Рішення

від 29.02.2024 по справі 915/628/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Справа № 915/628/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О. В., при секретарі судового засідання Сулеймановій С. М.,

за участю представника позивача: Крамаренко К. М.;

представника відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК Вектор-ВС» (код ЄДРПОУ 37625571; 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 91, оф. 512; е-mail: info@vector-vs.kiev.ua, kramarenko@vector-vs.com)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрім-2000» (код ЄДРПОУ 30565129; 54038, м. Миколаїв, вул. Крилова, 7; е-mail: office@electrim2000.com)

про: стягнення заборгованості в сумі 1 586 825,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК Вектор-ВС»» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 20.04.2023 (вх. № 5177//23 від 25.04.2023), в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрім-2000» (код ЄДРПОУ 30565129) заборгованість за договором поставки товару від 09.01.2019 № 002Н-19 в загальному розмірі 1 586 825,64 грн., з яких 970 000,00 грн. - основний борг, 61 062,30 грн. - пеня, 85 972,32 грн. - 3 % річних, 469 791,02 грн. - інфляційне збільшення. Також просили стягнути судові витрати зі сплати судового збору в сумі 23 802,39 грн.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання Відповідачем умов договору поставки № 002Н-19 від 09.01.2019 в частині здійснення розрахунків за поставлений Товар, відповідно до п. 6.4. Договору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2023 справу № 915/628/23 призначено головуючому судді Ткаченку О. В.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.07.2023.

Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 6505/23 від 23.05.2023), в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, обгрунтовуючи заперечення тим, що за умовами договору від 09.01.2019 він діє до 31.12.2019, а поставка товару відбулась 16.04.2020, тобто після закінчення дії договору. Крім того, за вазаним договором сторони провели всі розрахунки, що підтверджується складеними реєстрами.

На думку відповідача поставка товару за накладною від 16.04.2020 № 2720 не відбувалась відповідно до умов договору від 09.01.2019 № 002Н-19, оскільки він не надавав позивачу замовлення на поставку товару, який зазначено у накладній від 16.04.2020 № 2720, а позивач не виставляв рахунок згідно умов договору. Крім того, сама накладна від 16.04.2020 № 2720 не містить будь-яких посилань на договір від 09.01.2019 № 002Н-19.

Також, із посиланням на п. 6.5 договору, відповідач зазначає, що на всі замовлення, сума яких перевищує 150 000,00 грн. повинна складатись специфікація із зазначенням еквіваленту вартості товару, проте специфікація на товар, зазначений у накладній від 16.04.2020 № 2720 відсутня, незважаючи на те, що вартість цього товару перевищує 150 000,00 грн.

Позивачем 09.06.2023 надано до суду відповідь на відзив (вх. № 7485/23), в якій, із посиланням на п. 11.2 договору від 09.01.2019 № 002Н-19, позивач зазначає, що договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не виявить бажання розірвати його дію. Оскільки жодних повідомлень щодо бажання розірвати договір не надходило, то він продовжував діяти в 2020 році.

Крім того, позивач, посилаючись на п. 3.1. договору, вказує, що замовлення за договором можливо зробити по телефону, факсу, за допомогою мережі інтернет (електронною поштою). Отже договором передбачена можливість робити замовлення в усній формі, і відповідач нею скористався.

14.06.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 7800/23), а 28.06.2023 позивач надав відповідь на заперечення (вх. № 8427/23).

Підготовче засідання, призначене на 05.07.2023 не відбулось, оскільки протягом часу, відведеного для розгляду справи, на території Миколаївської області тривала повітряна тривога. Ухвалою суду від 05.07.2023 сторони повідомлені про призначення підготовчого засідання на 20.09.2023.

20.09.2023 судове засідання не відбулось через перебування головуючого судді у відрядженні. Ухвалою від 04.10.2023 сторони повідомлені про відкладення підготовчого засідання на 30.10.2023.

Ухвалою суду від 30.10.2023, з урахуванням ухвали від 24.11.2023 про виправлення описки, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.01.2024. Ухвалою суду від 22.01.2024 судове засідання відкладено на 29.02.2024.

Суд здійснив розгляд справи у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

В ході розгляду справи сторони підтримали свої позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 29.02.2024 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Після виходу з нарадчої кімнати судом підписано вступну та резолютивну частини рішення суду без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

09.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК Вектор-ВС» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрім-2000» (відповідач, покупець) укладено Договір поставки № 002Н-19 (далі - Договір), відповідно до розділу 1 якого постачальник бере на себе зобов`язання поставити і передати у власність покупця товари виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в строки і на умовах даного Договору. В видаткових накладних може не зазначатись як підстава відпуску товару даний Договір, але якщо поставка відбувається в період його дії - до неї застосовуються умови цього Договору.

Поставка Товару може здійснюватися партіями. Під партією слід розуміти ту кількість Товару, яка вказана у відповідній видатковій накладній в межах погодженого Сторонами наданого покупцем замовлення та виставленого Постачальником рахунку (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 2.2. Договору асортимент товару, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, загальна вартість Товару узгоджується Сторонами та вказується у рахунках та видаткових накладних.

Кількість та асортимент Товару на кожну окрему партію поставки передбачається в замовленні Покупця та видаткових документах на Товар (п. 2.3. Договору).

Покупець на кожну партію Товару складає та подає замовлення за довільною формою та надає його Постачальнику наступними способами, на свій вибір: по телефону, факсу, за допомогою мережі Інтернет (електронною поштою) (п. 3.1. Договору).

Товар, що є предметом поставки за цим Договором, поставляється відповідно до поданого замовлення та виставленого рахунку (п. 3.3. Договору).

За умовами п. 4.1. Договору поставка товару здійснюється на умовах CPT Україна, м. Дніпро, згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" 2020 року, які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, які випливають із умов цього Договору. Оплату послуг перевізника здійснює Покупець.

Підписуючи видаткову накладну, Покупець підтверджує отримання від постачальника всі товар супровідні документи (п. 4.4. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору моментом поставки вважається дата приймання-передачі Товару згідно умов даного Договору та чинного в Україні законодавства.

Приймання товару по кількості та якості здійснюється згідно з даними, вказаними у супроводжуючих документах на Товар. Факт приймання передачі по кількості та якості підтверджується відповідно накладними на Товар та паспортом (іншим документом, що надається для Товару даного виду) (п. 5.3. Договору).

Право власності на товар та всі пов`язані ризики переходять від Постачальника до Покупця в момент передачі товару Покупцю або Перевізнику у відповідності до умов даного Договору (п. 5.9.).

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що покупець оплачує поставлений Постачальником Товар за цінами, зафіксованими у рахунку на дату виставлення рахунку на кожну окрему партію Товару на умовах, визначених в даному Договорі.

Загальна сума кожної окремої поставки зазначається в рахунках та накладних документах. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку в національній валюті України (п.п. 6.2., 6.3. Договору).

За умовами п. 6.4. Договору оплата Товарів покупцем проводиться у наступному порядку: передплата у розмірі 30% від суми замовленого товару, на підставі рахунку, виставленого постачальником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставлення відповідного рахунку; остаточний розрахунок в розмірі 70% від суми замовленого товару покупець сплачує протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

Строки та порядок оплати за даним Договором, за взаємною згодою Сторін, можуть бути змінені відносно конкретної партії Товару та встановлені у Специфікаціях до даного Договору, що будуть його невід`ємною частиною (п. 6.6. Договору).

Загальна вартість Договору складається з суми вартості партій Товарів, поставлених Постачальником протягом строку дії цього Договору (п. 6.7. Договору).

За умовами п. 11.2. Договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. У випадку, якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна із сторін не виявила бажання розірвати Договір, то Договір вважається пролонгований на наступний календарний рік.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8 950 127,82 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2720 від 16.04.2020, копія якої долучено до матеріалів справи (а.с. 23).

Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін.

Отриманий товар відповідачем було оплачено частково на загальну суму 7 980 127,82 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с. 25-37).

Факт отримання товару на вище зазначену суму відповідачем не заперечується.

Претензій щодо якості поставлених товарів на адресу позивача від відповідача не надходило.

Позивачем на адресу відповідача надсилались претензії (вимоги) № 149/20 від 28.05.2020, № 182/20 від 02.07.2020, № 196/20 від 20.07.2020, № 215/20 від 29.07.2020, № 247/20 від 26.08.2020, № 342/20 від 23.11.2020, № 15 від 20.01.2021 про погашення заборгованості (а.с. 39-49).

Проте, відповідач грошові кошти за поставлений товар не сплатив, що і стало причиною виникнення спору.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення стороною зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків (ч. 2 ст. 193 ГК України, ст. 611 ЦК України).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 ГК України).

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено господарським судом, відповідачем неналежним чином виконувались зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача, станом на дату подання позову, існував борг в розмірі 970 000,00 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 61 062,30 грн. пені, 85 972,32 грн. 3 % річних та 469 791,02 грн. інфляційних втрат, які нараховані на суму основного боргу.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов наступних висновків.

В силу приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом встановлено, що у даній справі, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 85 972,32 грн. 3 % річних та 469 791,02 грн. інфляційних втрат.

Відповідач вважає нарахування штрафних санкцій безпідставним.

Судом перевірено розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірними та правильними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7.4.1 Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання покупцем вимог щодо оплати вартості товару на умовах цього договору та/або на умовах відповідної специфікації, постачальник має право вимагати сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості заборгованості за кожен день прострочення платежу за весь період прострочення.

Судом встановлено, що у даній справі, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 61 062,30 грн. пені, яка нарахована на суму основного боргу, починаючи з 07.05.2020 до 02.11.2020.

Відповідач вважає нарахування пені санкцій безпідставним.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що він є арифметично вірним та правильним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає вся сума судового збору, сплачена позивачем за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрім-2000» (код ЄДРПОУ 30565129; 54038, м. Миколаїв, вул. Крилова, 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК Вектор-ВС» (код ЄДРПОУ 37625571; 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 91, оф. 512) 970 000,00 грн. основного боргу, 61 062,30 грн. пені, 85 972,32 грн. - 3 % річних, 469 791,02 грн. - інфляційне збільшення та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 23 802,39 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 02.04.2024 року.

Суддя О. В. Ткаченко