Постанова

від 17.09.2024 по справі 915/628/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/628/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

Представники сторін в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРІМ-2000»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.02.2024

по справі №915/628/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРІМ-2000»

про: стягнення заборгованості в сумі 1 586 825,64 грн.

суддя суду першої інстанції Ткаченко О.В.

місце винесення рішення: м. Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області, вул.Фалєєвська, 14.

Повний текст рішення складено та підписано: 02.04.2024.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК Вектор-ВС» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрім-2000» заборгованість за договором поставки товару від 09.01.2019 № 002Н-19 в загальному розмірі 1 586 825,64 грн., з яких 970 000,00 грн. - основний борг, 61 062,30 грн. пеня, 85 972,32 грн. - 3 % річних, 469 791,02 грн. - інфляційне збільшення. Також просили стягнути судові витрати зі сплати судового збору в сумі 23 802,39 грн.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання Відповідачем умов договору поставки № 002Н-19 від 09.01.2019 в частині здійснення розрахунків за поставлений Товар, відповідно до п. 6.4. Договору.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.02.2024 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрім-2000» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК Вектор-ВС» 970 000,00 грн. основного боргу, 61 062,30 грн. пені, 85 972,32 грн. - 3 % річних, 469 791,02 грн. - інфляційне збільшення та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 23 802,39 грн.

В мотивах прийнятого рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача, станом на дату подання позову, існував борг в розмірі 970 000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРІМ-2000» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.02.2024 по справі №915/628/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що поставка товару за накладною №2720 від 16.04.2020 не відбувалась відповідно до умов Договору.

Згідно п. 11.2 Договір набирає чинності з моменту підписання, тобто з 09.01.2019 року і діє до 31.12.2019 року, а поставка відбулася 16.04.2020 року, тобто після закінчення дії Договору. Крім того, за вказаним Договором сторони провели всі розрахунки, що підтверджується складеними реєстрами.

Покупець не надавав замовлення на поставку товару, який зазначено у накладній №2720 від 16.04.2020, а Постачальник не виставляв відповідний рахунок згідно умов Договору.

Накладна №2720 від 16.04.2020 не має будь-якого посилання на те, що вона складена у відповідності (на виконання умов Договору) і заявка на поставку товару Покупцем не надавалася.

Скаржник зауважує, що партія товару, зазначеного у накладній №2720 від 16.04.2020 перевищує 150 000.00 грн., однак Специфікація, підписана сторонами відсутня, що додатково підтверджує, що дана поставка виконувалась не в рамках дії договору поставки №002Н-19 від 09.01.2019 року, а на підставі іншого договору, а саме договору поставки №190050/1-П від 05.03.2019 року.

Тобто між сторонами було укладено 2 договори поставки і в матеріалах справи рахунок №3066 від 16.03.2020 року, який містить чітке посилання на договір поставки №190050/1-П від 05.03.2019 року.

Судом безпідставно зроблено висновок, що відповідач зобов`язаний оплатити поставлений товар на 21 день після його поставки, посилаючись на п.п. 6.4.1. та 6.4.2, договору поставки №002Н~19 від 09.01.2019 року.

Доводи інших учасників провадження у справі.

06.06.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилається на те, що рішення суду було ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №915/628/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/628/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРІМ-2000 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.02.2024 по справі №915/628/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

06.05.2024 матеріали справи №915/628/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРІМ-2000» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.02.2024 по справі №915/628/23 - залишено без руху.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРІМ-2000» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.02.2024 по справі №915/628/23.

Призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРІМ-2000» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.02.2024 по справі №915/628/23до сумісного розгляду на 02.07.2024 о 14:00 год.

25.06.2024 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 відкладено розгляд справи №915/628/23 на 17.09.2024 о 14:30 годині.

В судовому засіданні 17.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору, оскільки суд закриває провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. У випадку виникнення обставин припинення існування предмета спору на стадії апеляційного (касаційного) перегляду справи, відсутні підстави для застосування пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України та скасування судового рішення по суті спору лише з мотивів виникнення зазначених обставин, якщо законність та обґрунтованість судового рішення не спростована за наслідками апеляційного (касаційного) розгляду справи.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, своїм правом на участь у розгляді справи не скористався, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на неї, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

09.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК Вектор-ВС» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрім-2000» (відповідач, покупець) укладено Договір поставки № 002Н-19 (далі - Договір), відповідно до розділу 1 якого постачальник бере на себе зобов`язання поставити і передати у власність покупця товари виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в строки і на умовах даного Договору. В видаткових накладних може не зазначатись як підстава відпуску товару даний Договір, але якщо поставка відбувається в період його дії до неї застосовуються умови цього Договору.

Поставка Товару може здійснюватися партіями. Під партією слід розуміти ту кількість Товару, яка вказана у відповідній видатковій накладній в межах погодженого Сторонами наданого покупцем замовлення та виставленого Постачальником рахунку (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 2.2. Договору асортимент товару, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, загальна вартість Товару узгоджується Сторонами та вказується у рахунках та видаткових накладних.

Кількість та асортимент Товару на кожну окрему партію поставки передбачається в замовленні Покупця та видаткових документах на Товар (п. 2.3. Договору).

Покупець на кожну партію Товару складає та подає замовлення за довільною формою та надає його Постачальнику наступними способами, на свій вибір: по телефону, факсу, за допомогою мережі Інтернет (електронною поштою) (п. 3.1. Договору).

Товар, що є предметом поставки за цим Договором, поставляється відповідно до поданого замовлення та виставленого рахунку (п. 3.3. Договору).

За умовами п. 4.1. Договору поставка товару здійснюється на умовах CPT Україна, м. Дніпро, згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" 2020 року, які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, які випливають із умов цього Договору. Оплату послуг перевізника здійснює Покупець.

Підписуючи видаткову накладну, Покупець підтверджує отримання від постачальника всі товар супровідні документи (п. 4.4. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору моментом поставки вважається дата приймання-передачі Товару згідно умов даного Договору та чинного в Україні законодавства.

Приймання товару по кількості та якості здійснюється згідно з даними, вказаними у супроводжуючих документах на Товар. Факт приймання передачі по кількості та якості підтверджується відповідно накладними на Товар та паспортом (іншим документом, що надається для Товару даного виду) (п. 5.3. Договору).

Право власності на товар та всі пов`язані ризики переходять від Постачальника до Покупця в момент передачі товару Покупцю або Перевізнику у відповідності до умов даного Договору (п. 5.9.).

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що покупець оплачує поставлений Постачальником Товар за цінами, зафіксованими у рахунку на дату виставлення рахунку на кожну окрему партію Товару на умовах, визначених в даному Договорі.

Загальна сума кожної окремої поставки зазначається в рахунках та накладних документах. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку в національній валюті України (п.п. 6.2., 6.3. Договору).

За умовами п. 6.4. Договору оплата Товарів покупцем проводиться у наступному порядку: передплата у розмірі 30% від суми замовленого товару, на підставі рахунку, виставленого постачальником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставлення відповідного рахунку; остаточний розрахунок в розмірі 70% від суми замовленого товару покупець сплачує протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

Строки та порядок оплати за даним Договором, за взаємною згодою Сторін, можуть бути змінені відносно конкретної партії Товару та встановлені у Специфікаціях до даного Договору, що будуть його невід`ємною частиною (п. 6.6. Договору).

Загальна вартість Договору складається з суми вартості партій Товарів, поставлених Постачальником протягом строку дії цього Договору (п. 6.7. Договору).

За умовами п. 11.2. Договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. У випадку, якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна із сторін не виявила бажання розірвати Договір, то Договір вважається пролонгований на наступний календарний рік.

Норми права.

Так, правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина 1 статті 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1, 3-4 ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Статтею 688 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору. Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов`язку, встановлені частиною першою цієї статті.

Частиною 2 статті 690 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Так, укладений між сторонами по справі договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Позиція суду апеляційної інстанції.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором поставки товару від 09.01.2019 № 002Н-19 в загальному розмірі 1 586 825,64 грн., з яких 970 000,00 грн. - основний борг, 61 062,30 грн. пеня, 85 972,32 грн. - 3 % річних, 469 791,02 грн. - інфляційне збільшення

Так, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8 950 127,82 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2720 від 16.04.2020, копія якої долучено до матеріалів справи (а.с. 23).

Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін.

Отриманий товар відповідачем було оплачено частково на загальну суму 7 980 127,82 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с. 25-37).

Претензій щодо якості поставлених товарів на адресу позивача від відповідача не надходило.

Позивачем на адресу відповідача надсилались претензії (вимоги) № 149/20 від 28.05.2020, № 182/20 від 02.07.2020, № 196/20 від 20.07.2020, № 215/20 від 29.07.2020, № 247/20 від 26.08.2020, № 342/20 від 23.11.2020, № 15 від 20.01.2021 про погашення заборгованості (а.с. 39-49).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем неналежним чином виконувались зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача, станом на дату подання позову, існував борг в розмірі 970 000,00 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 61 062,30 грн. пені, 85 972,32 грн. 3 % річних та 469 791,02 грн. інфляційних втрат, які нараховані на суму основного боргу.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

В силу приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 85 972,32 грн. 3 % річних та 469 791,02 грн. інфляційних втрат.

Місцевим господарським судом вірно перевірено розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірними та правильними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення пені.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7.4.1 Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання покупцем вимог щодо оплати вартості товару на умовах цього договору та/або на умовах відповідної специфікації, постачальник має право вимагати сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості заборгованості за кожен день прострочення платежу за весь період прострочення.

У даній справі, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 61 062,30 грн. пені, яка нарахована на суму основного боргу, починаючи з 07.05.2020 до 02.11.2020.

Місцевим господарським судом вірно перевірено розрахунок пені та встановлено, що він є арифметично вірним та правильним, а тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовано задоволено в повному обсязі.

Відхилення аргументів апеляційної скарги.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, що поставка товару за видатковою накладною № 2720 від 16.04.2020 не відбувалась до умов Договору, оскільки, за твердженням Відповідача, строк дії Договору закінчився 31.12.2019 року.

Відповідно до п.11.2. Договору поставки № 002Н-19 від 09.01.2019р.: «Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по « 31» грудня 2019 ропу, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

Згідно абз. 2 п.11.2. Договору поставки № 002Н-19 від 09.01.2019, у випадку, якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна із Сторін не виявила бажання розірвати Договір, то Договір вважається пролонгований на наступний календарний рік.

Щодо посилання скаржника, що покупець не надавав замовлення на поставку товару, який зазначено у накладній №2720 від 16.04.2020, а Постачальник не виставляв відповідний рахунок згідно умов Договору, колегія суддів зазначає наступне

Відповідно до п, 3.1. Договору, покупець на кожну партію товару складає та подає замовлення за довільною формою та надає його постачальнику наступними способами, на свій вибір: по телефону, факу, за допомогою мережі інтернет (електронною поштою).

Як вбачається із положень пункту Договору, була передбачена можливість подання замовлення і в усній формі по телефону, що було здійснено Відповідачем. На підставі отриманого замовлення, Позивач 16.03.2020 року виставив Відповідачеві рахунок № 3066 на оплату, на підставі якого Відповідач вніс часткову попередню оплату 18.03.2020 року в розмірі 1 500 000,00 грн. що підтверджується платіжною інструкцією № 14636 АТ «ОТП БАНК» від 18.03.2020, що підтверджує, що з боку Відповідача було надане Позивачу замовлення на товар.

Колегія суддів зауважує, що доводи скаржників зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою доказів та встановленими обставинами, які не спростовані в апеляційному порядку, відтак відхиляються судом апеляційної інстанції.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРІМ-2000» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.02.2024 у справі №915/628/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРІМ-2000».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.09.2024.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

СуддяБогатир К.В.