Рішення

від 29.03.2024 по справі 527/2019/23

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/2019/23

провадження 2/527/50/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді -Павлійчук А.В.,

за участю секретаря Козинко Ю.С., Тюлюбаєвої К.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

в режимі відеоконференції представника позивача ОСОБА_2 ,

в режимі відеоконференції представника відповідача Галагуз Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Глобинського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Служби у справах дітей Глобинської міської ради, Служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та про зміну розміру та способу стягнення аліментів на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2023 року представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Служби у справах дітей Глобинської міської ради, Служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком ОСОБА_1 та про зміну розміру та способу стягнення аліментів на дитину.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 27.05.2017 року по 03.12.2019 рік сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Сєверодонецького міського суду Луганської області, 21.07.2017 від шлюбу народилась дитина ОСОБА_4 , після розлучення дитина проживала разом з відповідачем, однак з вересня 2020 син став проживати разом з батьком. Крім того позивач одружився вдруге, тому в подальшому дитини називає дружину позивача своєю мамою. Також з відповідачки на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.07.2023 стягуються аліменти на користь позивача на утримання дитини, однак відповідач не цікавилась на не цікавиться дитиною, допомоги не надає, по сплаті аліментів існує заборгованість, яку відповідач лише з жовтня 2022 року почала частково погашати, також відповідач звернулась з позовом про зменшення сплати аліментів на дитину, що свідчить про її небажання забезпечувати дитину сина. Крім того відповідачка стосовно позивача вчиняє протиправні дії, які полягають в тому, що відповідач ініціює провадження щодо ніби протиправного вилучення позивачем дитини, тому і вважає за необхідне судовим рішенням визначити місце проживання дитини. Також вважає за необхідне змінити розмір на спосіб нарахування аліментів, які стягуються з відповідача, оскільки наразі виконавець нараховує мінімум 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тож отриманий розмір аліментів 1100 грн. є недостатнім для забезпечення належного рівня життя дитини, тому забезпечення дитини належним рівнем життя лягає виключно на позивача, який внаслідок збройної агресії РФ проти України, разом із родиною був змушений евакуюватися із м. Сєвєродонецьк, як внутрішньо переміщення особа, та вимушений заново створювати та облаштовувати всі необхідні умови для належного розвитку та проживання дитини. Враховуючи вище викладене просить суд змінити розмін аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 та спосіб їх стягнення у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. на місяць.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засідання вище вказані позовні вимоги пітримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі, стосовно визначення місця проживання дитини вказувала, що спір між сторонами відсутній взагалі, стосовно зміни способу і розміру вказувала, що відповідачка наразі перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, яку нещодавно народила, тому в неї навпаки змінився матеріальний стан в гірший бік. В подальшому в судових дебатах позовні вимоги визнала частково, а саме не заперечували проти визначення місця проживання з батьком, в задоволенні іншої позовної вимоги прохала відмовити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась належним чином повідомлена причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно дост.12ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ст.81ЦПК Українирегламентовано,що кожнасторона повиннадовести тіобставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Доказиподаються сторонамита іншимиучасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1959 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Нормою ч. 1 ст. 7 Конвенції встановлено, що дитина з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства,а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який відповідно до рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області було розірвано 03.12.2019 року.

Від цього шлюбу мають спільну малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками дитини записані: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_3 (а.с.13).

ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , після реєстрації шлюбу подружжя взяло прізвище ОСОБА_7 .

Після припинення шлюбних відносин син залишається проживати з батьком ОСОБА_1 .

Між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 .

Відповідно до Висновку Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Глобинської міської ради Полтавської області про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісія дійшла висновку, що доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст.150-157 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини,її фізичний,духовний та моральний розвиток. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати,батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той із батьків,хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків,з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною, брати участь у її вихованні.

Відповідно до ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років визначається за спільною згодою батьків.

Згідно ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами,своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до досліджених в судовому засіданні копій характеристики від 07.07.2023 року та довідки про доходи № 908 від 07.07.2023 ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ Глобинський м`ясокомбінат на посаді Юристконсульта у відділі претензійно-позовної роботи юридичного управління з 16.08.2022 року ( а.с. 51-52)

Відповідно до принципу шостого «Декларації прав дитини», яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові,моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Вирішуючи спори між батьками про те, з ким із них залишається дитина, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен постановити рішення, яке б відповідало інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

У сукупності оцінюючи вищевикладені обставини і взаємний зв`язок доказів, враховуючи висновки органу опіки та піклування, ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дитини, її стать, виходячи з того, що вирішальне значення мають інтереси дитини, беручи до уваги, врахувавши малолітній стан хлопчика, який окрім виховання потребує постійного догляду та піклування, відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, суд вважає за необхідне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 .

Щодо вимог позивача про зміну розміру і способу стягнення аліментів, що стягуються з відповідача, суд прийшов до наступного висновку.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області № 428/4088/21 від 28 липня 2021 року, що набрало законної сили 28.08.2021, стягнуто із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , орган видачі 4439, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт № НОМЕР_6 , орган видачі 4439, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.05.2021 і до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).

Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Тобто, звертаючись до суду із позовом про зміну розміру аліментів отримувач аліментів, відповідно до вимог ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, повинен довести те, що після визначення судом відповідного розміру аліментів, відбулись зміни в його матеріальному або сімейному стані або в матеріальному чи сімейному стані платника аліментів, погіршився стан його здоров`я чи поліпшення здоров`я платника аліментів, або існують інші обставини, визначені в Сімейному кодексі України, які свідчать про необхідність зміни розміру аліментів.

Суд приймає до уваги те, що позовна заява не містить жодних доказів, які б підтверджували існування обставин, визначених ст. 192 СК України.

Оскільки позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів, що після ухвалення судового рішення про стягнення з відповідачки аліментів змінився матеріальний або сімейний стан платника (покращився) або одержувача аліментів (погіршився), виникли інші обставини, що відіграють суттєве значення в житті сторін чи їх дитини, і що є підставою для зміни розміру і способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку про відсутність підстав зміни розміру і способу стягнення аліментів, в зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись принципом 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, ст.ст. 12, 13, 81, 76-81, 141, 223, ЦПК України, ст.ст. 160, 161 Сімейного кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Служби у справах дітей Глобинської міської ради, Служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та про зміну розміру та способу стягнення аліментів на дитину задовольнити частково.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп: НОМЕР_5 .

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повний текс рішення виготовлений 09.04.2024.

Суддя А. В. Павлійчук