Рішення

від 05.12.2023 по справі 925/1456/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року м. Черкаси справа № 925/1456/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанської К.Ю., за участі прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Лєнкової Н.Д., представників сторін: позивача Бодні І.В. за самопредставництвом, відповідача не з`явились, третьої особи-1 не з`явились, третьої особи-2 - адвоката Воронецького Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації до Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, "Корсунь-Шевченківського лісового господарства" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про витребування частини земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Смілянської окружної прокуратури (далі прокурор) в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації (далі позивач) звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області (далі відповідач), в якому просив суд витребувати у власність держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Бобрицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаського району Черкаської області частину земельної ділянки з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 площею 0,4 га, яка за матеріалами базового лісовпорядкування 2013 року накладається на землі лісового фонду квартал 48 виділ 14 Бучацького лісництва та перебуває в постійному користуванні ДП "Корсунь-Шевченківське лісове господарство", право власності на яку згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано за Бобрицькою сільською радою Черкаського району Черкаської області, номер запису про право власності 49199906 від 17.10.2019 року, та відшкодувати судові витрати.

Позов обґрунтований неправомірним вибуттям земельної ділянки площею 0,4 га, що відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення з державної власності Черкаської обласної державної адміністрації і входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 площею 2,8795 га, право комунальної власності на яку відповідачем - Бобрицькою сільською радою Черкаського району Черкаської області зареєстровано відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-1868/14-19-СГ від 18.06.2019 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну від 18.06.2019 року, що відповідно до статей 387, 388 ЦК України, є підставою для витребування вказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 06.01.2023 року, 23.02.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1456/22 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства та Державне підприємство "Корсунь - Шевченківське лісове господарство", замінено третю особу Державне підприємство "Корсунь - Шевченківське лісове господарство" його правонаступником - "Корсунь-Шевченківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", призначено підготовче засідання на 30.03.2023 року.

Ухвалою суду від 30.03.2023 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2023 року.

Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства в особі представника подало суду 01.05.2023 року клопотання про залучення їх до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, як правонаступника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, що є третьою особою-1 у даній справі (вх. № 7160/23, т.1 а.с. 129-132), розгляд клопотання просив провести без їх участі.

Представник відповідача подав суду 22.05.2023 року через систему «Електронний суд» заяву (вх. № 8484/23, т.1 а.с. 143-145), в якій просив:

повернутися на стадію підготовчого провадження в справі № 925/1456/22 з метою належного виконання завдань підготовчого провадження, перш за все витребування доказів, які мають вагоме та вирішальне значення для правильного вирішення спору;

витребувати у Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та Державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» належним чином завірену технічну документацію на земельні ділянки кадастровий номер 7122087400:01:001:1133 та 7122087400:01:001:1182, які розташовані в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаської області та знаходяться в кварталі 48 Бучацького лісництва в межах Бобрицької сільської ради Черкаської області.

Ухвалою суду від 23.05.2023 року постановлено повернутись до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні, задоволено заяву Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (вх. № 7160/23 від 01.05.2023 року), замінено третю особу - 1 у справі Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства його правонаступником - Центрально-Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства, задоволено заяву Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області (вх. № 8484/23 від 22.05.2023 року), витребувано у Державного підприємства Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою належним чином завірену технічну документацію на земельні ділянки кадастровий номер 7122087400:01:001:1133 та 7122087400:01:001:1182, які розташовані в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаської області та знаходяться в кварталі 48 Бучацького лісництва в межах Бобрицької сільської ради Черкаської області; витребувано у «Корсунь-Шевченківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" належним чином завірену технічну документацію на земельні ділянки кадастровий номер 7122087400:01:001:1133 та 7122087400:01:001:1182, які розташовані в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаської області та знаходяться в кварталі 48 Бучацького лісництва в межах Бобрицької сільської ради Черкаської області; підготовче засіданні відкладено на 04.07.2023 року.

06.06.2023 року, 27.06.2023 року Філія Корсунь-Шевченківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", Державне підприємство Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою подали суду на виконання вимог суду наявні у них докази (вх. № 9419/23, вх. №10738/23, т.1 а.с. 169-198, 200-234).

Ухвалами суду від 04.07.2023 року, 28.08.2023 року підготовче провадження у справі № 925/1456/22 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2023 року, в якому задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, оголошено перерву до 31.10.2023 року.

Представник відповідача подав суду 31.10.2023 року клопотання (вх. № 17982/23, т. 2 а.с. 1), в якому просив витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області технічну документацію на земельну ділянку з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 площею 0,4 га, яка розташована в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаської області, а також відомості з Державного земельного кадастру України щодо формування, створення та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 площею 0,4 га.

Ухвалою суду від 31.10.2023 року витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області належним чином завірені копії технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 площею 0,4 га, яка розташована в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаської області, а також відомості з Державного земельного кадастру України щодо формування, створення та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 площею 0,4 га, уповноважено представника відповідача адвоката Хорошун Оксану Володимирівну отримати у Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області витребувані судом докази та надати їх суду до дня наступного засідання, у разі неможливості подати такий доказ у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали; оголошено перерву в розгляді справи по суті до 16.11.2023 року.

Відповідач в особі свого представника подав 31.10.2023 року через систему «Електронний суд» клопотання про долучення доказів (вх. № 17959/23, т.2 а.с.18-21).

Ухвалою суду від 16.11.2023 року, за клопотанням відповідача, судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 05.12.2023 року.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області на виконання вимог суду подало 16.11.2023 року наявні у них докази (вх. № 19124/23, т. 2 а.с. 41-83), повідомило про відсутність землевпорядної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 7122087400:01:001:1182 площею 2,8795 га.

В судове засідання 05.12.2023 року відповідачі та третя особа-1 явку представників не забезпечили, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, відповідно до даних довідок про доставку електронних листів, про причини неявки не повідомили.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідача та третьої особи-1 за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду 05.12.2023 року прокурор та представник позивача, третьої особи-2 позовні вимоги з підстав та у розмірі, зазначених у позовній заяві, підтримали і просили суд позов задовольнити повністю.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 05.12.2023 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення прокурора, представників позивача, третьої особи-2, дослідивши подані прокурором, сторонами заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Із Державного акта на право колективної власності на землю серії ЧР 7-28 від 23.12.1998 року (т. 1 а.с. 19) вбачається, що Колективне сільськогосподарське підприємство «Пшеничники» на підставі рішення Пшеничницької сільської ради народних депутатів Канівського району Черкаської області отримало у колективну власність 1707,1 га землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для виробництва сільськогосподарської продукції. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю.

Відповідно до рішення Бобрицької сільської ради № 25-2/VII від 08.08.2016 року «Про добровільне об`єднання територіальних громад» Бобрицька сільська рада вирішила об`єднатися з територіальними громадами сіл Пшеничники, Глинча, Трощин, Бучак, Іваньків, що відносяться до Пшеничницької сільської ради; сіл Луковиця, Трахтемирів, Григорівка, що відносяться до Григорівської сільської ради, сіл Черниші Чернишівської сільської ради, села Тростянець Тростянецької сільської ради, села Грищенці Грищенецької сільської ради, та сіл Бобриця, Студенець, що відностяься до Бобрицької сільської ради у територіальну громаду з цен тром у селі Бобриця.

11.01.2019 року Бобрицькою сільською радою Канівського району Черкаської області прийнято рішення № 1-14 «Про початок реорганізації Грищенецької сільської ради, Тростянецької сільської ради, Чернишівської сільської ради, Пшеничницької сільської ради, Григорівської сільської ради шляхом приєднання до Бобрицької сільської ради» (т.1 а.с. 45-46).

18.06.2019 року Головним Управлінням Держгеокадастру у Черкаській області прийнято наказ № 23-1868/14-19с «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», яким передано Бобрицькій сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1553,9728 га, які розташовані в адміністративних межах Бобрицької, Григорівської, Грищенецької, Пшеничницької, Тростянецької, Чернишівської сільських рад Канівського району Черкаської області, згідно з актом приймання- передачі. Право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (п.п. 1, 2).

Актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019 року (т.1 а.с. 48), Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, відповідно до наказу № 23-1868/14-19-СГ від 18.06.2019 року, передало із державної власності, а Бобрицька сільська рада Канівського району Черкаської області прийняла комунальну власність земельні ділянки, згідно додатку.

Пунктом 2 додатку до Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019 року зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 площею 2,8795 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с. 49).

Рішенням Бобрицької сільської ради №7-4/VII від 03.07.2019 року «Про прийняття у комунальну власність земельних ділянок державної власності» (т. 1 а.с. 51) прийнято у комунальну власність Бобрицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1553,9728 га, які розташовані в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Канівського району Черкаської області за межами населених пунктів згідно додатку № 1 до цього рішення.

Пунктом 5 додатку до рішення Бобрицької сільської ради №7-4/VII від 03.07.2019 року, земельна ділянка з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 площею 2,8795 га включена в перелік земель, які приймає Бобрицька сільська рада в комунальну власність (т. 1 а.с. 52).

За даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 309568216 сформованої 12.09.2022 року (т.1 а.с. 34-35), земельна ділянка з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 площею 2,8795 га належить на праві комунальної власності Бобрицькій сільській раді Канівського район Черкаської області, запис про право власності №33703142 здійснений 15.10.2019 року державним реєстратором Канівської районної державної адміністрації Гринець Л.П. на підставі наказу Головного Управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-1868/14-19-СГ від 18.06.2019 року, Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям відділу) індексний номер:49199906 від 17.10.2019 року.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.10.2022 року з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 площею 2,8795 га, яка розташована у Черкаській області Канівського району, адмінмежі Пшеничницької сільської ради (т.1 а.с.43, 50) вказана земельна ділянка віднесена до категорії земель - землі житлової та громадської забудови з видом використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; реєстрація земельної ділянки здійснена 19.02.2019 року Міськрайонним управлінням у Канівському районі та м. Каневі Головного Управління Держгеокадастру у Черкаській області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 09.11.2018 року, здійсненого Черкаською регіональною філією Центру ДЗК Редько І.М.; державна реєстрація права - 15.10.2019 року; номер запису про право 33703142.

Головним Управлінням Держгеокадастру у Черкаській області надано суду проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,8795 га, наданий йому для продажу на земельному аукціоні (торгах) права її оренди терміном на 7 років 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення), яка розташована в адмінмежах Пшеничницької сільської ради Канівського району Черкаської області, складений Черкаською регіональною філією Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» на підставі договору №42 від 27.08.2018 року (т. 1 а.с. 44-83), з якого вбачається наступне:

виготовлення вказаного проекту на підставі наказу Головного Управління Держгеокадастру у Черкаській області № 365 від 26.10.2017 року «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах»;

згідно довідки Міськрайонного управління Держгеокадастру у Канівському районі та м. Каневі, орієнтовна площа земельної ділянки 2,8795 га, відноситься до земель сільськогосподарського призначення (секція А), землі запасу; рілля, обмеження відсутні;

фактична площа земельної ділянки за результатами геодезичних обмірів становить 2,8795 га з них: рілля 2,8795 га;

за результатами проведених робіт складено кадастровий план земельної ділянки;

зазначена відсутність земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, землі водного фонду, будь-яких обмежень;

форма власності - державна;

07.02.2019 року складено висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №1581/82-19 про його погодження.

Разом з тим, за даними Публічної кадастрової карти України земельна ділянка площею 2,8795 га кадастровий номер 7122087400:01:001:1133 частково вкрита лісовою рослинністю та з усіх сторін межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 7122087400:01:001:1182 площею 756,5718 га, що є державною власністю в особі Черкаської обласної державної адміністрації, відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення та перебуває в постійному користуванні ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство».

Згідно інформації ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» за № 1028/09 від 17.08.2022 року, земельна ділянка з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 знаходиться у кварталі 48 Бучацького лісництва в межах Бобрицької сільської ради, частина якої орієнтовною площею 0,4 га є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, яку без відома та погодження ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» було виведено у власність Бобрицької сільської ради.

Також, за даними ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» за №1447/09 від 27.10.2022 року (т.1 а.с. 54-55), вищевказана земельна ділянка накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 48 виділ 14 Бучацького лісництва, що підтверджується планово-картографічними матеріалами та матеріалами лісовпорядкування 2013 року. З урахуванням проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» від 2014 року (т.1 а.с. 56-58) площа накладення на лісові землі становить 0,4 га.

Філією «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та Державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» надано суду витяги з технічної документації із землеустрою земельної ділянки кадастровий номер 7122087400:01:001:1182 щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 6644,3892 га ДП «Канівське лісове господарство» з передачею у постійне користування для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг в адмінмежах Пшеничницької, Григорівської, Потапцівської, Грищинецької, Курилівської, Бобрицької, Тростянецької, Чернишівської сільських рад Канівського району Черкаської області за межами населеного пункту, складений Державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т.1 а.с. 171-198, 203-234), з якого вбачається наступне:

виготовлення вказаної технічної документації на підставі клопотання замовника та розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації № 429 від 13.06.2018 року;

площа земельної ділянки 756,5718 га, відноситься до земель лісогосподарського призначення (код. 700), цільове призначення для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг (код 09.01);

за результатами проведених робіт складено кадастровий план меж земельної ділянки.

Розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації № 207 від 10.04.2020 року «Про надання Державному підприємству «Канівське лісове господарство» в постійне користування земельних ділянок для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг» (т.1 а.с. 74):

затверджено Державному підприємству «Канівське лісове господарство» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 6644,3892 га (землі лісогосподарського призначення), що знаходяться в адміністративних межах Пшеничницької, Григорівської, Потапцівської, Грищинецької, Курилівської, Бобрицької, Тростянецької, Чернишівської сільських рад Канівського району Черкаської області за межами населених пунктів, для ведення лісового господарства і пов`язаних із ним послуг (п.1);

надано Державному підприємству «Канівське лісове господарство» земельні ділянки згідно з додатком (п.2).

Пунктом 102 вказаного додатку є земельна ділянка площею 756,5718 га кадастровий номер 7122087400:01:001:1182 (землі лісогосподарського призначення), що знаходяться в адміністративних межах Бобрицької сільської об`єднаної територіальної громади Канівського району Черкаської області, за межами населеного пункту, в постійне користування для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг (т.1 а.с. 75-83).

Відомості про земельну ділянку кадастровий номер 7122087400:01:001:1182 та дані Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 315161553 сформованої 15.11.2022 року містять наступні дані (т.1 а.с. 201, 69-70): цільове призначення - 09.01 для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг; категорія земель - землі лісогосподарського призначення; вид використання - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг; площа 756,5718 га; місце розташування Черкаська область, Канівський район, адмінмежі Пшеничницької сільської ради; документація із землеустрою - технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.04.2019 року; складений Державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»; суб`єкт права власності - Черкаська обласна державна адміністрація, дата реєстрації права 03.07.2020 року, здійснена Виконавчим комітетом Канівської міської ради; суб`єкт речового права Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства листом №2025/02 від 25.11.2022 року, ДП «Корсунь- Шевченківське лісове господарство» листом № 1447/09 від 27.10.2022 року повідомляли Смілянську окружну прокуратуру на їх звернення, про накладення частини земельної ділянки з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 на землі лісогосподарського призначення за наявними матеріалами лісовпорядкування, планово-картографічними матеріалами, управління та підприємство не надавало погодження на вилучення зазначеної земельної ділянки, також, у вказаних установах відсутні заяви, рішення, землевпорядна документація щодо зміни цільового призначення вказаної ділянки (т.1 а.с. 54,61).

Прокурор вказує, що у складі земельної ділянки з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 площею 2,8795 га перебуває частина земельної ділянки площею 0,4 га, що відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення, відноситься до державної власності та перебуває в постійному користуванні ДП «Корсунь- Шевченківське лісове господарство». Відповідно до наказу Г`У Держгеокадастру у Черкаській області №23-1868/14-19-СГ від 18.06.2019 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» частину спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 площею 2,8795 га в адміністративних межах Бобрицькій сільської ради неправомірно передано з державної у комунальну власність. Черкаською обласною державною адміністрацією, як розпорядником земель лісового фонду, не приймались будь-які рішення щодо відчуження спірної земельної ділянки, вказана ділянка вибула з володіння власника поза його волею. Таким чином, позивач - Черкаська обласна військова адміністрація згідно з ч. 3 ст. 388 ЦК України має право на витребування від Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області частини земельної ділянки, яка вибула з її володіння поза її волею та була набута у власність Бобрицької сільської ради, що в подальшому дало можливість розпоряджатися нею та передавати будь-кому у власність або користування, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Земельний кодекс України (у відповідній редакції) визначає зокрема наступне:

земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами ( ч. 1 ст. 3);

до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ст. 12);

віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ст. 20);

землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 1, 2 ст. 22);

до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування (ст. 38);

громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (ч.1 ст. 116);

громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (ст. 118);

сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122).

Лісовий кодекс України (у відповідній редакції) визначає наступне:

захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі (ст. 1);

ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи (ст. 7);

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території:1) забезпечують реалізацію державної політики у сфері лісових відносин;2) беруть участь у розробленні та забезпеченні виконання регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;3) здійснюють контроль за додержанням законодавства у сфері лісових відносин;4) передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території;5) пункт виключено;6) приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення;7) обмежують або тимчасово припиняють діяльність підприємств, установ та організацій у разі порушення ними лісового законодавства в порядку, передбаченому законодавством;8) забезпечують здійснення заходів з охорони і захисту лісів, створюють охоронні зони для збереження біорізноманіття у лісах, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до здійснення таких заходів населення, транспортні та інші технічні засоби та обладнання, забороняють відвідування лісів населенням і в`їзд до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством;9) встановлюють ліміт використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань, крім лісових ділянок сумарною площею до 100 гектарів, які перебувають на землях усіх категорій (крім територій природно-заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення);10) встановлюють максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав`яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо;11) вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону (ст. 31);

облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування. Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обгрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України. Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства (ст. ст. 45, 47, 48, 54);

існуючі до набрання чинності цим Кодексом поділ лісів за категоріями захисності та відповідний режим ведення лісового господарства не можуть бути змінені до затвердження в установленому порядку відповідних нормативно-правових актів, передбачених цим Кодексом. Спеціальні дозволи на використання лісових ресурсів, видані до набрання чинності цим Кодексом, діють до завершення терміну, на який вони були видані. До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (п.п.3-5 Прикінцевих положень).

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карі, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що Головним Управлінняям Держгеокадастру у Черкаській області наказом №23-1868/14-19-СГ від 18.06.2019 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано у комунальну власність Бобрицької сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 площею 2,8795 га сформовану за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки наданий для продажу земельному аукціоні (торгах) права її оренди терміном на 7 років 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення), яка розташована в адмінмежах Пшеничницької сільської ради Канівського району Черкаської області, складений Черкаською регіональною філією Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру». Однак, у склад спірної земельної ділянки безпідставно включено земельну ділянку площею 0,4 га, що відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення, належить до державної власності та перебуває у підпорядкуванні Черкаської обласної державної адміністрації (в подальшому Черкаської обласної військової адміністрації) і знаходиться в постійному користуванні ДП «Корсунь- Шевченківське лісове господарство».

Черкаська обласна державна адміністрація, як розпорядник земель лісового фонду, згоди на вилучення частини земельної ділянки площею 0,4 га, яка розташована у Черкаській області Канівського району, адмінмежі Бобрицької сільської ради на користь Бобрицької сільської ради не надавала, будь-які рішення щодо зміни її цільового призначення не приймала відповідно вказана ділянка вибула з володіння власника поза його волею, що підтверджено планово-картографічними матеріали лісовпорядкування ДП «Корсунь- Шевченківське лісове господарство».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі №338/180/17 звернула увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (п.57 постанови). Правову позицію в зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду підтверджено, відповідно до пунктів 6.35, 6.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17.12.2014 року у справі № 6-140цс14 захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. 387, 388 ЦК України.

Належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України). І такі вимоги позивачем пред`явлені (див. наступний розділ цієї постанови).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що можливість віндикації майна, його витребування від особи, яка незаконно або свавільно заволоділа ним, має нормативну основу в національному законодавстві. Зокрема, пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України передбачений такий спосіб захисту, як відновлення становища, яке існувало до порушення, а статтею 387 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння. Зазначені положення є доступними для заінтересованих осіб, чіткими, а наслідки їх застосування - передбачуваними.

Віндикація майна, його витребування в особи, яка незаконно або свавільно порушила чуже володіння, має легітимну мету, яка полягає в забезпеченні права інших осіб мирно володіти своїм майном. Така мета відповідає загальним інтересам суспільства.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля. (Судом врахована позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові №359/3373/16-ц від 23.11.2021 року).

Отже, за положеннями зазначених норм права, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 ст. 388 ЦК України. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

При цьому норма частини 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 по справі №522/2201/15-ц.

Відповідно до ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 153 ЗК України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Натомість, можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі ст. 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (п. 1-3 ч. 1 ст. 388 ЦК України).

Відсутність спрямованого на відчуження спірної земельної ділянки рішення Черкаської обласна державної адміністрації означає, що власник, волю (згоду) на її відчуження не виявляла, а тому спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею - без прийняття ним відповідного рішення.

Таким чином наразі Черкаська обласна військова адміністрація має право на витребування від Бобрицької сільської ради земельної ділянки, яка вибула з її володіння поза її волею та безпідставно передана у власність сільській раді, тому позовна вимога прокурора є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне щодо належності звернення заступника прокурора Черкаської області до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 то захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду у і від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц ).

Згідно частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що позивач Черкаська обласна військова адміністрація є розпорядником земель територіальної громади в межах визначених Земельним кодексом України, здійснює контроль за використанням та охороною земель державної власності, додержанням земельного законодавства. ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство", а в подальшому Філія «Корсунь-Шевченківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" постійний землекористувач спірної земельної ділянки.

15.11.2022 року Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури звертався із запитом №52/2-5221 вих22 до Черкаської обласної військової адміністрації щодо вжиття нею заходів повернення спірної земельної ділянки у державну власність (а.с. 62).

Позивач в листі № 12907/02/09-02.01-08від 19.12.2022 року повідомив Смілянську окружну прокуратуру, що департаменту агропромислового комплексу Черкаської обласної адміністрації не відомі факти щодо виключення земель лісогосподарського призначення до земель житлової та громадської забудови, віднесення її до комунальної власності, не заперечив проти вжиття заходів Смілянською окружною прокуратурою щодо повернення земельної ділянки ( а.с. 64-65).

26.12.2022 року Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури листом №52/2-5883вих22 повідомив Черкаську обласну військову адміністрацію про направлення до суду відповідного позову в інтересах держави (а.с. 94-95).

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати у Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ідентифікаційний код 35797342, місцезнаходження: 19014, Черкаська обл., Черкаський район, с. Бобриця, вул. Дружби буд. 4 на користь Черкаської обласної військової адміністрації, ідентифікаційний код 200022668, місцезнаходження: 18000, Черкаська обл., м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 185, частину земельної ділянки з кадастровим номером 7122087400:01:001:1133 площею 0,4 га, яка за матеріалами базового лісовпорядкування 2013 року накладається на землі лісового фонду квартал 48 виділ 14 Бучацького лісництва та перебуває в постійному користуванні ДП "Корсунь-Шевченківське лісове господарство", право власності на яку згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано за Бобрицькою сільською радою Черкаського району Черкаської області, номер запису про право власності 33703142 від 15.10.2019 року.

Стягнути з Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ідентифікаційний код 35797342, місцезнаходження: 19014, Черкаська обл., Черкаський район, с. Бобриця, вул. Дружби буд. на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286 судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2481 грн.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.04.2024 року

Суддя В.М. Грачов