Рішення

від 23.01.2024 по справі 367/3449/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3449/20

Провадження №2/367/602/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Шемігон В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Карпати-інвест» про виділ майна зі спільної часткової власності, поділ спільного сумісного майна, стягнення грошової компенсації,

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Карпати-інвест» про виділ майна зі спільної часткової власності, поділ спільного сумісного майна, стягнення грошової компенсації, яку мотивує тим, що в період з 09 вересня 2011 року по 13 квітня 2020 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . За час шлюбу та спільного проживання і ведення спільного господарства за спільні кошти подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була придбана квартира АДРЕСА_1 , яка складається з 2-х кімнат жилою площею 31,0кв.м, загальною площею 58,2кв.м., згідно договору купівлі-продажу квартири, посвідченим 11 грудня 2015 року Нельзіним М.С. приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 6141. Право власності на квартиру 11 грудня 2015 року було зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 (як покупця за договором) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Нельзіним М.С., приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу, за № 12475941. Квартира була придбана подружжям в інтересах сім`ї для проживання в цій квартирі. Протягом 2015-2017 років вони за рахунок спільних коштів провели у квартирі якісний ремонт з залученням високоякісних оздоблюваних матеріалів, повністю облаштували квартиру інженерним обладнанням, вбудованою побутовою технікою та меблями. 11 лютого 2020 року між ними було укладено договір про визначення часток в праві спільної сумісної власності подружжя на квартиру, посвідчений ОСОБА_3 . приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу 11 лютого 2020 року за реєстровим № 578. До моменту розірвання подружніх відносин подружжя проживало в квартирі разом. Однак після припинення подружніх відносин вона була вимушена виїхати з квартири АДРЕСА_1 , - проживати в цій квартирі залишився відповідач ОСОБА_2 . Саме відповідач володіє та користується цією квартирою та усім майном, що знаходиться в квартирі. Вона не має доступу у цю квартиру. Спільне володіння та користування позивачем та відповідачем цією квартирою є неможливим. Тобто, вона позбавлена можливості здійснювати щодо квартири свої правомочності власника в повному обсязі. Згідно Висновку експерта № 22/2020 за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження, складеного 29 квітня 2020 року, ринкова вартість відремонтованої та облаштованої вбудованою технікою та меблями квартири на час подання даного позову становить 1 438 385 гри, ринкова вартість 1/2 частини квартири становить 719 193 грн. Тобто вартість частки позивача ОСОБА_1 в квартирі складає 719 193 грн. Вона бажає виділу своєї частки в квартирі, однак в силу того, що виділ в натурі її частки з квартири, яка є неподільною, є юридично неможливим, згодна отримати від відповідача ОСОБА_2 грошову та матеріальну компенсацію вартості своєї частки у квартирі. Причому, матеріальну компенсацію вартості своєї частки у квартирі вона згодна отримати за рахунок виділу їй в натурі частини спільного майна, яке відповідає частці ОСОБА_2 в іншому майні, окрім зазначеної квартири, яке було набуто подружжям у спільну сумісну власність під час шлюбу. Так, окрім квартири АДРЕСА_1 під час шлюбу подружжям у спільну сумісну власність було набуте також нежитлове приміщення АДРЕСА_2 загальною площею 3,7кв.м. Право власності на це нежитлове приміщення 21 грудня 2015 року зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 Реєстраційною службою Ірпінського міського управління юстиції Київської області, державним реєстратором Максютою Д.В. за № 13059994. Згідно Висновку експерта № 22/2020 за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження, складеного 29 квітня 2020 року, ринкова вартість нежитлового приміщення становить 67 621 гри, ринкова вартість 1/2 частини квартири становить 33 811 гри. У спільній сумісній власності перебувають і майнові права на однокімнатну квартиру, що розташована за проектною адресою: АДРЕСА_3 (сорок сім), проектна загальна площа 37,94кв.м. та житлова площа 15,34кв.м., будівництво якої, здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010, що виникли з Попереднього договору, посвідченого Татаринцевою Є.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.05.2019 року за реєстровим №513, що укладений між Приватним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест» та ОСОБА_2 . Майнові права полягають у праві вимоги до Приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест» укласти основний договір купівлі-продажу та передати у власність однокімнатну квартиру, що розташована за проектною адресою: АДРЕСА_3 (сорок сім), проектна загальна площа 37,94кв.м. та житлова площа 15,34 кв.м., будівництво якої, здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010. ОСОБА_2 , як сторона Попереднього договору, посвідченого Татаринцевою Є.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.05.2019 року за реєстровим № 513, перебуваючи у шлюбі з позивачем, за рахунок спільних коштів подружжя виконав грошові зобов`язання за цим договором, повністю сплативши установлену договором вартість однокімнатної квартири, що розташована за проектною адресою: АДРЕСА_3 (сорок сім), проектна загальна площа 37,94кв.м. та житлова площа 15,34кв.м., тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги переходу права власності на цю квартиру або для набуття права на майнові права на неї. На час подачі даного позову забудовник ГАЛ Житлобуд встановив дійсну вартість майнових прав на 1кв.м. однокімнатної квартири проектною загальною площею 37,94кв.м. та житловою площею 15,34кв.м., розташованої на АДРЕСА_4 в розмірі 24 000грн. Отже, дійсна вартість майнових прав на однокімнатну квартиру, що розташована за проектною адресою: АДРЕСА_3 , проектна загальна площа 37,94кв.м. та житлова площа 15,34кв.м., будівництво якої здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010, на час подачі даного позову становить 910 560 грн. Автомобіль MITSUBISHI LANCER 2.0, державний номерний знак НОМЕР_1 2009 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 23 травня 2013 року. Після припинення шлюбних відносин автомобіль MITSUBISHI LANCER 2.0, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 залишився в особистому володінні ОСОБА_2 . Ринкова вартість автомобіля на час подачі даного позову становить 230 000грн. Автомобіль DAEWOO MATIZ 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення шлюбних відносин автомобіль DAEWOO MATIZ 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , залишився в її особистому володінні. Ринкова вартість автомобіля на час подачі даного позову становить 80 000 грн. Отже дійсна (ринкова) вартість спільно нажитого подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, яке на час подання цього позову знаходиться у їх спільній сумісній власності, складає 1 288 181 грн. Отже, виходячи з рівності часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у майні, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності вартість частки кожного у цьому майні складає 644 091 грн. Однак, враховуючи ті обставини, що автомобіль MITSUBISHI LANCER 2.0, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 знаходиться у особистому володінні відповідача, вона згодна отримати матеріальну компенсацію своєї частки в квартирі АДРЕСА_1 за рахунок частки відповідача в такому спільному майні: майнових правах на однокімнатну квартиру, що розташована за проектною адресою: АДРЕСА_3 , проектна загальна площа 37,94кв.м. та житлова площа 15,34кв.м., будівництво якої, здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010 (частка відповідача складає 1/2 частину майнових прав, дійсна вартість якої на час подачі даного позову становить у 455 280 грн.); нежитловому приміщенні АДРЕСА_2 (частка відповідача складає 1/2 частину нежитлового приміщення, дійсна вартість якої на час подачі даного позову становить 33 811 грн.); автомобілі DAEWOO MATIZ державний номерний знак НОМЕР_4 , 2008 року (частка відповідача складає 1/2 частину автомобіля, дійсна вартість якої на час подачі даного позову становить 40 000 грн.). Дійсна вартість зазначеної частки відповідача у спільному майні становить 529 091 грн.За таких обставин вона згодна отримати від ОСОБА_2 разом із наведеною матеріальною компенсацію в розмірі 529 091 грн. також і грошову компенсацію своєї частки в квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 190 102грн., тобто усього - компенсацію в розмірі 719 193грн. Крім того, згодна отримати від ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 115000грн. своєї частки в автомобілі MITSUBISHI LANCER 2.0, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який залишається відповідачу та який є неподільною річчю. Просить суд в порядку виділу майна зі спільної часткової власності та поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : виділити їй та визнати за нею право особистої власності на: - нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , вартістю 67 621 грн.; - майнові права (право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест», укласти основний договір купівлі-продажу квартири та передати у власність квартиру) щодо квартири, яка розташована за проектною адресою: АДРЕСА_3 (сорок сім), проектна загальна площа 37,94кв.м. та житлова площа 15,34кв.м., будівництво якої, здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010, що виникли з Попереднього договору, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест», та ОСОБА_2 , посвідченого Татаринцевою Є.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.05.2019 року за реєстровим № 513, вартістю 910 560 грн.; - автомобіль DAEWOO MATIZ, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , вартістю 80 000грн., - а всього на майно вартістю 1 058 181грн. Виділити ОСОБА_2 та визнати за ним право особистої власності на: квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 1 438 385грн.; автомобіль MITSUBISHI LANCER 2.0, 2009 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 230 000грн., - а всього на майно вартістю 1 668 385грн. Припинити її право у праві спільної часткової власності на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на її користь 305 102грн. грошової компенсації. Стягнути з відповідача на її користь 10 510грн. відшкодування судового збору, витрати на судову експертизу та професійну правничу допомогу (докази на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат допомогу будуть подані суду в порядку передбаченому частиною восьмою статті 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення).

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Луцик М.М. через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву. В якому зазначає, що відповідач заперечує проти позовних вимог частково виходячи з наступного. Дійсно він перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачкою з 09 вересня 2011 року по 13.04.2020 року. Не заперечує той факт, що за час спільного проживання ними була придбана квартира АДРЕСА_1 . Вона була оформлена на нього. Після припинення шлюбних відносин позивач прийняла рішення про залишення вказаної квартири. Не погоджується із висновком експерта №22/2020 від 29.04.2020 року, оскільки вважає, що вартість вище вказаної квартири суттєво завищена. Відповідно до висновку оцінювача про об`єкт незалежної оцінки, який був замовлений ним від 20.08.2020 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 1 182 508 грн., ринкова вартість 1/2 частини квартири становить 591254 грн. Крім того, під час їх спільного проживання були придбані також: автомобіль Mitsubishi Lancer 2.0, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2009 року випуску, шасі № НОМЕР_2 , який зареєстрований за ним, однак, відповідно до висновку оцінювача - ПП «Експертзабезпечення» про об`єкт незалежної оцінки від 20.08.2020 року ринкова вартість вказаного автомобіля становить 223 558 грн., що відрізняється від суми, яку вказала позивач - 230000 грн; автомобіль Daewoo Matiz, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2008 року випуску, шасі НОМЕР_3 , який зареєстрований за позивачкою, ринкову вартість автомобіля, становить 80 000грн.; та нежитлове приміщення № 120, що знаходиться в АДРЕСА_5 , загальною. площею 3,7кв.м. (нежитлове приміщення), право власності зареєстроване за ним ОСОБА_2 , ринкова вартість становить 67 621 грн. Що стосується майнових прав на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_3 , площею 37,94кв.м., будівництво якої здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010, що виникли з Попереднього договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаренцевою Є.А. 04.05.2019 року за реєстровим номером № 513, укладеного між ПАТ «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест» та ним, зазначає, що після укладення вказаного договору, всі кошти, які були перераховані на виконання умов договору належали йому. Крім того, після розлучення він продовжив здійснювати виплати та сума виплат становила 158 400 грн. Щодо стягнення з нього на користь позивачки понесених витрат на правову допомогу в розмірі 30000 грн. Положеннями Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» визначено, що граничний розмір витрат пов`язаних з правовою допомогою стороні, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній виплачується 40% розміру встановленої мінімальної заробітної плати за годину її роботи, участі особи, яка надавала правову допомогу в судовому засіданні, під час окремих процесуальних дій поза судовим засіданням. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а розрахунку таких витрат, є підставою для відмови таких витрат стороні. Беручи до уваги, що представником позивача в порушенні ст. 175 ЦПК України до позовної заяви не доданий попередній (орієнтований) розрахунок та відсутнє документальне підтвердження витрат на правову допомогу, в даній частині позов не підлягає задоволенню. Просить суд визнати сумісною спільною власністю ОСОБА_1 та його майно, придбане в період перебування в зареєстрованому шлюбі, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 1 182 508грн, нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 3,7кв.м., вартістю 67 621 грн. Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Daewoo Matiz, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2008 року випуску, шасі НОМЕР_3 , вартістю 80000грн. Визнати за ним право власності на автомобіль Mitsubishi Lancer 2.0, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2009 року випуску, шасі № НОМЕР_2 , вартістю 223 558 грн. Визнати за ним майнові права на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 37,94кв.м., будівництво якої здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010, що виникли з Попереднього договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаренцевою С.А. 04.05.2019 року за реєстровим номером №513, укладеного між ПАТ «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест» та ним. Стягнути з нього на користь ОСОБА_1 в порядку поділу майна грошову компенсацію частини майнових прав на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 37,94 кв.м., будівництво якої здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010, що виникли з Попереднього договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаренцевою Є.А. 04.05.2019 року за реєстровим номером №513, укладеного між ПАТ «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест» та ним в розмірі 160 000 грн.

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Бойко Н.В. подано через канцелярію суду відповідь на відзив. В якій зазначено, що позивач не визнає та відхиляє наведені відповідачами у відзиві заперечення проти позову з таких мотивів. Щодо визначення ринкової вартості спірного майна щодо квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 1 438 385 грн., та автомобіля MITSUBISHI LANCER 2.0, 2009 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 в розмірі 230 000 грн. Подані відповідачем висновки оцінювача про об`єкт належної оцінки, виконані ПП «Експертзабезпечення» на дату оцінки 20- серпня 2020 року не є належними доказами, оскільки, у висновках не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім того, у висновку оцінювача про об`єкт незалежної оцінки (квартира АДРЕСА_1 ) не враховано, що квартира облаштована вбудованою технікою та меблями, не обґрунтовано та не наведено розрахунків фізичного зносу квартири у новобудові у розмірі 15%. Водночас позивач не буде заперечує, якщо при вирішенні даного спору суд прийме до уваги ринкову вартість автомобіля MITSUBISHI LANCER 2.0, 2009 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 становить - 223 558 грн. Відповідачем не надано доказів, що всі кошти, які були перераховані на виконання умов Попереднього договору, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест», та ОСОБА_2 , посвідченого Татаринцевою Є.Л. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.05.2019 року за реєстровим № 513 належали ОСОБА_2 . Навпаки, відповідачем визнається та до відзиву долучені квитанції, які підтверджують, що за час шлюбу за попереднім договором № 513 від 04.05.2019 за квартиру АДРЕСА_6 (8 секція) було сплачено усього 564 579,00 грн. за період з травня 2019 року по лютий 2020 року, а тому зазначені майнові права набуті подружжям за час шлюбу за їх спільні кошти, а тому входять до складу спільного майна подружжя.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, її представник - адвокат Бойко Н.В. через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у відсутності особи, яка бере участь у справі, просила суд розглянути справу № 367/3449/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Карпати-інвест» про виділ майна зі спільної часткової власності, поділ спільного сумісного майна, стягнення грошової компенсації за відсутності позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Бойко Наталії Василівни на підставі наявних у суду матеріалів. Позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, його представник - адвокат Мацько М.А. через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у відсутності відповідача та /або представника відповідача, просив суд розглянути справу № 367/3449/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Карпати-інвест» про виділ майна зі спільної часткової власності, поділ спільного сумісного майна, стягнення грошової компенсації за відсутності відповідача та /або його представника у справі та за наявними у ній матеріалами. Прийняти до уваги поданий відповідачем відзив та задовольнити позов частково, а саме: визнати сумісною спільною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, придбане в період перебування в зареєстрованому шлюбі, а саме: квартира АДРЕСА_1 , вартістю 1 182 508 грн., нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 3,7 кв.м., вартістю 67 621 грн. Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Daewoo Matiz, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2008 року випуску, шасі НОМЕР_3 , вартістю 80 000 грн. Визнати за ним право власності на автомобіль Mitsubishi Lancer 2.0, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2009 року випуску, шасі № НОМЕР_2 , вартістю 223 558 грн. Визнати за ним майнові права на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 37,94 кв.м., будівництво якої здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000;78;018:0010, що виникли з Попереднього договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаренцевою Є.А. 04.05.2019 року за реєстровим номером № 513, укладеного між ПАТ «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест» та ОСОБА_2 . Стягнути з нього на користь ОСОБА_1 в порядку поділу майна грошову компенсацію частини майнових прав на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою; АДРЕСА_3 , площею 37,94 кв.м., будівництво якої здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010, що виникли з Попереднього договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаренцевою Є.А. 04.05.2019 року за реєстровим номером №513, укладеного між ПАТ «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест» та ОСОБА_2 в розмірі 160 000 грн.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8 , зареєстрований 09 вересня 2011 року у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2640 - розірвано.

Згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 199732284 від 11.02.2020 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 207132534 від 20.04.2020 - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 7915083332109, квартира АДРЕСА_9 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частки кожному згідно договору про визначення часток в праві спільної сумісної власності подружжя на квартиру від 11.02.2020 року.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 207132534 від 20.04.2020 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 836810332109, нежитлове приміщення, загальною площею 3,7кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право власності видане 30.01.2016 року Реєстраційною службою Ірпінського міського управління юстиції Київської області, серія та номер: 52336448.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_7 ОСОБА_1 є власником автомобіля Daewoo Matiz, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2008 року випуску, шасі НОМЕР_3 , дата реєстрації 21.08.2018.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_8 ОСОБА_2 є власником автомобіля MITSUBISHI LANCER 2.0, 2009 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації 23.05.2013.

Згідно Попереднього договору укладеного 04 травня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест» та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаренцевою Є.А. 04.05.2019 року за реєстровим номером № 513, вбачається, що сторони зобов`язуються укласти у майбутньому договір купівлі-продажу (надалі Основний договір) щодо об`єкта нерухомого майна, про який вказано у додатку № 1 цього договору на умовах встановлених цим попереднім договором, в тому числі додатком № 2 до цього договору та додатком № 3 до цього договору (проектом договору купівлі-продажу). Додатку № 1 до попереднього договору містить інформацію про об`єкт нерухомого майна, а саме: однокімнатна квартира АДРЕСА_11 (8 секція), кількість житлових кімнат - 1, загальна площа (за даними сторони -1) - 37,94, житлова площа (за даними сторони - 1) 15,34, лоджія 1, поверх 6, адреса будинку: АДРЕСА_12 . Додаток № 2 до Попереднього договору містить інформації про ціну, розрахунок та графік сплати. Згідно п. 1.3. Попереднього договору планова дата звершення спорудження будинку, в якому знаходиться об`єкт нерухомого майна - 30 червня 2020 року.

Згідно платіжних доручень № 11961988 від 07 травня 2019 року та № @2PL634262 від 08 травня 2019 р. ОСОБА_2 сплатив авансовий платіж за попереднім договором № 513 від 04.05.2019р., за квартиру АДРЕСА_6 (8 секція) ПрАТ КУА «Карпати-Інвест» в сумі 15000,00грн. та 315000,00грн. відповідно.

ОСОБА_2 здійснив ще п`ять платежів за попереднім договором № 513 від 04.05.2019р., за квартиру АДРЕСА_6 (8 секція) ПрАТ КУА «Карпати-Інвест», на загальну сумі - 393 379,00грн. що підтверджено платіжними дорученнями № 15674507 від 03 серпня 2019 року (сума - 78 193,00грн.), № 20020952 від 02 листопада 2019 року (сума - 78 193,00грн.), № 24967167 від 03 лютого 2020 року (сума - 78 193,00грн.), № 30742105 від 04 травня 2020 року (сума - 79400,00грн.), № 34108135 від 22 червня 2020 року (сума - 79 000,00грн.).

У відповідності до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ст. 13 ЦПК України, передбачено що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Так, за ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Як роз`яснено в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року за № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (зі змінами), судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема за позовами про визначення порядку володіння, користування і розпорядження майном, що є спільною власністю.

Згідно з п.14 цієї Постанови Пленуму Верховного Суду України, квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватися, як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ст. 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується ст. 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у ст. 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. 1,2 ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч. 2 ст. 364 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. № 11).

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст. 63, ч.1 ст.65 СК України.

При цьому, суд враховує правові позиції ВС з аналогічних спорів, в яких ВС роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст. 60 СК України.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 (провадження №14-325цс18) зроблено висновок, що у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не гривень мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

У постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 6-4цс14 зроблено висновок, що «при вирішенні справи слід було враховувати і загальні засади цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України) щодо справедливості, добросовісності та розумності з врахуванням прав та інтересів усіх співвласників. При цьому суду слід було ретельно вивчити обставини справи з метою з`ясування, чи не зловживає позивач, який бажає виділу частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні та чи реалізація цього права не порушить прав інших осіб, які не мають змоги сплатити співвласнику грошову компенсацію вартості його частки.».

У постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року у справі № 6-2925цс15 міститься висновок про те, що «з врахуванням закріплених в пункті 6 статті З ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники -відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар. Таким чином, суд має встановити наступне; чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.».

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, друга статті 71 СК України).

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі (постанова Верховного Суду від 16.01.2023 року в справі № 754/3132/16-ц (провадження № 61-5956св22)).

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Так, суд встановив, що не заперечувалося сторонами у справі у відзиві, відповіді на відзив, письмових пояснення, що нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , вартістю 67 621 грн.; автомобіль DAEWOO MATIZ, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , вартістю 80 000грн., автомобіль MITSUBISHI LANCER 2.0, 2009 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 223 558,00грн. набуто сторонами під час перебування у шлюбі, тому зазначене майно, виходячи з приписів статті 60 СК України, є спільною сумісною власністю подружжя.

Сторони домовились щодо поділу спірних транспортних засобів, а саме: виділити ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на автомобіль DAEWOO MATIZ, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , вартістю 80 000грн.; виділити ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на автомобіль MITSUBISHI LANCER 2.0, 2009 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 223 558,00грн.

Що стосується вимоги щодо поділу нежитлового приміщення № 120, що знаходиться в АДРЕСА_5 , вартістю 67 621 грн.

Учасниками справи не встановлено домовленості поділу вказаного нерухомого майна, тому суд враховуючи вимоги, частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, доходить висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, визнавши за кожним право власності на 1/2 частину нерухомого майна.

Вирішуючи спір у межах позовних вимог та врахуванням встановлених обставин, особливостей та обсягу майна, відсутності доказів можливості його поділу в натурі відповідно до часток його співвласників, неможливості вирішення питання щодо отримання одним з подружжя грошової компенсації замість його частки, зокрема невнесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а тому суд вважає необхідним визнати за позивачкою право власності на 1/2 ідеальну частку нежитлового приміщення № 120, що знаходиться в АДРЕСА_5 , вартістю 67 621 грн. без його поділу в натурі.

Також, суд встановив, і що не заперечувалося сторонами у справі та підтверджено поданими доказами, що квартира АДРЕСА_1 , набута сторонами під час перебування у шлюбі та перебуває у спільній часткові власності по 1/2 частці кожному.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Оскільки, сторони, не досягнули згоди щодо вартості квартира АДРЕСА_1 , суд бере до уваги висновок експерта Беляєвої Л.І. (ПП «Оцінка і Право») № 57/2020 за результатами проведення будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження від 30 жовтня 2020 року згідно якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 58,2кв.м., станом на 29.04.2020 становить (з округленням до цілих) - 1 438 385 грн. Ринкова вартість 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 58,2кв.м., станом на 29.04.2020 становить (з округленням до цілих) - 719 193 грн.

Крім того, згідно зазначеного висновку поділ квартири АДРЕСА_13 згідно часток співвласників (1/2 та 1/2), не видається можливим, оскільки, неможливо облаштувати два самостійні виході для двох квартир, що суперечить п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995, п. 5.17 ДБН В.2.2-15-20І9 «Житлові будинки Основні положення».

Позивач звертається до суду з вимогою про виділ майна зі спільної часткової власності, припинення права на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації.

Спірна квартира є неподільною річчю, що перебуває у спільній часткові власності по 1/2 частці кожному, на даний час перебуває у повному користуванні відповідача ОСОБА_2 . Однак, відповідач ОСОБА_2 не чинить жодних перешкод у користуванні спірним житлом позивачу ОСОБА_1 , даний факт не спростований позивачем в суді, своєї позиції щодо вимоги позивача про виділ майна зі спільної часткової власності, припинення права на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації він не висловив ні у відзиві ні у інших поясненнях по справі.

Таким чином, судом встановлено, що позивач не претендує на те, щоб квартиру залишити собі, припинивши право відповідача на частку у праві спільної часткової власності з компенсацією йому за цю частку. Навпаки вона дала згоду на те, щоб отримати грошову компенсацію за частку на квартиру від відповідача.

У постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що приписи ч. 4, 5 ст. 71 СК і ст. 365 ЦК з урахуванням принципу розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК) треба розуміти так:

(а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі ст. 365 ЦК заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації);

(б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

Крім того, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що вимога позивача про стягнення з відповідача грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на майно подружжя не породжує обов`язку відповідача попередньо внести відповідну суму на депозитний рахунок суду.

Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою. За змістом ч. 4 ст. 71 СК згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. Цей припис узгоджується з приписом ч. 2 ст. 364 ЦК, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі.

Факт відсутності у відповідача коштів для одноразової виплати компенсації позивачеві сам по собі не може бути ознакою надмірності тягаря з такої виплати. Якщо у цього відповідача будуть відсутні кошти, зокрема регулярні доходи, для реального виконання рішення суду, за яким на користь позивача треба виплатити компенсацію, то під час виконавчого провадження виконавець може звернути стягнення на майно відповідача, у тому числі на присуджену йому річ (ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

За таких обставин, суд прийшов до висновку про наявність підстав для сплати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 58,2кв.м., в розмірі - 719 193 грн. замість належної їй 1/2 частки у праві спільної часткової власності на квартиру, є законним та таким, що направлений на справедливий захист її прав, з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін.

Що стосується вимоги про поділ спільного майна подружжя, а саме: майнових прав (право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест», укласти основний договір купівлі-продажу квартири та передати у власність квартиру) щодо квартири, яка розташована за проектною адресою: АДРЕСА_3 (сорок сім), проектна загальна площа 37,94кв.м. та житлова площа 15,34кв.м., будівництво якої, здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010, що виникли з Попереднього договору, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест», та ОСОБА_2 , посвідченого Татаринцевою Є.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.05.2019 року за реєстровим № 513, вартістю 910 560 грн.

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина 1 статті 190 ЦК України).

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (частина 1 статті 179 ЦК України).

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без знецінення та зміни їх призначення (частина 1 статті 181 ЦК України).

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами, встановленими статтями 331, 182 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Відтак за змістом вищевказаних положень цивільного законодавства об`єкт цивільних прав набуває статусу нерухомого майна при існуванні таких обставин: завершення будівництва; прийняття об`єкта нерухомого майна до експлуатації; здійснення державної реєстрації права власності на нього у встановленому законодавством порядку.

Водночас стаття 177 ЦК України відносить до об`єктів цивільних прав майнові права, під якими розуміються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

У разі інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, що здійснюється, зокрема, через фонди фінансування будівництва, майнове право на об`єкт інвестування можна визначити як «право очікування», що наділяє власника цього права певними, але не всіма правами власника майна, та засвідчує його правомочність отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Аналіз наведених норм сімейного та цивільного законодавства дає підстави для висновку, що набуті в період шлюбу майнові права щодо об`єкта незавершеного будівництва, підлягають поділу між подружжям як їх спільне сумісне майно.

Відповідач зазначає у своєму відзиві, що після укладання вказаного договору , всі кошти, які були перераховані на виконання умов договору належали йому. Крім того, після розлучення він продовжив здійснювати виплати, їх сума становила 158400,00грн.

Судом встановлено, що попередній договір на купівлю в майбутньому однокімнатна квартира АДРЕСА_14 , укладено 04 травня 2019 року, тобто під час перебування сторін по справі у шлюбі.

Відповідачем не подано суду жодних доказів, що про те, що намір придбати спірну квартиру на той час був не в інтересах сім`ї.

Крім того, згідно заяви про надання згоди на укладання договорів від 04 травня 2019 року ОСОБА_1 , що нотаріально засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А., зареєстрована в реєстрі за № 512 вбачається, що ОСОБА_1 , обізнаної з вимогами Сімейного кодексу України та згідно із власним волевиявленням, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та їх правові наслідки, без будь-якого примушення, як фізичного так і морального, не порушуючи прав третіх осіб, повідомленої про неможливість скасування/відкликання даної заяви, відомо про наміри її чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , купити будь-яку квартиру за адресою: АДРЕСА_12 (п`ятнадцять), шляхом укладання попереднього договору та/або основного договору купівлі-продажу за кошти, які є спільною сумісною власністю подружжя. При цьому дає згоду на підписання чоловіком зазначених вище договорів за ціною та на умовах за його розсудом, без додаткового погодження цих питань з нею, та вважаю, що будь-які його дії, спрямовані на розпорядження грошовими коштами, що є їх спільною сумісною власністю, відповідають їх інтересам і укладання таких договорів відповідає їх спільному волевиявленню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем не надано доказів, що всі кошти, які були перераховані на виконання умов попереднього договору, від. 04.05.2019 року за реєстровим номером № 513 належали ОСОБА_2 з долучених до відзиву квитанцій, вбачається, що час шлюбу за попереднім договором № 513 від 04.05.2019 за квартиру АДРЕСА_15 було сплачено усього 564 579,00 грн., тому спірні майнові права набуті подружжям ОСОБА_2 за час шлюбу за їх спільні кошти, а тому входять до складу спільного майна подружжя.

Згідно поданих доказів, в період перебування сторін по справі у шлюбі (з 09.09.2011 року - державна реєстрація шлюбу по 13.04.2020 року - прийняття рішення судом про розірвання шлюбу) а саме: платіжних доручень № 11961988 від 07 травня 2019 року та № @2PL634262 від 08 травня 2019 р. № 15674507 від 03 серпня 2019 року, № 20020952 від 02 листопада 2019 року, № 24967167 від 03 лютого 2020 року вбачається, що за квартиру АДРЕСА_6 (8 секція) ПрАТ КУА «Карпати-Інвест» ОСОБА_2 сплачено коштів на загальну суму 564 579,00грн.

Крім того, після розірвання шлюбу ОСОБА_2 здійснив оплату внесків за квартиру АДРЕСА_6 (8 секція) ПрАТ КУА «Карпати-Інвест» на загальну суму 158 400грн., що підтверджено платіжними дорученнями № 30742105 від 04 травня 2020 року сума - 79400,00грн. та № 34108135 від 22 червня 2020 року сума - 79 400,00грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на придбання в майбутньому однокімнатної квартири АДРЕСА_14 , за попереднім договором № 513 від 04.05.2019р., було внесено коштів в розмірі 564579,00грн. що є спільними коштами подружжя, тобто спільною сумісною власністю подружжя та коштів в розмірі 158,400грн. що є власністю відповідача ОСОБА_2 .

Згідно висновку експерта Голубенко І.М. за результатами оціночно-будівельної експертизи Українського незалежного інституту судових експертиз № 287/07-2023 від 24.08.2023 року ринкова вартість об`єкту: «Майнові права (право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест», укласти основний договір купівлі-продажу квартири та передати у власність квартиру) щодо квартири, яка розташована за проектною адресою: АДРЕСА_3 (сорок сім), проектна загальна площа 37,94кв.м. та житлова площа 15,34кв.м., будівництво якої, здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010, що виникли з Попереднього договору, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест», та ОСОБА_2 , посвідченого Татаринцевою Є.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.05.2019 року за реєстровим № 513» станом на 29.04.2020 складає 905969,00грн.

Станом на день розгляду справи відсутні дані щодо завершення спорудження будинку та прийняття в експлуатацію закінченого будівництва будинку, в якому знаходиться об`єкт нерухомого майна, а саме: укладання договору купівлі продажу квартири однокімнатна квартира АДРЕСА_14 , за попереднім договором № 513 від 04.05.2019р. між ПрАТ КУА «Карпати-Інвест» та ОСОБА_2 .

Згідно, додатку № 2 до попереднього договору п. 1.1.1. ціна одного квадратного метра загальної площі об`єкта нерухомого майна на день укладення цього попереднього договору (гривні) становить 19000 (дев`ятнадцять тисяч).

Проектна площа зазначеної квартири згідно додатку № 1 до попереднього договору 37,94кв.м.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували презумпцію права спільної сумісної власності на грошові кошти, які були внесені за попереднім договором від 04.05.2019 року в розмірі 564579,00грн.

Таким чином, на виконання за попереднім договором № 513 від 04.05.2019р. для придбання квартири АДРЕСА_6 було внесено всього коштів в розмірі 722979,00грн. (що становить 100% вартості об`єкта), з яких 564579,00грн. є коштами спільної сумісної власності подружжя (що становить 78% вартості об`єкта).

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що попередній договір № 513 від 04.05.2019р. укладений між Приватним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест», та ОСОБА_2 , посвідченого Татаринцевою Є.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.05.2019 року за реєстровим № 513 на право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест», укласти основний договір купівлі-продажу квартири та передати у власність квартиру ( майнові права щодо квартири, яка розташована за проектною адресою: АДРЕСА_3 (сорок сім), проектна загальна площа 37,94кв.м. та житлова площа 15,34кв.м., будівництво якої, здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010) був укладений за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбу, та частково, 78% вартості об`єкта, за рахунок спільних коштів, при цьому вказану квартиру сторони обирали разом, суд приходить до висновку, що відповідачу на момент розгляду справи, як інвестору, належать майнові права на цей об`єкт нерухомого майна, які у свою чергу є спільною сумісною власністю подружжя.

Що стосується вимоги щодо поділу зазначених вище майнових прав.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 70 СК України, при поділі майна частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України (ч. 4 ст. 71 СК України).

Учасниками справи не встановлено домовленості поділу вказаного нерухомого майна.

Матеріали справи містять докази, про те, що частки у майнових правах щодо придбання квартири, яка розташована за проектною адресою: АДРЕСА_3 , проектна загальна площа 37,94кв.м. та житлова площа 15,34кв.м., будівництво якої, здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010 є нерівними, оскільки, у спільному сумісному майні подружжя перебуває лише та частина спірних майнових прав, за яку проведено оплату спільними коштами подружжя в розмірі 564 579,00грн., що становить 78% вартості всього майна. Оскільки, суду не надано доказів наявності між сторонами домовленості або шлюбного договору, які б визначали нерівність їх часток у спільному сумісному майні подружжя, а тому слід виходити з того, що частки подружжя у праві спільної сумісної власності є рівними.

Вирішуючи спір у межах позовних вимог та врахуванням встановлених обставин, особливостей та обсягу майна, відсутності доказів можливості його поділу в натурі відповідно до часток його співвласників, неможливості вирішення питання щодо отримання одним з подружжя грошової компенсації замість його частки, зокрема невнесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а тому суд вважає необхідним визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину майнових прав (право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест», укласти основний договір купівлі-продажу квартири та передати у власність квартиру) щодо квартири, яка розташована за проектною адресою: АДРЕСА_3 (сорок сім), проектна загальна площа 37,94кв.м. та житлова площа 15,34кв.м., будівництво якої, здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010, що виникли з Попереднього договору, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест», та ОСОБА_2 , посвідченого Татаринцевою Є.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.05.2019 року за реєстровим № 513, враховуючи, той факт, що за рахунок спільних сумісних коштів подружжя було оплачено лише 78% вартості об`єкта.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В свою чергу, за правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд відхиляє і вимогу відповідача, щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_1 в порядку поділу майна грошову компенсацію частини майнових прав на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою; АДРЕСА_3 , площею 37,94 кв.м., будівництво якої здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010, що виникли з попереднього договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаренцевою Є.А. 04.05.2019 року за реєстровим номером №513, укладеного між ПАТ «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест» та ОСОБА_2 в розмірі 160 000 грн., оскільки відсутні докази згоди позивачки ОСОБА_1 щодо погодження на грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно. Крім того, відповідачем не надано суду доказів щодо попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягає до задоволення частково.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Згідно квитанції про сплату № 65736 від 25.05.2020 року вбачається що ОСОБА_1 сплатила 10510,00грн. судового збору.

Згідно квитанції № ЕЕ0С-8АКР-0ВМХ-Х706 від 31.07.2023року ОСОБА_1 оплатила за проведення оціночно-будівельної експертизи згідно договору № 112/07-2023 від 28.07.2023 в ц/с № 367/3449/20 Українському незалежному інституту судових експертиз 15 000,00грн.

Оскільки, позов задоволено частково на відповідача покладаються судові витрати по справі покладаються пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 319, 356, 358, 364 ЦК України, ст. 4-6, 13, 76-81, 89, 95, 258-259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Карпати-інвест» про виділ майна зі спільної часткової власності, поділ спільного сумісного майна, стягнення грошової компенсації задовольнити частково.

В порядку виділу майна зі спільної часткової власності та поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

Виділити ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на автомобіль DAEWOO MATIZ, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , вартістю 80 000грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , вартістю 67 621 грн. без його поділу в натурі.

Виділити ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на автомобіль MITSUBISHI LANCER 2.0, 2009 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 223 558,00грн.

Виділити ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 58,2кв.м., вартістю 1438385грн., припинивши право ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 719 193грн. грошової компенсації вартості 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 58,2кв.м., в сумі 719 193,00грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину майнових прав (право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест», укласти основний договір купівлі-продажу квартири та передати у власність квартиру) щодо квартири, яка розташована за проектною адресою: АДРЕСА_3 (сорок сім), проектна загальна площа 37,94кв.м. та житлова площа 15,34кв.м., будівництво якої, здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010, що виникли з Попереднього договору, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», що діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гала-інвест», та ОСОБА_2 , посвідченого Татаринцевою Є.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.05.2019 року за реєстровим № 513, враховуючи, той факт, що за рахунок спільних сумісних коштів подружжя було оплачено лише 78% вартості об`єкта без їх поділу в натурі.

Стягнути з ОСОБА_2 , різницю у вартості автомобілів в розмірі 71779,00грн. в користь ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 сплачений судовий збір в розмірі 5255грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 витрати на оплату експертизи в розмірі 15 000,00грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза