Ухвала

від 09.04.2024 по справі 554/9556/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 09.04.2024Справа № 554/9556/22 Провадження № 1-кс/554/2339/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2024 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , розглянувши адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженню № 420221170000000069, накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.01.2024 року,

встановив:

14.02.2024 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженню № 420221170000000069, накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.01.2024 року.

В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.01.2024 року на підставі клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 420221170000000069 було накладено арешт зокрема на мобільний телефон IPHONE imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 .

Заявник вважає, що в подальшому застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба, всі слідчі дії проведено.

У судове засідання заявник та слідчий не з`явилися, заявник просив розглядати справу без його участі, слідчий направив до суду заяву з проханням слухати клопотання у його відсутність, не заперечував проти задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.01.2024 року на підставі клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 420221170000000069 було накладено арешт зокрема на мобільний телефон IPHONE imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 .

Згідно зі статтею 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У поданому клопотанні представник власника майна ставить питання про скасування накладеного арешту на майно з посиланням на те, що в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Так, протягом розгляду даного клопотання органом досудового розслідування не надано до суду належних обґрунтувань та доказів того, що зазначене майно на даний час має відношення до предмету розслідування у кримінальному провадженні та відповідає одному з критеріїв, визначених ч.1 ст.98 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, і не спростовано слідчим, з часу вилучення майна та накладення арешту минуло більше року, що є достатнім для виконання необхідних слідчих та процесуальних дій із таким майном, дослідження та фіксації необхідної інформації, яка має значення для потреб досудового розслідування, з урахуванням того, що заходи забезпечення кримінального провадження мають тимчасовий, а не постійний характер.

Разом із цим, стороною обвинувачення не зазначено обґрунтованих та достатніх підстав вважати, що із залученням вказаного майна для досягнення цілей кримінального провадження потрібно проводити в подальшому будь-які інші слідчі та процесуальні дії, що обумовлюють необхідність обмеження (арешту) цього майна.

До матеріалів клопотання такі відомості слідчим не надані й не підтверджені належними і допустимими доказами, а також поясненнями, які б можна було вважати переконливими.

Відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Факт перебування майна під арештом тривалий час фактично позбавляє конституційного права власника на законних підставах користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Безпідставне обмеження права власності у вигляді накладення арешту на майно не є співрозмірним із завданнями кримінального провадження та порушує основоположні права власника майна, які визначені Конституцією України та чинним законодавством України.

Отже, з матеріалів клопотання у їх сукупності вбачається, що на даний час у застосуванні арешту, накладеного на вказаний вище вказане майно у межах даного кримінального провадження, відпала потреба, натомість, органом досудового розслідування не доведено жодними належними і достатніми доказами реальної необхідності в існуванні вказаного арешту та обмеженнях, пов`язаних із реалізацією права власності особи на належне їй майно, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є законними та обґрунтованими, а відтак права та законні інтереси законного власника майна в даному випадку підлягають захисту.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що арешт майна потрібно скасувати, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 7, 28, 131, 132, 174 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженню № 420221170000000069, накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.01.2024 року, - задовольнити.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.01.2024 року на мобільний телефон IPHONE imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 .

Повернути вилучений мобільний телефон власнику - ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1