Ухвала

від 09.04.2024 по справі 478/348/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/348/24 Провадження № 2/478/153/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2024 року смт. Казанка

Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріусБаштанського районногонотаріального округуМиколаївської областіКорж МаринаВасилівна,Приватний нотаріусБаштанського районногонотаріального округуМиколаївської областіРожко ОленаОлексіївна про визнання права власності на 1/3 частку спільно сумісного майна, 2/9 частки спадщини за законом, скасування заповіту, скасування Свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Корж М.В. та скасування Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Рожко О.О.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувсядо Казанківськогорайонного судуМиколаївської областіз вказаноюпозовною заявоюдо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріусБаштанського районногонотаріального округуМиколаївської областіКорж М.В.,Приватний нотаріусБаштанського районногонотаріального округуМиколаївської областіРожко О.О. про визнання права власності на 1/3 частку спільно сумісного майна, 2/9 частки спадщини за законом, скасування заповіту, скасування Свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Корж М.В. та скасування Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Рожко О.О.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред`явлення позову, у якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

За змістом ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зіст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ЦПК України). Обов`язок доказування у спірній категорії справ покладається на позивача.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК Українита має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який, відповідно до п. п. 4, 5, 8 ч. 3ст. 175 ЦПК України, повинен містити в собі: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких грунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення. Позивачка не зазначила обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вона звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто, бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію. У разі порушення цивільного права чи інтересу у особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

У прохальній частини позовної заяви заявлена позовна вимога про визнання права власності на 1/3 частку спільно сумісного майна подружжя. При цьому позивач, обгрунтовуючі позовні вимоги зазначив, що спірний будинок був придбаний (побудований) батьками під час шлюбу та належало спадкодавцю на праві спільної сумісної власності подружжя.

Так, згідно ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Для регулювання відносин подружжя з приводу спільного майна, що їм належить, застосовується спеціальний правовий режим майна подружжя, який за джерелом походження поділяється на законний та договірний. Спільна сумісна власність є способом реалізації права власності, що виникає між подружжям щодо спільного майна на підставі закону або договору і проявляється через множинність суб`єктів на той самий об`єкт власності без визначення часток чоловіка та дружини. На рівні закону закріплена презумпція спільної сумісної власності подружжя, побудована на принципах спільності та рівності майна, щодо якого з моменту реєстрації шлюбу обоє з подружжя набувають право володіння, користування та розпорядження. Тобто позивач не є суб`єктом права спільно сумісної власності майна подружжя (батьків). Викладені в позовній заяві обставини з цього приводу є суперечливими, оскільки позивач не є суб`єктом права спільно сумісної власності майна подружжя (батьків). За вказаного, позивачу слід уточнити позовні вимоги, які особисті майнові права позивач вважає порушеними та вказати підстави набуття ним права власності на вказане спірне майно.

Так, виходячі із змісту позовних вимог, позивачем також обрано такий спосіб захисту порушених прав, як скасування заповіту його батька, складеного на користь ОСОБА_3 .

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

На підтвердження своїх порушених прав позивач не виклав обставин, якими обґрунтовується позовна вимога в цій частині та не надав жодного доказу, якими підтверджуються зазначені обставини щодо скасування заповіту кожнім з відповідачів (складання заповіту особою, яка не мала на це право, порушення форми та порядку посвідчення, невідповідність волі та волевиявленню заповідача, докази того, що спадкодавець не розумів значення своїх дій або не міг ними керувати при складанні заповіту тощо).

Позивачем також заявлена вимога про скасування Свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Корж М.В., проте позивачем не надано копії спірного документа та не надано жодного належного та допустимого доказу існування вказаного документа та/або його видачі. З матеріалів позовної заяви вбачається, що спадкова справа по смерті батька (заповідача) була заведена приватним нотаріусом Рожко О.О. За вказаних обставин позивачу слід надати докази видачі (існування) спірного документа, який позивач просить скасувати, нотаріусом, який не заводив спадкову справу. За вказаного позивачу необхідно надати до матеріалів справи копію оскаржує мого свідоцтва та охарактеризувати обставини його видачі (по якій спадкові справі, навести назву документа: свідоцтва про право на спадщину за законом, за заповітом, на чиє ім`я було видано спірний документ).

Позивачем також заявлена вимога про скасування Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Рожко О.О. по спадковій справі № 32/2022. Позивачем не надано жодного доказу щодо його видачі спадкоємцям (відповідачам), на чиє ім`я із спадкоємців було видано спірне свідоцтво, не надано копію вказаного свідоцтва, що не дає змоги суду визначитись, чи взагалі вказаний документ було видано приватним нотаріусом.

Виходячі із змісту позовної заяви, на обґрунтування заявлених позовних вимог позивачу слід надати до матеріалів позовної заяви копію свідоцтва про смерть заповідача та докази (копії документів) на підтвердження складу спадкового майна, щодо визнання права власності на яке, заявлено у позові (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, в тому числі спільну сумісну чи спільну часткову власність, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на спірне нерухоме майно тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Виходячі іззмісту позовнихвимог (прохальноїчастини)позивач ставитьна розглядсуду п`ятьпозовних вимог-трипозовні вимоги немайнового характеру (скасування заповіту, скасування свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Корж М.В. та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Рожко О.О.), а також дві позовні вимоги майнового характеру (визнання права власності на 1/3 частки спільно сумісної власності та визнання права власності на 2/9 частки у спадщині за законом).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру, поданого фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подання позову становить 1211,20 грн.

Позивачем за подачу позовної заяви сплачено державне мито в розмірі 1211,20 грн. Таким чином позивачу слід доплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру, в розмірі 2422,40 грн. (1211,20 + 1211,20 = 2422,40).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, поданого фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подання позову становить 1211,20 грн.

За вказаних обставин позивачу слід надати докази (оцінку) вартості об`єкта успадкування (нерухомого майна) та доплатити судовий збір в розмірі 1,5 відсотка вартості об`єкта успадкування з розрахунку: 1) 1/3 частки вартості спільно сумісної власності; 2) 2,9 частки нерухомого майна (спадщини за законом) або, в залежності від оціночної вартості майна, у розмірі не менше ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 + 1211,20 = 2422,40) грн.

Згідно із ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175,177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріусБаштанського районногонотаріального округуМиколаївської областіКорж МаринаВасилівна,Приватний нотаріусБаштанського районногонотаріального округуМиколаївської областіРожко ОленаОлексіївна про визнання права власності на 1/3 частку спільно сумісного майна, 2/9 частки спадщини за законом, скасування заповіту, скасування Свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Корж М.В. та скасування Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Рожко О.О. - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених в мотивувальній частині рішення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Іщенко Х.В.