Постанова

від 19.08.2024 по справі 644/4529/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 серпня 2024 року

м. Харків

справа № 644/4529/23

провадження № 22-ц/818/2268/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Пилипчук Н.П.

суддів: Тичкової О.Ю., Маміної О.В.

розглянувши у порядку ст.369ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення моральної шкоди, 3-і особи: Чугуївське Управління ДКСУ Харківської області, ГУНП в Харківській області, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2024 року, постановілене суддею Бугера О.В.,

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому він просив стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 3000 гривень, стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 5000 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що 16.01.2022 року щодо нього було складено постанову про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення ЕАО №5234275 за ч.2 ст. 122 КУпАП, інспектором 2 взводу 3 роти 2 батальйону УПП Харківської області старшим сержантом поліції Яковлєвим В.С. Не погодившись із даною постановою ним було подано адміністративний позов про скасування постанови, та 13.12.2022 року Чугуївський міський суд Харківської області прийняв рішення, яким постанова була скасована, а справа про адміністративне правопорушення закрита. Вважав, що притягнення його до адміністративної відповідальності, яке в подальшому скасовано в судовому порядку, а справу закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження. При чому, діями посадової особи були доставлені йому незручності, які полягали в розладі його душевного здоров`я, внаслідок притягнення його до адміністративної відповідальності, переживання, які він отримав, під час судових розглядів, моральні страждання, які спричинені протиправною поведінкою посадової особи, в зборі доказів своєї невинуватості, в залученні адвоката щодо доказування його невинуватості, втрати свого часу для оплати судових зборів та відправлення позовних скарг. Також зазначав, що він жодного разу не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності, а у зв`язку із винесенням постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності по селищу, де він проживає, почали розповсюджуватись плітки про суддю у відставці, який порушує закон, вважає, це приниженням його честі і гідності. Посилався на вимоги ст.ст. 22, 23, 1174 ЦК України та просив стягнути на його користь моральну шкоду, яку він оцінює в 3000 гривень, яка полягає в розладі його душевного здоров`я внаслідок притягнення його до адміністративної відповідальності, переживаннях, які він отримав внаслідок порушення його права, де від дати складання відносного нього постанови про адміністративне правопорушення до внесення судом остаточного рішення від 16.01.2022 року по 13.12.2022 року, його не покидало почуття несправедливості, почуття безпорадності, безпідставної караності, та весь час він відстоював свої права та інтереси, які були порушені протиправною поведінкою відповідача. Зазначав, що також ним були понесені витрати у зв`язку із розглядом справи, які складають 5000 гривень.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що Департамент патрульної поліції не є належним відповідачем у даному спорі, між тим це твердження суд не мотивував, а послався лише на заперечення відповідача і положення Департаменту патрульної поліції, а не на закон. Стосовно клопотання про залучення співвідповідача ГУНП зазначає, що його суд викликав у судове засідання лише 20.03.2024 року, а тому він не мав можливості раніше заявити таке клопотання.

Представник ГУНП в Харківській області надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що Департамент патрульної поліції не є належним відповідачем у даному спорі. Зазначає, що сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача заподіяло позивачу моральну шкоду. Стосовно судових витрат зазначає, що факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі у даній справі не є співмірним витратам, щодо складності виконаних адвокатом робіт.

Представник Департаменту патрульної поліції надав до суду відзив, в якому зазначив, що позивач, оскарживши дії співробітника ГУНП в Харківській області подав позов до ДПП, який не несе відповідальності за дії співробітників ГУНП в Харківській області.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним відмовити у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Департамент патрульної поліції не є належним відповідачем у даному спорі та неналежність відповідача є окремою підставою для відмови в задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звертався до суду з адміністративним позовом до відповідача Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області та інспектора відділу реагування патрульної поліції Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області старшого сержанта поліції Яковлєва Володимира Сергійовича. В позові просив визнати дії інспектора ВРПП Чугуївського РУП ГУНП у Харківській області старшого сержанта поліції Яковлєва В.С. щодо винесення оскаржуваної постанови протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5234275 від 16.01.2022, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за те, що він керуючи автомобілем, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 13.12.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5234275 від 16.01.2022, якою його притягнуто до відповідальності та в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору в розмірі 227 грн. Рішення набрало законної сили 23.12.2022 року.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначеністаттею 1176 ЦК України.

Згідно зістаттею 175 ЦПК Українипозивач формулює позовні вимоги і зобов`язаний зазначити належний склад відповідачів у позові, а суд згідно вимог пункту 4 частини другоїстатті 197 ЦПК України- уточнити склад осіб, які беруть участь у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: центральний орган управління поліцією; територіальні органи поліції.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 13.12.2022 року позивач ОСОБА_1 звертався до суду з адміністративним позовом до відповідача Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області та інспектора відділу реагування патрульної поліції Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області старшого сержанта поліції Яковлєва Володимира Сергійовича.

Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5234275 від 16.01.2022, якою його притягнуто до відповідальності та в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору в розмірі 227 грн.. Рішення набрало законної сили 23.12.2022 року.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та долучених до неї матеріалів, оскаржувана постанова серії ЕАО № 5234275 від 16.01.2022 року винесена поліцейським ВРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Яковлєвим В.С., при цьому Чугуївське РУП ГУНП в Харківській області є структурним підрозділом ГУНП в Харківській області. Отже, старший сержант поліції ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ГУНП в Харківській області.

Протокол про адміністративне правопорушення складено інспектором відділу реагування патрульної поліції Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області старшим сержантом поліції Яковлєвим В.С., який не входить до складу Департаменту патрульної поліції, а є підрозділом Головного управління Національної поліції у Харківській області, до якого ОСОБА_1 повинен був звернутися з позовом.

За таких обставин, поліцейський ОСОБА_2 діяв не від імені Департаменту патрульної поліції, у зв`язку з чим Департамент патрульної поліції або його структурний підрозділ є неналежними відповідачами по даній справі. ОСОБА_1 з відповідним позовом повинен був звертатися до Головного управління Національної поліції у Харківській області.

Отже, позивач неправильно визначив Департамент патрульної поліції, як відповідача у справі.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не мав можливості раніше ніж 20.03.2024 року заявити клопотання про залучення співвідповідача ГУНП, оскільки суд його викликав у судове засідання лише 20.03.2024 року, колегією суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Як вбачається з матеріалів справи перше судове засідання у даній справі відбулося 11.09.2023 року та в судовому засіданні був присутнім представник позивача, тобто був повідомлений про розгляд справи, між тим, клопотання про залучення у якості співвідповідача ГУНП до суду не подав, а звернувся з вказаним клопотанням тільки в березні 2024 року.

Отже, вказані доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та постановляє рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно вирішив справу на підставі досліджених в судовому засіданні доказів та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростували, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбаченихстаттею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.Ю. Тичкова

О.В. Маміна