривень 56 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» в дохід держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України, а також відповідно до пункту 3Прикінцевих положень ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 4920 від 29.11.2017 року.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», код ЄДРПОУ 32281519, місцезнаходження: м. Родинське.

Повний текстрішення виготовлено9 квітня 2024 року.

Суддя Хмельова С.М.