Рішення

від 03.04.2024 по справі 911/3856/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3856/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/3856/23 за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» (03134, місто Київ, вулиця Сім`ї Сосніних, будинок 7-Д, код: 38857571)

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Керама Марацці Україна» (08292, Київська обл., місто Буча(нп), вулиця Заводська, будинок 2, код: 25290826)

про стягнення 1057959,36 гривень,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/3856/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Керама Марацці Україна» 1057959,36 гривень.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.03.2024 у справі № 911/3856/23 позов задоволено частково та вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Керама Марацці Україна» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» 1057909,36 гривень боргу.

До суду 18.03.2024 звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю «Керама Марацці Україна» із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій заявник просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Керама Марацці Україна» понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 50000,00 гривень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.03.2024 розгляд заяви представника позивача про ухвалення додатково рішення призначено до розгляду на 03.04.2024.

В судове засідання 03.04.2024 представники сторін не з`явилися.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1, 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат, повідомивши при цьому, у позовній заяві, що докази на підтвердження витрат на правову допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

З наведених вище норм вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін (ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано до суду договір про надання професійної правової допомоги № 891-МА від 23.11.2020, укладений між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська фірма «Прагнум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» (клієнт); заявку на надання правової допомоги № 6-2-НО від 01.11.2023; акт надання професійної правової допомоги № 891-МА від 23.11.2020 на загальну суму 50000,00 гривень; рахунок на оплату згаданої суми № 19 від 15.03.2024; платіжну інструкцію № 11309 від 15.03.2024, що підтверджує сплату 50000,00 гривень на користь АО «Адвокатська фірма «Прагнум».

Також, судом встановлено, що представництво позивача здійснювалось адвокатами адвокатського об`єднанням «Адвокатська фірма «Прагнум», а саме Некрасовим Олексієм Сергійовичем, повноваження якого підтверджуються ордером від 28.10.2022 серії АЕ № 1163222, що має право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва серії ДП № 2696 та Мічуріною Оленою Вікторівною згідно ордеру від 30.01.2024 серії АА № 1400309, яка має право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва серії КВ № 000213.

Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що загальний розмір фактично понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу пов`язаних із розглядом цієї справи становить 50000,00 гривень.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Кодексу).

Відповідачем в перебігу розгляду справи клопотання про зменшення судових витрат позивача на оплату правничої допомоги у зв`язку із розглядом цієї справи заявлено не було.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Здійснивши аналіз поданих позивачем доказів понесення судових витрат на оплату послуг адвоката та враховуючи те, що вимоги позивача підлягали частковому задоволенню, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума понесених витрат на оплату правової допомоги у розмірі 49997,63 гривень.

Таким чином, клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/3856/23 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73, 76, 77, 80, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/3856/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія Перший Парковий» (08140, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Білогородка, вулиця Тернівська, будинок 2-А, код: 39127744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековтор-Транс» (02091, місто Київ, вулиця Вербицького, будинок 1, літера З, код: 38956700) 49997,63 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 09.04.2024.

Суддя Р.М. Колесник