Рішення

від 10.04.2024 по справі 308/5707/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5707/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Маняка В.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Куртанича Олега Федоровича, управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР в частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради, третя особа Ужгородська міська рада про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

22.03.2024 року засобом поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Куртанича О.Ф., управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР в частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради, третя особа Ужгородська міська рада, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії UZ№2401458 від 13.03.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.03.2024 року оскаржуваним повідомленням позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

Позивач вважає, що вказане повідомлення не відповідає обставинам справи та вимогам закону, оскільки він припаркував транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_1 , на краю тротуару таким чином, щоб для руху пішоходів залишилося щонайменше 2 м. Докази протилежного відсутні, замір відстані відповідачами не здійснювався.

08.04.2024 року представник управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР в частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради подав до суду відзив на позовну заяву, зміст якого зводиться до того, що інспектор з паркування при винесенні повідомлення серії UZ №2401458 від 13.03.2024 керувався нормами чинного законодавства та діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, протиправні дії позивача були зафіксовані технічним засобом; позивач здійснив стоянку безпосередньо на тротуарі, а не на краю такого.

Заяви ( клопотання) учасників справи.

05.04.2024 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.03.2024 року.

Ухвалою суду від 01.04.2024 року відкрито провадження, було постановлено проводити розгляд справи з врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (стаття 286 КАС), які встановлені параграфом 2Глави 11 КАС.

Пояснення осіб, що з`явилися в судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю. Пояснив, що здійснив стоянку автомобіля на краю тротуару таким чином, щоб не заважати пішоходам, для безперешкодного руху яких залишилося щонайменше 2 м.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином. Відповідно до вимог ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Обставини, встановлені судом.

Постановою (повідомленням) про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, яке зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії UZ №2401458 від 13.03.2024 року, особу, яка керувала транспортним засобом марки «VOLKSWAGENPASSAT»,д.н.з. НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП,та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Виходячи із змісту оскаржуваної постанови (повідомлення), інспектором з паркування ОСОБА_2 було встановлено, що 13.03.2024 року о 13 год. 41 хв. 08 сек. в м. Ужгороді, пл. Народна, 4, особа, яка керувала автомобілем (водій) «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_1 , порушила правила стоянки, а саме: здійснила стоянку на тротуарі (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками), чим порушила п. 15.10 «б» ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Дане правопорушення було зафіксовано в режимі фотозйомки.

Оцінка суду

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (даліЗакон №3353-XII), учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як вказано підпунктом «в» пункту 15.10 Правил дорожнього руху стоянка забороняється: на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

В свою чергу, згідно ч. 1ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення(даліКУпАП) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першійстатті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першоїстатті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно із статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Положеннями статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Положеннями статті 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Згідно з положеннями статті 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, вноситься до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування при внесенні до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху інформації про зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, а також при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення такого правопорушення перевіряє, чи не були відповідні обставини зафіксовані раніше, а також чи не притягалася відповідна особа до адміністративної відповідальності за це правопорушення іншою уповноваженою посадовою особою. Якщо відповідні відомості про зафіксоване правопорушення вже внесені до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху або відповідну особу вже притягнуто до адміністративної відповідальності за це правопорушення, постанова іншої уповноваженої посадової особи про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зі змісту норми підпункту «в» пункту 15.10 Правил дорожнього руху вбачається, що водій наділяється правом на здійснення стоянки автомобіля на тротуарі за умови одночасного дотримання трьох вимог, а саме: стоянка здійснюється легковим автомобілем та мотоциклом; стоянка здійснюється на краю тротуару; стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Диспозицією підпункту «в» пункту 15.10 Правил дорожнього руху краєм тротуару є зовнішній бік тротуару, що знаходиться біля дорожньої полоси для руху транспортних засобів. При цьому, паркування автомобілів на краю тротуару із залишенням по внутрішній його стороні 2 метри для вільного руху пішоходів передбачає уникнення руху транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки по тротуару та убезпечення тим самим пішоходів, забезпечення вільного руху тротуаром.

Відповідно до пункту 11.13 Правил дорожнього руху забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.

Згідно пункту 1.10. Правил дорожнього руху, тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Наявними в матеріалах справи фотознімками підтверджується, що 13.03.2024 року о 13:41 год. в м. Ужгороді по площі Народній,4 транспортний засіб Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу, був припаркований посеред, а не на краю тротуара. Здійснивши стоянку автомобіля у наведений спосіб, позивач беззаперечно створив перешкоди пішоходам, які змушені були обходити автомобіль, розташований посеред тротуару.

Підсумовуючи викладене, оскільки позивач здійснив стоянку автомобіля на тротуарі без дотримання умов, за яких така стоянка підпадає під дію виняткущодо встановленої заборони стоянки на тротуарі, передбаченого пп. «в»п. 15.10 ПДР, суд приходить до висновку, що інспектором з паркування правомірно прийнято оскаржувану постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1ст. 122КУпАП, підстави для скасування такої постанови відсутні.

З цих підстав, керуючись статями 1-3,77,241-246,268-271,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Куртанич Олега Федоровича, управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР в частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради, третя особа Ужгородська міська рада, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити повністю.

Судове рішення за наслідками розгляду справи набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його оскарженняз моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги на судове рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР в частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 45217725.

Третя особа: Ужгородська міська рада, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924.

Повний текст рішення виготовлено 10.04.2024.

Суддя О.В. ГОЛЯНА