Ухвала

від 08.04.2024 по справі 916/5540/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/5540/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Краснов Є. В., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 (суддя Мостепаненко Ю. І.)

і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 (головуючий суддя Разюк Г. П., судді Богацька Н. С., Діброва Г. І.)

у справі № 916/5540/23

за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"

до Малого приватного підприємства "Тайфун"

про звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого приватного підприємства "Тайфун", в якій просило суд: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 29.04.2020 № К03613/2020 у розмірі 211 500 грн за тілом кредиту та за кредитним договором від 30.10.2020 № К06472/2020 у розмірі 256 226,94 грн за тілом кредиту звернути стягнення на предмет застави, згідно з договором наступної застави транспортних засобів, що посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодавом В. Г. 29.04.2020, який зареєстрований в реєстрі за № 1298, та згідно з договором наступної застави транспортних засобів, що посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодавом В. Г. 30.10.2020, зареєстрований в реєстрі за № 2776, укладеними між Публічним акціонерним товариством "МТБ Банк" та Малим приватним підприємством "Тайфун", згідно переліку у кількості 16 шт. Звернення стягнення на предмет застави здійснювати за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до вимог чинного законодавства України.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив про неналежне виконання позивачем прийнятих на себе зобов`язань за кредитними договорами від 29.04.2020 № К03613/2020 і від 30.10.2020 № К06472/2020, які забезпечені згідно з договорами застави транспортних засобів від 29.04.2020 № 1298 та від 30.10.2020 № 2776.

22.12.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024, позовну заяву Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" у справі № 916/5540/23 повернуто заявникові.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем при зверненні з позовом було порушено пункт 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України і, як наслідок, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними, у зв`язку з чим позовну заяву повернуто заявникові.

14.03.2024 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 916/5540/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Краснов Є. В., Могил С. К.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права. Крім того, у касаційній скарзі скаржник зазначив про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 916/5540/23 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог статті 47 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Таким чином, нормою процесуального права закріплене право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

При цьому, об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовні вимоги ґрунтуються на окремих договорах.

Суди попередніх інстанцій також зазначили, що під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо кожного правочину окремо, необхідним є з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному правочину.

Однак, сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки для встановлення всіх обставин справи суд повинен буде дослідити всі первинні документи за кожною земельною ділянкою окремо.

Крім того, суд апеляційної інстанції наголосив, що навіть у випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" ґрунтуються на окремих договорах, а саме на договорі застави транспортних засобів (наступна застава) від 29.04.2020, що посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодавом В. Г. від 29.04.2020, зареєстрований в реєстрі за № 1298 та застави транспортних засобів (наступна застава) від 30.10.2020, що посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодавом В. Г. від 30.10.2020, зареєстрований в реєстрі за № 2776, а підставами виникнення спірних правовідносин сторін у даній справі є заборгованість за різними кредитними договорами, а саме: від 29.04.2020 № К03613/2020 у розмірі 211 500,00 грн. та від 30.10.2020 № К06472/2020 у розмірі 256 226,94 грн.

Таким чином, підставами виникнення спірних правовідносин сторін у даній справі є два окремі кредитні договори та два окремі договори застави транспортних засобів, кожен із яких (незважаючи на однаковий суб`єктний склад) породжує різні взаємні права та обов`язки, що обумовлено відмінністю в умовах договорів (сумі позики, розмірі відсотків за користування кредитними коштами, строках їх повернення, а також заборгованостях, які виникли з різних підстав, що має підтверджуватися також окремими, не пов`язаними між собою доказами).

Отже, зазначені вимоги не пов`язані за принципом однорідності та підставами виникнення, а також не є похідними. При сумісному розгляді указаних вимог вирішення спору буде утрудненим та потребуватиме значного часу для дослідження доказів та надання оцінки всім цим обставинам у сукупності.

Аналізуючи викладене, суди дійшли висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними, а відтак і норми статті 173 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про порушення позивачем при поданні позову вимог статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо об`єднання позовних вимог, оскільки звернення стягнення на предмет застави стосується виконання/невиконання різних кредитних договорів та не пов`язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами.

Крім того, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зауважили, що сумісний розгляд заявлених позивачем вимог вкрай ускладнюватиме вирішення спору в межах строків, встановлених Господарським процесуальним кодексу України, та перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін.

Посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду відхиляються колегією суддів, оскільки такі висновки зроблені Верховним Судом з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.

Відповідно частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 916/5540/23 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права (зокрема, статті 173 і пункту 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України) судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, 287, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 916/5540/23.

2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові разом із доданими до неї додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Є. В. Краснов

С. К. Могил