Рішення

від 09.04.2024 по справі 644/4529/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/4529/23

Провадження № 2/644/71/24

09.04.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

За участю секретаря судового засідання Радченко І.Ю.,

Позивача ОСОБА_1 ,

Представника позивача ОСОБА_2 ,

Представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення моральної шкоди, 3-я особа у справі Чугуївське Управління ДКСУ Харківської області, ГУНП в Харківській області, -

УСТАНОВИВ:

Позивачем ОСОБА_1 , 05.07.2023 року, було подано до суду відповідну позовну заяву. Позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 3000 гривень, стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 5000 гривень.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 16.01.2022 року щодо нього було складено постанову про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення ЕАО №5234275 за ч.2 ст. 122 КУпАП, інспектором 2 взводу 3 роти 2 батальйону УПП Харківської області старшим сержантом поліції Яковлєвим В.С.. Не погодившись із даною постановою ним було подано адміністративний позов про скасування постанови, та 13.12.2022 року Чугуївський міський суд Харківської області прийняв рішення, яким постанова була скасована, а справа про адміністративне правопорушення закрита. Вважав, що притягнення його до адміністративної відповідальності, яке в подальшому скасовано в судовому порядку, а справу закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження. При чому, діями посадової особи були доставлені йому незручності, які полягали в розладі його душевного здоров`я, внаслідок притягнення його до адміністративної відповідальності, переживання, які він отримав, під час судових розглядів, моральні страждання, які спричинені протиправною поведінкою посадової особи, в зборі доказів своєї невинуватості, в залученні адвоката щодо доказування його невинуватості, втрати свого часу для оплати судових зборів та відправлення позовних скарг. Також зазначав, що він жодного разу не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності, а у зв`язку із винесенням постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності по селищу, де він проживає, почали розповсюджуватись плітки про суддю у відставці, який порушує закон, вважає, це приниженням його честі і гідності. Посилався на вимоги ст.ст. 22, 23, 1174 ЦК України та просив стягнути на його користь моральну шкоду, яку він оцінює в 3000 гривень, яка полягає в розладі його душевного здоров`я внаслідок притягнення його до адміністративної відповідальності, переживаннях, які він отримав внаслідок порушення його права, де від дати складання відносного нього постанови про адмін. правопорушення до внесення судом остаточного рішення від 16.01.2022 року по 13.12.2022 року, його не покидало почуття несправедливості, почуття безпорадності, безпідставної караності, та весь час він відстоював свої права та інтереси, які були порушені протиправною поведінкою відповідача. Зазначав, що також ним були понесені витрати у зв`язку із розглядом справи, які складають 5000 гривень.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву представником зазначено на те, що Департамент патрульної поліції не є належним відповідачем по справі, оскільки позивач оскаржував дії співробітника ГУНП в Харківській області, але подав позов про відшкодування моральної шкоди до ДПП, який не несе відповідальність за дії співробітників ГУНП в Харківській області, оскільки УПП в Харківській області є структурним підрозділом ДПП і діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Департаменту патрульної поліції від 07.11.2015 року №1/5 «Про Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту поліції» зі змінами та доповненнями. Тобто, групи та сектори реагування патрульної поліції районних відділів поліції в Харківській області підпорядковуються виключно ГУНП в Харківській області. Також, зазначав, що на їх думку, визначена сума позивачем відшкодування моральної шкоди не доведена, оскільки відсутні належні докази на підтвердження її наявності чи причинно-наслідкового зв`язку між винесенням оскарженої постанови та наслідками моральної шкоди. Позивач обмежився лише загальними посиланнями на незаконність дій інспектора та завдання його моральної шкоди та не довів ні факту її завдання, ні наявності відчуття тривоги, хвилювання, безсоння, суттєвого погіршення стану здоров`я, настання інших негативних наслідків. Звертає увагу на те, що в завданні моральної шкоди відсутні вина відповідача та протиправність їх дії. Сам факт існування постанови не свідчить про протиправність дій інспектора та завдання моральної шкоди позивачу, оскільки права та інтереси були поновлені відповідним рішенням суду, посилався на відповідне рішення ЄСПЛ щодо справедливої сатисфакції. Вважав, що реалізація позивачем свого права на оскарження рішення органу державної влади не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди. Тому, просив замінити відповідача у справі, в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вимоги позивача до відповідача є недоведеними та такими, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому представником зазначено, що підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, про що викладено правову позицію у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 року у справі №726/837/20 (провадження №61-2647св21), та те, що Департамент патрульної поліції є належним відповідачем у справах відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Зазначав, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування, є негативними наслідками (втратами) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, які зазнала особа, у зв`язку із посяганням на її права та інтереси.

Представником 3-ї особи Чугуївське Управління ДКСУ Харківської області подано пояснення щодо позову, з посиланням на механізм застосування списання коштів з єдиного казначейського рахунку, позицію щодо залучення до участі у справі органів казначейства у відповідних спорах викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №242/4741/16-ц. Також зазначали, що реалізація механізму оскарження постанови про притягнення особи до відповідальності не є порушенням у розумінні вимог ст. 23 ЦК України, оскільки шкода, завдана незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду відшкодовується державою лише у випадках незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Вважали, що позивачем не доведено наявності шкоди, причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою, посилались на рішення ЕСПЛ щодо достатньої справедливої сатисфакції. Вважали, що підстав для задоволення позову не вбачається, також відсутні належні докази понесених витрат на правову допомогу, у відповідності до позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц. Просили врахувати викладену позицію, відмовити у задоволенні позову, провести розгляд справи за їх відсутності.

Представником 3-ї особи ГУНП в Харківській області подано відзив на позовну заяву, просили в задоволенні позову відмовити, зазначали, що ч.7 ст. 1176 ЦК України визначено спеціальні підстави відповідальності за шкоду завдану незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, за відсутності таких підстав шкода відшкодовуються на загальних підставах, виходячи із загальних підстав визначених ст.ст. 1173, 1174 ЦК України. Посилився на вимог ст.23 ЦК України, яким врегульовано право на відшкодування моральної шкоди, розмір якої визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини страждань, погіршення здібностей потерпілого, позбавлення його права їх реалізації, з урахуванням розумності та справедливості. Вважали, що позивачем не доведено завдання йому моральної шкоди, сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне за собою обов`язкового наслідку цивільно-правового характеру та не є доказом заподіяння такої шкоди, також відсутні належні докази незаконності дій посадових осіб ГУНП в Харківській області, причинно-наслідковий зв`язок між діями та завданою шкодою, а тому підстави для стягнення моральної шкоди відсутні. Також, зазначали на не надання суду детального опису робіт щодо отриманої правової допомоги, не надано доказів її фактичного понесення, реальності їх отримання, оскільки витрати на правову допомогу є предметом доказування, вважали, що позивачем не доведено їх складу, розміру, фактичного отримання, тому підстав для стягнення витрат на правову допомогу також не має.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив позов задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилався на доводи викладені у відзиву, наполягав на тому, що Департамент патрульної поліції не є належним відповідачем по даній справі.

Представники 3-х осіб в судове засідання не з`явились, подали суду заяви про проведення розгляду справи за їх відсутності.

Суд, вислухавши позицію позивача, доводи представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають значення для справи. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Тобто,здійснення провадженняу справіпро притягненнядо адміністративноївідповідальності,яка вподальшому закритасудом завідсутністю складуадміністративного правопорушення,може свідчитипро незаконнідії посадовихосіб,які ініціювалита здійснюваливказане провадження(складанняпротоколу,отримання поясненьта інше). Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Разом з тим, ненадання суду працівниками поліції допустимих доказів для притягнення особи до адміністративної відповідальності, як і сам по собі факт закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчать про те, що особу притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18), а також у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 640/16169/17 (провадження № 61-15393св18), від 22 липня 2020 року у справі № 303/7352/18 (провадження № 61-20524св19), від 26 січня 2022 року у справі № 953/6561/20 (провадження № 61-922св21) та від 07 вересня 2022 року у справі №289/2110/21 (провадження №61-5136св22).

З урахуванням вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд враховує, що позивачем подано до суду позовну заяву саме до відповідача Департаменту патрульної поліції, за позовом відкрито загальне позовне провадження та в ході підготовчого розгляду справи неодноразово представником відповідача зазначалось на не належність відповідача, представник позивача заперечував проти заміни відповідача, залучення співвідповідача, та ухвалою суду від 27.09.2023 року було залишено без задоволення клопотання представника відповідача та залучено ГУНП в Харківській області у якості 3-ї особи.

В судовому засіданні 01.04.2024 року було залишено без задоволення клопотання позивача про залучення у якості співвідповідача ГУНП в Харківській області, враховуючи, що позивач подав таке клопотання після закінчення підготовчого провадження, в ході судового розгляду після оголошення позовних вимог, та доказів про те, що позивач не знав та не міг знати про підставу залучення такого співвідповідача суду не надано.

Після відмови в задоволенні клопотання, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у відповідній редакції позову від 30.06.2023 року та саме до відповідача Департаменту патрульної поліції. З урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

Оцінюючи доводи позивача щодо належності відповідача суд виходить з наступного.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або повноваженого ним представника, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 13.12.2022 року позивач ОСОБА_1 звертався до суду з адміністративним позовом до відповідача Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області та інспектора відділу реагування патрульної поліції Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області старшого сержанта поліції Яковлєва Володимира Сергійовича. В позові просив визнати дії інспектора ВРПП Чугуївського РУП ГУНП у Харківській області старшого сержанта поліції Яковлєва В.С. щодо винесення оскаржуваної постанови протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5234275 від 16.01.2022, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за те, що він керуючи автомобілем, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора.

Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5234275 від 16.01.2022, якою його притягнуто до відповідальності та в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору в розмірі 227 грн.. Рішення набрало законної сили 23.12.2022 року.

Тобто, саме посадовою особою Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області - інспектором відділу реагування патрульної поліції Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області старшим сержантом поліції Яковлєвим В.С. було прийнято оскаржувану постанову, що була предметом перегляду в судовому порядку та скасована судом. Групи та сектори реагування патрульної поліції районних відділів поліції в Харківській області підпорядковуються виключно ГУНП в Харківській області, а УПП в Харківській області є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що Департамент патрульної поліції не є належним відповідачем у даному спорі та неналежність відповідача є окремою підставою для відмови в задоволенні позову.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Виходячи з наведеного, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц (провадження № 61-7479св18), від 26 січня 2022 року у справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18), від 11 липня 2023 року у справі № 129/1337/20 (провадження № 61-11616св22) та інші).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають. Судовий збір за розгляд справи необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.16, 22, 23, 1167, 1174 ЦК України, ст.ст. 81, 82, 141, 259, 263, 264-268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Повний текст рішення виготовлений 09.04.2024 року.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Головуючий: суддя О.В. Бугера