Постанова

від 17.06.2010 по справі 5020-5/034

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

16 червня 2010 року Справа № 5020-5/034

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді ,

суддів ,

,

за участю представників ст орін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився ;

розглянувши апеляційну ск аргу фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_1 на рішення г осподарського суду міста Сев астополя (суддя Євдокімов І.В .) від 12.05.2010 у справі № 5020-5/034

за позовом малого прива тного підприємства "Сердолик " (вул. Адм. Октябрьського, 12, м. Се вастополь, 99011)

до фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) ; (представнику: ОСОБА_2, А ДРЕСА_1, 95010)

про стягнення заборговано сті в розмірі 56293,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12. 05.2010 у справі № 5020-5/034 позов задовол ено.

Стягнуто з фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1 на корис ть малого приватного науково -виробничого підприємства „С ердолик" основну заборговані сть у розмірі 47949,54 грн., пеню у ро змірі 2005,89 грн., штраф в розмірі 5 000,00 грн., збитки від інфляції у р озмірі 1044,48 грн., 3 % річних у розмі рі 293,42 грн., витрати по сплаті де ржавного мита у розмірі 562,93 грн ., а також витрати на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу у розмірі 236,00 гр н.

В основу рішення були покл адені загальні норми господа рського та цивільного права, а саме положення статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України , 173, 175, 193 Господарського кодексу України, які регулюють догов ірні зобов' язальні правові дносини сторін, а також статт і 230, 231 Господарського кодексу України, 625 Цивільного кодексу України, які передбачають ві дповідальність боржника у ви гляді пені, процентів річних та сплати суми, яка виникла у зв' язку з індексом інфляції . При цьому, судом прийнято до уваги договірне право позива ча на зміну щомісячних витра т, які підлягають відшкодува нню відповідачем.

Не погодившись з цим судов им актом, відповідач звернув ся до Севастопольського апел яційного господарського суд у з апеляційною скаргою, в які й просить рішення суду скасу вати, прийняти нове, яким у поз ові відмовити.

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що рішення суду прийн ято з порушенням норм матері ального права.

Так, відповідач не погоджує ться з тим, що витрати по оплат і заробітної плати робітникі в малого приватного підприєм ства "Сердолик", сплата податк ів і зборів до державного бюд жету, утримання офісу також с кладають експлуатаційні вит рати, які фізична особа - підпр иємець ОСОБА_1 домовився в договорі відшкодовувати. За таких обставин заявник апел яційної скарги вважає розрах унок позивача необґрунтован им.

Представником позивача 15 че рвня 2010 року до суду був надани й відзив, в якому він просить а пеляційну скаргу відповідач а залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанц ії без змін. Відзив мотивован ий тим, що доводи апеляційної скарги не впливають на прави льність та законність виснов ків, проголошених в рішенні с уду першої інстанції.

16 червня 2010 року від відповід ача до суду надійшло клопота ння про відкладення розгляду справи, у зв' язку з тим, що до господарського суду міста С евастополя був поданий позов про розірвання договору № 1 - Э, який є підставою позову у да ній справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуал ьним правом на участь у судов ому засіданні не скористалис ь, про причини неявки суд не по відомили.

Відповідно до статті 98 Госп одарського процесуального к одексу України учасники судо вого процесу були належним ч ином повідомлені про час і мі сце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами . Оскільки явка в судове засід ання представників сторін - це право, а не обов' язок, спра ва може розглядатись без їх у часті, якщо нез' явлення цих представників не перешкоджа є вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий суд відкладає в межах стр оків, встановлених статтею 69 ц ього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спі р не може бути вирішено в дано му засіданні.

Судова колегія вважає можл ивим розглянути справу за ві дсутності нез' явившихся пр едставників сторін за наявни ми документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши спра ву у порядку статті 101 Господа рського процесуального коде ксу України, перевіривш и матеріали справи на предме т правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль ного права, судова колегія вв ажає, що апеляційна скарга фі зичної особи - підприємця О СОБА_1 не підлягає задоволе нню з наступних підстав.

26.12.2007 між малим приватним нау ково-виробничим підприємств ом „Сердолик" (Учасник І) т а фізичною особою-підприємце м ОСОБА_1 (Учасник II) укладе ний договір відшкодування ви трат з експлуатаційних витра т № 1 -Э (том 1, а. с. 10 - 11).

Відповідно до розділу 1 Дого вору, його предметом є участь Учасника II в експлуатаційних витратах з утримання побудо ваної з участю Сторін на підс таві договору про дольову уч асть в будівництві № 2 від 12.09.2003 і що належить Учаснику II частин и першої черги Торгово-серві сного центру (іменованої дал і по тексту - Об'єкт), який є двоп оверховою будівлею з цокольн им поверхом, прибудовою 39,20x1,60, н адбудовою 3,55x3,68, виставковим ма йданчиком пл. 226,3 кв. м. і майданч иком кафе пл. 79,0 кв. м. - загальна площа 1855,9 кв. м., основна площа 1621, 1 кв. м. що входить в склад і експ луатованого у складі Соціаль но-культурного і торгового ц ентру, і розташованого за адр есою: р. Севастополь, пр-т Ген. О стрякова 164, шляхом відшкодува ння Учаснику І частини ви трат понесених останнім з ут римання Соціально-культурно го і торгового центру.

На момент підписання догов ору сума, яку повинен був спла чувати відповідач позивачу, дорівнювала 3844,06 грн. та склада лася з витрат на енергопоста чання, водопостачання, канал ізаційних послуг та інших по слуг, потрібних для роботи то рговельного комплексу, ціна яких, встановлювалась позива чем після розрахунків з їх по стачальниками (пункт 2.5 догово ру).

Сторони пунктом 2.3 договору встановили право позивача с амостійно встановлювати сум у витрат на експлуатацію тор говельного комплексу при змі ні обставин, вказаних в пункт і 2.4 цього договору.

Судова колегія вважає, що вк азане в пункті 2.3 словосполуче ння „і тому подібне” не встан овлює виключного списку випа дків збільшення витрат позив ача на утримання і експлуата цію торговельного комплексу . Тобто, на думку колегії судді в, будь-які обґрунтовані обст авини, які потягнули збільше ння витрат позивача на утрим ання і експлуатацію торговел ьного комплексу є підставою для збільшення суми витрат п о експлуатації об' єкту, які повинен сплачувати відповід ач.

Умовами пункту 2.4 договору п ередбачено, що у випадку якщо відповідно до нормативних і законодавчих актів, а також п ри зміні тарифів, норм праці, р озцінок та інші витрати пози вача з утримання соціально-к ультурного і торгового центр у і відповідно, що входить в йо го склад об'єкту (частина яког о належить Відповідачу) збіл ьшуються, сума витрат з утрим ання об'єкту, яка підлягає від шкодуванню Відповідачем, збі льшується.

На підставі викладеного, зг одом, у зв'язку із збільшенням витрат позивача з утримання соціально-культурного і тор гового центру і відповідно, щ о входить у його склад будівл і першої черги торгово-серві сного центру, сума витрат з ут римання будівлі першої черги торгово-сервісного центру, я ка підлягає відшкодуванню ві дповідачем, збільшувалася, п ро що останній повідомлявся наступними калькуляціями:

- від 07.05.2008, відповідно якої сум а експлуатаційних витрат на місяць, яка підлягає відшкод уванню відповідачем, складає 7697,60 грн.,

- від 01.01.2009, відповідно якої су ма експлуатаційних витрат на місяць, яка підлягає відшкод уванню відповідачем, складає 8034,49 грн.

Позивач виконував обов'язк и за договором належним чино м, своєчасно виставляв рахун ки на оплату відповідно до вк азаних калькуляцій (том 1, а. с. 1 2 - 17).

Проте, відповідач виконува в свої обов'язки щодо оплати з а договором не у повному обся зі, у зв'язку з чим у нього утво рилась заборгованість у розм ірі 47949,54 грн. за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року.

Доказів погашення вказано ї заборгованості відповідач суду не представив.

Згідно положень статті 193 Го сподарського кодексу Україн и та статей 525, 526 Цивільного код ексу України, зобов'язання по винні виконуватись належним чином відповідно до умов дог овору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного зако нодавства, а за відсутності т аких умов та вимог - відповідн о до звичаїв ділового оборот у або інших вимог, що звичайн о ставляться. Одностороння в ідмова від зобов'язання або о дностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або з аконом.

Статтею 530 Цивільного кодек су України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 3.1-3.4 Договору перед бачено, що відшкодування вит рат Учаснику І проводить ся Учасником II щомісячно не пі зніше за 10 число місяця, насту пного за звітним, на підставі виставленого не пізніше 5 (п'я того) числа місяця, наступног о за звітним, рахунку. Учасник II самостійно щомісячно одерж ує рахунки у Учасника І на відшкодування витрат по екс плуатаційних витратах разом з долученими до них розрахун ками не пізніше 5 числа місяця , наступного за звітним за міс цезнаходженням Учасника І, в бухгалтерії. У випадку не виконання Учасником II умов пе редбачених пунктом 3.2 Договор у, рахунок вважається вручен им Учасником І Учаснику II 5 числа місяця, в якому такі ум ови не були виконані. Відшкод ування витрат Учасником II зді йснюється шляхом щомісячног о перерахування грошових кош тів в розмірі, передбаченому цим Договором, на розрахунко вий рахунок Учасника І.

Таким чином, позов в частині вимог про стягнення основно ї суми заборгованості є обґр унтованим, у зв' язку з чим пр авомірно задоволений місцев им господарським судом.

Стосовно вимог про стягнен ня суми процентів річних та і ндексу інфляції судова колег ія виходить з наступної норм и чинного законодавства Укра їни.

Згідно зі статтею 625 Цивільн ого кодексу України боржник, який прострочив виконання г рошового зобов'язання, зобов 'язаний сплатити кредитору с уму боргу з урахуванням вста новленого індексу інфляції з а весь час прострочення, а так ож 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не вст ановлений договором або зако ном.

Перевіривши розрахунок пр оцентів річних та суми індек су інфляцій судова колегія в важає його правильним, у зв' язку з чим позов в цій частині також обґрунтовано задоволе ний судом першої інстанції.

Відповідно до статті 224 Гос подарського кодексу України та статті 611 Цивільного кодек су України у разі порушення з обов'язання настають правові наслідки, встановлені догов ором або законом, зокрема, спл ата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено , що виконання зобов'язання мо же забезпечуватися неустойк ою (штрафом, пенею), яка сплачу ється у разі порушення учасн иком господарських відносин правил здійснення господарс ької діяльності, невиконання або неналежного виконання г осподарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільн ого кодексу України неустойк ою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або догов ором грошова сума, яку боржни к повинен сплатити кредиторо ві в разі невиконання або нен алежного виконання зобов'яза ння.

Відповідно до пункту 6 статт і 231 Господарського кодексу Ук раїни штрафні санкції за пор ушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обл іковою ставкою НБУ, якщо інши й розмір відсотків не передб ачено законом або договором.

Відповідно до пункту 4.2 дого вору у випадку порушення Уча сником II строків відшкодуван ня витрат (пункт 3.1 договору) ос танній сплачує Учаснику І пеню у розмірі подвійної об лікової ставки НБУ від суми п ростроченого платежу за коже н день прострочення.

Перевіривши розрахунок пе ні, суд апеляційної інстанці ї також вважає його правильн им, а тому позовні вимоги в цій частині правомірно задоволе ні у повному обсязі.

Пунктом 4.3 договору передба чено, що у разі прострочення У часником II строків відшкодув ання витрат (пункт 3.1 договору ) більш ніж двох місяців, остан ній сплачує на користь Учас ника І штраф в розмірі 5000,00 гр н. сплата штрафу Учасником II у відповідності з даним пункт ом договору не припиняє нара хування пені, відповідно до п ункту 4.2 договору.

Згідно з частиною першою ст атті 230 Господарського кодекс у України, штрафними санкція ми у цьому Кодексі визнаютьс я господарські санкції у виг ляді грошової суми (неустойк а, штраф, пеня), яку учасник гос подарських відносин зобов'яз аний сплатити у разі порушен ня ним правил здійснення гос подарської діяльності, невик онання або неналежного викон ання господарського зобов'яз ання.

Відповідно до частини четв ертої статті 231 Господарськог о кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій зак оном не визначено, санкції за стосовуються в розмірі, пере дбаченому договором. При цьо му розмір санкцій може бути в становлено договором у відсо тковому відношенні до суми н евиконаної частини зобов'яза ння або у певній, визначеній г рошовій сумі, або у відсотков ому відношенні до суми зобов 'язання незалежно від ступен я його виконання, або у кратно му розмірі до вартості товар ів (робіт, послуг).

Розрахунок позивача суми ш трафу також є правильним, у зв ' язку з чим штраф в розмірі 50 00,00 грн. правомірно стягнутий м ісцевим господарським судом .

Клопотання відповідача пр о відкладення розгляду справ и у зв' язку з наявністю іншо го судового спору, пов' язан ого з даною справою, залишаєт ься колегією суддів без задо волення, оскільки відповідач ем не було додано жодного док азу до заявленого клопотання в його обґрунтування. Більш т ого, суд апеляційної інстанц ії перевіряє законність ріше ння суду першої інстанції на момент його прийняття, у зв' язку з чим, у випадку розірван ня договору, який є підставою позовних вимог у даній справ і, заінтересована сторона вп раві подати заяву до суду про перегляд рішення за нововия вленими обставинами, якщо во ни з' являться і будуть впли вати на суть спору.

З урахуванням викладеног о, судова колегія вважає, що рі шення господарського суду мі ста Севастополя є законним т а обґрунтованим, а тому підст ави для його скасування відс утні.

Керуючись статтею 101, пункто м 1 статті 103, статтею 105 Господар ського процесуального кодек су України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізич ної особи - підприємця ОСОБ А_1 залишити без задоволенн я.

2. Рішення господарського су ду міста Севастополя від 12.05.2010 у справі № 5020-5/034 залишити без змі н.

Головуючий суддя

Судді